Рішення № 95774941, 22.03.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 березня 2021 року 16 год. 47 хв.Справа № 280/2418/20 м.ЗапоріжжяСуддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., за участі секретаря судового засідання Шелепко Б.В. та сторін

від позивача: адвокат Берчук С.Г.,

від відповідача: Попова І.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання за правилами спрощенного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспцсталь» ім. А.М. Кузьміна» (ПрАТ «Дніпроспецсталь») (юридична адреса: 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 81, код ЄДРПОУ 00186536)

до – Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11 – Г, код ЄДРПОУ 43968079)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.03.2020 № 0000845010,-

ВСТАНОВИВ:

09 квітня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (ПрАТ «Дніпроспецсталь») (далі – позивач) Офісу великих платників податків Дежавної фіскальної служби (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення №0000845010 від 30.03.2020, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 9471,00 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 4735,50 грн (загальна сума 14206,50 грн).

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначив, що перелік документів, за наявності яких у платника податку виникає право на податковий кредит, є вичерпним та пов`язується виключно з зареєстрованою податковою накладною, яка є документом, що підтверджує отримання покупцем товару/послуг, фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платником податків-покупцем. Наявні у позивача первинні документи відповідають вимогам чинного законодавства та є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту. Висновки контролюючого органу в акті перевірки є прямо протилежними фактичним обставинам та фактичному змісту усіх документів, що надавалися для перевірки. ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності власної вини. Крім того, висновки контролюючого органу щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за господарськими операціями з ТОВ «Компанія «ДІОМ» ґрунтуються лише на припущеннях, а не на належних та допустимих доказах. Враховуючи викладене, позивач просить визнати протиправним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000845010 від 30.03.2020.

Ухвалою суду від 13.04.2020 відкрито провадження по справі № 280/2418/20 у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Розгляд справи призначено на 06.05.2020.

Ухвалою суду від 06.02.2020 відкладено судове засідання на 09.06.2020.

13.05.2020 від представника відповідача через канцелярію суду (вх. №21968) поданр відзив на позовну заяву, в обґрунтування заперечень зазначив, що проведеною перевіркою встановлено документування операції з ТОВ «Компанія «ДІОМ» та відображення її в бухгалтерському обліку без можливості підтвердження операції постачальником, оскільки відсутнє придбання по ланцюгу товару, який у подальшому був реалізований ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ», податкові накладні виписані одним днем. Крім того, за наявною податковою інформацією у контрагента позивача відсутні основні засоби (власні транспортні засоби) для здійснення господарської діяльності, відсутнє придбання послуг з перевезення вантажу або оренди транспортних засобів, відсутнє придбання паливно-мастильних матеріалів, відсутні трудові відносини з водієм. Оскільки реальність господарської операції не підтверджена, Відповідач вважає, що надані до перевірки документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку. Просить в задоволенні позову відмовити.

09.06.2020 позивач через канцелярію суду (вх. №26451) подав відповідь на відзив, у якій додатково до раніше висловлених аргументів вказує, що формування податкового кредиту законодавцем не пов`язано з можливістю податкового органу довести поставку товару по ланцюгу, що ТОВ «Компанія «ДІОМ» мало достатні трудові та матеріальні ресурси для поставки товару, постачальник мав право залучати третіх осіб до виконання відповідній дій. Твердження відповідача про неможливість здійснення операцій ґрунтуються лише на податковій інформації, яка не є належним і допустимим доказом у розумінні КАС України. Вважає, що відповідачем не наведено доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими позивачем документами, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Ухвалою суду від 09.06.2020 провадження по справі призупинено для примирення сторін, наступне судове засідання призначено на 04.11.2020.

Ухвалою суду від 04.11.2020 судове засідання відкладено, продовжено зупинення провадження у справі № 280/2418/20 до 19.11.2020, для надання сторонам часу для примирення. Наступне судове засідання призначено на 19.11.2020.

Ухвалою суду від 19.11.2020 продовжено зупинення провадження у справі №280/2418/20 до 27.01.2021.

27.01.2021 Позивачем були надані до суду Заява № 1-8/20 від 21.01.2021 та додаткові документи: банківські виписки.

Ухвалою від 27.01.2021 замінено Відповідача по справі № 280/2418/20 з Офісу великих платників податків ДПС на Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Також суд зупинив провадження по справі на час, необхідний сторонам для примирення, до 22.03.2021.

04.02.2021 Відповідач направив до суду додаткові пояснення, у яких просив суд не долучати до матеріалів справи документи, які надані Позивачем із Заявою № 1-8/20 від 21.01.2021, з огляду на те, що дані документи були відсутні на момент перевірки.

23.02.2021 від ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» судом був отриманий Відзив на додаткові пояснення, у яких Позивач заперечує стосовно тверджень Відповідача, викладених у Додаткових поясненнях.

22.03.2020 ухвалою суду поновлено провадження по справі та призначено судове засідання на 22.03.2021 о/об 16 год. 00 хв.

У судовому засіданні представник Позивача підтримав позовні вимоги, з підстав, викладених в адміністративному позові. Просив суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві. Просить суд відмовити у задоволені позову.

У судовому засіданні 22.03.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 15.04.1994, перебуває на податковому обліку в Офісі ВПП, є платником податку на додану вартість.

У період з 26.02.2020 по 18.03.2020 Офісом ВПП проводилась документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» з питань достовірності декларування суми від`ємного значення податку на додану вартість за грудень 2019 року, із задекларованою сумою від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

19.03.2020 Відповідачем був складений Акт № 29/28-10-50-10-0186536 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» з питань достовірності декларування суми від`ємного значення податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за грудень 2019 року, із задекларованою сумою від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень (далі – Акт).

У вказаному Акті зазначено, що Позивачем порушено п.198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201, з урахуванням норм п. 44.1 ст. 44 ПК України, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту, що призвело до завищення суми податкового кредиту у грудні 2019 року на 9 471 грн. Вказане призвело до порушення п. 200.1, абз. «б» п. 200.4 ст. 200 розділу V ПК України в частині завищення ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку на суму 9 471 грн.

Позивач не погодився з висновками перевірки та подав Заперечення на Акт перевірки від 23.03.2020.

За результатами розгляду поданих заперечень Відповідач надав відповідь від 27.03.2020 й відмовив у задоволенні заперечень Позивача.

На підставі Акту Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000845010 від 30.03.2020 щодо порушення п.198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201, п. 200.1, абз. «б» п. 200.4 ст. 200, з урахуванням норм п. 44.1 ст. 44 ПК України щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 9 471,0 грн та нарахування штрафних санкцій у розмірі 4 735,50 грн (загальна сума 14 206,50 грн).

Не погоджуючись з висновками контролюючого органу про порушення податкового законодавства та прийнятим на їх підставі податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (тут і в подальшому в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

ПК України надає визначення розумної економічної причини (ділової мети), як причини, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (пп.14.1.231 п. 14.1 ст. 14).

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (зі змінами) (далі - Закон №996-XIV) визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з абзацом першим п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування показників податкової звітності, зокрема, податкового кредиту, від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду та суми бюджетного відшкодування, наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування показників податкової звітності, зокрема, податкового кредиту, від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду та суми бюджетного відшкодування, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст.77 КАС України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте, у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч.1 ст.77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Вищезазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 29.03.2019 по справі № 808/3412/16.

Підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення стали висновки Акту, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованість таких висновків, які базуються на твердженні контролюючого органу про не підтвердження реального здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Компанія «ДІОМ».

Так, в Акті перевірки зазначено, що ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» включено до складу податкового кредиту за грудень 2019 року суму ПДВ 9 471 грн на підставі податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН ТОВ «Компанія «ДІОМ», за номенклатурою: ізофлекс 191, міканіт Г2СК, імідофлекс 292 т. 0,2мм, РЕМ т. 0,5мм, стрічка склобандажна ЛСБЄ-155, ізострічка ПВХ (далі – товар). Згідно з інформацією, наведеною у АІС «Податковий блок», ТОВ «Компанія «ДІОМ» здійснювало придбання товару по ланцюгу постачання з датою виписки податкових накладних одним днем (16.12.2019). ТОВ «Компанія «ДІОМ» не має власних основних засобів та згідно ЄРПН не залучало інших осіб для перевезення товару. В ході перевірки Офісом ВПП не встановлено рух товару від виробника або від первісного продавця чи імпортера, яким чином та за яких умов цей товар транспортувався, не встановлено законне джерело походження товару, який був реалізований Позивачу.

Досліджуючи зміст фінансово-господарської операції позивача з контрагентом, податкові наслідки яких контролюючий орган поставив під сумнів, судом встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Компанія «ДІОМ» (постачальник) був укладений договір № 11190207 від 12.04.2019 на поставку товару, який сторонами погоджується у специфікаціях. Сторони, також, домовились, що поставка здійснюється на умовах DDP (склад Покупця, м. Запоріжжя).

На виконання умов Договору ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» та ТОВ «Компанія «ДІОМ» була підписана специфікація № 3 від 28.11.2019 по поставку протягом грудня 2019 р. - лютого 2020 р. товару на суму 131 190,00 грн.

16.12.2019 ТОВ «Компанія «ДІОМ» було виставлено рахунок на оплату № 498, оформлено видаткову накладну № 480 та товаро-транспортну накладну № Р480.

У грудні 2019 року ТОВ «Компанія «ДІОМ» склало та зареєструвало в ЄРПН податкову накладну № 15 від 16.12.2019.

Товар був оплачений Позивачем, про що свідчать платіжні доручення № 9651, №10757, №12814.

Отже, фактичне здійснення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим ст. 9 Закону №996-XIV, оскільки такі документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Суд звертає увагу, що під час перевірки Позивача всі первинні документи досліджувалися податковим органом та в Акті перевірки відсутні будь-які зауваження до цих документів, не зазначено про надання не всіх документів, тощо, тобто, первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій між Позивачем та вказаним контрагентом, а також правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з цим контрагентом на підставі належним чином оформленої та зареєстрованої податкової накладної.

Крім того, Позивачем, окрім первинних документів, були надані суду документи, що підтверджують рук товару по бухгалтерським рахункам «записи» Позивача, оприбуткування товару, його видачу структурним підрозділам і використання ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» отриманого від ТОВ «Компанія «ДІОМ» товару у господарській діяльності.

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи письмові докази, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності Позивача, видами господарської діяльності його контрагента суд дійшов висновку, що в результаті господарської операції з ТОВ «Компанія «ДІОМ» у Позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між Позивачем та даними контрагентами.

Суд зазначає, що контролюючим органом не було доведено та надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів Позивача трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договору, укладеного Позивачем з контрагентом, як не було надано і доказів про наявність фактів, які свідчать про неправомірну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої поведінки та злагодженості дій між ними.

Так, Верховний Суд в постанові від 06.02.2018 у справі №804/4940/14 зазначив, що відсутність у контрагентів Позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Таких висновків дійшов Верховний Суд і в постанові від 30.01.2018 у справі №2а/1770/3360/12, від 19.06.2018 у справі №826/7704/16 (адміністративне провадження №К/9901/38191/18).

В своєму відзиві та Акті відповідач зазначає про дослідження руху товару за ланцюгом постачання, як однин з аргументів податкового органу щодо нереального характеру операцій.

Втім, на переконання суду, такі дані жодним чином не можуть свідчити про нереальність/фіктивність правочинів Позивача з контрагентом-постачальником, оскільки посилання на рух товарів за ланцюгом постачання не може бути доказом нереального характеру господарських операцій.

В даному випадку, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, відсутні будь-які докази, які свідчили б що саме від контрагентів ТОВ «НЕСТОРН» та ТОВ «АДЕЛІТА» був отриманий ТОВ «Компанія «ДІОМ» товар, який у подальшому був реалізований ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ». Висновки Відповідачем були зроблені на підставі інформації з ЄРПН щодо поставки подібного товару, однак товар не є унікальним і відсутні документ щодо перевірки ТОВ «Компанія «ДІОМ», ТОВ «НЕСТОРН» та ТОВ «АДЕЛІТА».

Суд зауважує, що чинне законодавство не забороняє виписувати податкові накладні одним днем, тому посилання Відповідача на даний факт з метою підтвердження відсутності поставки Товару не має правового підґрунтя.

Судом, також, не приймаються до уваги твердження відповідача про відсутність трудових відносин з водієм, яким переводився товар, оскільки водій міг бути залучений як на підставі цивільно-правової угоди, так і третьою особою на підставі договору перевезення, експедирування, аутсорсингу.

Для підтвердження відсутності поставки товару Відповідачем зазначається про недоліки у ТТН (відсутність підпису водія у відповідній графі накладної).

Товарно-транспортна накладна є обов`язковим первинним документом на підтвердження реальності господарських операцій з послуг перевезення, однак за договором № 11190207 ТОВ «Компанія «ДІОМ» здійснює поставку Товару, а не надає Позивачу послуги с перевезення вантажу, отже товарно-транспортна накладна не має вирішальне значення для підтвердження господарських операцій між ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» та Постачальником. Аналогічна правова позиція викладена й Верховним Судом у Постановах від 22 травня 2020 року по справі № 814/3995/15, від 13.11.2018 у справі № 822/6312/15 та від 11.12.2018 у справі № 807/143/16.

Крім того, за умовами договору товар поставляється узгодженими партіями на умовах DDP (склад покупця) згідно з міжнародними правилами Інкотермс-2010, що покладає обов`язок на Постачальника будь-яким способом доставити товар на склад ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» й Позивач не може нести відповідальність за дії третіх осіб.

Відсутність у ТОВ «Компанія «ДІОМ» матеріальних ресурсів для самостійного виконання договірних зобов`язань, у даному випадку власних транспортних засобів, не свідчить про неможливість виконати поставки товару та не є підставою для виключення саме з цих мотивів з податкового обліку операції з постачання товару на адресу позивача.

ТОВ «Компанія «ДІОМ» не обмежено у праві використовувати транспортні засоби третіх осіб (оренда, лізинг, послуги), а також у можливості відображення такої операції в залежності від дати події, що відбулася раніше, й не обов`язково у період перевірки (в залежності від моменту початку користування та передачі транспортного засобу, перерахування грошових коштів, отримання матеріалів або прийняття послуг та ін.). Однак в Акті Відповідач зазначає лише інформацію, яка існувала у грудні 2019 року.

Суд зазначає, що висновки контролюючого органу базуються крім іншого, на податковій інформації, сформованій за результатами аналізу відомостей, отриманих з відкритих джерел, при цьому контролюючим органом не здійснено ґрунтовного аналізу сутності та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Як слідує із висновку Верховного Суду (постанова від 20.03.2018 у справі №804/939/16, адміністративне провадження №К/9901/376/17) податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Крім того, необхідно звернути увагу, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на формування показників податкової звідності, у тому числі і податкового кредиту з податку на додану вартість, в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, тощо. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, не подав податкову звітність або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

В контексті викладеного, обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про їх нереальність чи про те, що позивач як платник податків діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які міг допустити його контрагент чи інші учасники ланцюга постачання, або ж про те, що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій було одержання позивачем податкової вигоди, контролюючий орган під час розгляду справи не надав.

Також, з урахуванням того, що податкова накладна по операції з ТОВ «Компанія «ДІОМ» зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних після 01.07.2017, до таких податкових накладних застосовуються правила, визначені пунктом 201.10 ст. 201 ПК України, відповідно до яких податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, для покупця таких товарів/послуг є достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Таким чином, наданими до матеріалів справи письмовими доказами підтверджено, що господарські відносини між Позивачем та його контрагентом (ТОВ «Компанія «ДІОМ») мали реальний характер, придбані послуги використані позивачем у власній господарській діяльності, підтверджені належним чином оформленими первинними документами, спричинили реальні зміни майнового стану позивача, та були належним чином відображені у податковій звітності.

Не приймаються до увагу й доводи Відповідача, які були викладені ним у Додаткових поясненнях, оскільки відповідно до пункту 198.2 ст.198 ПК України у ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» виникло право на віднесення суми ПДВ до складу податкового кредиту з моменту поставки товару ТОВ «Компанія «ДІОМ», подія, що відбулася раніше.

На підстав викладеного суд дійшов висновку, що Позивачем правомірно сформовано показники податкової звітності з урахуванням господарської операції з ТОВ «Компанія «ДІОМ», у зв`язку з чим твердження контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими та недоведеними, а тому прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами ст. 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому наявна необхідна сукупності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 102,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням 7168 від 06.04.2020.

У зв`язку із викладеним, понесені Позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 102,00 грн підлягають стягненню на користь Позивача.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (ПрАТ «Дніпроспецсталь») (юридична адреса: 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 81, код ЄДРПОУ 00186536) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11 – Г, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.03.2020 № 0000845010 - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Офісу великих платників податків ДПС №0000845010 від 30.03.2020, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 9471,00 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 4735,50 грн (загальна сума 14206,50 грн).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11 – Г, код ЄДРПОУ 43968079) на користь Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (ПрАТ «Дніпроспецсталь») (юридична адреса: 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 81, код ЄДРПОУ 00186536) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписане суддею 25.03.2021.

Суддя Р.В. Сацький