Рішення № 9577524, 12.05.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.10                                                                                           Справа №2/60

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю представника позивача Яремка В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Захід-агро”, м. Яворів про розірвання договору та витребування майна з чужого незаконного володіння

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль”, м. Київ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Захід-агро”, м. Яворів про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 06.04.2010р. призначив справу до розгляду на 19.04.2010р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 12.05.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 19.04.2010р. позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір фінансового лізингу, на виконання умов якого відповідачу було передано у володіння та користування лінію по відгодівлі курчат. Відповідач до виконання своїх обов’язків по договору фінансового лізингу поставився недобросовісно –заборгованість по сплаті лізингових платежів становить 2091385 грн. 39 коп. Також 19.01.2010р. було зареєстровано рішення учасників відповідача про його припинення. Ухвалою господарського суду від 10.02.2010р. порушено справу про банкрутство відповідача. Умовами договору фінансового лізингу передбачено, що позивач має право в односторонньому порядку розірвати договір та вилучити предмет лізингу у безспірному порядку у разі, якщо у відношенні лізингоодержувача прийнято рішення про ліквідацію або порушена справа про банкрутство; не сплачуються лізингові платежі. У зв’язку з цим відповідачу було надіслано повідомлення про усунення порушень договору фінансового лізингу та припинення договору. Враховуючи наведене, просив витребувати з чужого незаконного володіння відповідача лінію по відгодівлі курчат. Підтримав подану заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно.

22.04.2010р. через канцелярію суду представником позивача подано заяву про зміну предмета позову, в якій просить розірвати договір фінансового лізингу та витребувати з чужого незаконного володіння відповідача лінію по відгодівлі курчат.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, вимог ухвали суду від 06.04.2010р. не виконав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику позивача роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

29.02.2008р. між ТзОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” (лізингодавець) та ТзОВ “Захід-агро” (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №L2013-02/08 та додатки до нього.

За цим договором лізингодавець (позивач) на підставі договору купівлі-продажу зобов’язується придбати у власність та передати у тимчасове володіння та користування за плату лінію по відгодівлі курчат-бройлера 2008 р. в. (обладнання), найменування, технічний опис, модель, рік випуск, кількість і загальна вартість якого зазначаються в специфікації (додаток №2 до цього договору), а лізингоотримувач (відповідач) зобов’язується прийняти предмет лізингу та сплатити лізингові платежі згідно з умовами договору.

На виконання договору фінансового лізингу між позивачем і ПП “Вентура” (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №Р2013-02/08 від 29.02.2008р., за яким ПП “Вентура” зобов’язується передати у власність ТзОВ “Райффайзен Лізинг Аваль”, ТзОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” оплатити, а лізингоодержувач прийняти обладнання згідно додатку №1.

29.02.2008р. по акту приймання-передачі предмета лізингу позивач передав, а відповідач прийняв лінію для відгодівлі курчат-бройлера 2008 р.в.

Згідно з специфікацією (додаток №2 до договору) та п. 3.1. договору фінансового лізингу №L2013-02/08, вартість предмету лізингу становить 1667250 грн. 00 коп.

Порядок сплати лізингових платежів регулюється п. 4 договору фінансового лізингу №L2013-02/08. Сторони погодили графік платежів у додатку №1 до договору.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо сплати лізингових платежів не виконав, станом на 31.01.2010р. загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 2091385 грн. 39 коп.

19.01.2010р. у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №1412110 0005 000423 було внесено запис щодо рішення засновників (учасників) про припинення ТзОВ “Захід-агро”. Про припинення ТзОВ “Захід-агро” у Бюлетені державної реєстрації за №142(2) 2010р. опубліковано оголошення під номером 3211.

10.02.2010р. господарським судом Львівської області було порушено справу №33/7 про банкрутство ТзОВ “Захід-агро”.

Згідно з п. 8.1.11. Загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до договору), при порушені справи про банкрутство або прийнятті рішення про ліквідацію лізингоодержувач зобов’язаний письмово повідомити кредиторів і суд про право власності лізингодавця на предмет лізингу.

Відповідно до розділу 6 договору фінансового лізингу №L2013-02/08, лізингодавець має право в односторонньому порядку розірвати договір та вилучити предмет лізингу у безспірному порядку у випадках, серед іншого, коли: а) у відношенні лізингоодержувача прийнято рішення про ліквідацію або порушена справа про банкрутство; б) не сплати лізингових платежів.

Пунктом 10.3. Загальних умов фінансового лізингу встановлено, що у разі дострокового припинення договору фінансового лізингу, лізингоодержувач зобов’язаний, серед іншого, повернути предмет лізингу лізингодавцю за власний рахунок у визначені лізингодавцем строки.

Згідно п.п. 6.3., 6.4. договору фінансового лізингу №L2013-02/08, у випадку дострокового розірвання/припинення лізингодавцем договору, раніше сплачені лізингові платежі поверненню не підлягають; всі витрати, пов’язані з вилученням предмета лізингу та його подальшою реалізацією здійснюються за рахунок лізингоодержувача або відшкодовуються лізингоодержувачем в повному обсязі.

Відповідно до п. 8.1.17. Загальних умов фінансового лізингу, у разі дострокового припинення дії договору та прийняття при цьому лізингодавцем рішення про повернення предмета лізингу, лізингоодержувач зобов’язаний здійснити за власний рахунок доставку предмету лізингу з усіма його складовими частинами, обладнанням, документами та іншими приналежностями, отриманими згідно акту приймання-передачі, в придатному для експлуатації стані.

У зв’язку з порушенням лізингоодержувачем умов договору фінансового лізингу (несплатою лізингових платежів) та не усуненням допущених порушень у встановлений лізингодавцем строк (лист №660-10/08 від 20.10.2008р.), останнім було прийнято рішення про відмову від договору, про що було повідомлено листами №445-02/10 від 26.02.2010р., №444-02/10 від 26.02.2010р. з вимогою повернути предмет лізингу. Листом б/н від 19.03.2010р. відповідача було повторно повідомлено про дострокове припинення договору і пред’явлено вимогу повернути предмет лізингу.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, станом на дату судового розгляду відповідач спірне майно позивачу не повернув.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов’язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Пунктом 3 ст. 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно п. 1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

У відповідності до п. 1 ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно ст. 316 ЦК України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює вішовідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави володіла ним.

Невиконання умов договору фінансового лізингу відповідачем, а саме не сплата лізингових платежів впродовж перших трьох періодів лізингу (трьох місяців), підтвердженні рішенням господарського суду Львівської області по справі №14/230 від 05.12.2008р., яке набрало законної сили.

Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Як вбачається з п. 2.3. інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/307 “Про деякі питання, пов’язані з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно з Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, мораторій на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виконавчі документи, одержані кредиторами за речово-правовими позовами, у тому числі на виконавчі документи судів про задоволення віндикаційного або негаторного позову до боржника чи позову про визнання права власності на певне майно, яке утримується боржником. Рішеннями суду за цими позовами встановлюється неправомірність володіння або необґрунтованість домагання боржника на певне майно.

Таким чином, дія мораторію на вимоги позивача про витребування майна не поширюється.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема припинення правовідношення.

В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов’язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 651 ЦК України встановлено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно п.п. 4 п. 1 ст. 10 Закону України “Про фінансовий лізинг”, лізингодавець (позивач) має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Несплата відповідачем лізингових платежів призвело до істотного порушення умов договору, внаслідок чого позивачу завдано шкоду, яка полягає в тому, що позивач не має можливості використовувати суми лізингових платежів у своїй господарській діяльності. Уклавши з відповідачем договір фінансового лізингу, позивач розраховував на належне здійснення відповідачем своїх зобов’язань у відповідності до умов зазначеного договору та вимог чинного законодавства України, тому позовні вимоги щодо розірвання договору фінансового договору та витребування (вилучення) майна правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному розмірі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд відмовляє в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, оскільки ним не подано належних та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в майбутньому. Позивачем не наведено обставин, які б обґрунтовували припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 16, 218, 509, 526, 530, 599, 610, 611, 615, 625, 626, 651, 782, 806 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 10 Закону України “Про фінансовий лізинг” та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Розірвати договір фінансового лізингу №L2013-02/08 від 29.02.2008р., укладений між ТзОВ “Райффайзен Лізинг Аваль”, м. Київ, вул. Лесі Українки, 28А (ідентифікаційний код 34480657) і ТзОВ “Захід-агро”, м. Яворів, вул. Січових Стрільців, 20, Львівська область (ідентифікаційний код 33505806).

3.          Витребувати (вилучити) з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю “Захід-агро”, м. Яворів, вул. Січових Стрільців, 20, Львівська область (ідентифікаційний код 33505806) та передати Товариству з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль”, м. Київ, вул. Лесі Українки, 28А (ідентифікаційний код 34480657) наступне майно: лінія по відгодівлі курчат-бройлера 2008 р. в. загальною вартістю 1667250 грн. 00 коп. (вентилятор 630/К/8-8/40/230 в кількості 40 шт. –вартістю 74172 грн. 96 коп.; вентилятор 500/М/6-6/40/230 в кількості 20 шт. - вартістю 36861 грн. 36 коп.; вентилятор осьовий 50' в кількості 30 шт. - вартістю 84510 грн. 00 коп.; жалюзі приточні з ел. приводом в кількості 30 шт. –50326 грн. 20 коп.; віконниці пластикові 650 мм*520 мм в кількості 250 шт. - вартістю 147981 грн. 00 коп.; нагрівач повітря АІRFARM 6000 в кількості 15 шт. –вартістю 324675 грн. 00 коп.; вентиляційні шахти d=650 в кількості 40 шт. - вартістю 70200 грн. 00 коп.; установка для автоматичного наповнення годівниць довжиною 93 м. в кількості 5 шт. - вартістю 863841 грн. 84 коп.; дозатор DOSATRON D25RE2 в кількості 5 шт. - вартістю 14681 грн. 64 коп.)

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Захід-агро”, м. Яворів, вул. Січових Стрільців, 20, Львівська область (ідентифікаційний код 33505806) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль”, м. Київ, вул. Лесі Українки, 28А (ідентифікаційний код 34480657) 16757 грн. 50 коп. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя