Ухвала суду № 95759727, 23.03.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/18777/20

Провадження №1-кп/127/751/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії суддів:

судді-доповідача: Іванченка Я.М.,

суддів: Гайду Г.В., Шлапака Д.О.,

за участю:

секретаря – Коваль А.П.,

сторони обвинувачення: прокурора Шиманського В.В.,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Вишаровської В.К.,

перекладача: Олексієнко Л.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, відомості про який внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020000000162 від 20.04.2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Відповідно до ст. 331 КПК України судом постановлено на розгляд учасників процесу питання доцільності зміни, скасування чи продовження запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою, оскільки судове провадження з об`єктивних причин не може бути розглянуто судом до закінчення строку дії попередньої ухвали суду про продовження утримання ОСОБА_1 під вартою.

Прокурор Шиманський В.В. подав до суду письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 строком на 60 днів, з підстав продовження існування ризиків для кримінального провадження, які існували на момент обрання останньому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, який потягнув за собою смерть людини, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за який, в разі визнання його винуватим, може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, зокрема, враховуючи що ОСОБА_1 зник з місця злочину та був розшуканий проведеними слідчо-оперативними заходами, а тому прокурор просить задовольнити його клопотання.

Захисник Вишаровська В.К. заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з підстав того, що прокурором не надано доказів на підтвердження існування ризиків, ОСОБА_1 винним себе не визнає, зазначені прокурором дані, щодо відсутності місця проживання та доходу не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_1 має місце реєстрації та проживає разом із своєю сестрою та її сім`єю, а тому просила суд врахувати незадовільний стан здоров`я її підзахисного та змінити ОСОБА_1 запобіжний захід на більш м`який, аніж тримання під вартою – домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника, зазначив, що ризики заявлені прокурором не вмотивовані, а повідомлення прокурором про переховування ним від органу досудового розслідування являється неправдивим.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Суд оцінивши підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи, зважаючи на практику Європейського суду, враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти життя особи, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, не має соціально-стримуючих факторів, оскільки не одружений, не має постійного місця роботи, не має постійного місця проживання, крім того в суду відсутні відомості про неможливість утримання ОСОБА_1 в слідчому ізоляторі за станом здоров`я, суд приходить до переконання, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не може запобігти ризикам, визначеним в ст. 177 КПК України, а саме спробам ОСОБА_1 ухилятися від виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, тому застосування найсуворішого запобіжного заходу в даному випадку відносно обвинуваченого відповідає критеріям справедливості та співмірності (пропорційності), забезпечуючи справедливий баланс інтересів особи та суспільства від нових протиправних посягань.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу, а тому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 31, 176-178, 183, 197, 291, 331, 370-372, 376 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою продовжити на 60 днів, з 23 березня 2021 року до 21 травня 2021 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя-доповідач: Іванченко Я.М.

Суддя: Гайду Г.В.

Суддя: Шлапак Д.О.