Рішення № 9578367, 19.05.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" травня 2010 р.Справа № 4/42-10-1576 За позовом Приватне підприємство "ПЛАНЕТА";

ддо відповідача Відкритого акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" в особі Одеської філії

про визнання недійсними договорів

Суддя

Представники:

Від позивача –Мєшкова Є.П. по довіреності,

Від відповідача – Петрова А.І. по довіреності

Суть спору: Приватне підприємство „Планета” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк” про визнання договору іпотеки від 18 серпня 2006 року, укладеного між ПП „Планета” та ВАТ АБ „Укргазбанк”, посвідченого 18 липня 2006 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Тиквенко М.О., недійсним; про визнання договору доручення від 18 серпня 2006 року, укладеного між ПП „Планета” та ВАТ АБ „Укргазбанк”, посвідченого 18 серпня 2006 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Тиквенко М.О., недійсним. Позивач вважає зазначені договори такими, що не відповідають чинному на момент їх укладення законодавству.

Відповідач позов не визнав та суду письмовий відзив не надав. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що спірні договорі укладені у відповідності до вимог діючого законодавства.

По справі оголошувалась перерва відповідно до статті 77 ГПК України.

В судовому засіданні 19.05.2010р. представник відповідача заявив клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ПП „Планета” та просив винести відповідну ухвалу. Клопотання мотивовано тим, що в провадженні Приморського районного суду м.Одеси знаходиться справа №2-9446/09 за позовом АБ „Укргазбанк” до Барського Ігоря Георгійовича та Приватного підприємства „Планета” про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки, яка пов’язана з цією справою, адже спір вже існує між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Відповідач зазначає, що вимоги позивача, які пред’явлені до АБ „Укргазбанк” щодо визнання договору іпотеки недійсним, можуть бути пред’явлені ним до АБ „Укргазбанк” в провадженні Приморського районного суду м.Одеси в якості заперечення проти позову АБ „Укргазбанк” до ПП „Планета” в частині звернення на предмет іпотеки. Відповідно до п.2 ч.1 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Суд вважає клопотання відповідача необґрунтованим, оскільки ним не доведено, що цивільна справа, яка знаходиться в провадженні Приморського районного суду м.Одеси стосується того же предмету та порушена з цих же підстав. Господарським судом розглядається позов, предметом якого є визнання договору іпотеки та договору доручення недійсними з підстав їх не відповідності вимогам чинного законодавства України. Виходячи з клопотання відповідача, Приморським районним судом м.Одеси розглядається позов АБ „Укргазбанк”, предметом якого є стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки. В клопотанні відповідач не зазначив, з яких підстав АБ „Укргазбанк” звернувся з позовом. Виходячи з пояснень відповідача, предметом позову, що розглядається в Приморському районному суді м. Одеси є звернення стягнення на предмет іпотеки. Адже в зазначеному провадженні слухається справа про визнання недійсним договорів, тобто суд досліджує правомірність укладання оскаржуваних договорів.

В судовому засіданні 19.05.2010р. представник відповідача заявив клопотання, в якому просив суд оголосити перерву у зв’язку з тим, що у представника не було часу на підготовку письмового відзиву на позов з урахуванням додаткових пояснень позивача до позову, а також у зв’язку з необхідністю вивчення додаткових документів, що містяться у матеріалах кредитної справі. Суд не знаходить зазначене клопотання обґрунтованим, виходячи з того, що позивач надав суду додаткові пояснення до позову 11.05.2010р. та додав до пояснень докази відправлення пояснень відповідачу, представник якого підтвердив, що відповідач отримав ці пояснення 14.05.2010р. Відповідно, кожна зі сторін має довести або законність договорів, або невідповідність договорів законові. Суд вважає, що у відповідача було достатньо часу на вивчення документів, що у нього зберігаються, та підготовку письмового відзиву. Крім того, позивач в своїх поясненнях посилася лише на документи, що містяться в матеріалах справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2006 року між Приватним підприємством „Планета” (далі –ПП „Планета”) та Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк „Укргазбанк” (далі –Банк) укладений договір іпотеки в забезпечення вимог Банка за кредитним договором №202/П від 18 серпня 2006 року, укладеним між Банком та Барським Ігорем Георгійовичем.

За умовами кредитного договору, ПП „Планета” та/або Барський І.Г. зобов’язаний не пізніше 18 серпня 2013 р. повернути Банку кредит у сумі 510000, 00 доларів США, сплатити проценти за користування кредитом, а також штрафи та пеню.

В забезпечення вищезазначених зобов’язань за кредитним договором ПП „Планета” передав Банку в іпотеку нерухоме майно –нежитлове приміщення І поверху та підвалу, що знаходиться в місті Одесі, по вулиці Преображенській, в будинку під номером „шістдесят два”, загальною площею 276, 1 м2, реєстраційний номер 10692542 (надалі Майно), належне Іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення першого поверху та підвалу серії САА №433725, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 14.08.2006 року (п.2.1. договору іпотеки).

Як зазначено в договорі іпотеки, він укладається на підставі рішення засновника від 18.08.2006 року.

18 серпня 2006 року на виконання договору іпотеки зазначеного вище між ПП „Планета” та Банком був укладений договір доручення, відповідно до якого ПП „Планета” доручає, а Банк бере на себе зобов’язання укласти від імені та за рахунок Довірителя договір купівлі-продажу нежитлового приміщення першого поверху та підвалу, що знаходиться в місті Одесі, по вулиці Преображенській, в будинку під номером „Шістдесят два”, загальною площею 276,1 м2 (п.1.1. договору доручення).

Відповідно до п.2.1.1. договору доручення у випадку прострочення сплати процентів за користування кредитом та/або прострочення повернення суми кредиту з метою звернення стягнення та реалізації предмета іпотеки згідно з умовами договору іпотеки укласти договір на реалізацію майна за ціною не нижче 50% заставної вартості предмета іпотеки згідно п.п. 2.3 договору іпотеки від 18 серпня 2006 року.

Договори, щодо яких виник спір, посвідчені нотаріально у встановленому законодавством порядку.

Позивач вважає, що при укладенні Іпотечного договору було допущено ряд порушень щодо порядку укладання такого договору та не додержано основних вимог та умов договору іпотеки, передбачених Законом України „Про іпотеку”, що є підставою для визнання його недійсним як правочину, який суперечить вимогам цивільного законодавства. Позивач посилається на те, що спірні договори укладені директором ПП „Планета” з перевищенням повноважень, передбачених статутом ПП „Планета”.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що при укладанні договору іпотеки порушені вимоги статті 6 Закону України „Про іпотеку”, яка передбачає, що у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку. За доводами позивача, власник майна –засновник Приватного підприємства „Планета” таку згоду на укладання договору іпотеки не надавав. На думку позивача, відсутність такої згоди порушує вимоги статуту, щодо повноважень директора на укладання договорів від імені ПП „Планета”.

Посилаючись на зазначені підстави, позивач просить суд визнати недійсним укладений між ПП „Планета” та ВАТ АБ „Укргазбанк” договір іпотеки від 18 серпня 2006р. та визнати недійсним укладений між ПП „Планета” та ВАТ АБ „Укргазбанк” договір доручення від 18 серпня 2006 р.

Відповідач з позовом не погодився, однак доводи в обґрунтування своєї позиції не висловив та письмовий відзив суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, надані сторонами, заслухавши пояснення сторін та надавши їм оцінку відповідно до законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами виникли правовідносини щодо забезпечення вимог Банка до Барського І.Г. за кредитним договором №202/П від 18 серпня 2006 року шляхом передачі в іпотеку майна, що належить ПП „Планета”. Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. В кредитному договорі Банк та Барський І.Г. встановили умови забезпечення кредиту. Серед зазначених сторонами видів забезпечення сторони зазначили іпотеку нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Преображенська, буд. 62, що належить ПП „Планета”.

Відповідно до статті 574 ЦК України, застава виникає на підставі договору, який повинен відповідати вимогам законодавства, чинного на момент його укладення. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

З метою врегулювання правовідносин щодо забезпечення зобов’язань Барського І.Г. між ПП „Планета” та Банком був укладений Іпотечний договір, предметом якого сторони визначили нерухоме майно –не житлове приміщення І поверху та підвалу, що знаходиться в місті Одесі, по вулиці Преображенській, в будинку під номером „шістдесят два”, загальною площею 276, 1 м2.

Стаття 6 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку.

Відповідно до п.9.4 Статуту ПП „Планета” виконавчим органом Підприємства є Директор. Директор Підприємства без доручення розпоряджується майном Підприємства у межах, визначених Засновником. Згідно п.9.2 Статуту до виключної компетенції Засновника належить розпорядження майном Підприємства.

Таким чином, виходячи з вимог статуту ПП „Планета” та ст.6 Закону „Про іпотеку”, передача нерухомого майна, що є предметом іпотеки, можлива лише при умові надання відповідного розпорядження засновника ПП „Планета”.

В іпотечному договорі міститься посилання на те, що директор ПП „Планета” діє на підставі рішення засновника від 18.08.2006 року, яке не може вважатися розпорядженням щодо нерухомого майна –нежитлового приміщення І поверху та підвалу, що знаходиться в місті Одесі, по вулиці Преображенській, в будинку під номером „шістдесят два”, загальною площею 276, 1 м2.

Як слідує із зазначеного рішення від 18.08.2006 року, Барський І.Г. доручив підписати договір іпотеки на нежитлові приміщення, довіреність на продаж предмету іпотеки, договір про задоволення вимог Іпотекодержателя та спірний договір доручення Карпенко Володимиру Олександровичу.

Однак директором ПП „Планета” на час укладання договору іпотеки та договору доручення 18 серпня 2006 року був Карпенко Віктор Олександрович, який і підписав договори.

Відтак суд вважає, що засновник ПП „Планета” не надавав згоди директору підприємства Карпенко Віктору Олександровичу на укладання договору іпотеки та договору доручення 18 серпня 2006р.

Не може вважатися відповідною згодою на укладання договору іпотеки і рішення засновника № 7 від 04.07.2006 року, оскільки право власності на нерухоме майно виникло у ПП „Планета” на підстави Свідоцтва про право власності від 14.08.2006р., яке зареєстровано в Єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно 15.08.2006р. ст.576 ЦК України передбачає, що предметом застави може бути будь-яке майно, що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", зазначено, що правочини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності на це майно зареєстровано відповідно до цього Закону.

Крім того, Барський І.Г. рішенням надавав повноваження на передачу в іпотеку нежитлового приміщення площею 330, 0 кв.м, що належить ПП „Планета” та знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Преображенська, 62 (приміщення магазину та підвал), яке не є предметом іпотеки за договором від 18 серпня 2006 року.

Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою третьою статті 203 цього кодексу. Згідно вимог частин 1, 2 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Цивільна дієздатність юридичної особи визначена статтею 92 цього Кодексу.

За змістом частини 3 вказаної статті орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Виходячи з того, що вимогами Закону України „Про іпотеку” визначено надання згоди власника або уповноваженого органу на укладання договору іпотеки у разі обмеження правомочності розпорядження майном та статут ПП „Планета” передбачає обмеження повноважень директора, договір іпотеки посвідчений нотаріусом, який обов’язково перевіряє повноваження представника юридичної особі, відповідач не міг не знати про обмеження повноважень щодо укладання спірних договорів.

Відповідно ч.1 ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. У відповідності до умов ст.1003 ЦК України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Аналіз вищенаведених вимог ЦК України щодо істотних умов договору доручення та змісту цього договору дозволяє дійти висновку, що цей договір також не відповідає вимогам чинного законодавства України. Так, ПП „Планета” доручило Банку здійснити продаж іпотечного майна у разі не виконання Барським І.Г. зобов’язань за кредитним договором шляхом укладання договору купівлі-продажу. Тобто фактично директор розпорядився нерухомим майном без відповідної згоди на це засновника підприємства, що порушує вимоги статуту ПП „Планета”, які вже наводилися в рішенні. З урахуванням того, що певні дії зазначені в договорі доручення витикають з положень договору іпотеки, якій укладений з порушенням закону, договір доручення не може вважатися укладенім правомірно.

Відтак, договір іпотеки від 18 серпня 2006р. та договір доручення від 18.08.2006р. повинні бути визнані недійними.

При вказаних обставинах, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають задоволенню в повному обсязі.

П.253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. №20/5 передбачає, що нотаріус знімає заборону щодо відчуження за заявою заставодавця (іпотекодавця) у разі визнання рішенням суду договору застави (іпотеки) недійсним.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача згідно ст. ст.. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарсько процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним укладений між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк „Укргазбанк” в особі Одеської філії та Приватним підприємством „Планета” договір іпотеки від 18 серпня 2006 року.

3.          Визнати недійсним укладений між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк „Укргазбанк” в особі Одеської філії та Приватним підприємством „Планета” договір доручення від 18 серпня 2006 року.

4.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк” в особі Одеської філії код 2093097 ( м. Одеса, вул.. Пушкінська, 7) на користь Приватного підприємства „Планета” код 19039507 ( м. Одеса, провул. Ляпунова, 5) 170грн. державного мита та 236грн. витрати по сплаті ІТЗ судового процесу.

Рішення підписано 25.05.2010р.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України

Суддя