Рішення № 95789504, 18.03.2021, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/69/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2021 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Скаковської І.В.

з участю секретаря судового засідання Мухи Р.П.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт.Томашпіль справу за позовом ОСОБА_1 до Томашпільської селищної об`єднаної територіальної громади Вінницької області про визнання права на земельну частку (пай),-

ВСТАНОВИВ:

22 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати його право на земельну частку (пай).

24 лютого 2021 року ОСОБА_1 подав заяву про доповнення позовних вимог, просив визнати за ним право на земельну частку (пай) в розмірі 2,00 умовних кадастрових гектарів землі по Пилипи-Борівській сільській раді Томашпільського району Віницької області.

Даний позов обґрунтований наступним.

З 29 червня 1985 року по 21 лютого 1996 року він був членом колективного сільськогосподарського підприємства «Дружба» с. Пилипи - Борівські Томашпільського району Вінницької області. Після реформування сільгосппідприємства, він був виведений із членів і був змушений поїхати на заробітки, де працював на різних підприємствах. Через деякий час він намагався оформити документи на право власності на земельну частку (пай), але коли він звертався в сільську раду і земельний відділ, то йому відповідали, що в списках членів КСП на розпаювання його нема і сертифікат на право на земельну частку (пай) на його ім`я не виписувався і не видавався.

В даний час він повторно звернувся в сільську раду про перегляд списків членів КСП на яких нараховані земельні частки, і виявив, що на підставі державного акту на право колективної власності і на землю серії ВН № 000012 від 25.12.1995 року був внесений до списку громадян - членів КСП значився під № 591.

В зв`язку з вказаним позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

В судове засідання представник позивача - адвокат Щетніцький В.С. не з`явився, однак, надав до суду заяву, в якій просить розгляд справи провести у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Представник Томашпільської селищної ради Вінницької області в судове засідання не з`явився, однак голова селищної ради надіслав до суду заяву, згідно якої, просить справу розглянути за відсутності представника селищної ради, не заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, сприяючи всебічному й повному з`ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно ч.3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, Указом Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»(п.1,2) встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Також, даним Указом визначено, що право на земельний пай мають члени колективного сільськогосподарського підприємства.

Згідно ст.1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних часток власникам земельних часток (паїв)" цей Закон визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядку обміну цими земельними ділянками.

У п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду України № 2 від 19.03.2010 року) зазначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (п. 17 розділу Х "Перехідних положень "Земельного кодексу). Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту. Невнесення до зазначеного вище списку особи, що була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку(пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі, остання відповідно до п. 7 Указу Президента України від 08.08.1995 року за № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою.

Право громадян як співвласників колективної власності на землю набувається з дня видачі в установленому порядку державного акту на право колективної власності на землю з обов`язковим додатком-списком громадян, які є членами сільськогосподарського підприємства.

Судом встановлено, що згідно копії трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 29.06.1985 року був прийнятий в члени колгоспу «Дружба» с. Пилипи - Борівські та 21.02.1996 року був виведений із членів колгоспу «Дружба» с. Пилипи- Борівські (а.с.4).

З копії державного акта на право колективної власності на землю серії ВН № 000012 видно, що даний державний акт видано колективному сільськогосподарському підприємству «Дружба» с. Пилипи - Борівські Пилипи-Борівською сільською радою народних депутатів Томашпільського району Вінницької області у тому, що вказаному власнику передається у колективну власність 1431,11 гектарів землі в межах згідно з планом. Землю передано у колективну власність для сільськогосподарського використання відповідно Пилипи-Борівської сільської ради народних депутатів від 20 жовтня 1995 року 6 сесії 22 скликання (а.с.5-6)

Як видно із списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства ОСОБА_1 в даному списку значиться (а.с.7).

Середній розмір земельної частки (паїв) по Пилипи-Борівській сільській раді становить 2,00 га, що підтверджується листом відділу у Томашпільському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 14 січня 2021 року (а.с.8).

Тобто, ОСОБА_1 мав право на земельну частку (пай), як член КСП «Дружба» с. Пилипи- Борівські, був включений до списку осіб - членів КСП «Дружба» с. Пилипи-Борівські Томашпільського району Вінницької області, відповідно до Державного акту на право колективної власності серії ВН № 000012 від 25.12.1995 року .

Згідно ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до положень ч.3 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що, відповідач позов визнав, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями керуючись ст. 129 Конституції України, Указом Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 89, 200, 263, 268, 352 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Томашпільської селищної об`єднаної територіальної громади Вінницької області про визнання права на земельну частку (пай) задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 2,00 умовних кадастрових гектарах із земель сільськогосподарського призначення державної власності розташованих на території Томашпільської селищної об`єднаної територіальної громади Вінницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду через Томашпільський районний суд Вінницької області, відповідно до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, який передбачає, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: І. В. Скаковська

Повний текст рішення виготовлено 24 березня 2021 року.