Ухвала суду № 95787155, 25.03.2021, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №339/148/17

46

2/339/6/21

У Х В А Л А

25 березня 2021 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді О. С.Головенко

секретаря судового засідання В.Є.Латик

з участю представника відповідача Болехівської міської ради В.М.Романишин

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Болехівської міської ради, міського голови м. Болехова, Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради про скасування рішення та зобов`язати вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

На розгляді суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в якому позивач просить скасувати рішення Болехівської міської ради №56-49/15 від 12.08.2015; зобов`язати Болехівську міську раду перенести футбольний стадіон «Карпати», який розташований по вул. С.Стрільців, 12а в м.Болехів, згідно п. 3.33 (ДБН 360-92**) « Містобудування. Планування і забудови міських і сільських поселень» ( відстань від фізкультурно-оздоровчих споруд до вікон має складати не менше 25 м.) та встановити спеціальну загорожу; заборонити проведення футбольних матчів, тренувань та інших масових заходів на футбольному стадіоні « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до приведення у відповідність до п. 3.33 (ДБН 360-92**) « Містобудування. Планування і забудови міських і сільських поселень» та встановлення спеціальної огорожі (том 1 а.с.1-6).

Вказана справа 02 травня 2018 року до суду надійшла з Верховного Суду на новий розгляд та прийняте рішення Болехівського міського суду від 12.10.2017 про відмову у позові позивачу скасовано.

04 травня 2018 року продовжено розгляд вказаної справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

11 грудня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явилася, подала заяву, в якій вказує про те, що хворіє і представляти її інтереси в судовому засіданні буде представник ОСОБА_2 .

Відповідач міський голова м. Болехова в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просить засідання проводити у його відсутності, позов не визнає (том. 6 а.с.68).

Такі дії не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, згідно якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради в судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив.

При таких обставинах, неявка міського голови м. Болехова та представника Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради, згідно ст. 223 ЦПК України, не є перешкодою для проведення судового розгляду.

Вирішуючи питання про допуск ОСОБА_2 до участі у справі в якості представника позивача, суд, вислухавши думку представника відповідача ОСОБА_3 , прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

При цьому, 30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін доКонституції України(щодо правосуддя)», яким внесено зміни до Конституції України, зокрема, доповнено Конституцію статтею 131-2, відповідно до частини першої, третьої та четвертої якої для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура та виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення; законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Підпунктом 11 пункту 16-1розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Положеннями ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції прозахист правлюдини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому, Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави рішення у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року).

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 уповноважила в ОСОБА_2 представляти її інтереси та надано копію довіреності.

В матеріалах справи також відсутні докази того, що ОСОБА_2 є адвокатом.

Вказана справа, як вбачається із змісту позовної заяви, не виникає з трудових відносин, а також не є малозначною, призначена до розгляду у судовому засіданні у загальному позовному порядку, відтак, представником позивача не може бути особа, яка не є адвокатом.

Також встановлено, що ухвалою суду від 13 лютого 2019 року вже відмовлено ОСОБА_2 у допуску до представництва інтересів позивача в суді і позивач 05 березня 2019 року уклала договір про надання правової допомоги №17/19 з адвокатом Синишин П.Є., який представляв її інтереси під час розгляду справи в суді (том 6 а.с.67).

Однак, 25 березня 2021 року адвокат Синишин П.Є. повідомив суд про те, що подальше надання правової допомоги ОСОБА_1 у вказаній справі є неможливим, у зв`язку з припиненням дії договору (том 6 а.с.66).

Враховуючи викладене та те, що позивач в судове засідання не з`явилася через хворобу, суд вважає за необхідне відкласти судове засідання з метою надіслання позивачу копії ухвали про відмову у допуску ОСОБА_2 , як її представника у даній справі, а також надати позивачу можливість реалізувати належне їй право на професійну правничу допомогу шляхом укладення угоди з адвокатом .

На підставі викладеного, ст.131-2 Конституції України, пп.11 п.16-1 Перехідних положень Конституції України, ст. 58, 60, 223 ЦПК України суд,

п о с т а н о в и в :

Відмовити ОСОБА_2 у допуску до представництва у справі за позовом ОСОБА_1 до Болехівської міської ради, міського голови м. Болехова, Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради про скасування рішення та зобов`язати вчинити дії.

Ухвала окремо від рішення суду не підлягає оскарженню та набирає законної сили негайно після її проголошення.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Головенко О.С.