Вирок № 95787706, 25.03.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

415/4881/20

1-кп/415/381/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2021 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області

у складі: головуючого судді Луньової Д.Ю.

секретаря судового засідання Рибки Я.Ю.

номер кримінального провадження 12020130240001005, внесеного 04.04.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Привілля, Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одружений, не працює, інвалід ?? групи з дитинства, судимого 12.12.2005 р. Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України – 1 рік; 07.08.2007 р. Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України, ст.ст. 70,71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 05.12.2007 р. Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 70 КК України, ч. 4 ст. 70 КК України остаточно до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 03.04.2009 р. звільненний умовно-достроково на невідбутий термін 11 місяців 14 днів; 26.02.2013 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 , ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 5 років із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим стоком – 2 роки; зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю: прокурора Шевцова В.О.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

захисника Мозолєва О.О., обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 , 09.06.2020 року о 23-00 годин, діючи з корисливим мотивом, знаходячись по вулиці Ломоносова у м. Привілля, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, таємно викрав ковдру, вартістю 191,67 грн. та напівковдру, вартістю 130 грн., які сушились у дворі будинку та належать потерпілій ОСОБА_2 , тим самим спричинивши останній шкоду на загальну суму – 321, 67 грн. (відповідно до висновку експерта № 19/113/9/1-727е від 16.06.2020 р)..

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, за яке передбачена кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Обвинувальний акт надійшов до суду з угодою про примирення, яка укладена 28.09.2020 року між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 за участі захисника Мозолєва О.О.

Зі змісту угоди вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні та погоджується на призначення покарання за ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі стоком на один рік із застосуванням ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання на строк, який визначить суд, а потерпіла ОСОБА_3 не заперечує проти призначення такого покарання, матеріальна шкода відшкодована їй у повному обсязі. Наслідки укладення та затвердження означеної угоди про примирення, згідно ст.ст.394, 424, 473, 474, 476 КПК України та ст.389-1 КК України оговорені сторонами.

Обвинувачений ОСОБА_1 суду пояснив, що права, надані йому законом у зв`язку з укладенням угоди про примирення він повністю розуміє; угода про примирення від 28.07.2020 р. укладена ним добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії буд-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді; з наслідками укладення та затвердження угоди про примирення він обізнаний; характер обвинувачення та його суть йому зрозумілі; обраний вид покарання, який застосовується до нього у разі затвердження угоди з ним узгоджено та є цілком зрозумілим; свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України визнав повністю.

Потерпіла ОСОБА_3 просила затвердити угоду про примирення від 28.07.2020 р., угода укладена з боку потерпілого добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді; покарання узгоджене сторонами; обмеження прав у зв`язку із затвердженням угоди та його наслідками – зрозумілі.

Прокурор просив суд затвердити угоду, вважає, що вона укладена відповідно до норм КПК України, узгоджене сторонами покарання відповідає вимогам кримінального закону.

Суд не вправі перевіряти фактичні обставини вчиненного ОСОБА_1 кримінального правопорушення, оскільки не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення підготовчого судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про примирення.

Суд при прийняті рішення у підготовчому судовому засіданні згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України має право затвердити угоду.

Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України - угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Згідно ч. 5 ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Враховуючи викладене, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши сторони кримінального провадження та роз`яснивши їм обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд вважає, що угода укладена 28 липня 2020 року між потерпілою ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1 про примирення відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений ОСОБА_1 визнав вину добровільно, фактичні підстави для визнання вини наявні, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст.65 КК України, у зв`язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню. Обвинуваченого ОСОБА_1 слід визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Обставинами, що пом`якшують покарання суд відповідно до положень ст. 66 КК України суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які б обтяжували покарання відповідно до положень ст. 67 КК України, судом не встановлено, оскільки дії обвинуваченого, який має судимість за вчинення кримінального правопорушення за ст. 185 КК України, кваліфіковані за вчинення даного правопорушення як повторні.

Суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання згідно з умовами угоди про примирення.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України, а саме ковдру та напівковдру, які передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_3 , слід повернути законному володільцю, тобто останній.

Процесуальні витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 19/113/9/1-727е від 16.06.2020 р., що згідно довідки № 19/113/9-1/635д від 16.06.2020 р. становлять 1144,15 гривні підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного, ч. 2 ст. 185 КК України, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474, 475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Угоду про примирення від 28 липня 2020 року, укладену між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника Мозолєва О.О. - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік, поклавши на нього обов`язки відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань з пробації, про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: ковдру та напівкодру - повернути потерпілій ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 19/113/9/1-727е від 16.06.2020 р. в сумі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири гривні) 15 копійок на користь держави (отримувач ГУК у Луганській обл./МТГ м. Лисичанськ/24060300 код ЄДРПОУ 37991110, банк – Казначейство України (ЕАП), рахунок UA468999980313070115000012491, код класифікації доходів бюджету 24060300).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, з врахуванням обмеження права оскарження даного вироку відповідно до ч.1 ст.473 КПК України, до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Обвинувачений та прокурор мають право отримати копію вироку негайно після його проголошення.

Суддя: Д.Ю. Луньова