Рішення № 9578357, 21.05.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" травня 2010 р.Справа № 25/31-10-666 За позовом: Прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря

до відповідача: Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський портовий елеватор"

про стягнення 55 620,46 грн.

Суддя           Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

Від прокуратури: Тарєєв С.А., посвідчення №765 від 28.12.2005р.; Іванова-Бажанова М.В., посв. від 19.01.2007р.; Посполітак О.І., посв. №307 від 13.01.1997р.

Від позивача: Калошина А.О., довіреність №382/10 від 11.02.2010р.; Кирплюк Д.М., довіреність №881/10 від 23.03.2010р.

Від відповідача: Цобенко О.О., довіреність №086 від 28.01.2010р.; Зубарєва М.О., довіреність №096 від 28.01.2010р.; Сінько А.А., довіреність №304 від 31.03.2010р.

В судовому засіданні 21.05.2010р. приймали участь представники:

Від прокуратури: Іванова-Бажанова М.В., посв. від 19.01.2007р.

Від позивача: Кирплюк Д.М., довіреність №881/10 від 23.03.2010р.

Від відповідача: Сінько А.А., довіреність №304 від 31.03.2010р.

Суть спору: про стягнення з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський портовий елеватор" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря шкоду в розмірі 55620,46грн.

Прокурор на заявлених позовних вимогах наполягає, надав суду уточнення позовних вимог від 28.04.2010р. вх. №11140, де навів нормативне обґрунтування заявлених позовних вимог та виклав їх у вищенаведеній остаточній редакції.

Так, прокурор, відмічає, що Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря за вимогою прокурора Суворовського району м.Одеси проведена перевірка дотримання ДП ДАК "Хліб України" "Одеський портовий елеватор" вимог природоохоронного законодавства України, в процесі якої виявлено, що останнім на земельній ділянці (без твердого покриття) загальною площею 3.0 м2, здійснено несанкціоноване складування відпрацьованих запчастин редуктора елеватору на території санітарної зони артсвердловини, що є порушенням п.3 ст. 17, ч. 7 ст. 33 Закону України „Про відходи”, ч.2 ст. 46 Закону України „Про охорону земель”, ч.1, п.б ст.. 91, ч. п. б ст.96 Земельного кодексу України, про що Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря було складено акт перевірки №134 від 03.09.2009р. та припис №121 від 03.09.2009р. та розраховано шкоду від засмічення земель в сумі 55620,46 грн.

Посилаючись на п.2 ст.121 Конституції України, ст.ст. 2, 29 ГПК України, ст.ст. 20, 36-1 Закону України „Про прокуратуру”, рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 3-рп/99 за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст.2АПК України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) прокурор зазначив, що підставою його звернення до суду з даним позовом є неправомірні дії ДП ДАК "Хліб України" "Одеський портовий елеватор", яким порушено природоохоронне законодавство України, пов’язане із забрудненням земель промисловими та іншими відходами, у зв’язку з чим прокуратурою було встановлено, що спір, який виник, зачіпає інтереси держави в особі Міністерства охорони навколишнього середовища України в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, яка є державним органом та фінансується за рахунок державних коштів.

Представник позивача заявлений прокурором позов підтримує, подав до суду обґрунтування позовних вимог від 08.04.2010р. за вх.№8901, пояснення по справі від 26.04.2010р. за вх.№10781, де вказує, що відповідно до Положення „Про Державну екологічну інспекцію з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря” Інспекція є спеціальним підрозділом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, входить до сфери його управління та здійснює державний контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами, пестицидами й агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки.

Так, в процесі виконання покладених на Державну екологічну інспекцію з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря повноважень, останньою було проведено перевірку додержання відповідачем законодавства в галузі охорони навколишнього природного середовища, за результатами якої складено Акт перевірки природоохоронного законодавства №134 від 03.09.2009р. та видано припис № 121 від 03.09.2009р. про усунення виявлених під час перевірки правопорушень. З цього приводу, позивачем було виставлено відповідачу претензію та запропоновано відшкодувати шкоду у розмірі 55620,46грн.

28.04.2010р. позивач надав суду заперечення за вх.№11141 на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, предметом розгляду якої є визнання неправомірними дії Інспекції по проведенню перевірки та скасування припису, оскільки Одеським окружним адміністративним судом відмовлено відповідачу у відкритті провадження по справі в частині позовних вимог до Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря про скасування акту перевірки від 03.09.2009р. №134 та відкрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання неправомірними дії та скасування припису. З цих підстав позивач не вбачає взаємопов’язаності господарської та адміністративної справ, так як предметом розгляду адміністративного спору є не сам акт перевірки, відповідно до якого і розраховано шкоду, а лише дії посадової особи по його складанню.

Відповідач, заявлені позивачем позовні вимоги не визнає, надав суду відзив на позов від 22.03.2010р. вх. №7237, де вказує, що перевірка природоохоронного законодавства була здійснена позивачем з порушенням законодавства та перевищенням повноважень, оскільки вона була проведена без зазначення підстав її проведення, в акті перевірки не вказано норми законодавства порушені відповідачем.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що територія ДП ДАК "Хліб України" "Одеський портовий елеватор" на якій було розташовано редуктор елеватора заасфальтована, про що свідчить Технічний паспорт на будівлю портового елеватора, а редуктор елеватора не може вважатися відходами, так як він був знятий та поставлений на місце його тимчасового зберігання (1-2 години) для подальшого транспортування до ремонтної майстерні, після чого його було встановлено на місце роботи.

Стосовно розрахунку шкоди ДП ДАК "Хліб України" "Одеський портовий елеватор" зазначає про наявність у нього на момент перевірки дозволу на розміщення відходів №51401179 на 2009 рік, виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, розмір шкоди вважає необґрунтованим, оскільки відповідно до Довідки Головного управління земельних ресурсів в Одеській області №1526 від 20.04.2000р. грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки ДП ДАК "Хліб України" "Одеський портовий елеватор" становить 227.33 грн., а не 539,35 грн. як вказує позивач.

В судовому засіданні 26.04.2010р. відповідач подав суду клопотання за вх. №10782 про зупинення провадження у справі з огляду на знаходження на розгляді в Одеському окружному адміністративному суді справи №2а-4078/10/1570 за позовом ДП ДАК "Хліб України" "Одеський портовий елеватор" до Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря про визнання неправомірними дій та скасування припису, яке судом не задоволено, з підстав, наведених в мотивувальній частині рішення.

Клопотання відповідача від 26.02.2010р. за вх.№ 5002 про ознайомлення з матеріалами справи та зняття необхідних копій документів судом було задоволено, про що свідчить відповідна відмітка представника відповідача на зазначеному клопотанні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.04.2010р., за заявами сторін у справі, строк розгляду справи №25/31-10-666, в порядку ч.4 ст. 69 ГПК України, продовжено до 12.06.2010р.

Судом відповідно до ст. 77 ГПК України, за умови присутності в судових засіданнях представників сторін було оголошено перерви з 26.04.2010 р. по 28.04.2010 р., з 28.04.2010р. по 14.05.2010р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне:

03.09.2009р. Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, за вимогою прокуратури Суворовського району м. Одеси, була проведена перевірка щодо охорони надр ДП ДАК "Хліб України" "Одеський портовий елеватор", розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Хлібна гавань, 4, в результаті якої державними інспекторами було складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України №134 від 03.09.2009р., який підписали представники ДП ДАК "Хліб України" "Одеський портовий елеватор", зокрема головний енергетик Станєвим І.С., інженер-еколог Коваленко В.А., отриманий нарочним головним енергетиком Станєвим І.С., в якому зафіксовано наступне: водокористування підприємством здійснюється з існуючої артсвердловини; наявність паспорту артсвердловини №3089; глибина артсвердловини №3089 складає 69,65 м., вода питна; перша санітарна зона виділена; на момент перевірки на території санітарної зони виявлено несанкціоноване складування запчастин редуктора елеватора; загальна площа засміченої земельної ділянки складає 3 м2.

Відповідно до протоколу про адміністративне порушення №102871 від 03.09.2009р. інженера-еколога Коваленко В.А. було притягнуто до адміністративної відповідальності за несанкціоноване складування відпрацьованих запчастин редуктора елеватора.

На підставі вищезазначеного протоколу Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення №102904 від 03.09.2009р., відповідно до якої накладено на Коваленка В.А. штраф у розмірі 170,00 грн.

З наявного в матеріалах справи платіжного доручення №1318 від 09.09.2009р. вбачається, що ДП ДАК "Хліб України" "Одеський портовий елеватор" було оплачено адміністративний штраф, накладений на Коваленка В.А., у розмірі 170,00 грн.

На підставі встановлених в результаті перевірки фактів, зафіксованих в акті №134 від 03.09.2009р. Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок засміченої земельної ділянки та виставлено претензію ДП ДАК "Хліб України" "Одеський портовий елеватор" №100047 від 06.11.2009р. з пропозицією відшкодувати добровільно збитки, спричинені державі в сумі 55620,46 грн.

          Не проведення відповідачем оплати збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства в сумі 55620,46 грн. стало підставою для Прокурора Суворовського району м. Одеси звернутись до суду з даною позовною заявою за захистом порушених прав та інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, чинне законодавство яким регулюються дані правовідносини, в їх сукупності, суд вважає заявлені прокурором позовні вимоги правомірними, такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Пунктом „б” ч. 1 ст. 91 Земельного кодексу України визначено, власники земельних ділянок зобов'язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Землекористувачі зобов’язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля (п. „б” ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України).

Відповідно до абз.2 ст. 1 Закону України „Про відходи” відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари(продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Згідно абз.16 ст. 1 Закону України „Про відходи” спеціально відведені місця чи об’єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Пунктом „з” ст. 17 Закону України „Про відходи” передбачено, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.

Із змісту ч. 7 ст. 33 Закону України „Про відходи” вбачається, що забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

Положеннями п.п. а), б) ч. 1 ст. 42 Закону України "Про відходи" особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за: порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків; самовільне розміщення чи видалення відходів;

Статтею 43 Закону України "Про відходи", встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства, зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про охорону земель", підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі (ст. 56 Закону України "Про охорону земель").

Розрахунок розмірів спричиненої шкоди, внаслідок порушення природоохоронного законодавства визначається відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 року № 171.

Так, п.п.1.1, 1.2., 1.3. Методики передбачено, що Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика) розроблена відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про відходи" та інших нормативно-правових актів. Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності. Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

          Засмічення земель –наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів. Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення (п.п. 2, 3.2., 3.3., 4.1., 4.2. Методики).

          Відповідно до п. 4.7. Методики довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала забруднення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 06.12.06р. №528 передбачено, що Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря (далі інспекція) є спеціальним підрозділом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (далі Мінприроди) та входить до сфери його управління. Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами, пестицидами й агрохімікатам, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки.

          Згідно абзацу 2 пп.1) п. 4 Положення про Державну екологічну інспекцію з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 06.12.06р. №528 основними завданнями інспекції є: здійснення державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними речовинами, пестицидами й агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, а саме за додержанням установлених лімітів використання природних ресурсів, нормативів викидів (скидів) забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, лімітів на утворення та розміщення відходів.

          Інспекція та її посадові особи під час виконання покладених на них завдань мають право: складати акти перевірок і протоколи про адміністративні порушення законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища використання, відтворення та охорони природних ресурсів, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки...; давати обов’язкові для виконання приписи про усунення виявлених порушень з питань, що належать до її повноважень; розглядати справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки відповідно до законодавства (пп.9), 10), 11) п.6 Положення про Державну екологічну інспекцію з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 06.12.06р. №528).

Відповідно до п. 6, 7, 8 ст. 7 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт... На підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

          Таким чином, з огляду на встановлені Інспекцією та зафіксовані в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України №134 від 03.09.2009р., протоколі про адміністративне порушення №102871 від 03.09.2009р., Постанові про накладення адміністративного стягнення №102904 від 03.09.2009р., підписаних посадовими особами відповідача, факти засмічення земельної ділянки, суд констатує наявність порушення з боку ДП ДАК "Хліб України" "Одеський портовий елеватор" природоохоронного законодавства та відповідно притягнення підприємства до відповідальності у вигляді нарахуваної до стягнення шкоди.

          При цьому, суд вважає, що порядок розрахунку та розмір заподіяної шкоди у сумі 55620,46 грн. здійснений позивачем обґрунтовано, з врахуванням довідки Управління Держкомзему у м. Одеса №01-03-05/1881 від 25.09.2009р., так як дана довідка визначає грошову оцінку 1 кв.м. земельної ділянки ДП ДАК "Хліб України" "Одеський портовий елеватор", що відповідає її реальному розміру станом на 2009р., у зв’язку з чим позовні вимоги Прокурора Суворовського району м.Одеси в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря підлягають задоволенню судом у повній мірі.

          Стосовно заявленого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

          Спірні правовідносини сторін ґрунтуються на Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України №134 від 03.09.2009р., який є первинним документом, що встановлює факт порушення природоохоронного законодавства, однак предметом розгляду справи № 2а-4078/10/1570 Одеського окружного адміністративного суду є не сам акт перевірки, а дії інспектора Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря по його складанню та припис №121 від 03.09.2009р. про усунення виявлених під час перевірки правопорушень. Отже, суд не вбачає взаємопов’язаною справу № 2а-4078/10/1570 із даною господарською справою, так як підставою для здійснення розрахунку шкоди у розмірі 55620,46 грн. є саме Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України №134 від 03.09.2009р., у зв’язку з чим не задовольняє клопотання ДП ДАК "Хліб України" "Одеський портовий елеватор" про зупинення провадження у справі.          

Також, твердження відповідача щодо тимчасового знаходження в період перевірки редуктора на санітарній зоні підприємства не підтвердженні ним належними документами та доказами, в розумінні ст. 34 ГПК України, тому судом до уваги не приймається.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлені Прокурором Суворовського району м.Одеси в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного позовні вимоги правомірними та обґрунтованими, у зв’язку з чим стягненню з ДП ДАК "Хліб України" "Одеський портовий елеватор" підлягає шкода, завдана порушенням природоохоронного законодавства в сумі 56620,46 грн.

Згідно ст. 49 ГПК України з відповідача стягується в доход державного бюджету 556,20грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Задовольнити позов прокурора повністю.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський портовий елеватор" (65003, м. Одеса, Хлібна гавань, 4, код ЄДРПОУ 00955176) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря (65045, м. Одеса, вул. Буніна,30, код ЄДРПОУ 33139377) 56620 (п’ятдесят шість тисяч шістсот двадцять) грн. 46 коп. шкоди.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський портовий елеватор" (65003, м. Одеса, Хлібна гавань, 4, код ЄДРПОУ 00955176) до Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200 (символ звітності 095), рахунок №31114095700008, банк одержувача –ГУДКУ в Одеській області, МФО –828011, одержувач –ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460 через Державну податкову інспекцію у Суворовському районі м. Одеси 556 (п’ятсот п’ятдесят шість) грн. 20 коп. державного мита.

4. Стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Одеський портовий елеватор" (65003, м. Одеса, Хлібна гавань, 4, код ЄДРПОУ 00955176) до Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22050000 (символ звітності 259), рахунок № 31217259700008, банк одержувача –ГУДКУ в Одеській області, МФО –828011, одержувач –ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ –23213460 через другий Відділ Державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м.Одесі 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя