Рішення № 9578659, 12.05.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" травня 2010 р. Справа № 19/48

за позовом Державне підприємство "Волиньторф" в особі філіал Маневицький торфозавод

до відповідача підприємець ОСОБА_1

про стягнення в сумі 8 954 грн. 93 коп.

Суддя Тимошенко О.М.

Представники:

Від позивача : Ковальчук Р.І.

Від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство "Волиньторф" в особі філіалу Маневицький торфозавод звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з підприємця ОСОБА_1 8 954 грн. 93 коп. заборгованості по розрахунках за отриманий товар, з яких 7200 грн. 00 коп. - основний борг, 813 грн. 60 коп. - інфляційні втрати, 221 грн. 33 коп. - 3% річних, 720 грн. 00 коп. - пеня.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції адресату.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Волиньторф" в особі філіалу Маневицький торфозавод фактично передало, а підприємець ОСОБА_1 отримав товар згідно рахунку-фактури №163 та рахунку-фактури №164 від 20.02.2009 р. (арк.с.6-8) на загальну суму 14400 грн. 00 коп.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково, сплативши 7200 грн. 00 коп. Дана обставина стверджена наявним в матеріалах справи прибутковим касовим ордером №54 (арк.с.9). Таким чином залишок заборгованості склав 7200 грн. 00 коп.

Позивачем на адресу підприємця ОСОБА_1 було направлено претензії №160 від 15.06.2009 р. та №185 від 17.07.2009 р. про сплату боргу, однак вони залишені без відповіді.

Керуючись ч.2 ст.231 ГК України, з огляду на прострочення виконання зобов'язання відповідачем, позивач нарахував пеню в розмірі 720 грн. 00 коп.

Покликаючись на ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 221 грн. 33 коп. - 3% річних та 813 грн. 60 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції за період з 01 березня 2009 р. по 02 березня 2010 р.

Станом на 17.03.2010 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 8 954 грн. 93 коп. Надані суду розрахунки перевірено та визнано правильними.

Договору в письмовій формі сторони не укладали, однак відповідач отримав товар та підписав товарно-розпорядчі документи на нього, а отримавши пропозицію оплатити вартість товару виконав її частково. Отже, між сторонами існують відносини купівлі-продажу.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства; крім того підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

За договором купівлі-продажу (ст.655 ЦК України), одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

За умовами ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок в семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (ч.2 ст.231 ГК України).

Доказів сплати заборгованості відповідач суду не надав.

Зважаючи на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 954 грн. 93 коп. заборгованості по розрахунках за отриманий товар, з яких 7200 грн. 00 коп. - основний борг, 813 грн. 60 коп. - інфляційні втрати, 221 грн. 33 коп. - 3% річних, 720 грн. 00 коп. - пеня підтверджуються матеріалами справи, грунтуються на законі, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ід. код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в КБ Західінкомбанк, МФО 333614) на користь Державного підприємства "Волиньторф" в особі філіалу Маневицький торфозавод (адреса філіалу: 44600, Волинська область, смт.Маневичі, вул.Луцька,21, код ЄДРПОУ 25084009, р/р 260042022 в ВОД ВАТ "Райффайзенбанк "Аваль", МФО 303569) - 7200 грн. 00 коп. - основний борг, 813 грн. 60 коп. - інфляційні втрати, 221 грн. 33 коп. - 3% річних, 720 грн. 00 коп. - пеня, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп., витрати на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тимошенко О.М.

підписано "17" травня 2010 року