Рішення № 9575865, 22.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.10                                                                                           Справа№ 4/7

Господарський суд Львівської області в складі судді Гриців В.М. при секретарі Бохонок В.З. з участю представників: позивача Богоніс Н.С., Заріцькій В.І., відповідача Карпа Н.І., Пукшин Я.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Самбірського міського виробничого управління Житлово-комунального господарства до Самбірської житлово-експлуатаційної контори №1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Самбірське міське виробниче управління Житлово-комунального господарства звернулося з позовом до Самбірської житлово-експлуатаційної контори №1, просить суд стягнути з відповідача 195069,19 грн. заборгованості за послуги з вивезення сміття, надані на підставі угод про надання послуг на вивіз сміття, укладених в 2007, 2008 роках. Згідно з наданим позивачем розрахунком позовних вимог станом на 01 січня 2006 року залишок заборгованості відповідача становив 59943,09 грн., у 2006 році залишок заборгованості становить 136928,85 грн.; у 2007 році - 186052,59 грн.; у 2008 році –195069,19 грн. у 2009 році послуги не надавались, заборгована сума не сплачувалась, тому залишок заборгованості залишився в сумі 195069,19 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовує також довідкою контрольно-ревізійного відділу у Самбірському районі від 09 червня 2009 року № 21-52 у якій зроблено висновок про наявність означеної суми заборгованості. Довідка КРУ підписана зі сторони Житлово-експлуатаційної контори №1 головним бухгалтером ЖЕК № 1 Пукшин Я.М., яка зазначила, що оплата за надані послуги проводилась частково через відсутність коштів на розрахунковому рахунку.

Відповідач надав суду розрахунок про стан оплати послуг Самбірського МВУЖКГ згідно з яким у 2007 році позивач надав послуг відповідачу на загальну суму 104805,37 грн., а оплачено лише 55681,63 грн.; у січні –квітні 2008 року послуги надано на загальну суму 28259,18 грн., оплачено ж 17786,02 грн. Також відповідач подав суду заяву, просить суд застосувати позовну давність, оскільки позовні вимоги стосуються періоду часу, що значно перевищує трирічний строк позовної давності. Крім того, відповідач просить суд врахувати різницю між економічно обґрунтованими тарифами і фактично затвердженими, що становить 35621,50 грн. і цю суму не стягувати з відповідача та з урахуванням тяжкого фінансового стану відстрочити виконання рішення суду на рік.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив надані докази суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.ст. 612, 625 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно з матеріалами справи сторони 02 січня 2007 року уклали договір № 194 за умовами якого позивач зобов»язався впродовж 2007 року надавати відповідачу послуги з вивезення сміття в загальній кількості 8989,5 куб.м. по 2247,37 куб.м. кожного кварталу, а відповідач зобов»язався не пізніше 20 числа кожного місяця оплатити виконані роботи у відповідності з наданим рахунком. Сторони також передбачили можливість зміни вартості робіт по вивозу сміття. Строк дії названої угоди продовжено на 2008 рік.

На виконання договірних зобов»язань позивач впродовж 2007 року надав відповідачу послуги на загальну суму 104805,37 грн., у січні –квітні 2008 року - на суму 28259,18 грн. Відповідач частково оплатив надані послуги –у 2007 році в сумі 55681,63 грн., у 2008 році - 17786,02 грн. Загальна сума заборгованості за означений період становить 59596,90 грн. і суду не надано доказів сплати означеної суми боргу. Тому суд стягує з відповідача 59596,90 грн. заборгованості за послуги, надані позивачем у 2007 році та в січні-квітні 2008 року.

Відповідно до вимог ст.ст. 22, 33, 34 ГПК України сторони зобов»язані добросовісно користуватись наданими законом процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи, належними і допустимими доказами доводити суду обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами п.п. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд відмовляє позивачу в задоволенні решти позовних вимог, оскільки такі заявлені з пропуском позовної давності. Поважності причин пропущення позовної давності позивач не назвав і не звертався до суду з відповідною заявою.

Суд відхиляє, як безпідставне, звернення відповідача не стягувати 35621,50 грн. різниці між економічно обґрунтованими тарифами і фактично затвердженими рішенням виконавчого комітету Самбірської міської ради, оскільки вирішувати питання про відшкодування такої різниці в даному випадку й повинен виконавчий комітет Самбірської міської ради.

З урахуванням фінансового стану відповідача та зважаючи на згоду представників позивача суд частково задовольняє клопотання представників відповідача і відстрочує виконання рішення суду на шість місяців.

Суд вважає недоведеними й твердження відповідача про самостійне вивезення ним сміття, оскільки відповідач не довів суду його права на такі дії, надані йому у встановленому порядку ліміти на вивіз сміття тощо.

Судові витрати суд покладає на відповідача пропорційно до суми задоволених вимог, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Самбірської житлово-експлуатаційної контори №1 (Львівська область, м. Самбір, вул. Б. Хмельницького, 11; ідентифікаційний код 05452267) на користь Самбірського міського виробничого управління Житлово-комунального господарства (Львівська область, м. Самбір, вул. Шухевича, 1; ідентифікаційний код 03348881) –59596,90 грн. боргу та судові витрати: 595,97 грн. державного мита й 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Виконання рішення суду відстрочити на шість місяців –до 22 жовтня 2010 року.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                           Гриців В.М.