Рішення № 9578744, 22.02.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

22.02.2010 справа № 5020-2/359

За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(99055, АДРЕСА_1)

до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(991015, місто Севастополь, вул. Луначарського, 5)

про визнання права власності

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники сторін:

позивача ОСОБА_1, свідоцтво НОМЕР_2

відповідача не зявився;

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі Позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (надалі Відповідач) про визнання права власності на торгівельний павільйон та навіс очікування у складі існуючого зупиночного комплексу по пр. Ген. Острякова (Зупинка „22 школа”) загальною площею 61,9 кв.м. у тому числі: торгівельний павільйон площею 42,2 кв.м., ганок 1 площею 2,9 кв.м., ганок 2 площею 0,9 кв.м., навіс площею 15,9 кв.м., який знаходиться за адресою: місто Севастополя, вул. Ген. Острякова, № 71-Б.

Позивач з посиланням на норми статей 328, 331 Цивільного кодексу України вважає, що право власності на спірний обєкт нерухомого майна слід визнати за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, оскільки він був збудований позивачем відповідно до вимог діючого законодавства, з отриманням усіх необхідних узгоджень та дозволів на проведення будівельних робіт та з подальшим прийняттям об`єкта в експлуатацію, що підтверджується відповідними документами.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки площа обєкту нерухомого майна перевищує площу земельної ділянки, яка була виділена рішенням Севастопольської міської Ради № 4178 від 14.12.2005 (арк. с. 72).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

14.12.2005 Севастопольська міська Рада рішенням № 4178 передала фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в оренду до 01.09.2030 земельну ділянку загальною площею 0,0064 га для реконструкції (у складі існуючого) зупиночного комплексу (торгівельний павільйон та навіс очікування) по пр. Ген. Острякова (зупинка „22 школа”) з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та громадської забудови.

Відповідно до рішення Севастопольської міської Ради від 14.12.2005 укладено договір оренди від 28.02.2006 між Севастопольською міською Радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 0,0064 га для реконструкції (у складі існуючого) зупиночного комплексу (торгівельний павільйон та навіс очікування) по пр. Ген. Острякова (зупинка „22 школа”) з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та громадської забудови.

Відповідно довідки Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації №2256/5-2 від 13.07.07 земельній ділянці площею 0,0064 га для будівництва та обслуговання торгівельного павільйону у складі існуючого комплексу: торгівельний павільйон по пр. Ген. Острякова (зупинка „22-га школа” у центрі міста) присвоєна поштова адреса: м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, № 71-Б (арк. с. 56).

24.06.2008 інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі був наданий дозвіл №718 фізичній особі-підприємцю на здійснення будівельних робіт з реконструкції (у складі існуючого) зупиночного комплексу: торгівельний павільйон по пр. Ген. Острякова (зупинка „22-га школа” у центрі міста) на строк до 30.09.2008 за проектом та кошторисом (арк. с.45).

Наказом інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі від 11.06.2009 № 85 була призначена приймальна комісія для визначення готовності закінченого будівництвом обєкту: „Реконструкція у складі існуючого зупиночного комплексу: торгівельний павільйон (зупинка „22-га школа” у центрі міста) перша черга пр. Ген. Острякова, 71-Б” до експлуатації (арк. с. 53).

Згідно з актом готовності обєкта до експлуатації № 91 від 22.06.2009 закінчений будівництвом обєкт реконструкція у складі існуючого зупиночного комплексу: торгівельний павільйон (зупинка „22-га школа” у центрі міста) перша черга реконструкції був прийнятий в експлуатацію (арк. с. 48-52).

Враховуючи те, що обєкт нерухомого майна - торгівельний павільйон у складі існуючого комплексу: торгівельний павільйон по пр. Ген. Острякова (зупинка „22-га школа” у центрі міста) загальною площею 61,9 кв.м. у тому числі: торгівельний павільйон площею 42,2 кв.м., ганок 1 площею 2,9 кв.м., ганок 2 площею 0,9 кв.м., навіс площею 15,9 кв.м. було збудовано силами та засобами позивача на законних підставах, з отриманням передбачених діючим законодавством дозволів, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про визнання права власності на вказаний обєкт нерухомого майна.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Умовою задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів, що підтверджують його право власності на майно.

У відповідності із нормами статей 331 та 332 Цивільного кодексу України право власності на новостворене або перероблене майно виникає у особи за умови, що вказане майно створено або перероблено на кошти цієї особи, а його створення не суперечить вимогам закону або договору.

Так, право власності на новостворене нерухоме майно - житлові будинки, будівлі, споруди тощо виникає з моменту завершення будівництва, створення майна. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про планування і забудову територій" фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідний дозвіл на будівництво спірного обєкту нерухомого майна був отриманий позивачем, відповідно до вимог діючого законодавства.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" від 22 вересня 2004 року N 1243 прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів. За результатами роботи державної приймальної комісії складається акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Акт державної приймальної комісії підлягає затвердженню у 15-денний строк органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив цю комісію, та реєструється в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт.

Необхідність прийняття закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, передбачена частиною третьою статті 18 Закону України "Про основи містобудування".

Факт прийняття спірного обєкту нерухомого майна в експлуатацію встановлений судом, підтвердженням чого служить Акт приймальної комісії про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом обєкту

(арк. с. 48-52).

Відповідно до статті 19 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обмежень” підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 Цивільного кодексу України).

У суду відсутні відомості щодо наявності підстав вважати право власності Позивача на зазначене майно набутим неправомірно.

Так, Фонд комунального майна у відзиві на позов вказує, що загальна площа обєкту становить 61,9 кв.м., а тому, на думку відповідача, він виходить за межі орендованої земельної ділянки площею, як помилково вважає відповідач, 0,0046 га. Однак, згідно договору оренди від 28.02.2006 позивачу була надана в оренду земельна площею 0,0064га. Спірний обєкт розташований в межах цієї земельної ділянки

Суд відхиляє доводи відповідача щодо того, що обєкт нерухомого майна виходить за межі земельної ділянки, яка була виділена позивачеві в оренду.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати позивача по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (99011, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) право власності на торгівельний павільйон та навіс очікування у складі існуючого зупиночного комплексу по пр. Ген. Острякова (зупинка „22-га школа” у центрі) створеного в результаті реконструкції зупиночного комплексу, розташованого за адресою: пр. Ген. Острякова, № 71-Б у місті Севастополі, загальною площею 61,9 кв.м., у тому числі: торгівельний павільйон площею 42,2 кв.м., ганок 1 площею 2,9 кв.м., ганок 2 площею 0,9 кв.м., навіс площею 15,9 кв.м.

3.Стягнути з Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99011, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн (вісімдесят пять грн 00 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно до вимог

ст. 84 Господарського процесуального кодексу

України і підписано 01.03.2010.