Рішення № 9578874, 06.04.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

06.04.2010 справа № 5020-10/061 Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Юріної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі господарську справу

Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”

(01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18)

в особі Севастопольської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”

(99011, м. Севастополь, вул. Ген. Петрова, буд. 15)

до Приватного підприємства «Торговельний комплекс «Диалог»

(99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 23)

про стягнення заборгованості в сумі 2447,85 грн., з яких: заборгованість по сплаті телекомунікаційних послуг –2376,42 грн., інфляційні втрати - 32,02 грн., 3% річних –15,86 грн., та пеня - 23,55 грн.,

за участю представників:

позивача –не з’явився;

відповідача –не з’явився.

11.03.2010 Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Севастопольської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (далі за текстом –Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Приватного підприємства «Торговельний комплекс «Диалог»(далі за текстом –Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 2447,85 грн., з яких: заборгованість по сплаті телекомунікаційних послуг –2376,42 грн., інфляційні втрати - 32,02 грн., 3% річних –15,86 грн., та пеня - 23,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем своєчасно та в повному обсязі обов’язку щодо внесення плати за користування телефоном за договором №1008 про надання послуг електрозв’язку від 01.04.2008.

Судом встановлено, що Відповідач має статус юридичної особи та відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.03.2010 №5535421 /а.с.38-40/ має назву «Приватне підприємство «Торговельний комплекс «Диалог».

У судовому засіданні 06.04.2010 Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією та завчасно (повідомлення про повернення поштового відправлення вх. №15801 від 24.03.2010 /а.с.42/).

Відповідач отримав копію позовної заяви з додатком, що підтверджується фіскальним чеком №0326 від 23.02.2010 та списком згрупованих внутрішніх відправлень /а.с.5/.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З врахування вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, у відсутність представника Відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2008 між Відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” (Підприємство зв’язку) в особі Севастопольської дирекції в даний час Севастопольська філія Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” та Приватним підприємством «Торговельний комплекс «Диалог»(Споживач) був укладений типовий договір №1008 про надання послуг електрозв’язку (далі –Договір), відповідно до умов якого Позивач надає Відповідачу послуги електрозв’язку згідно Додатку №1 та безоплатні послуги згідно з Додатком №2 (надалі –Послуги), а Відповідач сплачує їх вартість відповідно до тарифів, затверджених згідно з діючим законодавством /а.с.11-16/.

Пунктом 4.3 Договору встановлений обов’язок Споживача (Відповідача) своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв’язком здійснюється за постійною або змінною величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Відповідно до пункту 4.5 Договору, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться відповідачем протягом 10 днів з дня отримання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Крім того, пунктом 3.2.8 Договору на Відповідача покладений обов’язок своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Згідно з частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.2003, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина перша статті 902 Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.2003 встановлює обов’язок виконавця надати послугу особисто.Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.2003).

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України №436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 33 Закону України „Про телекомунікації” від 18.11.2003 №1280-ІV споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Обов’язок щодо своєчасної оплати отриманих телекомунікаційних послуг покладений на Споживача цих послуг і пунктом 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №720.

Судом встановлено, що Позивачем у період з серпня 2009 року по грудень 2009 року надані Відповідачу послуги за Договором, але не сплачені останнім у порушення наведених вище норм чинного законодавства та умов Договору, борг склав 2376,42 грн.

На підставі вищевказаного, суд вважає заборгованість Відповідача у розмірі 2376,42 грн. за період з серпня 2009 року по грудень 2009 року доведеною та обґрунтованою.

У зв’язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов’язань, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних у розмірі 15,86 грн. та 32,02 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок Позивача 3 % річних (та інфляційних втрат /а.с.10/ визнаний судом правильним, зокрема, розрахунок інфляційних втрат відповідає правилам, наведеним у рекомендаційному листі Верхового Суду України №62-97р від 03.04.1997.

Позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 23,55 грн., які суд також вважає такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

          Згідно зі статтями 546, 549, частиною третьою статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 5.8 Договору у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), споживач сплачує пеню, яка обчисляється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши розрахунок пені /а.с.9/, встановив, що вимоги щодо стягнення пені в розмірі 23,55 грн. заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення 3% річних в розмірі 15,86 грн., інфляційних втрат в розмірі 32,02 грн. та пені в розмірі 23,55 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунками Позивача.

Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на Відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Торговельний комплекс „Диалог” (99011, м. Севастополь, вул. В.Морська, 23, ідентифікаційний код 19186792, р/р №260013018978 в Філії Севастопольського міського відділення №4548 ВАТ «Держощадбанк України», м. Севастополь, МФО 384027, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (01030, м. Київ, б-р Тараса Шевченка, буд. 18, ідентифікаційний код 21560766; отримувач –СФ ВАТ “Укртелеком”, ідентифікаційний код 01190103, р/р 2600613647 в Кримській Республіканській дирекції „Райффайзен банк Аваль”, МФО 324021) заборгованість в розмірі 2447,85 грн. (дві тисячі чотириста сорок сім грн. 85 коп.), з яких: 2376,42 грн. –основний борг; 32,02 грн. - втрати від інфляції; 15,86 грн. - 3% річних; 23,55 грн. –пеня, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                     О.М. Юріна

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 12.04. 2010.