Рішення № 9579088, 20.04.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

20.04.2010 справа № 5020-7/019-4/055 За позовом                     Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженер-комплект”,

до відповідача          Товариства з обмеженою відповідальністю

“Кримський електротехнічний завод “Сатурн”

про стягнення 69004,00 грн.,

Суддя О.С. Погребняк

Представники сторін:

Позивач (ТОВ “Інженер-комплект”) –Черних О.С., представник, довіреність від 29.10.2009;

Відповідач (ТОВ “Кримський електротехнічний завод “Сатурн”) –не з’явився.

Сутьспору:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Інженер-комплект” звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кримський електротехнічний завод “Сатурн” про стягнення 149006,00 грн.

Позов обґрунтований неналежним виконанням з боку відповідача умов Договору поставки №2 від 15.02.2007 в частині проведення оплати за поставлену продукцію.

Ухвалою суду від 13.01.2010 позовну заяву прийнято до розгляду суддею Альошиною С.М. та порушено провадження у справі №5020-7/019.

22.02.2010 позивач передав через канцелярію суду уточнення від 19.02.2010 до позовної заяви, в якому вказав на те, що відповідачем було погашено 80002,00 грн. заборгованості, у зв’язку з чим сума основного боргу відповідача склала 69004,00 грн., яку позивач і просив стягнути з відповідача. Також, позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати, у тому числі витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Отже, уточнення позовних вимог є процесуальним правом позивача, тому суд ухвалою від 22.02.2010 прийняв уточнення позовних вимог (арк.с. 53-54).

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу розгляд справи неодноразово відкладався.

Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя №16 від 17.03.2010 у зв’язку з закінченням строку перебування на посаді судді господарського суду міста Севастополя Альошиної С.М. та в цілях дотримання процесуальних строків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та відповідно до вимог Інструкції з діловодства у господарських судах України, справа №5020-7/019 передана до провадження судді Погребняка О.С.

Ухвалою суду від 22.03.2010 справу прийнято до провадження суддею Погребняком О.С., з привласненням справі №5020-7/019-4/055, справу призначено до розгляду у судовому засіданні 23.03.2010.

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу розгляд справи відкладався у судовому засіданні 23.03.2010 на 06.04.2010, 06.04.2010 на 20.04.2010.

У судове засідання 20.04.2010 відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке підписано уповноваженим представником відповідача 13.04.2010 (арк.с. 100), про причини неявки не сповістив.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Справа розглядалась за наявними у ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

В С Т А Н О В И В:

          15.02.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Кримський електротехнічний завод “Сатурн” (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інженер-комплект” (постачальник) укладений договір поставки №2 (далі –Договір), згідно з умовами якого постачальник зобов’язався поставити, а покупець прийняти та оплатити Продукцію у кількості та по ціні, що зазначається в Специфікації, та є невід’ємною частиною договору.

Згідно з пунктами 2.2.-2.3 Договору, датою поставки за Договором вважається дата, яка визначена у товаротранспортній накладній, якщо інше не обумовлено сторонами. Строк поставки Продукції вказується у Специфікаціях.

Відповідно до пунктів 3.1.-3.3 –загальна сума Договору складає 1000000,00 грн. Загальна сума може бути змінена за згодою сторін у зв’язку із зміною рівня цін та обсягів поставки. Ціна на Продукцію встановлюється на умовах СРТ (склад Покупця) Покупець сплачує продукцію за Договором шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 20 днів з моменту отримання Продукції із складу Постачальника.

За умовами пункту 4.4 Договору, разом з Продукцією, покупець отримує наступні документи: паспорт на товар; рахунок та податкову накладну; накладну на товар.

Відповідно до розділу 5 Договору, за порушення умов Договору винна сторона відшкодує спричиненні збитки у порядку, передбаченому діючим законодавством. За порушення строків оплати Продукції, Покупець сплачує на користь Продавця пеню в розмірі 0,5% від сумі Договору за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

16.03.2007 сторонами підписана Специфікація №1 до договору №2 від 15.02.2007 (арк.с.11).

20.06.2007 сторонами підписана Специфікація №2 до договору №2 від 15.02.2007 (арк.с.12).

20.06.2007 сторонами підписана Специфікація №3 до договору №2 від 15.02.2007 (арк.с. 13).

          Умовами Специфікації №3 встановлена вартість продукції у розмірі 308004,00 грн. (з ПДВ) (арк.с. 13).

          Згідно з умовами договору №2 від 15.02.2007 постачальник поставив, а покупець прийняв Продукцію (електродвигун Д-816 У2, кількістю 2 штуки, вартістю 128335,00 грн. кожен) на загальну суму 308004,00 грн. (з ПДВ).

          Факт поставки Товару підтверджується видатковою накладною №РН-0000016 від 20.06.2007 (арк.с. 15), податковою накладною від 20.06.2007 №16 (арк.с. 16), а також довіреністю серії ЯНЯ №033512 від 20.06.2007 (арк.с.17).

Відповідно до пункту 3.3 Договору відповідач повинен був здійснити оплату Товару протягом 20 днів з моменту отримання Продукції, таким чином останнім днем здійснення оплати було 10.07.2007.

Відповідач отриманий Товар оплатив лише частково, а саме на суму 158998,00 грн.

Таким чином, решта суми основного боргу, яку повинен був сплатити Покупець склала 149006,00 грн. (308004,00 грн. –158998,00 грн. = 149006,00 грн.).

Актом звірення взаєморозрахунків станом на 31.10.2009 підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 149006,00 грн. (арк.с. 19).

Несплата суми основного боргу за договором №2 від 15.02.2007 і стала причиною для звернення позивача до Господарського суду міста Севастополя з відповідними позовними вимогами.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що в ході розгляду справи, а саме 08.02.2010 відповідачем сплачено на користь позивача частину суми основного боргу у розмірі 80002,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 84 та 85 від 08.02.2010 на суму 31002,00 грн. та 49000,00 грн. (арк.с. 48).

Часткова оплата суми основного боргу в ході розгляду справи стала підставою для уточнення позивачем позовних вимог. Враховуючи неповне погашення суми боргу за договором, позивач просить стягнути з відповідача 69004,00 грн. –решту основної суми боргу за договором (149006,00 грн. –80002,00 грн. = 69004,00 грн.) (арк.с. 38-39).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін виникли з приводу виконання господарського договору.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості щодо оплати отриманої за вказаним договором Продукції, тому застосуванню до спірних правовідносин підлягають відповідні норми Господарського кодексу України №436-ІV від 16.01.2003 (з наступними змінами і доповненнями), Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.2003 (з наступними змінами і доповненнями), які регулюють загальні положення про зобов’язання, питання виконання зобов’язань.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами першою та третьою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Покупцем сума заборгованості за Договором у повному обсязі сплачена не була. Таким чином, сума боргу за отриману Продукцію в розмірі 69004,00 грн. підлягає стягненню з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Кримський електротехнічний завод “Сатурн”.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Матеріалами справи, а саме договором від 20.10.2009 про надання юридичних послуг (арк.с.40-41), платіжним дорученням № 783 від 18.02.2010 (арк.с. 42), актом приймання-здачі виконаних робіт до Договору про надання юридичних послуг від 19.02.2010 (арк.с. 43), свідоцтвом №686 про право на заняття адвокатською діяльністю від 21.08.2009 (арк.с. 44) підтверджуються судові витрати позивача на послуги адвоката в сумі 5000,00 грн.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 49, 82-86, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кримський електротехнічний завод “Сатурн” (99014, м. Севастополь, Камишовське шосе, будинок 10, ідентифікаційний код 33965794) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженер-комплект” (69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Рад. України, будинок 11, квартира 36, ідентифікаційний код 32040374) суму основного боргу в розмірі 69004,00 грн. (шістдесят дев’ять тисяч чотири грн., 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кримський електротехнічний завод “Сатурн” (99014, м. Севастополь, Камишовське шосе, будинок 10, ідентифікаційний код 33965794) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженер-комплект” (69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Рад. України, будинок 11, квартира 36, ідентифікаційний код 32040374) витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 5000,00 грн. (п’ять тисяч грн., 00 коп. ).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кримський електротехнічний завод “Сатурн” (99014, м. Севастополь, Камишовське шосе, будинок 10, ідентифікаційний код 33965794) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженер-комплект” (69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Рад. України, будинок 11, квартира 36, ідентифікаційний код 32040374) витрати на оплату державного мита у розмірі 1490,06 грн. (одна тисяча чотириста дев’яносто грн. 06 коп.) та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Суддя О.С. Погребняк

Рішення оформлено і підписано, в порядку

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України 23.04.2009