Ухвала суду № 95762503, 24.03.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 24.03.2021 Справа № 937/2545/20

1-кп/937/350/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Юрлагіної Т.В.,

при секретарі - Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мелітополі обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080140000558 від 20.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 185 КК України з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь Запорізької області, який має повну середню освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Кісілічак С.В.,

особи стосовно якої вирішується питання – ОСОБА_1

захисника - адвоката Гречко О.В.,

В С Т А Н О В И В:

11 лютого 2020 року приблизно о 03 годині 00 хвилин, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, за допомогою дерев`яної палки пошкодив навісний замок до підсобного приміщення у будинку АДРЕСА_3 , що є іншим приміщенням. Після цього ОСОБА_1 проник до вказаного підсобного приміщення, звідки таємно викрав майно, що належить потерпілій ОСОБА_2 , а саме: зимовий робочий костюм «Стандарт», в який входить жіноча куртка та брюки вартістю 1150 гривень 83 копійки; гроші в сумі 46 гривень; жіноче кільце із металу золотого кольору іщ камінням рожевого кольору, яке для потерпілої ОСОБА_2 матеріальної цінності не становить; сумку жіночу із синтетичного матеріалу чорного кольору, яка для потерпілої ОСОБА_2 матеріальної цінності не становить; пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 , яке для потерпілої ОСОБА_2 матеріальної цінності не становить, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 1196 гривень 83 копійки.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням до сховища.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 надав чіткі та послідовні покази та пояснив, що він дійсно 11 лютого 2020 року викрав з приміщення №242 по вулиці Ломоносова в місті Мелітополі зимовий костюм, грошові кошти, жіноче кільце, жіночу сумку та пенсійне посвідчення, все в подальшому повернув, шкодує про скоєне.

Потерпіла у судове засідання не з`явилася, але від неї надійшла заява про слухання справи без її участі. Претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_1 не має. Цивільний позов по справі не заявляла.

Вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними та дослідженими судом у судовому засіданні наступними доказами, а саме:

- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 20.02.2020 року, в якому зафіксовано обставини вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України;

- даними довідки ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Акв-буд» від 19.02.2019 року відповідно до якої вартість одного зимового робочого костюму «Стандарт» (куртка і брюки) – 1381, 00 грн. з урахуванням ПДВ, без ПДВ 1150,83 грн. Строк використання 36 міс.;

- даними заяви ОСОБА_3 відповідно до якої вона видала працівникам поліції робочу зимову куртку з логотипом «Акві Буд», яка була викрадена з підсобного приміщення;

- даними протоколу огляду від 20.02.2020 року та фото таблицею до неї, відповідно до якого предметом огляду являється зимова куртка темно сірого кольору з логотипом на спині «Акві Буд»;

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.02.2020 року відповідно до якого ОСОБА_4 впізнала особу на фото №3 (три), саме цю особу вона бачила 15.02.2020 на Таврійському ринку в одязі «Акві-Буд»;

- даними заяви ОСОБА_1 від 21.02.2020 року, відповідно до якої ОСОБА_5 добровільно видав співробітникам поліції брюки. жіночу сумку в якій знаходилися пенсійне посвідчення на ім`я ОСОБА_2 , кільце з камінцями, яке він викрав з приміщення будинку АДРЕСА_3 ;

- даними протоколу огляду від 21.02.2020 року та фото таблиця до неї, відповідно до якого предметом огляду являється жіноча сумка с ременем чорного кольору, має потертості як на ремні так і на самій сумці; пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на лицевій стороні с правої сторони фотокартка і номер особистого рахунку: НОМЕР_2 , серії ААА №276111; кільце золотого кольору з вставними камінцями у формі лапки; брюки зимові темно сірого кольору з двома карманами, знизу дві горизонтальних полоси білого кольору;

- даними постанови про визнання речовими доказами від 27.02.2020 року, відповідно до якої визнано речовими доказами куртку та брюки від зимового костюма «Стандарт»; жіноче кільце із металу золотого кольору із камінням рожевого кольору; сумку жіночу із синтетичного матеріалу чорного кольору; пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 . Вказані речові докази передані на зберігання потерпілій ОСОБА_2 ;

- даними заяви ОСОБА_6 , відповідно до якої вона отримала від працівників поліції зимову куртку, яка була викрадена. Зобов`язується її зберігати до вирішення питання по суті;

- даними розписки ОСОБА_2 відповідно до якої остання отримала речові докази брюки вд костюма стандарт, пенсійне посвідчення на її ім`я, кільце з камінцями з металу, сумку з матеріалу чорного кольору;

- даними судово-психіатричного висновку №267 від 08.07.2020 року, згідно з висновком якої ОСОБА_1 , 1951 року народження виявляв та виявляє у теперішній час психічний розлад у вигляді біполярного афективного розладу, поточний гіпоманіакальний епізод. Отже, він не міг усвідомлювати свої дії й керувати ними. За своїм психічним станом у цей час він також не може усвідомлювати свої дії й керувати ними. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації у психіатричну лікарню зі звичайним наглядом.

Враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Під час досудового розслідування проведена первинна амбулаторна судово-психіатрична експертиза, №267 від 08.07.2020 року, згідно з висновком якої ОСОБА_1 , 1951 року народження виявляв та виявляє у теперішній час психічний розлад у вигляді біполярного афективного розладу, поточний гіпоманіакальний епізод. Отже, він не міг усвідомлювати свої дії й керувати ними. За своїм психічним станом у цей час він також не може усвідомлювати свої дії й керувати ними. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації у психіатричну лікарню зі звичайним наглядом.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та зазначив про необхідність застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 , оскільки вказані обставини знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, як і те, що дійсно ним скоєне кримінальне правопорушення, захисник також підтримав думку прокурора стосовно необхідності застосування відносно ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК України, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Відповідно до ст. 19 ЗУ "Про психіатричну допомогу" примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються вищевказані примусові заходи медичного характеру.

Аналогічні положення містить і ст. 93 КК України, відповідно до якої примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

Згідно зі ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Відповідно до ч. 2 ст. 513 КПК України визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КК України госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 вчинив інкриміноване йому суспільно-небезпечне діяння в стані неосудності, враховуючи характер та тяжкість захворювання, тяжкість вчиненого діяння, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, ступінь небезпечності хворого, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним режимом нагляду.

Таким чином, враховуючи викладене, заслухавши думки учасників процесу, безпосередньо, повно та об`єктивно дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Підстави для обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 503, 505, 512, 513, 516 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080140000558 від 20.02.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання ухвалою законної сили не обирати.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- куртку та брюки від зимового костюма «Стандарт»; жіноче кільце із металу золотого кольору із камінням рожевого кольору; сумку жіночу із синтетичного матеріалу чорного кольору; пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 – повернути ОСОБА_2 .

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.

Копію ухвали не пізніше наступного дня після її ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя: Т.В.Юрлагіна