Рішення № 9577922, 11.05.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2010 р.Справа № 15-23/82-09-3180 Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петрова В.С.

При секретарі Стойковій М.Д.

За участю представників:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - Новак І.О.,

від третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю „Джасні” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Джасні”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3, про зобовязання видати свідоцтво про внесення вкладу до статутного капіталу товариства, -

ВСТАНОВИВ:

В засіданнях суду 12.03.2010 р., 02.04.2010 р., 09.04.2010 р., 21.04.2010 р. оголошувалась в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У червні 2009 р. ОСОБА_4 учасник Товариства з обмеженою відповідальністю „Джасні” звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю „Джасні” видати йому свідоцтво про внесення позивачем до статутного фонду (капіталу) Товариства з обмеженою відповідальністю „Джасні” вкладу в розмірі 7500,00 грн. в повному обсязі, що дорівнює 50% від статутного фонду (капіталу) цього товариства. В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що спірну суму грошових коштів ним було передано 18.12.2000 р. третій особі - ОСОБА_3, який є другим учасником і засновником ТОВ „Джасні”, для сформування статутного фонду ТОВ „Джасні”. При цьому позивач зазначив, що вказану суму грошових коштів ОСОБА_3 разом зі своєю часткою в сумі 7500 грн. вніс через установу банку у статутний фонд товариства, який був сформований у розмірі 15000 грн.

15.06.2009 р. позивач звернувся до відповідача з листом про видачу свідоцтва про внесення ним вкладу до статутного фонду ТОВ „Джасні” у встановленому статутом розмірі. Проте, за твердженнями позивача, вказані вимоги позивача відповідач залишив без задоволення та не видав відповідне свідоцтво. Позовні вимоги про видачу вказаного свідоцтва позивач обґрунтував приписами ч. 4 ст. 52 та ч. 4 ст. 53 Закону України „Про господарські товариства”. На думку останнього, таке свідоцтво є єдиним доказом внесення вкладу в повному обсязі, який визнається органами нотаріату України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.06.2009 р. було порушено провадження у справі № 23/82-09-3180 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

13.07.2009 р. позивач подав до суду уточнення до позовних вимог, згідно яких позивач просив суд зобовязати ТОВ „Джасні” в особі його виконавчого органу видати ОСОБА_4 свідоцтво про внесенням ним в повному обсязі до статутного фонду (капіталу) ТОВ „Джасні” вкладу в розмірі 7500 грн., частка якого дорівнює 50% від статутного фонду (капіталу) цього товариства.

30.07.2009 року позивач надав до суду уточнення до позовних вимог, відповідно до яких позивач просив суд зобовязати відповідача в особі його виконавчого органу видати ОСОБА_4 свідоцтво про внесенням ним в повному обсязі до статутного фонду (капіталу) ТОВ “Джасні” вкладу в розмірі 12500 грн., що дорівнює 50% статутного фонду (капіталу) цього товариства.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 36 т. 1) заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що позовні вимоги не відповідають встановленим законом способам захисту прав та інтересів осіб, передбачених ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України. Крім того, відповідач зазначив, що доказами внесення вкладу до статутного фонду товариства є первісні документи, зокрема, акти прийому-передачі майна або квитанції банку про внесення грошових коштів, що не надані позивачем, який на протязі 9 років не брав участі в діяльності товариства. До того ж, на думку відповідача, позовні вимоги заявлені із пропуском строку позовної давності.

Третя особа у письмових поясненнях (а.с. 65 т. 1) зазначає, що статутний фонд у розмірі 15000 грн. був сформований виключно за його особисті кошти, а позивач свою долю в сумі 7500 грн. не вносив. У січні 2001 року за погодженням з останнім було прийнято рішення про збільшення статутного фонду на 10000 грн., тобто по 5000,00 грн. з кожного учасника. ОСОБА_3 вніс свою долю, а позивач вказане рішення загальних зборів не виконав. Більш того, у 2002 році позивачем було подано заяву щодо продажу його долі в нерухомому майні підприємства, у звязку з чим 27.09.2002 р. між ТОВ „Джасні” та ВКФ „Бона-Кью” був укладений договір купівлі-продажу частини приміщення магазину .

Позивач з вказаними доводами відповідача та третьої особи не погодився та надав письмові заперечення на відзив відповідача та письмові пояснення третьої особи (а.с. 84-87 т. 1), до яких позивачем була додана квитанція банку про сплату ним 31.07.2009 р. 5000,00 грн. як внеску у статутний фонд товариства. При цьому позивач зазначив, що про обовязок внесення додаткового вкладу в розмірі 5000 грн. він дізнався під час розгляду даної справи і виконав його 31.07.2009 р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.08.2009 р. по справі № 23/82-09-3180 (суддя Степанова Л.В.) у задоволенні позову ОСОБА_4 було відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.09.2009 р. рішення господарського суду Одеської області від 06.08.2009 р. по справі № 23/82-09-3180 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.12.2009 р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.09.2009 р. та рішення господарського суду Одеської області від 06.08.2009 р. по справі № 23/82-09-3180 скасовано та справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.02.2010 р. справу № 23/82-09-3180 прийнято до провадження судді Петрова В.С., присвоєно справі № 15-23/82-09-3180 та призначено справу до розгляду в засіданні суду.

Під час нового розгляду справи представник позивача надав додаткові пояснення по суті спору (а.с. 44-45, 54-56 т. 2), згідно яких позивач позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити. При цьому позивач посилається на те, що статутний фонд ТОВ „Джасні” був сформований у повному обсязі, що підтверджується відсутністю претензій до учасників товариства.

Відповідач у своїх письмових поясненнях по суті спору (а.с. 31-33 т. 2) вважає позовні вимоги необґрунтованими з огляду на відсутність у ОСОБА_3 обовязку щодо формування статутного фонду ТОВ „Джасні” від імені позивача та враховуючи той факт, що відповідач не приймав виконання з боку позивача його зобовязань щодо внесення вкладу до статутного фонду ТОВ „Джасні”.

Третя особа письмові пояснення по суті спору під час нового розгляду справи не надала, підтримуючи свою раніше викладену у письмових поясненнях (а.с. 65 т. 1) позицію стосовно заявленого позову.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін і третьої особи, господарський суд встановив наступне.

18 липня 2000 року між громадянином США ОСОБА_4 та громадянином України ОСОБА_3 був укладений установчий договір про створення і забезпечення діяльності товариства з обмеженою відповідальністю „Джасні”, оригінал якого міститься в матеріалах реєстраційної справи ТОВ „Джасні”, наданої на огляд суду держреєстратором.

Згідно протоколу зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю „Джасні” № 1 від 18.07.2000 р. (а.с. 66-67 т. 1; оригінал протоколу оглянутий судом в матеріалах реєстраційної справи ТОВ) на вказаних зборах громадянином США ОСОБА_4 та громадянином України ОСОБА_3 було прийнято рішення про створення товариства з обмеженою відповідальністю „Джасні”, також вказаними учасниками прийнято рішення про створення статутного фонду товариства у розмірі 15000 грн. за рахунок їх грошових внесків, при цьому розмір внесків кожного визначено по 50%. На посаду директора призначено ОСОБА_3. та його уповноважено подати заяву в банківську установу на відкриття рахунку для формування статутного фонду і здійснення на цей рахунок від імені засновників грошового внеску у розмірі 5000 грн., що складає 30% статутного фонду товариства.

Як вбачається з матеріалів справи, установчий договір про створення і забезпечення діяльності товариства з обмеженою відповідальністю „Джасні” від 18.07.2000 р. та статут ТОВ „Джасні” (а.с. 41-64 т. 1) був зареєстрований Центральною райадміністрацією Одеського міськвиконкому 15.08.2000 р. за № 04056776Ю0030867. Справжність підписів учасників ТОВ „Джасні” ОСОБА_4 і ОСОБА_3. на протоколі зборів учасників товариства № 1, установчому договорі та статуті товариства засвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 07 серпня 2000 року.

Згідно ст. 50 Закону України „Про господарські товариства” від 19.09.1991 р. (в редакції, що діяла на час створення товариства) товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів. У випадках, передбачених установчими документами, учасники, які не повністю внесли вклади, відповідають за зобов'язаннями товариства також у межах невнесеної частини вкладу.

Статтею 52 вказаного Закону України „Про господарські товариства” (в редакції, що діяла на час створення товариства) передбачалось, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний фонд, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю. До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу, що підтверджується документами, виданими банківською установою. Учасник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов'язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установчими документами, сплачує за час прострочки 10 відсотків річних з недовнесеної суми. Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

Відповідно до п. 6.1, 6.2, 6.3 установчого договору ТОВ „Джасні” статутний фонд у розмірі 15000 грн. створюється за рахунок грошових внесків учасників. Учасники зобовязані до державної реєстрації здійснити формування не менш 30% оголошеного ними розміру статутного фонду товариства, а також повністю здійснити внесення своїх часток не пізніше року з часу державної реєстрації установчих документів товариства.

Так, ТОВ „Джасні” було зареєстровано Центральною райадміністрацією Одеського міськвиконкому 15.08.2000 р., про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності юридичної особи (а.с. 8 т. 1).

Між тим, як вбачається з довідки АКБ „Інвестбанк” від 03.06.2009 р. за вих. № 763 (а.с. 14 т. 1), 18 грудня 2000 р. через ОСОБА_3 до статутного фонду ТОВ „Джасні” були внесені готівкою грошові кошти в сумі 15000 грн., які були зараховані на поточний рахунок ТОВ „Джасні” у національній валюті № 2600430395980, відкритий у філії АКБ „Інвестбанк”.

Отже, виходячи з викладеного, суд доходить до висновку, що статутний фонд товариства у розмірі, який учасники визначили у 2000 році при створенні товариства, був сформований 18.12.2000 р.

В подальшому 05.01.2001 р. були проведені збори засновників ТОВ „Джасні”, на порядок денний яких було винесено питання про збільшення статутного фонду ТОВ „Джасні”. Так, згідно рішення вказаних зборів засновників товариства (протокол № 3 від 05.01.2001 р., оригінал якого міститься в матеріалах реєстраційної справи ТОВ „Джасні”) статутний фонд ТОВ „Джасні” був збільшений на 10000 грн. (до 25000 грн.) за рахунок додаткових грошових коштів засновників товариства, кожен з яких має внести додатково вклад по 5000 грн.

У звязку з прийняттям загальними зборами рішення про збільшення статутного капіталу товариства до п. 6.1 і 6.2 установчого договору та п. 5.6 і 5.7 статуту ТОВ „Джасні” були внесені відповідні зміни (а.с. 53 т. 1), які були зареєстровані 28 лютого 2001 року Центральною райадміністрацією м. Одеси. Справжність підписів учасників ОСОБА_4 і ОСОБА_3 на вказаних змінах засвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 25 січня 2001 року, що також вбачається з оригіналу вказаних змін, наявного в матеріалах реєстраційної справи ТОВ „Джасні”. Так, згідно вказаних змін до установчих документів відповідача розмір внесків кожного учасника становить 12500 грн.

Як вбачається з довідки ПАТ КБ „Інвестбанк” від 03.07.2009 р. за вих. № 05/145 (а.с .52 т. 1), 12.01.2001 р. через ОСОБА_3 до статутного фонду ТОВ „Джасні” були внесені готівкою грошові кошти в сумі 5000 грн., які були зараховані на поточний рахунок ТОВ „Джасні” № 2600430395980 (у гривні), відкритий у філії КБ „Інвестбанк” в м. Одесі. Також згідно квитанції № 012 від 31.07.2009 р (а.с. 88 т. 1), виданої філією ПАТ „КБ „Інвестбанк”у м. Одесі, 31.07.2009 р. через ОСОБА_4 до статутного фонду ТОВ „Джасні” були внесені грошові кошти в сумі 5000 грн., що підтверджується довідкою філії ПАТ „КБ „Інвестбанк” № 05/261 від 10.08.2009 р. (а.с. 111 т. 1).

04.08.2009 р. директор ТОВ „Джасні” ОСОБА_3 звернувся до банку з листом (а.с. 90 т. 1) про повернення відправнику зарахованої 31.07.2009 р. до статутного фонду підприємства суми 5000 грн. як зарахованої помилково, оскільки змін у розмірі та долях статутного фонду не відбулося. Однак, в матеріалах справи, відсутні докази повернення позивачу додатково вкладу в розмірі 5000 грн., внесеного ним 31.07.2009 р. До того ж згідно наданих у судовому засіданні третьою особою пояснень вказані грошові кошти не були повернуті позивачу у звязку з тим, що були внесені готівкою.

Таким чином, суд доходить до висновку, що статутний фонд ТОВ „Джасні” на момент розгляду справи сформований у розміру, передбаченому установчими документами товариства.

Адже, ч. 2 ст. 52 Закону України „Про господарські товариства” від 19.09.1991 р. (в діючій редакції) передбачає, що внесення до статутного (складеного) капіталу грошей підтверджується документами, виданими банківською установою. При цьому вищенаведеними банківськими довідками та квитанцією підтверджено внесення до статутного фонду учасниками товариства через ОСОБА_3 20000 грн. (18.12.2000 р. 15000 грн., 12.01.2001 р. 5000 грн.) і через ОСОБА_4 5000 грн. 31.07.2009 р.

Тим більш доводи третьої особи та відповідача про невиконання позивачем свого обовязку по внесенню вкладу до статутного фонду товариства спростовуються тими обставинами, що статутний фонд ТОВ "Джасні" був сформований у повному обсязі у грудні 2000 року без претензій до позивача та на загальних зборах учасників ТОВ „Джасні” 05 січня 2001 р. було прийнято рішення про збільшення розміру статутного фонду, яке оформлено протоколом № 3.

Адже у відповідності до ч. 2 статті 16 Закону України „Про господарські товариства” та п. 6.11 установчого договору ТОВ „Джасні” збільшення статутного фонду може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів. Отже, саме сформований у повному обсязі статутний фонд товариства у грудні 2000 року в розмірі 15000,00 грн. наділило товариство збільшити розмір статутного фонду у січні 2001 року.

Твердження третьої особи - ОСОБА_3 про те, що статутний фонд в сумі 15000 грн. був сформований 18.12.2000 р. виключно за його власні кошти, внесені через установу банку, не приймаються судом до уваги, оскільки цей факт не підтверджено належними доказами. Відповідно до протоколу зборів засновників товариства № 1 від 18.07.2000 р. саме ОСОБА_3 було уповноважено подати заяву в банківську установу на відкриття рахунку для формування статутного фонду товариства та здійснити на цей рахунок від імені засновників товариства грошового внеску у розмірі 5000 грн., а також ОСОБА_3 надано право розпоряджувального підпису щодо проведення грошових операцій на цьому рахунку. Однак, такі обставини не можуть свідчити про внесення третьою особою саме особистих коштів. При цьому слід зазначити, що майнові взаємовідносини учасників товариства, що стосуються їх взаєморозрахунків за взаємними грошовими зобов'язаннями, виходять за межі обставин, що є істотними для даного спору, тому не входять в предмет доказування по цій справі.

Крім того, положення ст. 52 Закону України „Про господарські товариства” в редакції, що діяла на момент створення товариства, містить лише приписи щодо необхідності здійснення учасниками реального внеску до статутного фонду товариства в натурі незалежно від того, яким саме учасником такий внесок буде здійснений. При цьому слід зазначити, що ні установчими документами та ні чинним на той момент законодавством не було встановлено конкретний спосіб, в який позивачу належало виконати обов'язок внести вклад у статутний фонд товариства. В свою чергу обовязок перевіряти належність виконання учасником своїх обов'язків покладається на саме товариство, яке вправі у відповідному випадку притягнути учасника до відповідальності за невиконання ним своїх обовязків, зокрема, щодо невнесення своєї частки, як це передбачено законодавством. З цих підстав судом не приймається до уваги надана третьою особою довідка (а.с. 35 т. 2) про внесення ОСОБА_3 18.12.2000 р. суми 7500,00 грн. як свого внеску до статутного фонду та суми 7500,00 грн. на поповнення оборотних засобів товариства.

Також слід зазначити, що ні відповідачем, ні третьою особою ОСОБА_3 на протязі 10 років (з моменту створення товариства) не предявлялось жодних претензій до позивача щодо невнесення ним свого вкладу, що в свою чергу підтверджує виконання позивачем своїх обовязків як учасником товариства. Під час розгляду справи у судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що ним неодноразово заявлялись вимоги до позивача про внесення ним свого вкладу. Між тим такі усні пояснення третьої особи не можуть бути прийняті до уваги суду, оскільки не підтверджені жодними доказами і спростовуються відсутністю судових спорів, зокрема, про виключення позивача зі складу учасників товариства за невиконання ним своїх обовязків. При цьому слід зазначити, що позивач є одним з учасників відповідача, що закріплено в установчих документах товариства, виключення його з учасників не проводилось у встановленому законодавством порядку, як не проводилось і виплат його вкладу у статутному фонді товариства у встановленому законодавством порядку, доля позивача у майні товариства не виділялася. Надана відповідачем довідка (а.с. 34 т. 2) про нарахування штрафних санкцій у вигляді 10% річних від невнесеної суми до статутного фонду ТОВ „Джасні” в розмірі 10750 грн. згідно ч. 3 ст. 53 Закону України „Про господарські товариства”, на думку суду, не є належним доказом наявності та предявлення товариством претензій до позивача як учасника товариства з приводу невнесення ним свого вкладу.

Щодо посилань третьої особи та відповідача на лист позивача від 08.07.2002 р. (а.с. 68 т. 1), в якому позивач просив відповідача продати його долю у належній ТОВ „Джасні” нерухомості площею 138,3 кв.м по вул. В.Арнаутська, 44, ВКФ „Бона-Кью”, грошові кошти від продажу якого позивач просив перерахувати на рахунок СП „Інтервіндоус”, суд зазначає наступне.

Як вбачається з протоколу зборів засновників ТОВ „Джасні” № 3 від 10.07.2002 р. (а.с. 69 т. 1), на порядок денний яких було винесено питання щодо продажу частини приміщення магазину площею 138,3 кв.м (61/100) по вул. В.Арнаутська, 44, належного відповідачу, вказаними зборами було прийнято рішення про продаж 61/100 частини вказаного магазину.

Так, 27 вересня 2002 року між ТОВ „Джасні” і Виробничо-комерційною фірмою „Бюна-Кью” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю був укладений договір купівлі-продажу (а.с. 70 т. 1), згідно якого відповідач продав ВКФ „Бюна-Кью” у вигляді ТОВ 61/100 частину приміщення магазину за адресою: м. Одеса, вул. В.Арнаутська, буд. № 44, основною площею 101,1 кв.м, загальною площею 226,1 кв.м. Продаж вказаного приміщення здійснено за 24467,00 грн. Зазначений договір був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрований в Одеському МБТІ та РОН, про що свідчать відповідні надписи на зворотній стороні договору.

Разом з тим наявна в матеріалах справи копія довідки № 05/239 від 03.08.2009 р. філії ПАТ «Комерційний банк "Інвестбанк” (а.с. 49 т. 2) про відсутність перерахувань з ТОВ „Джасні” до СУАП „Інтервіндоус” ТОВ за період з 01.09.2002 р. до 31.12.2002 р., спростовує твердження ОСОБА_3 про перерахування на рахунок СУАП „Інтервіндоус” ТОВ коштів за продаж частини приміщення ТОВ „Джасні” ВКФ „Бона-Кью” як частку ОСОБА_4 у майні ТОВ „Джасні”.

Між тим вищенаведені обставини не свідчать про вихід позивача зі складу учасників ТОВ „Джасні”. До того ж, як вказує позивач у свої поясненнях, грошові кошти за продаж частини приміщення ТОВ „Джасні” ним не отримувались, його доля у майні ТОВ „Джасні” не виділялась та не оцінювалася. Крім того, ОСОБА_4 не є учасником СУАП „Інтервіндоус” ТОВ, тому відсутні правові підстави для перерахування з рахунку ТОВ „Джасні” до рахунку СУАП „Інтервіндоус” ТОВ грошових коштів як внеску ОСОБА_4.

В ході розгляду справи представник позивача надав суду копію кредитного договору №2 від 15 жовтня 2001 року між Корпорацією „Бест Трейдінг ЛТД” (США) та відповідачем про надання кредиту останньому у розмірі 4700 доларів США для придбання приміщення під офіс (п. 1.1 договору). Підтвердженням отримання кредиту ТОВ "Джасні" у сумі 4700 доларів США є реєстраційне свідоцтво № 82, видане Управлінням національного банку України в Одеській області 21.11.2001 р. (а.с. 52 т. 2). До того ж, як зазначає позивач, саме за вказані кредитні кошти відповідачем і було придбано приміщення по вул. В.Арнаутська, 44, оскільки у ТОВ „Джасні” з моменту реєстрації (з 15 серпня 2000 р.) фінансова можливість придбати нерухомість була відсутня, на рахунку товариства знаходилися тільки грошові кошти, які були внесені у статутний фонд.

Стосовно строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Так, позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем корпоративних прав позивача. Як зазначено позивачем у позовній заяві, 15.06.2009 р. позивач звернувся до відповідача з листом про видачу свідоцтва про внесення ним вкладу до статутного фонду ТОВ „Джасні” у встановленому статутом розмірі, але вказані вимоги позивача відповідач залишив без задоволення та не видав відповідне свідоцтво.

В ст. 167 ГК України корпоративні права визначені як права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарського товариства, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів), а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно ч. 4 ст. 52 Закону України „Про господарські товариства” учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

Виходячи з викладеного, передумовою предявлення учасником товариства вимоги про видачу йому свідоцтва товариства з огляду на положення ч. 4 ст. 52 вказаного Закону є повне внесення таким учасником свого вкладу до статутного фонду товариства, інших умов для видачі свідоцтва чинне законодавство не передбачає. При цьому слід зазначити, що не передбачений законом і строк, у який учасник товариства повинен виконати свої корпоративні зобовязання згідно рішення зборів засновників про внесення додаткового вкладу до статутного фонду товариства.

Тому з огляду на те, що позивачем було здійснено внесення додаткового вкладу в сумі 5000 грн. до статутного фонду відповідача 31.07.2009 р., відповідно саме з вказаного моменту у позивача виникло право вимоги до відповідача про видачу спірного свідоцтва.

За таких обставин, судом спростовуються доводи відповідача про пропущення позивачем строку позовної давності на звернення до суду з даними позовними вимогами.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

В силу ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідачем не було задоволено вимогу позивача про видачу йому свідоцтва товариства, господарський суд вважає, що таке право позивача на отримання вказаного свідоцтва підлягає захисту у судовому порядку.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ч. 2, 3 ст. 145 Цивільного кодексу України передбачено, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.

Згідно п. 8.1 установчого договору та п. 6.9 статуту відповідача виконавчим органом товариства є директор, який здійснює керівництво поточною діяльністю товариства.

Враховуючи усе вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_4 про зобовязання відповідача в особі його виконавчого органу видати позивачу свідоцтво про внесенням ним в повному обсязі до статутного фонду (капіталу) ТОВ “Джасні” вкладу в розмірі 12500 грн., що дорівнює 50% статутного фонду (капіталу) цього товариства

У звязку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачами, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов ОСОБА_4 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю „Джасні” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Джасні”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3, про зобовязання видати свідоцтво про внесення вкладу до статутного капіталу товариства задовольнити.

2.Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю „Джасні” (65011, м. Одеса, вул. Базарна, 91; код ЄДРПОУ 31081650) в особі його виконавчого органу видати ОСОБА_4 (ідент.код НОМЕР_1; паспорт громадянина США НОМЕР_2 виданий 11.04.2008 р. Державним департаментом США) свідоцтво про внесенням ним в повному обсязі до статутного фонду (капіталу) ТОВ “Джасні” вкладу в розмірі 12500 грн., що дорівнює 50% статутного фонду (капіталу) цього товариства.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Джасні” (65011, м. Одеса, вул. Базарна, 91; код ЄДРПОУ 31081650) на користь ОСОБА_4 (ідент.код НОМЕР_1; паспорт громадянина США НОМЕР_2 виданий 11.04.2008 р. Державним департаментом США) витрати по сплаті державного мита у розмірі 85/вісімдесят пять/грн. 00 коп.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312/триста дванадцять/грн. 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 17.05.2010 р.

Суддя