Рішення № 95775969, 18.03.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/956/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Вязун К.Ю.,

представника позивача - Савченка Б.А.,

представника відповідача - Максименко Ю.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "ГАДЯЧГАЗ" до Державної екологічної інспекції Центрального округу про визнання протиправним та скасування припису. Під час розгляду справи суд,-

В С Т А Н О В И В:

09 лютого 2021 року Приватне акціонерне товариство "ГАДЯЧГАЗ" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції Центрального округу про визнання протиправним та скасування припису Державної екологічної інспекції Центрального округу від 30 жовтня 2020 року №58/2/4-23 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновок екологічної інспекції про необхідність отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на складові газорозподільних систем є помилковим, оскільки метан не належить до забруднюючих речовин, а є парниковим газом. При цьому, складові газорозподільних систем (ГРП, ШРП) до переліку типів устаткування, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, не входять. Стосовно пункту 10 позивач зазначив, що предметом перевірки визначено дотримання вимог природоохоронного законодавства України в частині питань, викладених у скарзі гр. ОСОБА_1 , тому перевірка дотримання вимог земельного законодавства не охоплюється предметом спірної перевірки. Стосовно надання звіту, визначеного пунктом 12, позивач зазначив, що відсутність звітів не може трактуватися як порушення природоохоронного законодавства.

Також позивач зауважував, що складові газорозподільних систем (ГРП та ШРП) на території ліцензованої діяльності ПрАТ "ГАДЯЧГАЗ" знаходяться як на балансі позивача, так і на балансі інших осіб (побутових споживачів, підприємств, установ, організацій, державних органів). Водночас, перевірка підстав користування земельними ділянками не пов`язана з повноваженнями відповідача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

14.01.2021 судом отримано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що перевірку ПрАТ "ГАДЯЧГАЗ" було проведено на підставі заяви гр. ОСОБА_1 та погодження Державної екологічної інспекції України в межах повноважень, наданих відповідачу. Перевіркою встановлено, що позивачем здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - складовими газорозподільних систем (ГРП та ШРП).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

На підставі звернення гр. ОСОБА_1 від 28.08.2020 /а.с. 127/ та погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), наданого Державною екологічною інспекцією України 15.09.2020 № 2.1/1169ПГ /а.с. 128/ видано наказ Державної екологічної інспекції Центрального округу від 07.10.2020 № 06-27/648 про проведення позапланового заходу (перевірки) дотримання вимог природоохоронного законодавства приватним акціонерним товариством «ГАДЯЧГАЗ» (далі - ПрАТ «ГАДЯЧГАЗ») /а.с. 129/ та направлення № 06-28/630 від 21.09.2020 /а.с. 130/.

За наслідками проведення перевірки Державною екологічною інспекцією Центрального округу складений Акт від 26.10.2020 року № 06-28/630 (надалі - Акт перевірки) /а.с. 132-137/ та припис № 58/2/4-23 від 30.10.2020 /а.с. 138-139/ щодо усунення порушень природоохоронного законодавства /а.с. 73-75/.

Перевіркою встановлено порушення ПрАТ «ГАДЯЧГАЗ» статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статтей 8, 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", частини 5, 6 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Вказаним приписом ПрАТ «ГАДЯЧГАЗ» зобов`язано у встановлені терміни вчинити наступні дії.

1.Розробити план організаційно-технічних заходів по усуненню виявлених порушень природоохоронного законодавства під час перевірки.

2. Провести інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та отримати дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викиду ГРП за визначеними у приписі адресами.

3. Надати до Інспекції документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерела та звіти по інвентаризації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин вищевказаних ГРП в атмосферне повітря.

4. Надати до Інспекції довідку з інформацією щодо часу роботи стаціонарних джерел викидів вищевказаних ГРП на території Гадяцького району за період з 12.10.2017 по 12.10.2020.

5. Надати до Інспекції довідку з інформацією щодо часу роботи стаціонарних джерел викидів вищевказаних ГРП за період з 13.10.2020 до дати отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

6. Провести інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та отримати дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викиду шафових регуляторних пункти (ШРП) за визначеними у приписі адресами.

7. Надати до Інспекції документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та звіти по інвентаризації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин вищевказаних ШРП.

8. Надати до Інспекції довідку з інформацією щодо часу роботи стаціонарних джерел викидів вищевказаних ШРП на території Гадяцького району за період з 12.10.2017 по 12.10.2020.

9. Надати до Інспекції довідку з інформацією щодо часу роботи стаціонарних джерел викидів вищевказаних ГРП за період з 13.10.2020 до дати отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

10. Надати до Інспекції довідку з переліком земельних ділянок державної та комунальної власності під об`єктами підприємства, що станом на 12.10.2020 знаходяться у використанні підприємства на території м. Гадяч та Полтавської області, а також земельних ділянок, які знаходяться у приватній власності товариства.

11. Надати до Інспекції довідку з переліком об`єктів, які знаходяться у власності, оренді або використовуються підприємством та розташовані на території міста Гадяч та Полтавської області.

12. Про хід виконання припису надати звіт до Інспекції: м. Полтава, вул. Коцюбинського, 6.

Позивач не погодився із приписом та звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Згідно з частиною 6 статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частинами 1-3 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" від 16.10.1992 № 2707-XII (далі - Закон № 2707-XII) для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п`ять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування з урахуванням особливостей екологічної ситуації регіону, населеного пункту можуть додатково встановлювати перелік забруднюючих речовин, за якими здійснюється регулювання їх викидів на відповідній території.

Отже, перелік найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин встановлюється Кабінетом Міністрів України, додаткові переліки забруднюючих речовин, за якими здійснюється регулювання їх викидів на відповідній території, затверджуються органами місцевого самоврядування.

Згідно з частинами 5-6 статті 11 Закону № 2707-XII викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Отже, викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин, визначених відповідно до частин 1-3 статті 11 Закону № 2707-XII, стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу.

Судом встановлено, що позивач є оператором газорозподільних систем та здійснює діяльність з розподілу газу, газорозподільною мережею транспортує природний газ, близько 90 % якого є метаном, що не заперечується відповідачем.

У переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 №1598 (далі - Постанова №1598), метан відсутній.

Крім того, нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел затверджені наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України «Про затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел» від 27.06.2006 року за №309, проте метан до переліку забруднюючих речовин ним не віднесено.

Чинним міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України і яким регулюються питання, котре впливає на оподаткування, є "Кіотський протокол", який 04.02.2004 ратифікований Верховною Радою України на підставі Закону України за №1430-ІV "Про ратифікацію Кіотського протоколу до Рамкової Конвенції Організації Об`єднаних Націй про зміну клімату", і який набрав чинності 17.11.2006.

Додаток А до Кіотського протоколу встановлює, що серед інших парниковим газом є метан (СН4). Аналогічні висновки слідують з Директиви №2008/1/ЕС Європейського Парламенту та Ради «Про комплексне запобігання та контроль забруднень», адресованої державам - членам ЄС, яка містить примірний перелік забруднюючих речовин, для яких встановлюють граничні величини викидів, серед яких «метан» також відсутній.

Відтак, з вищенаведеного вбачається, що "метан" є парниковим газом та не відноситься до забруднюючих речовин.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем факту порушення ПрАТ "ГАДЯЧГАЗ" положень частин 5-6 статті 11 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Крім того, суд враховує, що складові газорозподільних систем (газопроводи, ГРП та ШРП) не включені до Переліку типів устаткування, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16.08.2004 № 317, відповідно технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин для них не затверджуються.

Стосовно посилання відповідача на Інструкцію № 177, затверджену наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 10.05.2002 суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 13.03.2002 затверджено Порядок проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи (далі - Порядок № 302).

Водночас, наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.05.2002 № 177 затверджено Інструкцію про порядок та критерії взяття на державний облік об`єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров`я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря (далі - Інструкція № 177).

Відповідно до абзацу 4 пункту 4 Порядку № 302 для отримання дозволу суб`єкт господарювання, зокрема, проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання.

Разом з тим, вказані положення стосуються виключно суб`єктів господарювання, які зобов`язані отримати відповідний дозвіл.

Згідно з пунктом 2 Інструкції №177 узяття на державний облік здійснюється за такими критеріями: об`єктів - якщо в їх викидах присутня хоча б одна забруднююча речовина (або група речовин), потенційний викид якої рівний або перевищує величину, зазначену в Переліку забруднюючих речовин та порогових значень потенційних викидів, за якими здійснюється державний облік (додаток 1); видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, - за умови, що обсяг потенційних викидів рівний або перевищує порогові значення за окремою речовиною або групою речовин, наведених у додатку 1 до цієї Інструкції.

В додатку 1 до Інструкції №177 наведено перелік забруднюючих речовин на порогові значення потенційних викидів, за якими здійснюється державний облік, в пункті 94 якого значиться метан.

Отже, позивач як підприємство, яке здійснює викиди метану стаціонарними джерелами, підлягає взяттю на облік відповідно до положень Інструкції №177.

В той же час, з урахуванням положень частин 1-3 статті 11 Закону № 2707-XII Міністерство екології та природних ресурсів України не є суб`єктом, який уповноважений визначати перелік забруднюючих речовин, на викиди яких необхідно отримувати дозвіл.

З урахуванням наведеного посилання відповідача на положення Інструкції №177, як і на наказ № 104 від 14.03.2002 не обґрунтовують правомірності оскарженого припису.

Суд у цій справі також звертає увагу, що позиція застосування правила про пріоритет норми з найбільш сприятливим для особи тлумаченням узгоджується і з положеннями, викладеними в профільному Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а саме - в частині сьомій статті 4 Закону №877 вказано наступне: у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.

Аналогічна позиція застосована Верховним Судом у постановах від 19 квітня 2018 року у справі №808/8461/14, від 19 жовтня 2018 року у справі №805/3137/17-а, від 12 грудня 2018 року у справі № 805/420/17-а, від 9 жовтня 2019 року у справі №806/825/17 та від 4 лютого 2020 року у справі №826/14805/15.

У частині недоведення відповідачем у цій справі правомірності свого рішення суд також враховує наступне. На сьогодні у праві існують три основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt) та у справах, де суб`єкт владних повноважень доводить правомірність своїх рішень, що передбачають втручання у власність або діяльність суб`єкта приватного права (зокрема, притягнення його до відповідальності), подані таким суб`єктом владних повноважень докази, за загальним правилом, повинні відповідати критерію «поза розумним сумнівом».

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 14 листопада 2019 року у справі №822/863/16 та від 21 листопада 2019 року у справі №826/5857/16.

Відтак, зміст пунктів 2 - 9 припису № 58/2/4-23 від 30.10.2020 не відповідає вищенаведеним нормам права.

Стосовно вимог, викладених у пунктах 10-11 припису № 58/2/4-23 від 30.10.2020 суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося судом, пунктами 10- 11 оскарженого припису передбачено надання до Інспекції довідки з переліком земельних ділянок державної та комунальної власності під об`єктами підприємства, що станом на 12.10.2020 знаходяться у використанні підприємства на території м. Гадяч та Полтавської області, а також земельних ділянок, які знаходяться у приватній власності товариства, а також довідки з переліком об`єктів, які знаходяться у власності, оренді або використовуються підприємством та розташовані на території міста Гадяч та Полтавської області.

Відповідно до пункту 2.1 Правил безпеки систем газопостачання, наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285 (далі - Правила №285), балансоутримувач - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно із чинним законодавством України.

При цьому, п. 3.2 та п. 3.3 Правил № 285 визначено, що власник (балансоутримувач та/або орендар (наймач)) повинен забезпечити утримання систем газопостачання відповідно до вимог чинного законодавства України.

Власник (балансоутримувач та/або орендар (наймач)) відповідає за технічний стан і безпечне користування газопроводами, газовими приладами, димовими та вентиляційними каналами.

Згідно з п. 1 глави 1 розділу III Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2494 (далі - Кодекс ГРМ), експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно Оператори ГРМ.

Як вбачається зі змісту п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, оператор газорозподільної системи (далі - оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно- технологічного управління.

Згідно з п.1 глави 1 розділу III Кодексу ГРМ власники газової мережі яка згідно з розділом II цього Кодексу кваліфікується як газорозподільна система (крім газорозподільної системи, що відноситься до державного майна), що не є операторами ГРМ, та оператор ГРМ, до мереж якого підключені належні власникам газорозподільні системи (або на території ліцензованої діяльності якого знаходяться споживачі, підключені до цих газорозподільних систем), зобов`язані укласти договір про експлуатацію таких газорозподільних систем, або договір господарського відання чи користування з передачею газорозподільних систем на баланс оператору ГРМ, або оформити передачу належних власникам газорозподільних систем у власність зазначеному оператору ГРМ (у тому числі шляхом купівлі-продажу).

Договори експлуатації, господарського відання та користування укладаються за формами, визначеними у додатках 3 - 5 цього Кодексу (крім газових мереж, що є державним майном).

Таким чином, на території ліцензованої діяльності ПрАТ "ГАДЯЧГАЗ" знаходиться не тільки газорегулююче обладнання, яке перебуває у нього на балансі, але й таке обладнання, що перебуває на балансі інших осіб (підприємства, установи, організації, державні органи тощо).

Надаючи оцінку вищезазначеним пунктам оскаржуваного припису суд враховує, що перевіркою не було встановлено факту порушень ПрАТ "ГАДЯЧГАЗ" вимог земельного законодавства (статтей 125, 126 Земельного кодексу України), що підтверджується актом перевірки та не заперечується відповідачем.

В контексті наведеного суд вважає за доцільне застосувати висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14.03.2018 у справі № 826/2384/16, від 10.10.2018 у справі № П/811/43/17, від 12.09.2019 у справі № 817/1984/17, від 30.09.2019 у справі № 817/61/16, від 11.06.2019 у справі № 802/793/16-а, від 22.01.2019 у справі № 816/1481/17 та від 21.12.2020 у справі № 440/1775/19, які полягають у тому, що необхідність надання документів, що зафіксована безпосередньо в самому приписі не узгоджується з вимогами законодавства щодо суті та мети припису, як обов`язкового до виконання документа, направленого на усунення виявлених порушень вимог законодавства у певній сфері.

Отже, зміст пунктів 10 - 11 оскаржуваного у цій справі припису за відсутності встановлення екологічною інспекцією факту порушення позивачем вимог земельного законодавства не відповідає вимогам законодавства щодо суті та мети припису.

Крім того, суд враховує, що частина перша статті 188 Земельного кодексу України (далі - ЗК) виокремлює, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Аналогічні розмежування повноважень контролюючих органів визначені також і статтею 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», згідно якої державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно пунктів «а», «д» статті 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання <…> вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам.

Відповідно до пункту «а» частини сьомої статті 7 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, належать здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у частині:

- додержання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами вимог законодавства України про охорону земель;

- консервації деградованих і малопродуктивних земель;

- збереження водно-болотних угідь;

- виконання екологічних вимог при наданні у власність і користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок;

- здійснення заходів щодо запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами;

- додержання встановленого законодавством України режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні;

- додержання вимог екологічної безпеки під час транспортування, зберігання, використання, знешкодження та захоронення хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних, радіоактивних речовин та відходів;

- додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель;

- додержання вимог екологічної безпеки при розробленні нової техніки і технологій для обробки ґрунтів, а також під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в дію підприємств, споруд та інших об`єктів;

Тобто, обставини, які перевірялися у межах спірної перевірки, а саме: наявність у ПрАТ "ГАДЯЧГАЗ" правовстановлюючих документів на землю, виходять за межі повноважень відповідача.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду № 820/432/17 від 14.08.2020 та від 29.04.2020 по справі № 816/1976/16.

Отже пункти 10-11 оскарженого припису також є протиправними.

Щодо пункту 12 (надання звіту) суд звертає увагу, що оскаржуваний пункт припису фактично дублює зобов`язання суб`єкта господарювання інформувати Держекоінспекцію у Полтавській області про хід виконання кожного з пунктів припису. Крім того, цей пункт вимагає проведення певної адміністративної роботи зі складання звітів, відсутність яких по своїй суті не може трактуватися як порушення природоохоронного законодавства.

За наведених обставин пункт 12 припису також є протиправним.

Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 11.02.2020 у справі № 816/502/16.

Крім того, судом під час розгляду справи встановлено відсутність підстав для проведення позапланової перевірки ПрАТ "ГАДЯЧГАЗ" з огляду на наступні обставини.

Як вже зазначалося судом, підставою проведення позапланової перевірки ПрАТ "ГАДЯЧГАЗ" було звернення фізичної особи (абзац 4 частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").

Як вбачається з листа ПрАТ "ГАДЯЧГАЗ" № 1251/1063/06 від 23.10.2020, посадові особи підприємства позивача зв`язувалися зі скаржником за номером телефону, зазначеним у скарзі. Під час спілкування виявилося, що власником цього номеру є ОСОБА_2 , яка проживає в м. Горішні Плавні Полтавської області, а не ОСОБА_1 , яка, як зазначено у скарзі, проживає у м. Полтаві. /а.с. 81-82/.

Водночас, суд звертає увагу, що скарга ОСОБА_1 від 28.08.2020, яка стала підставою для проведення перевірки ПрАТ "ГАДЯЧГАЗ", не містить імені, по-батькові та інших даних заявника, які б дозволяли його ідентифікувати (реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта) /а.с. 18/.

Разом з тим, згідно статті 8 Закону України «Про звернення громадян» письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Отже, в силу приписів статті 8 Закону України «Про звернення громадян» заява ОСОБА_1 є анонімним зверненням і розгляду не підлягає.

Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 24.09.2019 року у справі №818/312/16.

Таким чином, на момент прийняття наказу Державної екологічної інспекції Центрального округу від 07.10.2020 № 06-27/648 підстави для проведення позапланової перевірки питань, викладених у зверненні, визначені частиною 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" були відсутні.

Водночас, за висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14 невиконання вимог закону щодо процедури проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені судом обставини справи відповідач не довів правомірності оскаржуваного припису Державної екологічної інспекції Центрального округу від 30.10.2020 № 58/2/4-23, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.

Відтак, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір, сплачений ПрАТ "ГАДЯЧГАЗ" у розмірі 2270 грн підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 3, 6 - 10, 72 - 77, 90, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства "ГАДЯЧГАЗ" (вул. Будька, 26А, м. Гадяч, Полтавська область, код ЄДРПОУ 05524660) до Державної екологічної інспекції Центрального округу (вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 42149108) про визнання протиправним та скасування припису задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції Центрального округу від 30 жовтня 2020 року №58/2/4-23.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Центрального округу на користь Приватного акціонерного товариства "ГАДЯЧГАЗ" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено 22 березня 2021 року.

Суддя К.І. Клочко