Ухвала суду № 95758172, 12.03.2021, Барський районний суд Вінницької області

125/2248/17

2-ві/125/1/21

УХВАЛА

про розгляд заяви про відвід

12.03.2021 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Питель О.В.,

за участі секретаря судового засідання Цвень М.О.,

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Барського районного суду Вінницької області Хитрука В.М. у цивільній справі № 125/2248/17,

за участі представника заявника ОСОБА_2 ,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Барського районного суду Вінницької області під головуванням судді Хитрука В.М. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краєвид Поділля», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок.

03.02.2021 позивачем подано заяву про відвід головуючого у справі судді Хитрука В.М.

Письмова заява обґрунтована тим, що, по перше, судом було задоволено клопотання про допит свідка – приватного нотаріуса ОСОБА_5 , однак під час судового розгляду головуючий суддя повідомив учасникам, що він вважає недоцільним викликати вказаного свідка, оскільки його покази, на думку суду, є неважливими та не відносяться до предмета доказування. Зазначене позивач вважає порушенням суддею норм цивільного процесуального закону, оскільки він не містить можливості для суду висловлювати свою думку щодо доказів до їх дослідження, заявник також вважає, що суддя порушив вимоги Кодексу суддівської етики. Наведене викликає у позивача сумніви у тому, що суд є неупереджений. По друге, у заяві про відвід зазначено, що суддя продемонстрував упереджене ставлення до позивача та прихильне ставлення до відповідача, що проявилося у тому, що судом не було перевірено дієздатність та правоздатність, а також сам факт існування юридичної особи відповідача, про що було зазначено представником позивача у заяві про визнання доказів недопустимими, однак судом, незважаючи на наявність вказаних обставин, було розпочато розгляд справи по суті. У зв`язку з цим, позивач вважає, що суддя володіє інформацією про відповідача, що була отримана ним у поза процесуальний спосіб. Таким чином, представник позивача вважає, що дотримання права позивача на справедливий суд у даному провадженні є вкрай сумнівним, тому просив задовольнити заяву про відвід.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Мотилюк О.В. підтримав подану заяву про відвід, просив її задовольнити, додатково зазначив, що це не перша заява про відвід.

Інші учасники процесу не з`явилися, про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про відвід за відсутностіучасників, які не з`явилися.

Представник відповідача адвокат Зубаль А.І. надіслала суду письмові пояснення, у яких зазначила, що вважає заяву про відвід необґрунтованою. Представник відповідача посилалася на підстави для відводу, що викладені у ст. 36 ЦПК України, та наголосила на тому, що незгода з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу. Крім того, зазначила, що відповідно до ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим. Підстави для відводу, що викладені у поданій заяві, на думку представника відповідача, зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями головуючого та припущень, які не підтверджені жодними доказами, та не вказують на необ`єктивність чи упередженість судді.

Представник заявника у судовому засіданні додатково пояснив, що раніше представник відповідача зазначала, що звернення позивача з заявами про відвід це є спосіб тиску на суд, однак, представник позивача не згоден з даним твердженням та вважає, що інститут відводу – це інструмент виправити процесуальну помилку у прозорий і відкритий спосіб. Представник позивача вважає, що поведінка судді повинна бути бездоганною. Представник позивача наголосив, що поданий відвід не є незгодою з процесуальними рішеннями судді Хитрука В.М. Головуючий суддя ОСОБА_6 висловив думку про доказ, це не було його процесуальне рішення, а лише демонстрація думки, яка склалася, наперед, не у процесуальний спосіб. Дану обставину та факт відсутності у матеріалах справи документів про відповідача представник заявника вважає демонстрацією суддею своєї не безсторонності.

Розглянувши заяву про відвід, заслухавши пояснення представника заявника адвоката Мотилюка О.В., ознайомившись з письмовими поясненнями представника відповідача адвоката Зубаль А.І., оглянувши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді. Пунктом 5 частини першої цієї статті встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід,повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч. 4 ст. 39 ЦПК України, встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 39 ЦПК України, якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Позивачем заявлено відвід судді на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України з мотивів висловлення думки про доказ (допит свідка), що не був досліджений судом, а також відсутності у матеріалах справи документів, які підтверджують дієздатність та правоздатність відповідача ТОВ «Краєвид Поділля», як юридичної особи, та повноваження його керівника ОСОБА_7 .

Виходячи з положень ч. 5 ст. 39 ЦПК України, оскільки відвід з підстав відсутності у матеріалах справи документів, які підтверджують дієздатність та правоздатність відповідача ТОВ «Краєвид Поділля», вже було розглянуто судом ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 29.01.2021, то суд залишає заяву у цій частині без розгляду.

Оцінюючи чи може бути підставою для відводу, що передбачена п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, висловлення думки про доказ (допит свідка) до його дослідження, суд ураховує таке.

Провадження у даній справі було відкрито 16.01.2018, тобто триває понад 2 роки, зокрема, майже 2 роки головуючим у даному провадженні є суддя Хитрук В.М., упродовж двох років у сторін не виникало сумнівів у безсторонності суду.

Суд погоджується з твердженням представника позивача про те, що поведінка суду повинна бути бездоганною.

Згідно з положеннями ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом з тим, відповідно до положень ч. 2 ст. 240 ЦПК України, головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Зі змісту ухвали Барського районного суду Вінницької області від 04.02.2021, якою заяву про відвід від 03.02.2021 визнано необґрунтованою, та яка стала підставою для передачі вказаної заяви про відвід на розгляд іншому судді, вбачається, що судом під головуванням судді ОСОБА_6 було поставлено на обговорення питання недоцільності допиту свідка, а зі змісту протоколу судового засідання від 29.01.2021 вбачається, що після з`ясування думки учасників, у судовому засіданні було оголошено перерву для виклику свідка, що був раніше заявлений.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВРвід 17.07.1997 (надалі-Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Білуха проти України», N 33949/02, § 49, 50, рішення від 09.11.2006).

З положень ч. 4 ст. 39 ЦПК України, та практики Європейського Суду з прав людини випливає, що про наявність підстав для відводу, що передбачені п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, заявник повинен надати докази.

Крім того, суд відхиляє твердження представника позивача про те, що інститут відводу є інструментом для виправлення помилки суду, як таке, що не ґрунтується на положеннях закону.

З урахуванням викладених вище обставин та норм цивільного процесуального законодавства, у зв`язку з відсутністю доказів особистої небезсторонності суду, суд дійшов висновку, що некоректне формулювання питання під час судового засідання, хоч і є помилкою суду, однак не може розцінюватися як підстава для відводу, що передбачена п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, тому заява представника позивача задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 36, 40, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 відвід судді Барського районного суду Вінницької області Хитрука В.М. у цивільній справі № 125/2248/17.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 15.03.2021.

Суддя