Рішення № 9578895, 12.04.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

12.04.2010 справа № 5020-12/045 Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Харченка І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Кедр”

(пл. Ак. Стародубова, 1, офіс 53, м. Дніпропетровськ, 49050)

до Приватного підприємства “Санта-Мария”

(вул. Героїв Бресту, 53-б, м. Севастополь, 99057)

про стягнення 2161,25 грн.,

за участю представників:

позивача –Боняк А.М., довіреність від 01.11.2008 №83;

відповідача –не з’явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Кедр” (далі - Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Приватного підприємства “Санта-Мария” (далі - Відповідач) про стягнення 2161,25 грн., з яких: 831,25 грн. –компенсація за розірвання відносин раніше строку, зазначеного у Договорі оренди обладнання; 1330,00 грн. –заборгованість з орендної плати.

Позовні вимоги мотивовані не належним виконанням Відповідачем умов договору оренди обладнання від 18.12.2007 №490С, щодо своєчасного внесення орендної плати та щодо сплати компенсації за розірвання відносин раніше строку, зазначеного у цьому Договорі.

Представник Позивача в судовому засіданні 12.04.2010 позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволені.

Відповідач без поважних причин явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

          Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез’явлення представника Відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника Відповідача за наявними в справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд

                                                   ВСТАНОВИВ:          

          18.12.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Кедр” (Орендодавець) та Приватним підприємством “Санта-Мария” (Орендар) укладений договір оренди обладнання №490С (далі –Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар бере у термінове платне користування нижченаведене обладнання –кавомолку Brasilia RR 45 SPM, заводський номер 146761 (далі –«майно») з тарою, упаковкою і технічною документацією й зобов’язується платити Орендодавцеві орендну плату (пункт 1.1 Договору) /а.с. 9/.

          Згідно з пунктом 2.1 Договору орендоване майно вважається переданим з моменту підписання Акту приймання-передачі.

          Пунктом 2.2 Договору передбачено, що строк оренди складає дванадцять календарних місяців з дати прийняття орендованого.

          Розділом 3 Договору передбачені такі умови розрахунків: розмір щомісячної орендної плати з урахуванням ПДВ дорівнює 5% від вартості обладнання зазначеного в Акті приймання-передачі (пункт 3.1 Договору); у випадку виконання Орендарем зобов’язань вчасно й у повному обсязі згідно з пунктом 5.8 Договору (щомісяця здійснювати закупівлю кави у розмірі не менш п’яти кг. на місяць за цінами діючого прайс-листа Орендодавця), орендна плата з урахуванням ПДВ становить 1,00 грн. на місяць за кожну одиницю обладнання.

Набрання договором законної сили визначено сторонами з моменту його підписання і скріплення печатками сторін (пункт 1 розділу 8 Договору).

Судом встановлено, що договір недійсним не визнаний.

На виконання умов Договору Позивач передав у оренду, а Відповідач прийняв у оренду майно за актом прийому-передачі від 19.12.2007 /а.с. 12/, вартістю 3325,00 грн.

12.08.2008 Орендар повернув Орендодавцю майно, про що свідчить Акт повернення обладнання /а.с. 13/.

Відповідно до пункту 7.4.4 Договору якщо Орендар ініціює розірвання відносин раніше строку передбаченого договором з причин не передбачених умовами Договору, орендар зобов’язаний виплатити Орендодавцю компенсацію у розмірі рівному п’яти орендним платам згідно з умовами пункту 3.1. Договору.

За умовами пункту 3.1 Договору розмір щомісячної орендної плати з урахуванням ПДВ складає 166,25 грн. (3325,00 грн. х 5 %).

Сума компенсації складає 831,25 грн. (166,25 х 5).

Відповідно до пункту 5.8 Договору Орендар зобов’язаний щомісячно купувати у Орендодавця не менш ніж 5 кг. кави. При виконанні цієї умови розмір орендної плати складає 1,00 грн. з урахуванням ПДВ, на місяць.

          Як зазначив Позивач, за час користування орендованим майном Орендар жодного разу не виконав умови пункту 5.8 Договору. Виходячи з цього, орендна плата за правилами пункту 3.1 Договору складає 1330,00 грн. (166,25 грн. х 8 міс.).

За твердженням Позивача орендна плата Відповідачем не сплачувалась.           

          З метою досудового врегулювання погашення заборгованості Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про сплату боргу від 18.12.2009 /а.с. 15/.

Відповідач зазначену вище заборгованість не сплатив, що й з’явилось підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Спір між сторонами виник з приводу не належного виконання Відповідачем зобов'язання з оплати орендних платежів та компенсації за розірвання відносин раніше строку, зазначеного у договорі №490С від 18.12.2007.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини першої статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До обов’язків орендаря частина перша статті 762, частина перша статті 785 Цивільного кодексу України, статті 285, 286 Господарського кодексу України відносять, в тому числі, внесення плати за користування майном, розмір якої встановлений договором оренди та повернення наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, чи відшкодування орендодавцю вартості орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.

Відповідно до статей 11, 509, 526 Цивільного кодексу України договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

                    Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Враховуючи те, що своєчасне внесення орендної плати за користування майном є одним з основних обов’язків Відповідача, належне виконання якого вимагається законом та договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з Відповідача суми заборгованості з орендної плати у розмірі 1 330,00 грн.

З огляду на наведені норми чинного законодавства та положення пункту 7.43.4. Договору, вимоги про стягнення з Відповідача суми компенсації за розірвання відносин раніше строку, зазначеного у договорі №490С від 18.12.2007 у розмірі 831,25 грн., суд також вважає обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з Відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 1 500,00 грн.

Понесені витрати на оплату послуг підтверджуються Договором від 18.12.2009 №18/12/СМ про надання послуг /а.с. 20/, додатковою угодою № 1 до договору від 18.12.2009 №18/12/СМ /а.с. 21/, Свідоцтвом про право заняття адвокатською діяльністю №1902 виданого Дніпропетровською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 14.10.2008 /а.с. 23/, платіжним дорученням № 2565 від 09.02.2010 на суму 1500,00 грн. /а.с. 22/.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та на оплату послуг адвоката при задоволенні позову покладаються на відповідача.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Санта-Мария” (вул. Героїв Бресту, 53-б, м. Севастополь, 99057, ідентифікаційний код 25124312, р/р 29002254670001 в Севастопольській філії КБ «Приватбанк», м. Севастополь, МФО 305749, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кедр”(пл. Ак. Стародубова, 1, офіс 53, м. Дніпропетровськ, 49050, ідентифікаційний код 30404186, р/р 2600130288901 в АБ „Кредит-Днепр», м. Дніпропетровськ, МФО 305749) суму заборгованості у розмірі 2 161,25 грн. (дві тисячі сто шістдесят одна грн. 25 коп.), з яких: 1330,00 грн. - заборгованість з орендної плати, 831,25 грн. - компенсація за розірвання відносин раніше строку, зазначеного у договорі, а також витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 1 500,00 грн. (одна тисяча п’ятьсот грн.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн. (сто дві грн.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Харченко

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84Господарського процесуального

кодексу України та підписано 13.04.2010.