Ухвала суду № 95759555, 24.03.2021, Ямпільський районний суд Вінницької області

У Х В А Л А

"24" березня 2021 р. Справа153/1822/20

Провадження1-кп/153/131/20-к

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Швеця Р.В.

за участю секретаря судового засідання Побережної Т.М.

прокурора Євчена Д.В.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника – адвоката Токарєва О.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ямпіль Вінницької області у залі судових засідань засідань об`єднане кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019020370000227 від 20.08.2019 та №12018020370000105 від 03.04.2018 по обвинуваченню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження – м.Ямпіль Вінницької область, місце проживання – АДРЕСА_1 , громадянина України, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.296 та ч.2 ст.121 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Ямпільського районного суду Вінницької області перебувають об`єднані в одне провадження матеріали вказаних кримінальних проваджень.

19.03.2021 прокурор звернувся із клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 . Своє клопотання мотивував тим, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України – хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб. З 11.04.2019 ОСОБА_2 оголошено в розшук у зв`язку з переховуванням від органів досудового розслідування. За результатами розшукових дій встановлено місцезнаходження ОСОБА_2 та затримано 02.12.2020. Ухвалою слідчого судді від 03.12.2020 ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30.01.2021. Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 27.01.2021 року продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 25 березня 2021 року. Також в провадженні Ямпільського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні 03.04.2018 тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України – умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, вчинене групою осіб, в якому він перебував під вартою та після обрання більш м`якого запобіжного заходу з 17.04.2019 по 16.12.2020 також розшукувався судом. ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів та злочинів проти життя та здоров`я, востаннє – за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України (заподіяння умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження), за що судимість не знята та не погашена. Наразі продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що перебуваючи на волі, ОСОБА_2 може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, тривалий час перебував у розшуку, у зв`язку із чим досудове розслідування зупинялося, вказане свідчить про його намагання уникнути правосуддя з огляду на суворість покарання. Строк дії ухвали про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 25.03.2021, але кримінальне провадження ще не завершено, у зв`язку з чим просить продовжити строк його дії, оскільки застосування таких запобіжних заходів як особисте зобов`язання чи домашній арешт не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник – адвокат Токарєв О.Т., заперечували проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого. Зазначили, що прокурором не доведено підстав для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого та відсутні ризики. Просили суд змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, оскільки обвинувачений має постійне місце проживання. ОСОБА_2 вказав, що його думку запобіжний захід у виді тримання під вартою є надто суворий.

Прокурор заперечував проти задоволення заявленого обвинуваченим ОСОБА_2 та його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_2 є особою кримінальної спрямованості, переховувався від органів досудового розслідування, ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, не змінилися.

Потерпілий ОСОБА_1 клопотання прокурора підтримав і просив його задовольнити. В задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу просив відмовити.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, а також дослідивши матеріали клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд встановив наступні обставини та прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 03.12.2020 стосовно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30.01.2021.

Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 27.01.2021 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 25 березня 2021 року.

Подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст.184 та ч.3 ст.199 КПК України, матеріали клопотання містять достатні дані про наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.296 та ч.2 ст.121 КК України, наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до п.п.3, 4 та 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та особисту недоторканність можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно зі ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Як визначає ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст.ст.178, 199 КПК України при вирішенні питання про обрання та продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Розглядаючи клопотання, які подані як прокурором, так і стороною захисту, судом враховано дані про особу ОСОБА_2 , який обвинувачується, в тому числі у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі строком від 7 до 10 років.

При цьому суд, в контексті доводів учасників судового провадження наголошує, що суть презумпції невинуватості не в тому, що особа є невинуватою, а в тому, що існує припущення щодо її невинуватості. Презумпція невинуватості не може бути виправдана одним лише прагненням полегшити становище обвинуваченого. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 грудня 2020 року справа № 210/4600/15.

На думку суду, санкції інкримінованованих кримінальних правопорушень дають об`єктивні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 зможе переховуватися від суду, оскільки з 11.04.2019 ОСОБА_2 вже був оголошений в розшук у зв`язку з переховуванням від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, потерпілих, які є ще не допитаними, з метою покращення свого становища, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 має слабкі соціальні зв`язки, на що вказує те, що він не працевлаштований, не одружений, відомостей про наявність на його утриманні дітей, немає.

На переконання суду, з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_2 проживає в одному населеному пункті з потерпілими та свідками по кримінальному провадженню, тому є об`єктивні підстави вважати, що перебуваючи на волі, зможе незаконно впливати на останніх з метою зміни показань у кримінальному провадженні.

Враховуючи стадію судового провадження, суд констатує, що такі обставини у своїй сукупності свідчать про те, що і надалі продовжують існувати ризики, які були враховані при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу і його продовження, а саме, що обвинувачений, з огляду на інкриміновані йому кримінальні правопорушення, перебуваючи на волі зможе переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Суд відхиляє доводи захисника і обвинуваченого про можливість застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки наявність зареєстрованого місця проживання обвинуваченого та в цілому обставини, на які вони покликаються щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу не спростовують та не зменшують ризиків, вказаних у клопотанні прокурором.

На переконання суду, прокурор довів, що на момент розгляду кримінального провадження продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України, які не могли зменшитися, що в свою чергу дає підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, натомість відсутні підстави для задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що дію запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити на строк, що не може перевищувати 60 днів.

Також з урахуванням наведеного, суд має підстави для відмови у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника – адвоката Токарєва О.Т. про зміну запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183-184, 193-194, 196-197, 199, 201, 314-316, 331, 369-372, 395 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраного ухвалою слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 03.12.2020 на строк, що не перевищує шістдесяти днів, тобто, до 21 травня 2021 року.

Визначити 21 травня 2021 року датою закінчення строку дії ухвали про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 .

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника – адвоката Токарєва О.Т., про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт – відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено протягом семи днів з дня її оголошення до Вінницького апеляційного суду через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Суддя Р.В. Швець