Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
12.04.2010 справа № 5020-12/044 Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Харченка І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі господарську справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Кедр”
(пл. Ак. Стародубова, 1, офіс 53, м. Дніпропетровськ, 49050)
до Приватного підприємства “Санта-Мария”
(вул. Героїв Бресту, 53-б, м. Севастополь, 99057)
про повернення майна
за участю представників:
позивача –Боняк А.М., довіреність від 01.11.2008 №83;
відповідача –не з’явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Кедр” (далі - Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Приватного підприємства “Санта-Мария” (далі - Відповідач) про повернення майна.
Позовні вимоги мотивовані тим що Відповідач не повернув Позивачу передане йому (за Актами приймання-передачі від 18.12.2007 №489С, від 03.03.20089 № 49С, 28.01.2008 №11С) на зберігання майно, яке перший зобов’язаний повернути за вимогою Поклажодавця протягом семи діб.
Позивач в судовому засіданні 12.04.2010 позовні вимоги підтримав, на задоволенні позову наполягав у повному обсязі.
Відповідач без поважних причин явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.
Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез’явлення представника Відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника Відповідача за наявними в справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
18.12.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Кедр” (Поклажодавець) та Приватним підприємством “Санта-Мария” (Зберігач) підписаний Акт приймання-передачі майна на зберігання №489С (далі –Акт) /а.с. 9/, відповідно до умов якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає товар на безоплатне зберігання –Чайник »- 5 штук вартістю 40,00 грн. за одиницю, Чашка P1»еспресо з блюдцем –12 штук вартістю 15,00 грн. за одиницю, Чашка »капучіно з блюдцем –9 штук вартістю 15,00 грн. за штуку, Диспенсер 1»- 1 штука вартістю 50,00 грн. Згідно пункту 1.1.2 Акта Зберігач зобов’язаний за першою вимогою Поклажодавця повернути товар протягом семи діб.
03.03.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Кедр” (Поклажодавець) та Приватним підприємством “Санта-Мария” (Зберігач) підписаний Акт приймання-передачі майна на зберігання №49С (далі –Акт) /а.с. 10/, відповідно до умов якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає товар на безоплатне зберігання –Чайник В»скляний –4 штуки вартістю 40,00 грн. за одиницю, Чашка В»скляна –8 штук вартістю 20,00 грн. за штуку, Чайник «Newbi»- 6 штук вартістю 40,00 грн. за одиницю, Чашка В»з блюдцем –12 штук вартістю 20,00 грн. за одиницю, Чашка »капучіно с блюдцем –12 штук вартістю 15,00 грн. за одиницю. Згідно пункту 1.1.2 Акта Зберігач зобов’язаний за першою вимогою Поклажодавця повернути товар протягом семи діб.
28.01.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Кедр” (Поклажодавець) та Приватним підприємством “Санта-Мария” (Зберігач) підписаний Акт приймання-передачі майна на зберігання №11С (далі –Акт) /а.с. 11/, відповідно до умов якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає товар на безоплатне зберігання –Чашка »еспресо з блюдцем –12 штук вартістю 15,00 грн. за одиницю, Чашка »капучіно з блюдцем –6 штук вартістю 15,00 грн., Диспенсер »- 1 штука вартістю 50,00 грн., Чашка 1»еспресо з блюдцем –24 штуки вартістю 15,00 грн. за одиницю, Чашка »капучіно з блюдцем –18 штук вартістю 15,00 грн. за одиницю, Диспенсер »- 2 штуки вартістю 50,00 грн. за одиницю. Згідно пункту 1.1.2 Акта Зберігач зобов’язаний за першою вимогою Поклажодавця повернути товар протягом семи діб.
22.12.2009 Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про повернення майна /а.с. 13/ переданого йому на зберігання відповідно до вказаних вище Актів.
Як стверджує Позивач на дату подачі позовної заяви Відповідач на вимогу про повернення майна не відповів, майно, передане йому на зберігання, не повернув.
Вивчивши матеріали справи суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Спір між сторонами виник з приводу не виконання Відповідачем умови пункту 1.1.2 Актів приймання-передачі майна на зберігання.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання (абзац шостий частини першої статті 174 Господарського кодексу України).
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання (частина друга статті 173 Господарського кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з вимогами статей 202, 204 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин першої та другої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
На підставі наданих до матеріалів справи доказів, суд дійшов висновку, що дії сторін в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства слід визнати діями, що породжують цивільні права і обов’язки, аналогічні зобов’язанням за договором зберігання.
Пунктом 1 статті 936 Цивільного кодексу України визначено: за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання, якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення (стаття 938 Цивільного кодексу України).
Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей (частини перша та друга статті 949 Цивільного кодексу України).
Статтею 953 Цивільного кодексу України передбачено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Згідно частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
З огляду на наведене та встановивши, що вимога про повернення майна пред’явлена Позивачем 22.12.2009 та відповідь на вимогу до цього часу Позивачем не отримана, майно, яке передане Відповідачу на зберігання, Поклажодавцю не повернуте, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з Відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 1 500,00 грн.
Понесені витрати на оплату послуг підтверджуються Договором від 18.12.2009 №18/12/СМ про надання послуг /а.с. 16/, додатковою угодою № 2 до договору від 18.12.2009 №18/12/СМ /а.с. 17/, Свідоцтвом про право заняття адвокатською діяльністю №1902 виданого Дніпропетровською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 14.10.2008 /а.с. 19/, платіжним дорученням №2568 від 09.02.2010 на суму 1500,00 грн. /а.с. 18/.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та на оплату послуг адвоката при задоволенні позову покладаються на відповідача.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 75, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов’язати Приватне підприємство “Санта-Мария” (вул. Героїв Бресту, 53-б, м. Севастополь, 99057, р/р 29002254670001 в Севастопольській філії КБ «Приватбанк», м. Севастополь, МФО 305749) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Кедр»(пл. Ак. Стародубова, 1, офіс 53, м. Дніпропетровськ, 49050, ідентифікаційний код 30404186, р/р 2600130288901 в АБ „Кредит-Днепр», м. Дніпропетровськ, МФО 305749) майно: Чайник »- 11 (одинадцять) штук; Чашка В»з блюдцем –12 (дванадцять) штук; Чайник В»скляний –4 (чотири) штуки; Чашка В»скляна –8 (вісім) штук; Чашка «OP1»капучіно з блюдцем –45 (сорок п’ять) штук; Чашка »еспресо з блюдцем –48 (сорок вісім) штук; Диспенсер »- 4 (чотири) штуки.
3. Стягнути з Приватного підприємства “Санта-Мария” вул. Героїв Бресту, 53-б, м. Севастополь, 99057, р/р 29002254670001 в Севастопольській філії КБ «Приватбанк», м. Севастополь, МФО 305749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кедр»(пл. Ак. Стародубова, 1, офіс 53, м. Дніпропетровськ, 49050, ідентифікаційний код 30404186, р/р 2600130288901 в АБ „Кредит-Днепр», м. Дніпропетровськ, МФО 305749) витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 1500,00 грн. (одна тисяча п’ятсот грн.), також витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.А. Харченко
Рішення складено відповідно до вимог статті 84
Господарського процесуального кодексу України
та підписано 13.04.2010.
Судове рішення № 9578898, Господарський суд м. Севастополя було прийнято 12.04.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5020-12/044. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: