Ухвала суду № 95789606, 25.03.2021, Ямпільський районний суд Вінницької області

У Х В А Л А

"25" березня 2021 р. Справа153/1799/20

Провадження1-кп/153/129/20-к

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Швеця Р.В.

за участю секретаря судового засідання Побережної Т.М.

прокурора Євчена Д.В.

обвинуваченої ОСОБА_1 та її захисника адвоката Самара В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ямпіль Вінницької області у залі судових засідань кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12020020370000206 від 03.10.2020 по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження – м.Ямпіль Вінницької область, місце проживання – АДРЕСА_1 , громадянки України, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Ямпільського районного суду Вінницької області перебувають матеріали вказаного кримінального провадження.

25.03.2021 прокурор звернувся із клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_1 , вх.№1862. Своє клопотання мотивував тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, тобто незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, та ч.2 ст.186 КК України – тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого повторно. Ухвалою слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 30.10.2020 стосовно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26.12.2020. Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 22.12.2020 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 02.02.2021. Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 28.01.2021 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26.03.2021. ОСОБА_1 не працює, не має постійного джерела доходів, у неї відсутні соціальні зв`язки, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, незаміжня та не проживає у громадянському шлюбі, веде аморальний спосіб життя та має судимість. Наразі продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі, зможе чинити тиск на потерпілу, яка є людиною похилого віку, та свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що вона може ухилитися від суду.

Строк дії ухвали про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 26.03.2021, але кримінальне провадження ще не завершено, у зв`язку з чим просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування таких запобіжних заходів як особисте зобов`язання чи домашній арешт не зможуть забезпечити виконання обвинуваченою покладених на неї обов`язків та запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.

Обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник – адвокат Самар В.О., заперечували проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_1 – адвокат Самар В.О., зазначив, що прокурором не доведено підстав для продовження строку тримання під вартою обвинуваченої та відсутні ризики, оскільки потерпілі допитані. Просив суд змінити їй запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, оскільки обвинувачена не переховувалася від слідства, має постійне місце проживання, двоє неповнолітніх дітей, хоча і позбавлена батьківських прав, ризики, передбачені ст.177 КПК України, про які зазначив прокурор, на даний час відсутні.

Прокурор заперечував проти задоволення заявленого захисником обвинуваченої ОСОБА_1 – адвокатом Самарем В.О., клопотання про зміну запобіжного заходу, оскільки вказане клопотання не вмотивоване та не обгрунтоване. Просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, а також дослідивши матеріали клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд встановив наступні обставини та прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 30.10.2020 стосовно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26.12.2020.

Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 22.12.2020 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 02.02.2021. Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 28.01.2021 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26.03.2021.

Подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст.184 та ч.3 ст.199 КПК України, матеріали клопотання містять достатні дані про наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до п.п.3, 4 та 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та особисту недоторканність можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно зі ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Як визначає ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст.ст.178, 199 КПК України при вирішенні питання про обрання та продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Розглядаючи клопотання, які подані як прокурором, так і стороною захисту, судом враховано дані про особу ОСОБА_1 , яка раніше судима, під час іспитового строку вчинила інші кримінальні правопорушення, обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 та ч.2 ст.186 КК України, судове провадження знаходиться фактично на початковій стадії судового розгляду по суті.

При цьому суд, в контексті доводів учасників судового провадження наголошує, що суть презумпції невинуватості не в тому, що особа є невинуватою, а в тому, що існує припущення щодо її невинуватості. Презумпція невинуватості не може бути виправдана одним лише прагненням полегшити становище обвинуваченого. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 грудня 2020 року справа № 210/4600/15.

На думку суду, санкції інкримінованованих кримінальних правопорушень дають об`єктивні підстави вважати, що обвинувачена ОСОБА_1 зможе незаконно впливати на свідків, які є ще не допитаними, з метою покращення свого становища, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Крім того, обвинувачена ОСОБА_1 має слабкі соціальні зв`язки, на що вказує те, що вона не працевлаштована, незаміжня, відомостей про наявність на її утриманні дітей, немає, раніше судима.

Враховуючи стадію судового провадження, суд констатує, що такі обставини у своїй сукупності свідчать про те, що і надалі продовжують існувати ризики, які були враховані при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу і його продовження.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Суд відхиляє доводи захисника про можливість застосування до останньої запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, та в цілому обставини, на які він покликався щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, не спростовують та не зменшують ризиків, вказаних у клопотанні прокурором.

На переконання суду, прокурор довів, що на момент розгляду кримінального провадження продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України, які не могли зменшитися, що в свою чергу дає підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, натомість відсутні підстави для задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_1 обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.

Також з урахуванням наведеного, суд має підстави для відмови у задоволенні клопотання її захисника обвинуваченої ОСОБА_1 – адвоката Самара В.О., про зміну запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст.131, 132, 176, 177, 178, 183-184, 193-194, 196-197, 199, 201, 314-316, 331, 369-372, 395 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраного ухвалою слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 30.10.2020 на строк, що не перевищує шістдесяти днів, тобто, до 22 травня 2021 року.

Визначити 22 травня 2021 року датою закінчення строку дії ухвали про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 .

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_1 – адвоката Самара В.О., про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_1 із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт – відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено протягом семи днів з дня її оголошення до Вінницького апеляційного суду через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Суддя Р.В. Швець