Рішення № 9576649, 14.05.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.10 Справа№ 7/78

за позовом фізична особа підприємець ОСОБА_1

до відповідача дочірнього підприємства «Медсервіс плюс»ТзОВ «Західно-Український центр «Медсервіс»

про стягнення заборгованості

ціна позову: 49300,81грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Дубенюк Н.А.

Представники:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність в матеріалах справи;

від відповідача не зявився

Суть спору:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до дочірнього підприємства «Медсервіс плюс»ТзОВ «Західно-Український центр «Медсервіс»про стягнення заборгованості, в тому числі 47917,95грн. штрафу та 1382,86грн. інфляційних втрат. Також, Позивач просить покласти на Відповідача судові витрати.

Відповідно до позовної заяви, 01.01.2010р. між Позивачем (Повіреним) та Відповідачем (Довірителем) укладено договір доручення №1, за яким Позивач зобовязувався вчинити від імені та за рахунок Відповідача певні юридичні дії, а Відповідач своєчасно сплачувати витрати Позивача в розмірі 20% від суми реалізації товарів, проданих за договорами, укладеними за представництвом та за участю Позивача. Відповідно до укладеної Додаткової угоди до Договору між Сторонами від 01.02.2010р., розмір винагороди Позивача змінено на 10%. Відповідно до п.4.2 Договору, Відповідач зобовязаний перерахувати кошти Позивачу протягом 30 днів з моменту підписання акту про виконання Договору, який є невідємною частиною Договору. Між Сторонами підписано Акти про виконання Договору, однак, Відповідач не сплатив коштів Позивачу.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, договором доручення №1 від 01.01.2010р., додатковою угодою №1 від 01.02.2010р. до Договору, актами про виконання умов договору доручення №1 від 01.01.2010р.: №1 від 04.01.2010р. на суму винагороди Повіреному 18816,56грн., №2 від 16.01.2010р. 39365,33грн., №3 від 23.01.2010р. 52933,24грн., №4 від 29.01.2010р. 42535,74грн., №1 від 05.02.2010р. 47474,1грн., №2 від 12.02.2010р. 143648,14грн., №3 від 19.02.2010р. 108027,21грн., №4 від 26.02.2010р. 26379,2грн., розрахунком суми заборгованості, свідоцтвом про державну реєстрацію Позивача серії В02 №963517, довідкою з ЄДРПОУ №6786, свідоцтвом про державну реєстрацію Відповідача серії А00 №382674, платіжними дорученнями з відмітками банку №№3, 4 від 02.04.2010р. та №5 від 14.04.2010р. про сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне абезпечення судового процесу, фіскальним поштовим чеком №0342 від 08.04.2010р., описом вкладення у цінний лист з відбитком поштового штемпеля від 08.04.2010р., ст.ст.526, 530, 624, 625, 629, 1002, 1007 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 12, 44, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/78 від 20.04.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 11год. 40хв. 30.04.2010р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області №7/78 від 30.04.2010р.

Представнику Позивача оголошено права та обовязки, визначені ст.ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області №№7/78 від 20.04.2010р. та від 30.04.2010р., які скеровані в тому числі Відповідачу (підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення №4645431 від 26.04.2010р. та дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області) зазначено, що права та обовязки сторін визначені ст.ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання зявилась, позовні вимоги підтримала повністю.

Представником Позивача подано в судовому засіданні оригінал акту взаємозвірки між Позивачем та Відповідачем за Договором доручення №1 від 01.01.2010р. станом на 26.04.2010р., підписаний та скріплений відбитками печатко Сторін.

Крім того, 30.04.2010р. до господарського суду Львівської області надійшло клопотання представника Позивача про долучення до справи документів; в клопотанні зазначено про відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України. До клопотання долучено наступні копії документів: акт взаємозвірки між Сторонами станом на 26.04.2010р., довідка про включення Позивача в ЄДРПОУ станом на 26.04.2010р., довідка про включення Відповідача в ЄДРПОУ станом на 27.04.2010р., довіреність на право здійснення представництва.

Представник Відповідача в судове засідання не зявився.

30.04.2010р. до господарського суду Львівської області надійшло клопотання Відповідача про розгляд справи №7/78 без участі представника Відповідача. В зазначеному клопотанні Відповідач керується ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, 14.05.2010р. до господарського суду Львівської області надійшла довідка Відповідача, в якій повідомляється, що розмір витрат Повіреного за Договором доручення №01 від 01.01.2010р. становить 479179,52грн.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

01.01.2010р. між Позивачем (Повіреним) та Відповідачем (Довіритилем) укладено договір доручення №1 (далі Договір), відповідно до п.1.1 якого, за даним Договором Повірений зобовязується вчинити від імені та за рахунок Довірителя певні юридичні дії, а саме: рекламувати та поширювати товар довірителя; вести переговори з третіми особами (покупцями) для укладення угод купівлі-продажу товарів, наявних у Довірителя, узгоджувати з покупцями товару Довірителя умови договорів, готувати проекти договорів до їх підписання між Довірителем і покупцями його товару; представляти інтереси Довірителя при укладенні та виконанні договорів на купівлю-продаж товару Довірителя та інших угод, спрямованих на його реалізацію; здійснювати контроль за своєчасністю розрахунків покупців з Довірителем; нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання обовязків за цим Договором.

Відповідно до п.1.2 Договору, Довіритель зобовязується своєчасно оплачувати витрати Повіреного, повязані з виконанням цього Договору та сплачувати йому винагороду в розмірі 20% від суми реалізації товарів, проданих за договорами, укладеними за представництвом та участю Повіреного. Згідно п.1 Додаткової угоди №1 від 01.02.2010р. до Договору (далі Додаткова угода), п.1.2 Договору викладено в наступній редакції Довіритель зобовязується своєчасно сплачувати витрати Повіреного, повязані з виконанням цього Договору та сплачувати йому винагороду в розмірі 10% з 01.02.2010р. від суми реалізації товарів, проданих за договорами, укладеними за представництвом та участю Повіреного.

Згідно п.3.4 Договору, Довіритель зобовязується сплачувати Повіреному винагороду в розмірі, встановленому пунктом 1.2 Договору.

Відповідно до п.4.2 Договору, Довіритель зобовязаний перерахувати кошти Повіреному протягом 30 днів з моменту підписання акту про виконання Договору, який є невідмною частиною данного Договору.

Відповідно до п.6.1 Договору, термін дії цього Договору з 01.01.2010р. до 31.03.2010р.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.1 ст.1002 Цивільного кодексу України, Повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1007 Цивільного кодексу України, Довіритель зобовязаний відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення, виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.

Згідно актів про виконання умов договору доручення №1 від 01.01.2010р.: №1 від 04.01.2010р. на суму винагороди Повіреному 18816,56грн., №2 від 16.01.2010р. 39365,33грн., №3 від 23.01.2010р. 52933,24грн., №4 від 29.01.2010р. 42535,74грн., №1 від 05.02.2010р. 47474,1грн., №2 від 12.02.2010р. 143648,14грн., №3 від 19.02.2010р. 108027,21грн., №4 від 26.02.2010р. 26379,2грн., за договорами купівлі-продажу Довірителя, укладеними Повіреним від імені Довірителя, реалізовано Товар на загальну суму 4023543,91грн. Загальна сума винагороди, яка підлягає сплаті Повіреному за виконання доручення, відповідно до зазначених Актів, становить 479179,52грн.

Наведене підтверджується також актом взаєморозрахунків станом на 26.04.2010р.

Згідно п.5.2 Договору, у випадку несвоєчасного фінансування витрат Повіреного, повязаних з виконанням обовязків за цим Договором, Довіритель сплачує на користь Повіреного штраф у розмірі 10% від несплаченої суми.

Відповідно до довідки Відповідача, яка надійшла до господарського суду Львівської області 14.05.2010р., розмір витрат Повіреного за Договором доручення №01 від 01.01.2010р. становить 479179,52грн.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі визнання основного боргу Відповідачем, позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 47917,95грн. штрафу підлягають до задоволення.

Позивачем додано до позовної заяви розрахунок інфляційних витрат, розмір яких становить 1382,86грн.

Згідно п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши правильність розрахунку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 1382,86грн. інфляційних нарахувань підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-7, 33, 34, 43, 49, 75 Господарського процесуального кодексу України, ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про судоустрій України», ч.1 ст.173, ст.ст.193 Господарського кодексу України, ч.1 ст.11, ч.1 ст.509, ст.ст.525, 526, 530, 599, 610, ч.1 ст.612, ст.ст.625, 629, ч.1 ст.1002, ст. 1007 Цивільного кодексу України, договором доручення №1 від 01.01.2010р., суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з дочірнього підприємства «Медсервіс плюс»ТзОВ «Західно-Український центр «Медсервіс»(79000, м. Львів, вул. Городоцька, 16/17, код ЄДРПОУ 30338380) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) 47917грн. 95коп. штрафу, 1382грн. 86коп. інфляційних нарахувань, 493грн. 01коп. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в господарських справах.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя