Рішення № 9578692, 19.05.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" травня 2010 р. Справа № 20/47

Суддя Василишин А.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом Прокурора Рівненського району в інтересах держави в особі Клеванської селищної ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державна податкова інспекція у Рівненському районі

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Полісся-Агро”

про стягнення в сумі 15 477 грн. 98 коп..

В засіданні від 18 травня 2010 року приймали участь:

Від позивача: Євтушок І.П. (дов. б/н від 01.03.10р.).

Від відповідача: Слесарчук О.П. (дов. б/н від 14.04.10р.).

Від прокурора: Зубілевич К.М. (посв. № 43 від 20.07.09р.).

Від третьої особи: не з’явився.

В судовому засіданні від 18 травня 2010 року оголошувалася перерва до 19 травня 2010 року до 16:00 год..

В засіданні від 19 травня 2010 року приймали участь:

Від позивача: Євтушок І.П. (дов. б/н від 01.03.10р.).

Від відповідача: не з’явився.

Від прокурора: Зубілевич К.М. (посв. № 43 від 20.07.09р.).

Від третьої особи: не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Рівненського району (надалі - Прокурор) в особі Клеванської селищної ради (надалі - Позивач)звернувся в господарський суд з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Полісся-Агро” (надалі –Відповідач) на користь Позивача заборгованість по орендній платі за земельну ділянку в сумі 15 477 (п’ятнадцять тисяч чотириста сімдесят сім) грн. 98 коп., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державна податкова інспекція у Рівненському районі (надалі - Третя особа). В судовому засіданні прокурор та представник Позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, водночас 18 травня 2010 року, через канцелярію Господарського суду Рівненської області, подав відзив на позов від 18 травня 2010 року (надалі - Відзив; а.с. 75), в якому заперечує проти позовних вимог в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 1516 (одна тисяча п’ятсот шістнадцять) грн. 98 коп. з підстав вказаних в останньому. 1 ))) філії Райфайзинг а 2006 року тами.у претензію в якій погодив зарахування боргу с. ому засіданні в вьлвтмдятм

Заслухавши пояснення Прокурора та представника Позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково. При цьому суд виходив з наступного.

Судом встановлено, що 10 лютого 2006 року між Позивачем та Відповідачем був укладений договір оренди землі несільськогосподарського призначення (надалі –Договір; а.с. 20-21), відповідно до пункту 1 якого Позивач надав, а Відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,0631 га, яка знаходиться в смт. Клевань, Рівненського району по вул. Шкільна, 1 для обслуговування виробничих будівель заводу продтоварів.

У відповідності до пункту 9 Договору, за оренду земельної ділянки Відповідач сплачує Позивачу орендну плату виключно у грошовій формі. Розмір орендної плати в рік складає 21368 (двадцять одна тисяча триста шістдесят вісім) грн. 31 коп.. Оплата за оренду земельної ділянки за місяць становить 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) грн. 36 коп..

Пунктом 12 Договору передбачено, що розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін (шляхом внесення змін до цього Договору).

Згідно пункту 34 Договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

23 січня 2009 року Позивачем прийнято рішення № 509 (а.с. 27) про перегляд договорів оренди та встановлення орендної плати земельних ділянок несільськогосподарського призначення, до якого внесено зміни рішенням № 550 від 14 квітня 2009 року (а.с. 28), яким визначено, що орендна плата для Відповідача складає 8 % від нормативної грошової оцінки та становить 41883 (сорок одна тисяча вісімсот вісімдесят три) грн. 00 коп..

25 травня 2009 року між Позивачем та Відповідачем була укладена додаткова угода № 1 до Договору (а.с. 26), відповідно до пункту 2 якої 9 пункт Договору викладений в наступній редакції: орендна плата вноситься Відповідачем у грошовій формі та розмірі 8 % нормативної грошової оцінки і становить 41883 (сорок одна тисяча вісімсот вісімдесят три) грн. 00 коп. на рік за 1,0631 га землі, згідно рішення Позивача № 550 від 14 квітня 2009 року. Оплата за оренду земельної ділянки за місяць становить 3490 (три тисячі чотириста дев’яносто) грн. 25 коп..

Згідно пункту 10 Договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Пунктом 11 Договору передбачено, що орендна плата сплачується Відповідачем щомісячно рівними частками протягом 30 (тридцяти) календарних днів.

Однак, відповідно до статті 19 Закону України від 3 липня 1992 року № 2535-XII “Про плату за землю” (надалі - Закон), розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

У відповідності до частин 1, 2 статті 17 Закону, податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У декларації від 29 січня 2009 року (а.с. 52-53), поданій Третій особі, Відповідач самостійно визначив податкове зобов’язання по орендній платі на 2009 рік в сумі 21368 (двадцять одна тисяча триста шістдесят вісім) грн. 31 коп..

У декларації від 23 липня 2009 року (а.с. 49-50), поданій Третій особі, Відповідач самостійно нарахував додатково орендну плату на 2009 рік в сумі 11 795 (одинадцять тисяч сімсот дев’яносто п’ять) грн. 96 коп., зокрема за червень 2009 року 1538 (одна тисяча п’ятсот тридцять вісім) грн. 60 коп. та за липень –грудень 2009 року по 1709 (одна тисяча сімсот дев’ять) грн. 56 коп..

У декларації від 25 січня 2010 року (а.с. 55-56), поданій Третій особі, Відповідач самостійно визначив податкове зобов’язання по орендній платі на 2010 рік в сумі 41883 (сорок одна тисяча вісімсот вісімдесят три) грн. 00 коп., зокрема за січень –лютий 2010 року по 3490 (три тисячі чотириста дев’яносто) грн. 25 коп..

В позовній заяві Прокурор просить стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованості по орендній платі за земельну ділянку за період з жовтня 2009 року по лютий 2010 року в сумі 15 477 (п’ятнадцять тисяч чотириста сімдесят сім) грн. 98 коп. (розрахунок а.с. 17).

Слід зазначити, що податкове зобов’язання по орендній платі за жовтень 2010 року в сумі 1 516 (одна тисяча п’ятсот шістнадцять) грн. 98 коп. договором № 167 від 30 жовтня 2010 року (а.с. 72) було розстрочено за заявою Відповідача (а.с. 73) відповідно до рішення Третьої особи № 143 від 30 жовтня 2010 року.

Відповідно до вказаного договору про розстрочення зобов’язання по орендній платі за жовтень 2009 року в сумі 1 516 (одна тисяча п’ятсот шістнадцять) грн. 98 коп. було розстрочене з 30 жовтня 2009 року до 25 грудня 2009 року та визначено терміни оплати, а саме: до 25 листопада 2009 року - 758 (сімсот п’ятдесят вісім) грн. 49 коп., до 25 грудня 2009 року - 758 (сімсот п’ятдесят вісім) грн. 49 коп..

Таким чином, Прокурор в позовній заяві, відповідно до розрахунку суми позовних вимог (а.с. 17), станом на 16 березня 2010 року визначає заборгованість Відповідача по орендній платі в сумі 15 477 (п’ятнадцять тисяч чотириста сімдесят сім) грн. 98 коп., зокрема:

- за листопад 2009 року в сумі 4248 (чотири тисячі двісті сорок вісім) грн. 74 коп.;

- за грудень 2009 року в сумі 4248 (чотири тисячі двісті сорок вісім) грн. 74 коп.;

- за січень 2010 року в сумі 3490 (три тисячі чотириста дев’яносто) грн. 25 коп.;

- за лютий 2010 року в сумі 3490 (три тисячі чотириста дев’яносто) грн. 25 коп..

Суд зауважує, що згідно статті 17 Закону, податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З урахуванням норм статті 17 Закону податкове зобов’язання по орендній платі за лютий 2010 року в сумі 3490 (три тисячі чотириста дев’яносто) грн. 25 коп. мало бути сплачено до 30 березня 2010 року включно, тоді як Прокурор звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою 19 березня 2010 року.

З урахуванням усього вказаного вище, господарський суд приходить до висновку, що у Відповідача на час подачі позовної заяви не настав обов’язок щодо сплати орендної плати за лютий 2010 року в сумі 3490 (три тисячі чотириста дев’яносто) грн. 25 коп..

В даному випадку суд вбачає порушення частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України, оскільки (з урахуванням статті 17 Закону України від 3 липня 1992 року № 2535-XII “Про плату за землю”) Позивач та Прокурор звернулися до суду за відсутності порушення Відповідачем прав і охоронюваних законом інтересів Позивача.

З урахуванням усього вищевказаного позов не підлягає до задоволення в частині стягнення орендної плати за лютий 2010 року в сумі 3490 (три тисячі чотириста дев’яносто) грн. 25 коп..

Таким чином на момент подачі позовної заяви до суду та станом на 19 травня 2010 року за Відповідачем рахується заборгованість перед Позивачем по орендній платі за період з листопада 2009 року по січень 2010 року в сумі 11 987 (одинадцять тисяч дев’ятсот вісімдесят сім) грн. 73 коп..

Доказів погашення заборгованості Відповідач суду не подав.

На основі статтей 509, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, статтей 193, 198 Господарського Кодексу України, статтей 17, 19, 20 Закону України “Про плату за землю”, позовні вимоги про стягнення 11 987 (одинадцять тисяч дев’ятсот вісімдесят сім) грн. 73 коп. заборгованості по орендній платі ґрунтуються на Договорі та законі та підлягають задоволенню.

Суд критично оцінює доводи Відповідача висвітлені у Відзиві, з огляду на наступне.

У Відзиві Відповідач заперечує проти позовних вимог в сумі 1516 (одна тисяча п’ятсот шістнадцять) грн. 98 коп. зазначаючи, що дана заборгованість є податковим боргом, оскільки виникла в результаті не виконання Відповідачем рішення Третьої особи № 143 від 30 жовтня 2009 року (а.с. 71) про розстрочення податкових зобов’язань.

Згідно статті 2 Закону, за земельні ділянки надані в оренду справляється орендна плата.

Відповідно до статті 20 Закону, платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Статтею 14 Закону передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Суд зауважує, що відповідно до статті 2 з Закону ВР УРСР від 4 грудня 1990 року № 509-XII “Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

У відповідності до підпункту 2.1.4. пункту 2.1. статті 2 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові органи є контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Так зокрема статтею 14 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковим органам надано право надання розстрочки податкових зобов’язань (боргу), що є способом здійснення податковими органами контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів).

Слід зазначити, що у відповідності до статті 1 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”:

податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Отже зобов’язання самостійно визначенні особою в податковій декларації є узгодженими податковими зобов’язання, не виконання яких в строк визначений в цій декларації з урахуванням норм чинного законодавства веде до віднесення даних зобов’язань до податкового боргу, тобто в будь-якому випадку зобов’язання визначенні в деклараціях та не сплачені у визначений строк є податковим боргом не залежно від надання чи не надання податковим органом розстрочки.

Аналіз вищезазначених норм дає змогу віднести орендну плату за оренду землі державної та комунальної власності до обов’язкових платежів, які справляються до бюджетів. Контроль за повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів обов’язкових платежів покладено на податкові органи.

Однак, органами, що діють від іменні держави в правовідносинах стосовно оренди земель державної та комунальної власності виступають не податковий органа, а сільські, селищні та міські ради, які і є одержувачами орендної плати за землю до місцевих бюджетів.

Таким чином, при порушенні строків та порядку сплати орендної плати за землю порушуються права держави, а органом який виступає від імені держави в даних правовідносинах в даному випадку є Позивач, а тому твердження Відповідача висвітлені у Відзиві є безпідставними та необґрунтованими.

Судові витрати, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Полісся-Агро”, 35314, Рівненська область, Рівненський район, с. Зоря, вул. Жовтнева, 2, р/р 2600901000157 в РФ АТ “Кредобанк”, МФО 333670, код 31894444 на користь Клеванської селищної ради, 35311, Рівненська область, Рівненський район, смт. Клевань, вул. І.Франка, 22, р/р 33210812700297 банк ГУ ДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код 13050200, одержувач місцевий бюджет Клеванської селищної ради –11 987 (одинадцять тисяч дев’ятсот вісімдесят сім) грн. 73 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Полісся-Агро”, 35314, Рівненська область, Рівненський район, с. Зоря, вул. Жовтнева, 2, р/р 2600901000157 в РФ АТ “Кредобанк”, МФО 333670, код 31894444 в доход державного бюджету 119 (сто дев’ятнадцять) грн. 88 коп..

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Полісся-Агро”, 35314, Рівненська область, Рівненський район, с. Зоря, вул. Жовтнева, 2, р/р 2600901000157 в РФ АТ “Кредобанк”, МФО 333670, код 31894444 в доход державного бюджету 182 (сто вісімдесят дві) грн. 78 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

5. В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 20.05.2010р.

Суддя