Ухвала суду № 9578159, 17.05.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"17" травня 2010 р.Справа № 16/58-10-1497 Господарський суд Одеської області у складі:

Судді - Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань –Скоробрух Т.В.

З участю представників сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: Никифорчук Т.В. за довіреністю від 17.11.2009р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Юнайтед ФСД” до товариства з обмеженою відповідальністю „Експансія” в особі Одеської філії про стягнення 9177,06 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 29.03.2010р. господарським судом Одеської області було порушено провадження по справі № 16 / 58 –10 –1497 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Юнайтед ФСД” до товариства з обмеженою відповідальністю „Експансія” в особі Одеської філії про стягнення 9177,06 грн. заборгованості за договором поставки № 933 від 29.10.2009р., укладеним між сторонами по справі, та про визнання недійсними положень абзаців 3, 4, 8, 9 пункту 5.8 вказаного договору. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем прийнятих на себе за договором поставки № 933 від 29.10.2009р. зобов’язань в частині повної та своєчасної оплати товарів, а також невідповідністю вказаних вище положень договору вимогам чинного законодавства України, оскільки вказані умови договору поставки № 933 від 29.10.2009р. обумовлюють двозначність змісту умов даної угоди.

Під час розгляду даної справи 07.04.2010р. товариство з обмеженою відповідальністю „Юнайтед ФСД” звернулося до господарського суду Одеської області із заявою про уточнення позовних вимог. За змістом вказаної заяви товариство з обмеженою відповідальністю „Юнайтед ФСД” фактично було змінено позовні вимоги шляхом виключення вимог про визнання недійсними положень абзаців 3, 4, 8, 9 пункту 5.8 договору поставки № 933 від 29.10.2009р. Водночас, позивачем у вказаній заяві було повідомлено суду про погашення відповідачем існуючої заборгованості у повному обсязі.

19.04.2010р. представником відповідача було подано до суду платіжне доручення № 612326 від 23.03.2010р. на підтвердження сплати товариством з обмеженою відповідальністю „Експансія” заборгованості в розмірі 9177,06 грн.

В свою чергу, 17.05.2010р. до суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю „Юнайтед ФСД” про припинення провадження по даній справі, у зв’язку з відсутністю предмету спору. При цьому, посилаючись на те, що даний спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, позивач просив суд покласти на товариство з обмеженою відповідальністю „Експансія” судові витрати на підставі ч. 2 ст. 49 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору між сторонами по справі, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю „Юнайтед ФСД” звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Експансія” в особі Одеської філії заборгованості у сумі 9177,06 грн., однак, відповідно до платіжного доручення № 612326 від 23.03.2010р. відповідачем суму заборгованості було перераховано на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю „Юнайтед ФСД” у повному обсязі.

Згідно п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Підсумовуючи вищезазначене, приймаючи до уваги відсутність предмету спору між сторонами по справі № 16 / 58 –10 –1497, суд вважає, що провадження у даній справі підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

При цьому, вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат по справі, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на наступне.

По-перше, відповідно до п/п „а”, „б” п. 2 ст. 3 Декрету КМУ від 21.01.1993р. №7-93 “Про державне мито”, п. 36 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції Українивід 22 квітня 1993 р. N 15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 травня 1993 р. за N 50, з урахуванням заявлених товариством з обмеженою відповідальністю „Юнайтед ФСД” позовних вимог про стягнення 9177,06 грн. та визнання недійсними окремих положень договору, вказані позовні вимоги підлягають оплаті позивачем шляхом справляння до державного бюджету України державного мита у розмірі 187 грн., оскільки носять одночасно майновий і немайновий характер. Але, в порушення наведених вимог Декрету КМУ від 21.01.1993р. №7-93 “Про державне мито” та п. 36 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції Українивід 22 квітня 1993 р. N 15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 травня 1993 р. за N 50 позивачем, згідно з платіжним дорученням № 384 від 19.03.2010р. (а.с. 10), було сплачено до Державного бюджету України лише суму державного мита в розмірі 102 грн., у зв’язку з чим, сума недоплаченого державного мита у розмірі 85 грн. підлягає стягненню з позивача відповідно до ст. 46 ГПК України.

По-друге, зважаючи на звернення позивача з клопотанням про покладення на товариство з обмеженою відповідальністю „Експансія” судових витрат по даній справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне. В даному випадку приписи ч.2 ст. 49 ГПК України, на які посилається позивач в обґрунтування вказаного клопотання, застосуванню не підлягають, оскільки у разі припинення провадження у справі, спір не вирішується по суті, тобто відсутній результат вирішення спору, а тому наведений припис ГПК України застосований бути не може (п. 12 Інформаційного листа від 12.03.2009 р. N 01-08/163 „Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України”). Також слід зазначити, що згідно з п. 5 листа від 26.06.95 р. N 01-8/453 „Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів” якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 АПК України. Проте, враховуючи, що позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю „Юнайтед ФСД” (вх. 2599) надійшла до господарського суду Одеської області 24.03.2010р., в той час як заборгованість у розмірі 9177,06 грн. відповідачем була погашена 23.03.2010р., тобто до звернення позивача з позовом про її стягнення, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для покладення на відповідача судових витрат по даній справі.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 46, 49, п.п. 1.1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.          Провадження у справі № 16 / 58 –10 –1497 припинити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Юнайтед ФСД” /04655, м. Київ, вул. Полярна, 14, п/р 26002157744 в Київському відділенні ВАТ „Райфайзен Банк Аваль”, МФО 380805, код ЄДРПОУ 33399801/ до державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 22090200, п/р 31114095700008 в управлінні Держказначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 - недоплачене держмито у сумі 85 грн. / вісімдесят п’ять грн. /. Наказ видати.

Відповідно до ч. 4 ст. 80, ст. 106, 111-13 ГПК України ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя