Рішення № 9576916, 28.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.10                                                                                           Справа№ 27/102

Суддя Судова-Хомюк Н.М. розглянула справу

за позовом: Акціонерного комерційного промислово – інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Львів”, м. Львів

до відповідача: ЗАТ „Проектно –будівельне об’єднання „Львівміськбуд”, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Національний банк України, м. Київ

про звернення стягнення на заставлене майно на загальну суму 2030747,17 Євро (21842070,29 грн.)

та за зустрічним позовом: ЗАТ „Проектно –будівельне об’єднання „Львівміськбуд”, м. Львів

до відповідача: Акціонерного комерційного промислово –інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Львів”, м. Львів

про визнання недійсним кредитного договору №996/05-К від 22.12.2006 р.

за участю представників:

від позивача: Хайнацька І.В. - представник

від відповідача: не з’явився

Суть спору: розглядається позовна заява за позовом Акціонерного комерційного промислово –інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Львів”, м. Львів до ЗАТ „Проектно – будівельне об’єднання „Львівміськбуд”, м. Львів за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Національний банк України про звернення стягнення на заставлене майно на загальну суму 2030747,17 Євро та зустрічну позовну заяву ЗАТ „Проектно –будівельне об’єднання „Львівміськбуд”, м. Львів до Акціонерного комерційного промислово –інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Львів”, м. Львів про визнання недійсним кредитного договору №996/05-К від 22.12.2006 р.

Провадження у справі порушено 08.07.2010 р.

Представник позивача позовні вимоги підтримує з мотивів, наведених в позовній заяві.

Представник відповідача обґрунтованого відзиву на позов не представив.

17.09.2010 р. представник позивача подав заяву №09-538 від 16.09.2009 р. про уточнення позовної, в котрій просить стягнути заборгованість по кредитному договору №996/05-К від 22.12.2006 р. шляхом звернення стягнення на заставлене майно в межах суми заборгованості 2030747,17 Євро.

07.12.2009 р. суд прийняв зустрічну позовну ЗАТ „Проектно –будівельне об”єднання „Львівміськбуд” заяву для спільного розгляду з первісним позовом.

Представник позивача зустрічні позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву №09-13 від 19.01.2010 р., обґрунтовуючи свої заперечення тим, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Оскільки рішення з даного господарського спору може вплинути на права та обов”язки Національного банку України, 18.03.2010 р. суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Національний Банк України.

Представник третьої особи в судовому засіданні 12.04.2010 р. надав пояснення у справі.

У судовому засіданні 12.04.2010р.оголошувалась перерва до 28.04.2010р.по закінченні якої судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі.

Судом встановлено наступне :

Згідно кредитного договору № 996/05-К від 22 грудня 2006 року (із змінами та доповненнями) (надалі за текстом „кредитний договір”), укладеного між Акціонерним комерційним промислово - інвестиційним банком в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Львів” та ЗАТ „Проектно - будівельне об”єднання „Львівміськбуд”, ЗАТ „ПБО „Львівміськбуд” (відповідач) було надано кредит на загальну суму 2 000 000,00 (два мільйони) євро (п. 2.1. кредитного договору) під 13 % річних за користування кредитними коштами. Датою остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту не пізніше 07 грудня 2009 року (п. 2.2. кредитного договору).

19.01.2007р. сторонами укладався договір про внесення змін № 1/40 до кредитного договору № 996/05-К від 22 грудня 2006 року, яким внесено зміни в преамбулу кредитного договору. Усі інші умови кредитного договору № 996/05-К від 22 грудня 2006 року залишено без змін.

31.05.2008р. сторонами укладався договір про внесення змін №2/621 до кредитного договору № 996/05-К від 22 грудня 2006 року, яким внесено зміни до п.3.10 та доповнено п”ятим абзацом п.4.2.6 кредитного договору в частині забезпечення вимог кредитора майновими правами позичальника вартістю 24900000,0 грн..Усі інші умови кредитного договору № 996/05-К від 22 грудня 2006 року залишено без змін.

20.03.2008р. сторонами укладався договір про внесення змін № 3/244 до кредитного договору № 996/05-К від 22 грудня 2006 року, яким внесено зміни до п.2.2 в частині встановлення нового графіку повернення кредиту. Усі інші умови кредитного договору № 996/05-К від 22 грудня 2006 року залишено без змін.

24.03.2008р. сторонами укладався договір про внесення змін № 4/244 до кредитного договору № 996/05-К від 22 грудня 2006 року, яким внесено зміни до п.2.2 в частині встановлення нового графіку повернення кредиту. Усі інші умови кредитного договору № 996/05-К від 22 грудня 2006 року залишено без змін.

08.05.2008р. сторонами укладався договір про внесення змін № 5/60/05-К до кредитного договору № 996/05-К від 22 грудня 2006 року, яким внесено зміни до п.3.2 та п.3.5, виклавши їх в такій редакції :

п.3.2.: „Проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи з встановленої процентної ставки у розмірі 13% річних” ;

п.3.5 : „ У випадку порушення позичальником встановленого п.2.2 цього договору строку погашення одержаного кредиту позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 15% річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно з п.3.3, п.3.4 цього договору.”

Усі інші умови кредитного договору № 996/05-К від 22 грудня 2006 року залишено без змін.

08.05.2008р. сторонами укладався договір про внесення змін до кредитного договору № 996/05-К від 22 грудня 2006 року, яким внесено зміни до п.2.2 в частині встановлення нового графіку повернення кредиту. Усі інші умови кредитного договору № 996/05-К від 22 грудня 2006 року залишено без змін.

15.08.2008р. сторонами укладався договір про внесення змін № 271/05-К до кредитного договору № 996/05-К від 22 грудня 2006 року, яким внесено зміни до п.2.2 в частині встановлення нового графіку повернення кредиту. Усі інші умови кредитного договору № 996/05-К від 22 грудня 2006 року залишено без змін.

07.10.2008р. сторонами укладався договір про внесення змін № 996/05-К до кредитного договору № 996/05-К від 22 грудня 2006 року, яким внесено зміни до п.2.2 в частині встановлення нового графіку повернення кредиту. Усі інші умови кредитного договору № 996/05-К від 22 грудня 2006 року залишено без змін.

30.10.2008р. сторонами укладався договір про внесення змін № 8/347 до кредитного договору № 996/05-К від 22 грудня 2006 року, яким внесено зміни до яким внесено зміни до п.3.2 та п.3.5, виклавши їх в такій редакції :

п.3.2.: „Проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи з встановленої процентної ставки у розмірі 14% річних”;

п.3.5 : „У випадку порушення позичальником встановленого п.2.2 цього договору строку погашення одержаного кредиту позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 16% річних , порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно з п.3.3, п.3.4 цього договору”.

Усі інші умови кредитного договору № 996/05-К від 22 грудня 2006 року залишено без змін.

27.02.2009р. сторонами укладався договір про внесення змін № 996/05-К до кредитного договору № 996/05-К від 22 грудня 2006 року, яким внесено зміни до п.3.10 кредитного договору в частині забезпечення вимог кредитора майновими правами позичальника вартістю 180000000,0 грн..Усі інші умови кредитного договору № 996/05-К від 22 грудня 2006 року залишено без змін.

11.03.2009р. сторонами укладався договір про внесення змін № 9/35 до кредитного договору № 996/05-К від 22 грудня 2006 року, яким внесено зміни до п.2.2 в частині встановлення нового графіку повернення кредиту. Усі інші умови кредитного договору № 996/05-К від 22 грудня 2006 року залишено без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов”язання відповідно до умов кредитного договору № 996/05-К від 22 грудня 2006 року з подальшими змінами виконав в повному обсязі, що підтверджується заявою про продаж іноземної валюти №1 від 22.12.2006р. та розпорядженням бухгалтерії за №4 від 22.12.2006р.про видачу кредиту ЗАТ „ПБО”Львівміськбуд” в сумі 2000000,0 Євро за кредитним договором № 996/05-К від 22 грудня 2006 року.

Кредит видавався для придбання земельних ділянок з подальшим будівництвом на них кварталу багатоповерхової житлової забудови, шляхом конвертації євро в українську гривню для подальшої оплати протягом дії кредитного договору розрахункових документів (платіжних доручень) безпосередньо на рахунок контрагента позичальника. В забезпечення повернення кредитних коштів в іпотеку банку передано:

-          згідно договору іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О.І. 22 грудня 2006 року за реєстраційним № 4363, в іпотеку передано будівлю адміністративного корпусу (літ.А-9) загальною площею 2834,5 кв. м., який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 238, та належить ЗАТ „ПБО „Львівміськбуд”, заставною вартістю 13880000,00 грн;

- згідно договору іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О.І. 22 грудня 2006 р. за реєстраційним договором №4365, в іпотеку передано земельні ділянки загальною площею 5,2571 га, які розташовані на території приміських земель м. Львова за адресою: м. Винники, вул. Лісна, заставною вартістю 13 790 000,00 грн.

Пунктом 3.4. кредитного договору передбачено, що сплата процентів за користування кредитом, нарахованих за три декади поточного місяця повинна бути завершена позичальником (відповідачем) не пізніше останнього робочого дня даного місяця.

У відповідності із п. 4.2.2. кредитного договору відповідач брав на себе зобов”язання своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, проценти за неправомірне користування кредитом, суми неустойки на умовах і в порядку, передбачених договором.

Згідно п. 4.3.4. кредитного договору банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентів за користування ним, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або сум неустойки, у випадку, якщо позичальник не виконав у строк свої зобов”язання по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за користування кредитом та/або інші зобов”язання по сплаті грошових коштів, передбачених договором.

Статтею 12 Закону України „Про іпотеку” передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов”язків, встановлених кредитним договором іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов”язання, а в разі його невиконання -звернути стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності із п. 3.1.5. договорів іпотеки від 22.12.2006 року за реєстраційними №№ 4363, 4365, за умови невиконання іпотекодавцем (відповідачем) зобов”язань за кредитним договором, банк має право звернути стягнення на предмети іпотеки та реалізувати їх, або вимагати від іпотекодавця (відповідача) дострокового виконання зобов”язань, що випливають з кредитного договору.

Крім того, згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Неустойкою є (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання.

Протягом 2007 - 2008 року відсотки за користування кредитними коштами були частково сплачені.

У відповідності із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов”язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

У зв”язку із порушенням відповідачем умов кредитного договору по сплаті відсотків за користування кредитними коштами та інших платежів перед банком, банк 11 лютого 2009 року за № 09 - 76, направив відповідачу вимогу про погашення заборгованості. відповіді, як цього вимагає чинне законодавство України, банк не отримав.

На момент розгляду заборгованість ЗАТ „Проектно - будівельне об”єднання „Львівміськбуд” перед Акціонерним комерційним промислово - інвестиційним банком в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Львів” становить 2 030 747,17 Євро (в гривневому еквіваленті - 21842070,29 грн. станом на 30.06.2009р.) в тому числі:

-          заборгованість за кредитом - 1 850 000,00 євро (в гривневому еквіваленті - 19897991,35 грн. станом на 30.06.2009р..); -          прострочені відсотки за користування кредитом за період 01.11.2008 року по 30.06.2009 року - 171 602,26 Євро (в гривневому еквіваленті –1845697,45 грн. станом на 30.06.2009р.); -          нарахована пеня за несвоєчасну сплату процентів - 9 144,91 Євро (в гривневому еквіваленті –98359.64 грн. станом на 30.06.2009р.); -          нарахована пеня за несвоєчасну сплату комісійних - 21,85 грн.

Позивач за зустрічним позовом просить визнати недійсним кредитний договір №996/05-К від 22 грудня 2006 р., оскільки вважає, що наявність у спірному кредитному договорі положень щодо вираження грошових зобов’язань між позивачем та відповідачем в Євро суперечить приписам ст. 99 Конституції України, ст. 524 Цивільного кодексу України, ст.ст. 189,198 Господарського кодексу України, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, ст. 35 Закону України „Про Національний банк України”.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані суду докази, суд вважає, що первісні позовні вимоги обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають до задоволення, зустрічні –відмові з наступних підстав:

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1, ч.2 ст. 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст.1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов”язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 3 ст. 533 Цивільного кодексу України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускаються у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов’язки суб’єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства визначений Декретом Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 17.02.1993 р..

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” (надалі - Декрет) передбачено, що Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв”язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Відповідно до п.п. „в” ч. 4 ст.5 Декрету індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо: надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі; використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави. На сьогоднішній день чинним законодавством не визначено межі термінів і сум надання/одержання кредитів в іноземній валюті.

Водночас, відповідно до п. 1.5. Постанови Національного банку України „Про затвердження Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу” від 14 жовтня 2004 року за № 483, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких НБУ видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями).

Так, на момент видачі кредиту ЗАТ „ПБО „Львівміськбуд”, банк здійснював свою діяльність на підставі банківської ліцензії № 1 від 31 жовтня 2001 року, виданої Національним банком України на здійснення операцій, визначених ч. 1 та п.п. 5-11 ч. 2 ст. 47 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, та Дозволу на здійснення банківських операцій № 1 - 2 від 29 липня 2003 року.

Згідно п. 1.10. вищевказаного Положення № 483 від 14 жовтня 2004 року, одержання ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами ліцензії. Тобто, наявність генеральної ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій у ПАТ Промінвестбанк означає відсутність необхідності отримання індивідуальної ліцензії НБУ позичальником кредиту.

Покликання ЗАТ „Проектно –будівельне об’єднання „Львівміськбуд” у своїй зустрічній позовній заяві на те, що використання валютних засобів платежу можливе при дотриманні суб’єктами господарських відносин імперативних вимог законодавства щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії не відповідає вимогам чинного законодавства виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 3 Декрету валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов’язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

Згідно ч. 6 п. 1 ст. 11 Декрету Нацбанку у сфері валютного регулювання видає у межах, передбачених цим Декретом, обов’язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України.

В силу ст. 44 ЗУ „Про Національний банк України” Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль до компетенції якого у сфері валютного регулювання та контролю належать видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.

Положенням, про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затверджене Постановою НБУ від 14.10.2005 року № 483, регламентується порядок та умови видачі Національним банком України резидентам і нерезидентам індивідуальних ліцензій на використання безготівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу.

Згідно п. 1.5. вищезазначеного Положення використання іноземної валюти без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об”єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати за розгляд первісного позову віднести на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32,33,43,49,68,82,84,85 ГП України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1.          Первісний позов задоволити.

2.          В задоволенні зустрічного позову відмовити.

3.          Стягнути заборгованість по Кредитному договору № 996/05-К від 22 грудня 2006 року шляхом звернення стягнення на заставлене майно, яке належить ЗАТ „Проектно - будівельне об”єднання „Львівміськбуд” (79035, м. Львів, вул. Зелена, 238; код ЄДРПОУ 01273906; рах. № 26009301415671 у філії „Відділення Промінвестбанку в м. Львів”, код банку 325633), а саме: -          будівля адміністративного корпусу загальною площею 2834,5 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 238, згідно договору іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О.І. 22 грудня 2006 року за реєстраційним № 4363; -          земельні ділянки загальною площею 5,26 га, що розташовані на території приміських земель м. Львова за адресою: м. Винники, вул. Лісна, згідно договору іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О.І. 22 грудня 2006 року за реєстраційним № 4365; на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (м. Київ, пров. Шевченка, 12) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Львів” (79007, м. Львів, вул. ак. Гнатюка, 2, ЄДРПОУ 09325637, код банку 325633) на загальну суму заборгованості 2 030 747,17 Євро. 4.          Стягнути з ЗАТ „Проектно - будівельне об”єднання „Львівміськбуд” (79035, м. Львів, вул. Зелена, 238; код ЄДРПОУ 01273906; рах. № 26009301415671 у філії „Відділення Промінвестбанку в м. Львів”, код банку 325633) на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (м. Київ, пров. Шевченка, 12) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Львів” (79007, м. Львів, вул. ак. Гнатюка, 2, ЄДРПОУ 09325637, код банку 325633) 25500,00 грн. державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України. Суддя