Рішення № 9577209, 21.02.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2009                                                                                          Справа№ 25/15

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом :Стрийського міжрайонного прокурора в інтересах Держави в особі Державної податкової інспекції у Стрийському районі та Стрийського управління Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України у Львівській області (м.Стрий)

до відповідача :Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Відродження” (смт.Дашава)

про :стягнення пені в сумі 5 703,08 грн.

Суддя : В.М. Пазичев

При секретарі :І.Є.Башак

Представники:

від позивача: Стрийський міжрайонний прокурорНе з”явився ДПІ у Стрийському районіНе з”явився

Стрийське УДКПагула О.П.-представник, довіреність від 12.05.2009 року №242/13

від відповідача:Не з”явився Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Стрийського міжрайонного прокурора в інтересах Держави в особі Державної податкової інспекції у Стрийському районі та Стрийського управління Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України у Львівській області (м.Стрий) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Відродження” (смт.Дашава) про стягнення пені в сумі 5 703,08 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.02.2009 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 13.02.2009 року. Ухвалою від 13.02.2009 року розгляд справи відкладено до 20.02.2009 року, у зв”язку з неявкою представників позивача (Стрийський міжрайонний прокурор, ДПІ у Стрийському районі) та відповідача. Ухвалою від 20.02.2009 року розгляд справи відкладено до 26.02.2009 року, у зв”язку з неявкою представників позивача (ДПІ у Стрийському районі) та відповідача. Ухвалою від 26.02.2009 року розгляд справи відкладено до 05.03.2009 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 05.03.2009 року розгляд справи відкладено до 26.03.2009 року, за клопотанням сторін. Ухвалою від 26.03.2009 року розгляд справи відкладено до 30.04.2009 року, за клопотанням сторін для надання доказів по справі. Ухвалою від 30.04.2009 року розгляд справи відкладено до 12.05.2009 року, у зв”язку з відсутністю представників сторін. Ухвалою від 12.05.2009 року розгляд справи відкладено до 21.05.2009 року, у зв”язку з відсутністю представників позивача (Стрийський міжрайонний прокурор, ДПІ у Стрийському районі) та відповідача.

Стрийський міжрайонний прокурор вимог ухвал суду про порушення провадження у справі від 02.02.2009 року, про відкладення від 13.02.2009 року, від 20.02.2009 року, від 26.02.2009 року, від 05.03.2009 року, від 26.03.2009 року, від 30.04.2009 року, від 12.05.2009 року не виконав в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Державна податкова інспекція у Стрийському районі (надалі –ДПІ у Стрийському районі) вимог ухвал суду про порушення провадження у справі від 02.02.2009 року, про відкладення від 13.02.2009 року, від 20.02.2009 року, від 26.02.2009 року, від 05.03.2009 року, від 26.03.2009 року, від 30.04.2009 року, від 12.05.2009 року не виконала, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила.

21.05.2009 року за вх.№10308 представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Стрийське Управління Дежавного казначейства (надалі –Стрийське УДК) вимог ухвал суду про порушення провадження у справі від 02.02.2009 року, про відкладення від 13.02.2009 року, від 20.02.2009 року, від 26.02.2009 року, від 05.03.2009 року, від 26.03.2009 року, від 30.04.2009 року, від 12.05.2009 року не виконало в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання забезпечило.

13.02.2009 року за вх.№2646 представник Стрийського УДК подав до канцелярії суду клопотання про долучення до матеріалів справи розрахунку нарахованої відповідачу пені .

05.03.2009 року за вх.№4254 від Стрийського УДК надійшло пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 26.03.2009 року Стрийське УДК подало клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 26.03.2009 року Стрийське УДК подало клопотання про відкладення розгляду справи та продовження терміну розгляду справи, понад строк, передбачений ст.69 ГПК України. Присутні представники сторін проти заявленого клопотання не заперечили.

08.04.2009 року за вх.№7170 Стрийське УДК подало пояснення про нарахування пені відповідачу.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив задоволити позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач вимог ухвал суду про порушення провадження у справі від 02.02.2009 року, про відкладення від 13.02.2009 року, від 20.02.2009 року, від 26.02.2009 року, від 05.03.2009 року, від 26.03.2009 року, від 30.04.2009 року, від 12.05.2009 року не виконав, відзив на позов не представив, проти позовних вимог у встановленому чинним законодавством України порядку не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоч і був належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час і місце проведення судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення №4307455 від 19.05.2009 року.

13.02.2009 року за вх.№2652 відповідач подав заяву, в якій просить суд припинити провадження у справі.

26.03.2009 року за вх.№5873 відповідач подав заяву про припинення провадження у справі.

Згідно ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребуванні господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України, 21.05.2009 року оголошено повний текст рішення.

Розглянувши документи і матеріали справи, подані сторонами, заслухавши пояснення осіб, які були присутніми в судових засіданнях, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.1997 року №1003 “Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 року” між відділенням Державного казначейства України у Стрийському районі та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Відродження” укладено договір про надання фінансової допомоги від 10.10.1997 року №7.

Проте, відповідач в порушення умов даного договору, на думку позивача, неналежно виконував зобов”язання щодо своєчасного повернення фінансової допомоги. У зв”язку з цим, згідно Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами Державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 11.06.2003 року №290, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.06.2003 року за №522/7843, відповідачу нарахована пеня на суму 5 703,08 грн.

У відповідності до порядку надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов”язання за рішенням суду (господарського суду) від інших контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2001 року №1387, Стрийським управлінням Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України у Львівській області надіслано ДПІ у Стрийському районі подання від 01.04.2008 року №4 щодо здійснення заходів з погашення податкового боргу через несплату платником податків –Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Відродження”, узгодженої суми податкового зобов”язання.

Відповідач протягом тривалого часу жоних заходів щодо погашення податкового боргу перед бюджетом не вживав, про що свідчить розрахунок пені, поданий позивачем, який фіксує постійне її збільшення.

Згідно з п.п.3.1.1 п.3.1. ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов”язань виключно за рішенням суду.

Відповідач вважає, що позивач безпідставно вимагає стгнення пені в розмірі 5 703,08 грн., оскільки, керуючись розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.04.2002 року №186-р “Про погодження сум заборгованості, що підлягають врегулюванню” згідно із Законом України №2237-3 від 18.01.2001 року “Про врегулювання заборгованості за бюджетними позиками, наданими державним та іншим сільськогосподарським виробникам всіх форм власності і господарювання через обслуговуюючі, заготівельні і переробні підприємства та реструктизацію за сплати податків, зборів (обов”язкових платежів) переробних підприємств агропромислового комплексу”, господарсьво відповідача потрапило в перелік сільськогосподарських підприємств і первісний борг останнього реструктуризовано на 8 років з виплатою щороку рівними частками суми боргу, починаючи з 01.01.2004 року в загальній сумі 8 600 грн., наведені обставини вже були предметом розгляду в господарському суді.

Відділенням Державного казначейства України у Стрийському районі була надана бюджетна позичка відповідачу для фінансування сільськогосподарських робіт в сумі 6 494,00 грн. терміном повернення до 01.10.1998 року.

Відповідно до постанови КМУ №1461 від 18.09.1998 року “Про заходи щодо стабілізації сільськогосподарського виробництва” було продовжено термін повернення сільськогосподарськими товаровиробниками заборгованості за отримані в 1997-1998 р.р. бюджетні позички до 01.10.1999 року.

На підставі розпорядження КМУ від 03.04.2002 року №186-р “про погодження сум заборгованоситі, що підлягають врегулюванню” згідно із Зконом України №2237-ІІІ від 18.01.2001 року “про врегулювання заборгованості за бюджетними позичками, наданим державним та іншим сільськогосподарським виробником всіх форм власності і господарювання через обслуговуючі заготівельні і переробні підприємства та реструктуризацію зі сплати податків, зборів (обов”язкових платежів) переробних підприємств агропромислового розвитку” господарство попало в перелік сільськогосподарських підприємств і його борг реструктуризовано на 8 років з виплатою щомісяця кожного року в розмірі 1/12 частини суми боргу, починаючи з 01.01.2004 року в сумі –4 237,00 грн. Однак, господарство не дотримувалося, за твердженням позивача, даного графіку, в результаті чого утворювалася прострочена реструктуризована заборгованість, на яку нарахувалася пеня.

Нарахування пені здійснювалося з моменту виникнення просроченої заборгованості перед Державним бюджетом.

Крім основного боргу, на окремих рахунках Стрийського управління Державного казначейства ГУДКУ у Львівській області за СтзОВ “Відродження” станом на 01.04.2008 року рахувалася сума нарахованої пені –5 703,08 грн.

При нарахування пені за прострочену заборгованість за бюджетними позичками Стрийське управління керувалося діючим Порядком нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами Державної податкової служби, затвердженим наказом ДПА України від 11.06.2003 року №290 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.06.2003 року за №522/7843) із розрахунку одноденного розміру пені –120% від облікової ставки НБУ, якщо інше не передбачено умовами договору.

На виконання Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, наказу Міністерства фінансів України від 27.12.2001 року №604 “Про бюджетну класифікацію та її запровадження” (із змінами), Іструкції про відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій по виконанню бюджетів в системі Державного казначейства, затвердженої наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 року №119 (зі змінами), Стрийським управлінням Державного казначейства ГУДКУ у Львівській області відкриваються рахунки для зарахування повернення бюджетних кредитів та пені.

Протягом 1998-2007 р.р. та 3-ох місяців 2008 року відповідачем повернуто до державного бюджету коштів в сумі 4 509,50 грн. Саном на момент звернення з позовом залишок бюджетної заборгованості становив 1 984,50 грн., реструкторизована заборгованість була погашена в повній сумі.

На підставі вищенаведеного та у відповідності до ст.1 ЦК України, в частині не застосування цивільного законодавства щодо терміну позовної давності до бюджетних відносин станом на 01.02.2009 року залишок бюджетної заборгованості відповідача перед Державним бюджетом за фінансовою допомогою, наданою за рахунок коштів резервного фонду КМУ на умовах повернення протягом 1997-1998 року становить 1 587,00 грн., залишок неповернутої реструктуризованої заборгованості –44,08 грн. та сума нарахованої пені –5 709,34 грн.

За твердженням позивача, відповідач, порушуючи умови договору, не оплатив станом на час звернення з позовом пеню в розмірі 5 703,08 грн.

При прийняті рішення суд керувався наступним:

Відповідно до ст. 121 Конституції України, на органи прокуратури покладений обов”язок представляти інтереси Держави в суді у випадках, визначених Законом. Право на звернення прокурора до суду в інтересах Держави передбачено п.6 ч.2 ст. 20 Закону України “Про прокуратуру”, ст.2 ГПК України, рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 року. Відповідно до ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах. Держава зацікавлена в належній поведінці суб”єктів цивільно-правових відносин, яку вона закріпила в законах та інших нормативно-правових актах.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами –юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов’язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов”язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і хоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно п.2 ч.1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої особи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи відповідач не подав докази погашення боргу, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об’єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач у встановленному чинним законодавством України порядку позов не заперечив і не подав докази погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов Стрийського міжрайонного прокурора в інтересах Держави в особі Державної податкової інспекції у Стрийському районі та Стрийського управління Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України у Львівській області (м.Стрий) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Відродження” (смт.Дашава) про стягнення пені в сумі 5 703,08 грн. обгрунтований і підлягає задоволенню.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.з Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Відродження” (82443, Львівська область, Стрийський район, смт.Дашава, ідентифікаційний код юридичної особи –03763477) на користь Стрийського управління Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України у Львівській області (82400, Львівська область, м.Стрий, вул.Замкова,1, інші реквізити в матеріалах справи відсутні) –5 703 (п”ять тисяч сімсот три) грн. 08 коп.

1.          Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Відродження” (82443, Львівська область, Стрийський район, смт.Дашава, ідентифікаційний код юридичної особи –03763477) на користь Державного бюджету України (№ рахунку 31119095700006, МФО 825014, код ЄДПОУ одержувача 22389406, банк одержувача ГУДКУ у Львівській області, одержувач УДК у Личаківському районі м.Львова) через Державну податкову інспекцію у Стрийському районі - 102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          

4.          Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя