Ухвала суду № 95781824, 25.03.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

25.03.2021 Єдиний унікальний номер 205/2422/21

Провадження № 2-з/205/146/21

У Х В А Л А

про забезпечення позову

25 березня 2021 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання - Далакян Л.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Дніпрі заяву представника заявника ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Новокодацький відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, разом із заявою про забезпечення позову.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2021 року позовну заяву було прийнято до розгляду суду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначає, що позивачем до суду подано позовну заяву про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 09.06.2017р. приватним нотаріусом ДМНО Бондар І.М., який зареєстровано в реєстрі за №5242 про стягнення 2 635 134 грн. 20 коп. Постановою державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Журавльовою О.В. 15.04.2020р. відкрито виконавче провадження за номером ВП №61852872. Додатково Постановами державного виконавця накладено арешт на все майно позивача, проведено опис та арешт майна боржника. В разі проведення примусової реалізації майна позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах цього судового провадження, а у разі задоволення позову, позивач буде вимушений докласти значні зусилля для відновлення своїх прав. Отже, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що майно позивача буде відчужене, а позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах цього судового провадження у разі задоволення позову без нових звернень до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Одним з видів забезпечення позову, зазначених у ст. 150 ЦПК України, є зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з`ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також необхідність запобігти порушенню прав третіх осіб в зв`язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.

Враховуючи викладене, з наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову у справі щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є взаємопов`язаний зі способом забезпечення позову, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав ОСОБА_2 , за захистом яких він звернувся до суду.

Представником позивача обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Так, невжиття заходів забезпечення позову призведе до стягнення за винесеним виконавчим документом, що унеможливить ефективний захист його прав шляхом визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, адже на момент винесення рішення по справі оскаржуваний напис вже може бути виконаний.

При цьому, зупинення стягнення на підставі виконавчих написів до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідача, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення згідно із ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Перевіривши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви представника заявника ОСОБА_1 про забезпечення позову, оскільки між сторонами дійсно виник спір про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса, за яким відкрите виконавче провадження про звернення стягнення на грошові кошти позивача, таким, що не підлягає виконанню, і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний судових захист, та таке забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Керуючись статтями 151, 153 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника заявника ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову у цивільній справі № 205/2422/21 за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Новокодацький відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 09 червня 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, який зареєстровано в реєстрі за № 5242 про стягнення 2 635 134 грн. 20 коп.

Застосувати вказаний захід забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її постановлення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Надіслати копію цієї ухвали сторонам по справі.

Суддя: Т.П. Терещенко

.