Рішення № 9578977, 13.04.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

13.04.2010 справа № 5020-10/051 Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Юріної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі господарську справу за позовом Закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв’язок”

(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15; представнику Подкіну Є.Г. –99057, м. Севастополь, вул. Юмашева, 3, кв. 30)

до Дочірнього підприємства «Генеральна Лінія» Закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод»

(просп. Жовтневої революції, 56/К, м. Севастополь, 99053)

(вул. Вакуленчука, 29, м. Севастополь, 99053)

про стягнення 3600,94 грн., з яких: 1548,48 грн. –основний борг, 32,70 грн. –збір до Пенсійного фонду України, 1711,44 грн. –договірна санкція, 57,57 грн. –пеня, 54,89 грн. –3% річних, 195,86 грн. –інфляційні втрати,

за участю представників:

позивача –Подкіна Є.Г., довіреність №324 від 03.09.2009;

відповідача –не з’явився.

Закрите акціонерне товариство „Український мобільний зв’язок” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Дочірнього підприємства «Генеральна Лінія» Закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод»про стягнення 3600,94 грн., з яких: 1548,48 грн. –основний борг, 32,70 грн. –збір до Пенсійного фонду України, 1711,44 грн. –договірна санкція, 57,57 грн. –пеня, 54,89 грн. –3% річних, 195,86 грн. –інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем обов’язку щодо внесення плати за послуги зв’язку відповідно до умов договорів №1834890 від 03.04.2004, №382101 від 11.09.2007; №2674678 від 18.01.2006; №1874732 від 30.09.2004; №2178834 від 06.04.2005.

          Представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, на задоволенні позову наполягає.

Відповідач у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією та завчасно (повідомлення про повернення поштового відправлення вх. №16309 від 09.04.2010 /а.с.54-57/).

Відповідач отримав копію позовної заяви з додатком, що підтверджується фіскальним чеком №5614 від 09.03.2010 /а.с.5/.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З врахування вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, у відсутність представника Відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариством „Український мобільний зв’язок” (UMC) та Дочірнім підприємством «Генеральна Лінія»Закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод»(Абонент) були укладені договори №1834890 від 03.04.2004, №382101 від 11.09.2007; №2674678 від 18.01.2006; №1874732 від 01.10.2004; №2178834 від 06.04.2005 на надання послуг мобільного зв’язку (далі –Договори), відповідно до умов яких UMC згідно з цими договорами надає Абоненту послуги мобільного зв’язку в межах України. Міжнародний телефонний зв'язок здійснюється з країнами, що визначаються за вибором UMC, а Абонент сплачує вартість наданих послуг, згідно з тарифами UMC.

Пунктом 2.4.2 Договорів встановлений обов’язок Абонента своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номеру в мережі мобільного зв’язку UMC по всіх телефонах, зареєстрованих на його особовому рахунку.

Нарахування за надані послуги мобільного зв’язку здійснюється згідно з тарифами UMC, які є невід’ємною частиною цього Договору (тарифи додаються). Розрахунковий період становить один календарний місяць (пункти 3.2 Договорів).

Кількість та вартість послуг, наданих Абоненту за розрахунковий період визначаються відповідно до показників належних UMC технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості наданих послуг (пункти 3.5 Договорів).

Згідно з пунктом 7.8 Правил користування мережами мобільного зв’язку ЗАТ «Український мобільний зв'язок»оплата послуг мобільного зв’язку має здійснюватися Відповідачем на підставі виставленого рахунку в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Додатковими угодами №3424719 від 11.09.2007, №3806896, №3806874, №3806891 від 11.04.2008 до Договорів, скасовані дії тих положень Договорів, що суперечать вказаним додатковим угодам.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.2003, визначено: за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина перша статті 902 Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.2003 встановлює обов’язок виконавця надати послугу особисто.Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.2003).

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України №436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 33 Закону України від 18.11.2003 №1280-ІV «Про телекомунікації»споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Обов’язок щодо своєчасної оплати отриманих телекомунікаційних послуг покладений на Споживача цих послуг і пунктом 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №720.

Судом встановлено, що Позивачем у період з 01.12.2008 року по 22.02.2009 року надані Відповідачу послуги за Договорами, але не сплачені останнім у порушення наведених вище норм чинного законодавства та умов Договорів. Борг склав 1548,48 грн. –основний борг та 32,70 грн. –заборгованість по збору до Пенсійного фонду України, що справляється з користувача послугами мобільного зв’язку згідно з пунктом 11 статті 4 Закону України «Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 26.12.2002 №373.

На підставі вищевказаного, суд вважає заборгованість Відповідача у розмірі 1581,18 грн. (1548,48 грн. + 32,70 грн.) за період з 01.12.2008 року по 22.02.2009 доведеною та обґрунтованою.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу частини другої статті20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

          Згідно зі статтями 546, 549, частиною третьою статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до 8.3 Договору за несвоєчасну оплату товару продавець сплачує постачальнику пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, якщо діючим законодавством України не передбачено іншого розміру пені.

Обчислюючи розмір пені /а.с.11/, Позивач застосував подвійну облікову ставку Національного банку України, що відповідає нормам спеціального законодавства, а саме - Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 №543/96-ВР, статтею 3 якого встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 57,57 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Пунктом 1.2 Додаткової угоди №3424719 від 11.09.2007 до договору №382101 від 11.09.2007 передбачено, зокрема, що коли дія Основного договору достроково припиняється на підставі пункту 5.2 Основного договору у зв’язку з несплатою Абонентом наданих йому послуг зв’язку, Абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь UMC договірної санкції в розмірі 1,92 грн., за кожен день, що залишився до закінчення строку встановленого пунктом 1.1 цих Додаткових угод, починаючи з дня відмови або припинення дії.

Сума договірної санкції за Договором №382101 від 11.09.2007 і додатковою угодою №3424719 від 11.09.2007, розрахована Позивачем вірно, складає 560,64 грн. та підлягає стягненню з Відповідача.

Окрім того, Позивач також просить стягнути з Відповідача договірну санкцію за порушення зобов’язання відповідно до пунктів 1.5 додаткових угод №3806896, №3806874, №3806891 від 11.04.2008 до Договорів №1834890 від 03.04.2004, №2674678 від 18.01.2006, №1874732 від 01.10.2004, №2178834 від 06.04.2005.

Проте, до матеріалів справи Позивачем надані копії додаткових угод №3806896, №3806874, №3806891 від 11.04.2008 до Договорів №1834890 від 03.04.2004, №2674678 від 18.01.2006, №1874732 від 01.10.2004, №2178834 від 06.04.2005 про надання послуг мобільного зв’язку, які укладені між Дочірнім підприємством «Генеральна Лінія»Закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод»та Фізичною особою –підприємцем Малою Вікторією Олександрівною (підписані 11.04.2008), про що свідчить відбиток печатки зазначеної особи /арк. с. 14-16/.

Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків згідно частини другої статті 509 і пункту 1 частини другої статі 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори та інші правочини. Господарські зобов’язання в силу статті 174 Господарського кодексу України можуть виникати, зокрема, з господарського договору.

Додаткова угода до договору по своїй суті є зміною умов цього договору.

За змістом статті 188 Господарського кодексу України договір може бути змінений сторонами цього договору, або за заявою заінтересованої сторони у судовому порядку.

У випадку, що розглядається, будь-які докази в підтвердження того, що вказані додаткові угода, копії яких надані Позивачем до матеріалів справи, є додатковою угодою саме до Договорів №1834890 від 03.04.2004, №2674678 від 18.01.2006, №1874732 від 01.10.2004, №2178834 від 06.04.2005 між Позивачем і Дочірнім підприємством «Генеральна Лінія»Закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод», а також того, що Фізична особа –підприємець Мала Вікторія Олександрівна при укладенні 11.04.2000 цих додаткових угоди діяла від імені UMC, відсутні.

За таких обставин підстави для покладення на Відповідача обов’язку по сплаті на підставі №3806896, №3806874, №3806891 від 11.04.2008 штрафної санкції на користь Позивача відсутні.

У зв’язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов’язань, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних в розмірі 54,89 грн. та 195,86 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок Позивача 3 % річних та інфляційних втрат /а.с.3,4/ визнаний судом правильним, зокрема, розрахунок інфляційних втрат відповідає правилам, наведеним у рекомендаційному листі Верхового Суду України №62-97р від 03.04.1997.

          Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення 3 % річних в розмірі 54,89 грн., інфляційних втрат в розмірі 195,86 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунками Позивача.

Пунктом 1.2 Додаткової угоди №3424719 від 11.09.2007 до договору №382101 від 11.09.2007 передбачено, зокрема, що коли дія Основного договору достроково припиняється на підставі пункту 5.2 Основного договору у зв’язку з несплатою Абонентом наданих йому послуг зв’язку, Абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь UMC договірної санкції в розмірі 1,92 грн., за кожен день, що залишився до закінчення строку встановленого пунктом 1.1 цих Додаткових угод, починаючи з дня відмови або припинення дії.

Сума договірної санкції за Договором №382101 від 11.09.2007 і додатковою угодою №3424719 від 11.09.2007, розрахована Позивачем вірно, складає 560,64 грн. та підлягає стягненню з Відповідача.

Окрім того, Позивач також просить стягнути з Відповідача договірну санкцію за порушення зобов’язання відповідно до пунктів 1.5 додаткових угод №3806896, №3806874, №3806891 від 11.04.2008.

Проте, до матеріалів справи Позивачем надані копії додаткових угод №3806896, №3806874, №3806891 від 11.04.2008 до Договорів №1834890 від 03.04.2004, №2674678 від 18.01.2006, №1874732 від 01.10.2004, №2178834 від 06.04.2005 про надання послуг мобільного зв’язку, які укладені між Дочірнім підприємством «Генеральна Лінія»Закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод»та Фізичною особою –підприємцем Малою Вікторією Олександрівною (підписані 11.04.2008), про що свідчить відбиток печатки зазначеної особи (арк. с. 14-16).

Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків згідно частини другої статті 509 і пункту 1 частини другої статі 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори та інші правочини. Господарські зобов’язання в силу статті 174 Господарського кодексу України можуть виникати, зокрема, з господарського договору.

Додатково угода до договору по своїй суті є зміною умов цього договору.

За змістом статті 188 Господарського кодексу України договір може бути змінений сторонами цього договору, або за заявою заінтересованої сторони у судовому порядку.

У випадку, що розглядається, будь-які докази в підтвердження того, що вказані додаткові угода, копії яких надані Позивачем до матеріалів справи, є додатковою угодою саме до Договорів №1834890 від 03.04.2004, №2674678 від 18.01.2006, №1874732 від 01.10.2004, №2178834 від 06.04.2005 між Позивачем і Дочірнім підприємством «Генеральна Лінія»Закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод», а також того, що Фізична особа –підприємець Мала Вікторія Олександрівна при укладенні 11.04.2000 цих додаткових угоди діяла від імені UMC, відсутні.

За таких обставин підстави для покладення на Відповідача обов’язку по сплаті на підставі №3806896, №3806874, №3806891 від 11.04.2008 штрафної санкції на користь Позивача відсутні.

Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Генеральна Лінія»Закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод» (просп. Жовтневої революції, 56/К, м. Севастополь, 99053, ідентифікаційний код 31156212, р/р 260083012195 в АБ «Таврика», м. Севастополь, МФО 324377, а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв’язок” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, ідентифікаційний код 14333937, р/р 26008526 в ВАТ «Райфайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 300335) заборгованість в розмірі 2450,14 грн. (дві тисячі чотириста п’ятдесят грн. 14 коп.), з яких: 1548,48 грн. –основний борг, 32,70 грн. –збір до Пенсійного фонду України, 560,64 грн. –договірна санкція, 57,57 грн. –пеня, 54,89 грн. –3% річних, 195,86 грн. –інфляційні втрати, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 69,40 грн. (шістдесят дев’ять грн. 40 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 160,58 грн. (сто шістдесят грн. 58 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя           О.М. Юріна

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 19.04.2010.