Рішення № 9576758, 27.08.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.09 Справа№ 7/42

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім «ГАЛКА», м.Львів

до відповідача субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м.Львів

про стягнення 14472,37 грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Дубенюк Н.А.

Представники:

від позивача - Коваль Назарій Григорович (довіреність в матеріалах справи)

від відповідача не зявився

Суть спору:

ТзОВ «Торговий дім «ГАЛКА»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 14472,37 грн., у тому числі: 8988,74 грн. основного боргу, 3857,56 грн. пені, 305,77 грн. 3% річних за не виконання зобовязання, 1320,3 інфляційних нарахувань. А також судових витрат в розмірі 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення та 145 грн. державного мита.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, положеннями договором купівлі-продажу №107-К від 14.03.2008 року (далі Договір), накладними №0802710 від 07.04.2008 року, №0802729 від 07.04.2008 року, №0802912 від 14.04.2008 року, №0802932 від 14.04.2008 року, №0803092 від 18.04.2008 року, №0803111 від 21.04.2008 року, №0803112 від 21.04.2008 року, №0803136 від 21.04.2008 року, №0803137 від 21.04.2008 року, №0803282 від 25.04.2008 року, №0803369 від 30.04.2008 року, №0803519 від 07.05.2008 року, №0803553 від 08.05.2008 року, №0803587 від 08.05.2008 року, №0803654 від 12.05.2008 року, №0803766 від 15.05.2008 року, №0803784 від 16.05.2008 року, №0803812 від 16.05.2008 року, №0804024 від 23.05.2008 року, №0804054 від 23.05.2008 року, №0804855 від 20.06.2008 року, №0805031 від 26.06.2008 року, актом звірки між Позивачем та Відовідачем за 07.04.2008 року 24.06.2009 року, розрахунком заборгованості, розрахунком інфляційних нарахувань, розрахунком 3% річних, розрахунком пені, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Позивача, довідкою з органів статистики, витягом з статуту Позивача, ст.ст.173, 193, ч.1 ст.230, ст.234 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 15, 54, 61, 82 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/42 від 05.08.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 12 год. 30 хв. 13.08.2009 року.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/42 від 13.08.2009 року розгляд справи відкладено на 10.30 год. 27.08.2009 року з підстав і причин, зазначених в ухвалі.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав повністю, вимоги ухвал господарського суду Львівської області №7/42 від 05.08.2009 року, №7/42 від 13.08.2009 року виконав, подав заяву про відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач в судове засідання не зявився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, вимог ухвал господарського суду Львівської області №7/42 від 05.08.2009 року, №7/42 від 13.08.2009 року не виконав, в тому числі не подав відзиву на позовну заяву.

В ухвалах господарського суду Львівської області №7/42 від 05.08.2009 року та №7/42 від 13.08.2009 року, які скеровані Відповідачу, зазначалось, що права та обовязки сторін визначені ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали копій документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до п.2.1 Статуту ТзОВ «Торговий дім «ГАЛКА»(далі Товариство), Товариство створене з метою (ціллю) отримання ним та учасниками прибутку від підприємницької діяльності. Згідно п.п.1 п.2.2 Статуту Товариства, предметом його діяльності є торговельна діяльність у сфері оптової, роздрібної торгівлі та громадського харчування щодо реалізації продовольчих та непродовольчих товарів.

Відповідно до п.1.1 Договору №107-К від 14.03.2008 року (далі Договір), укладеного між ТзОВ «Торговий дім «ГАЛКА»(Продавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Покупець), Продавець продає, а Покупець купує у Продавця продукцію; загальна сума Договору визначається загальною сумою товаро-транспортних накладних, виписаних Продавцем в межах цього Договору.

Згідно п.2.2, п.4.3 Договору, Покупець зобовязаний прийняти від Продавця замовлену продукцію та оплатити її на умовах, визначених у Договорі; Покупець зобовязується оплатити доставлену йому продукцію в термін 14 календарних днів з моменту її прийняття в місці розвантаження.

Відповідно до п.5.1 Договору, всі спори, що виникають між Продавцем та Покупцем, вирішуються господарським судом.

Відповідно до акту звірки ТзОВ «Торговий дім «ГАЛКА»з контрагентом фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 за 07.04.2008 року по 24.06.2009 року, борг Відповідача перед Позивачем складає 8988,74 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості по Договору, проведеного Позивачем, станом на 23.06.2009 року заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 8988,74 грн.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено , що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 Цивільного кодексу України ).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не подані докази, які б свідчили про погашення цього боргу, або ж спростовували позовні вимоги, чи сам факт поставки товару на суму 8988,74 грн. За наведених обставин, позовні вимоги в частині стягнення 8988,74 грн. грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення 3857,56 грн. пені, 305,77 грн. 3 % річних за невиконання зобовязання, 1320,3 грн. інфляційних нарахувань, суд зазначає наступне.

Відповідно до розрахунку інфляційних нарахувань, проведеного Позивачем, станом на 20.07.2009 року сума інфляційних нарахувань на вартість поставленої Позивачем та неоплаченої Відповідачем продукції становить 1320,3 грн.

Згідно проведеного Позивачем розрахунку трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання Відповідачем грошових зобовязань перед Позивачем, проведеного за Договором, загальний розмір трьох відсотків річних становить 305,77 грн.

Відповідно до розрахунку пені, проведеного Позивачем станом на 20.07.2009 року, сума пені становить 3857,56 грн. Пеня розрахована за грошові зобовязання, термін сплати яких настав за період з 21.04.2008 року по 10.07.2008 року.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З врахуванням наведеного, 305,77 грн. трьох відсотків річних, 1320,3 грн. інфляційних нарахувань підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Поряд з цим, враховуючи положення ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд зазначає, що пеня підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 1080,77 грн., а в стягненні пені в розмірі 2776,79 грн. слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене, одностороннє порушення відповідачем вимог Договору, а також те, що на вимоги ухвал суду Відповідачем не подано доказів, які б спростовували позовні вимоги або свідчили про погашення заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягають наступні суми: 8988,74 основного боргу, 1320,3 інфляційних нарахувань, 305,77 3% річних, 1080,77 грн. пені.

27.08.2009 року у відповідності до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 01.09.2009 року.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ч.5 ст.124, п.п.2,3.4 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про судоустрій України», ч.1 ст.173, ст.ст.193, 230, 232 Господарського кодексу України, ч.1 ст. 509, ст.ст.525, 526, 549, 530, 599, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, Договору №107-К від 14.03.2008 року, суд -

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити частково.

2.Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м.Львів (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім «ГАЛКА», (79019, м. Львів, вул. Пасічна, 187 в/ч, код ЄДРПОУ 32327123) 8988,74 грн. боргу; 1080,77 грн. пені; 305,77 грн. 3 % річних за невиконання зобовязання; 1320,3 грн. інфляційних нарахувань; 117,22 грн. державного мита та 95,58 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В стягненні пені на суму 2776,79 грн, державного мита 27,78 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 22,42 грн. відмовити

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя