Вирок № 95758025, 24.03.2021, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3552/16-к

Провадження № 1-кп/496/167/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2021 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Буран В.М.,

за участю:

секретаря - Ткаченко В.М., Бондаренко К.В., Дигуляр А.С., Мединська К.І., Старостіна А.Ю.

прокурора - Богомолова Г.Ю., Атрощенко С.О

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Підопригора Є.М.,

представника потерпілого - Ратушняк Т.П.,

представника цивільного позивача - Бочевої Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка Одеської області кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Маяки Біляївського району Одеської області, українця, громадянина України, працюючого рятувальником 14-го відділення Біляївського міжрайонного відділу ДСНС в Одеській області, маючого середню освіту, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

05.01.2016 року близько 17 год. 00 хв., водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «ВАЗ 21063» д.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Леніна в м. Біляївка Одеської області, у напрямку з м. Біляївка в сторону с. Маяки Біляївського району Одеської області, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, не врахував дорожню обстановку та умови які виражалися в слизькому покритті дороги проїжджої частини, яка виникла внаслідок ожеледиці, застосувавши неправильні методи управління, не обрав безпечну швидкість руху в результаті чого автомобіль «ВАЗ 21063» почало заносити, в протилежну сторону проти руху годинникової стрілки, в результаті чого скоїв передньою правою частиною свого автомобіля зіткнення із передньою лівою частиною автобуса «ПАЗ 3205» д/з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Після зіткнення автобус «ПАЗ 3205» д/з НОМЕР_2 відкинуло в опору лінії електромережі по ходу руху автобуса справа.

Внаслідок ДТП пасажир а/м «ВАЗ 21063» д/з НОМЕР_1 - ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді: геморагічного забиття головного мозку, крововиливу в м`які мозкові оболонки, оскольчатого вдавленого перелому кісток склепіння, основи черепу, множинних переломів кісток лицьового скелета, внутрішньо суглобового перелому вінцевого відростка правої ліктьової кістки, синців і саднів обличчя, волосистої частини голови, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 225 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Згідно висновку судової транспортно-трасологічної експертизи № 132 від 26.04.2016 року в умовах події первинний контакт мав місце передньою лівою частиною автобуса «ПАЗ 3205» д.з. НОМЕР_2 з правим бортом попереду автомобіля «ВАЗ 21063», д.з. НОМЕР_1 . Кут між подовжніми осями транспортних засобів у момент первинного контакту складав близько 110° який відлічується в плані проти ходу годинникової стрілки від подовжньої осі автомобіля «ВАЗ 21063», д.з. НОМЕР_1 до подовжньої осі автобуса «ПАЗ 3205», д.з. НОМЕР_2 . В умовах події до моменту зіткнення автомобіль «ВАЗ 21063», д.з. НОМЕР_1 , рухався в умовах бічного занесення і кут контактування міг швидкоплинно змінюватися. Зіткнення транспортних засобів сталося на смузі руху автобуса «ПАЗ 3205» д.з. НОМЕР_2 на відстані 2 метрів від правої крайки по ходу його руху в районі локалізації осипу продуктів зіткнення.

Дане ДТП сталося в зв`язку з порушенням водієм ОСОБА_1 , який керував автомобілем «ВАЗ 21063» д.з. НОМЕР_1 , наступних пунктів правил дорожнього руху України:

-п.1.5 ПДР України (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків);

-п.2.3. ПДР України (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі);

-п.2.9. ПДР України (водієві забороняється):

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;

-п. 10.1 ПДР України (перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху);

-п.12.1 ПДР України (під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним);

-п.12.3 ПДР України (у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди);

-13.1 ПДР України (водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу).

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав, вимоги цивільних позовів також не визнав та пояснив що всіх обставин аварії він не пам`ятає також вказав, що 05.01.2016 року обвинувачений з братом потерпілого здійснювали рух на автомобілі «ВАЗ 21063» д.з. НОМЕР_1 по напрямку з с. Маяки Біляївського району Одеської області в м. Біляївка. В м. Біляївка обвинувачений з братом потерпілого перебували у барі де вони і вживали алкогольні напої. Обвинувачений після вживання алкогольних напоїв не перебував за кермом вищевказаного автомобіля, керування автомобілем здійснював громадянин ОСОБА_4 . Брат потерпілого запропонував поїхати до ОСОБА_3 , приїхавши до потерпілого додому, обвинувачений та брат потерпілого залишись у потерпілого вдома де продовжили вживати алкогольні напої разом з потерпілим. Також обвинувачений зазначив, що він не міг надавати допомогу потерпілому так як перебував в лікарні, але його брат надавав допомогу ОСОБА_3 . Обвинувачений не впевнений що він був за кермом зазначеного автомобіля. Вказаний автомобіль «ВАЗ 21063» д.з. НОМЕР_1 належить брату обвинуваченого. Обвинувачений не знає, чому потерпілий їхав з ним в с. Маяки. ОСОБА_1 зазначив, що вони виїхали з будинку потерпілого втрьох, обвинувачений, потерпілий і його брат. Брат потерпілого вийшов з вищевказаного автомобіля в центрі м. Білявка, на думку обвинуваченого, потерпілий був за кермом так як вони спочатку заїхали до дядька потерпілого, якого обвинувачений раніше не знав, а потім потерпілий повинен був доставити обвинуваченого додому. В судових дебатах обвинувачений зазначив, що при судовому розгляді справи не доведено, що він керував автомобілем в момент ДТП.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий - ОСОБА_3 зазначив, що він той день взагалі не пам`ятає, йому відомі обставини лише з розказів родичів. Також потерпілий зазначив, що він п`яний за кермо ніколи не сідав, тому він вважає, що він не міг сісти в той день за кермо. Цивільний позов підтримав.

Незважаючи на те, що ОСОБА_1 заперечує свою вину, суд дійшов висновку, що його винуватість у скоєні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України доводиться зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами у їх сукупності, а саме:

Показами свідків:

Свідок ОСОБА_5 , допитаний у судовому засіданні, суду пояснив, що 05.01.2016 року він працював лікарем-хірургом у Біляївській ЦРЛ та у лікарню був доставлений ОСОБА_1 , який був з тілесними ушкодженнями після ДТП, у якого, як вбачається з протоколу, був запах алкоголю з порожнини рота.

Свідок ОСОБА_6 допитаний в судовому засіданні зазначив, що 05.01.2016 року, свідок направлявся разом з колегами до центру м. Біляївка, на робочому автобусі по вул. Леніна в м. Біляївка, Одеської області зі швидкістю приблизно 40 км/год., свідок сидів на передньому місці, йому було добре видно дорогу. На дорожньому покритті була сильна ожеледиця. Проїхавши зупинку «Красний луч», приблизно за м. 200 від вказаної зупинки, свідок помітив автомобіль марки «ВАЗ 21063», вказаний автомобіль збільшив швидкість руху, після чого водій автомобіля допустив виїзд на зустрічну смугу руху в результаті чого останній здійснив зіткнення з автобусом в якому перебував свідок.

Свідок ОСОБА_2 допитаний в судовому засіданні пояснив, що 05.01.2016 року він керував автобусом марки ПАЗ 3205 д.н.з. НОМЕР_1 , який здійснював вечірню доставку працівників «Станції Дністер» до м. Біляївка, Одеської області. Здійснював рух зі швидкістю 40 км/год з ввімкненим ближнім світлом зі сторони селища Ілліча в м. Біляївка. На дорожньому покритті була ожеледиця, не доїжджаючи до повороту на перший пост на «Станцію Дністер» зі сторони жилого масиву «Лобаньовка» на протилежній смузі руху рухався автомобіль марки «ВАЗ 21063» із значною швидкістю, не доїжджаючи до автобуса який рухався під керуванням свідка, приблизно 10 метрів, автомобіль марки «ВАЗ 21063» занесло та він виїхав на зустрічну смугу руху, внаслідок чого зіткнувся своєю правою стороною в ліву сторону автобусу ПАЗ 3205, після чого автобус відкинуло на узбіччя дороги в опору лінії електромережі, внаслідок зіткнення автомобіль марки «ВАЗ 21063» відкинуло на узбіччя дороги. Водія та пасажира автомобіля «ВАЗ 21063» викинуло через лобове скло. Також свідок зазначив, що від обвинуваченого був запах алкоголю з порожнини рота.

Свідок ОСОБА_7 допитаний в судовому засіданні зазначив, що 05.01.2016 року, він направлявся разом з колегами до центру м. Біляївка, на робочому автобусі, в межах повороту на «Станцію Дністер», свідок побачив автомобіль марки «ВАЗ 21063», який набирав швидкість після чого його занесло та він зіткнувся з автобусом в якому перебував свідок, внаслідок чого автобус відкинуло на узбіччя дороги в опору лінії електромережі.

Свідок ОСОБА_8 допитаний в судовому засіданні зазначив, що 05.01.2016 року він разом з колегами їхав на робочому автобусі по вул. Леніна в м. Біляївка, Одеської області. На дорожньому покритті була сильна ожеледиця. Свідок помітив, що на зустрічну смугу виїхав автомобіль марки «ВАЗ 21063», який здійснив зіткнення з автобусом своєю правою стороною, в момент зіткнення автомобіль марки «ВАЗ 21063» несло юзом, після удару вказаний автомобіль відкинуло на узбіччя дороги. Після зіткнення, вийшовши з автобусу свідок помітив, що потерпілий ОСОБА_3 лежав за автобусом, а ОСОБА_1 посеред дороги. Потерпілий був без свідомості, від обвинуваченого разило алкоголем та він просив викликати швидку медичну допомогу. Свідок зазначив, що за кермом був ОСОБА_1 , так як він бачив, що за кермом перебував чоловік крупніший за статурою, а також зазначив, що коли він підійшов до ОСОБА_1 , який лежав на дорозі то хтось з присутніх на місці ДТП запитав: «Хто керував автомобілем? - ОСОБА_1 відповів, що він був за кермом автомобіля марки «ВАЗ 21063».

Свідок ОСОБА_9 допитаний в судовому засіданні пояснив, що потерпілий є його племінником, 05.01.2016 року, потерпілий та обвинувачений приїхали до свідка додому на автомобілі марки «ВАЗ 21063» та хотіли ще випити, свідок відмовив їм у їх проханні, після чого, обвинувачений сказав потерпілому: - «Поїхали додому». Обвинувачений ОСОБА_1 сів за кермо, потерпілий на передне пасажирське сидіння і вони поїхали в сторону с. Маяки, Біляївського району Одеської області, через 20-25 хвилин приїхав син свідка та повідомив, що потерпілий потрапив у ДТП та знаходиться у реанімації. Свідок вказав, що в той день була сильна ожеледиця. Свідок зазначив, що не бачив, щоб потерпілий п`яний їздив за кермом.

Свідок ОСОБА_10 допитана в судовому засіданні зазначила, що потерпілий є її чоловіком, 05.01.2016 року дорога була слизькою, так як випало багато снігу, свідок с потерпілим були вдома, приблизно о 15:00 годині до них приїхали брат потерпілого ОСОБА_11 та його друг - обвинувачений, які були вже в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 , потерпілий та його брат продовжили вживати алкогольні напої вдома, випивали вони приблизно на протязі години, коли обвинувачений та брат потерпілого зібрались уїжджати, потерпілий вийшов провести їх. ОСОБА_1 сів за кермо, брат потерпілого сидів на передньому пасажирському сидінні, потерпілий сказав їй, що зараз повернеться і вони поїхали, це відбувалось приблизно о 16:00 на початку 17:00 год., потерпілий сидів на задньому пасажирському сидінні. Через деякий час свідок подзвонила на телефон потерпілому, але їй відповіли лікарі та повідомили, що її чоловік в реанімації, лікарі повідомили, що ситуація дуже важка. Потерпілий - ОСОБА_3 , 12 днів пролежав в реанімації, на 13 день він вийшов з коми. Свідок також зазначила, що вона написала заяву до поліції. Допомоги з боку обвинуваченого не було жодної.

Свідок ОСОБА_12 допитаний в судовому засіданні зазначив, що в той день він зустрів брата потерпілого - ОСОБА_11 та обвинуваченого ОСОБА_1 біля свого будинку, останні рухались на автомобілі «Жигулі», синього кольору, вони перебували в стані алкогольного сп`яніння, за кермом вказаного автомобіля перебував ОСОБА_1 . Свідок запросив їх попити кофе до себе додому, вони попили каву, ОСОБА_1 сів за кермо зазначеного автомобіля, брат потерпілого сів на переднє пасажирське сидіння, і вони поїхали додому до потерпілого. Про те, що сталось ДТП свідок дізнався вранці.

Винуватість ОСОБА_1 , крім показів свідків також доводиться письмовими доказами дослідженими в судовому засіданні, а саме:

-протоколами огляду транспортних засобів та протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схеми до нього, з яких вбачається, що на відрізку дороги у м. Біляївка по вул. Леніна Одеської області, у напрямку з м. Біляївка в сторону с. Маяки Біляївського району Одеської області відбулося зіткнення транспортних засобів «ВАЗ 21063» та «ПАЗ 3205», внаслідок чого були завдані пошкодження транспортним засобам, а пасажир а/м «ВАЗ 21063» д/з НОМЕР_1 - ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження (а.с. 224-235 т. 1).

-довідкою Біляївської ЦРЛ від 05 січня 2016 року, згідно якої в хірургічне відділення Біляївської ЦРЛ був госпіталізований ОСОБА_1 , 1993 року народження з попереднім діагнозом - струс головного мозку, забита рана голови, запах алкоголю з рота. (а.с. 237 т. 1).

-довідкою Біляївської ЦРЛ від 05 січня 2016 року, згідно якої в хірургічне відділення Біляївської ЦРЛ був госпіталізований ОСОБА_3 , 1978 року народження з попереднім діагнозом - струс головного мозку, перелом лобної кості, запах алкоголю з рота. (а.с. 238 т. 1).

-дослідженням № 59 Одеського обласного наркологічного диспансера від 06.01.2016 року, згідно якого вміст алкоголю в крові ОСОБА_1 складав 3,61 % (том 2 а.с.12-а)

-висновком експерта № 225 КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи», згідно якого у громадянина ОСОБА_3 , 1978 р.н. наявні ушкодження у вигляді: геморагічного забиття головного мозку, крововиливу в м`які мозкові оболонки, оскільчастого вдавленого перелому кісток склепіння, основи черепу; множинні переломи кісток лицьового скелета. Крім того є внутрішньо суглобовий перелом вінцевого відростка правої ліктьової кістки. Так само були синці і садна обличчя, волосистої частини голови. Перераховані ушкодження у громадянина ОСОБА_3 могли бути заподіяні в салоні автомобіля в результаті лобового зіткнення з автобусом «ПАЗ». Наявні ушкодження у ОСОБА_3 відповідають часу 05.01.2016 року. та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя (а.с. 240-243 т. 1).

-висновком № 132 судової транспортно-трасологічної експертизи по дослідженню механізму зіткнення автомобіля ВАЗ 21063 р/н НОМЕР_1 та автобуса ПАЗ 32052 р/н НОМЕР_2 , в умовах події первинний контакт мав місце передньою лівою частиною автобуса ПАЗ 3205 р/н НОМЕР_2 з правим бортом попереду автомобіля ВАЗ 21063 р/н НОМЕР_1 . Кут між подовжніми осями транспортних засобів у момент первинного контакту складав близько 110 градусів, який відлічується в плані проти ходу годинникової стрілки від подовжньої осі автомобіля ВАЗ 21063 р/н НОМЕР_1 до подовжньої осі автобуса ПАЗ 3205 р/н НОМЕР_2 . При цьому з урахуванням пояснень водіїв в сукупності з встановленим механізмом слід зазначити, що в умовах події до моменту зіткнення автомобіль ВАЗ 21063 р/н НОМЕР_1 рухався в умовах бічного занесення і кут контактування міг швидкоплинно змінюватися. Зіткнення транспортних засобів сталося на смузі руху автобуса ПАЗ 3205 р/н НОМЕР_2 на відстані 2 м від правої крайки по ходу його руху в районі локалізації осипу продуктів зіткнення (а.с. 245-251 т. 1).

-висновком № 133 судової автотехнічної експертизи по дослідженню систем керування, ходової частини та системи освітлення автобуса ПАЗ р/н НОМЕР_2 , на момент ДТП гальмівна система, рульове управління і ходова частина автобуса ПАЗ р/н НОМЕР_2 були працездатні, дозволяли водієві здійснювати рух по наміченій траєкторії, ефективно знижувати швидкість аж до зупинки і не мали несправностей, які б раптово для водія обумовити відмова систем, втрату керованості, або відведення транспортного засобу від заданого напрямку. Система освітлення головних фар автобуса ПАЗ р/н НОМЕР_2 на момент ДТП знаходилися у працездатному стані. а.с. 2-4 т. 2).

-висновком № 134 судової автотехнічної експертизи по дослідженню систем керування та ходової частини автомобіля ВАЗ 21063 р/н НОМЕР_1 , ходова частина, рульове керування й гальмівна система автомобіля ВАЗ 21063 р/н НОМЕР_1 до моменту настання ДТП перебували в працездатному стані й забезпечували водієві технічну можливість рухатися й утримувати автомобіль у будь-якому обраному ним напрямку, здійснювати гальмування з відомої йому ефективністю. В цих системах не було несправностей, які могли б обумовити раптове для водія відведення автомобіля від обраного напрямку руху або відмову систем. Зазначений висновок виключає те, що ДТП сталося с технічних причин (а.с. 6-7 т. 2).

Оцінивши зібрані по справі докази відповідно до положень ст.94 КПК України: кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття процесуального рішення, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину при викладених у вироку обставинах.

За наслідками дослідження доказів, допиту свідків, обвинуваченого та розгляду справи, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

В судових дебатах захисник просив визнати обвинуваченого не винуватим в інкримінованому йому злочині, зазначаючи, що вина ОСОБА_1 в скоєні злочину не доведена беззаперечними доказами. ОСОБА_1 в судових дебатах, а також у останньому слові наполягав, що він не скоював вказаного злочину.

Таким чином, захисник фактично не посилаючись на Європейський суд тем не менш висловив стандарт доведення вини поза розумним сумнівом який застосовується практикою ЄСПЧ.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вказував, що не знає хто був за кермом автомобілю, та зазначав що в судовому розгляді не доведено що саме він керував автомобілем в момент ДТП.

Сама лише наявність іншої версій події, яка витікає з пояснень ОСОБА_1 , не покладає на суд обов`язку спростовувати її. Законодавець вимагає лише, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням. Таку позицію висловив Верховний Суд у Постанові від 10 вересня 2020 року, справа № 555/2067/18 провадження № 51- 304 км 20.

Сукупність доказів по справі за відсутності фактів які спростовують версію обвинувачення дає усі підстави вважати що злочин скоєно саме ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу, що при допиті обвинуваченого в судовому засіданні він зазначив, що його брат надавав допомогу потерпілому, що на думку суду не зовсім послідовно з урахуванням того, що ОСОБА_1 заперечує що він керував автомобілем.

Згідно висновку Біляївського МРВ з питань пробації, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення середній, ризик безпеки для суспільства низький, й те, що правопорушення скоєно з необережності, підозрюваний раніше не судимий, має позитивну характеристику з місця проживання та роботи, Біляївський МРВ з питань пробації розглядає можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства (а.с. 171-172 т. 1).

Згідно довідки - характеристики № 748-02-16 від 26 серпня 2016 року Маяківської сільської ради Біляївського району, ОСОБА_1 характеризується позитивно. По характеру спокійний, доброзичливий, врівноважений, серед товаришів користується повагою. Скарг та заяв від жителів села Маяки в порушенні громадського порядку на нього не надходило (а.с. 15 т. 2).

ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності згідно постанов суду від 12 березня 2015 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП та 27 липня 2015 року за ч. 2 ст. 130, 124 КУпАП. Постанови вступили в законну силу та знаходяться на стадії виконання (а.с. 62, 62 т. 2).

Суд не приймає зазначені постанови на підтвердження винуватості ОСОБА_1 по цієї справі, однак вважає що вони в певній мірі характеризують обвинуваченого з негативної сторони.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При призначенні виду і міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності злочину, від якого потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження, конкретні обставини справи, що злочин вчинено неумисно. Обвинувачений раніше не притягався до кримінальної відповідальності та не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, але ОСОБА_1 притягався неодноразово до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Вину не визнав та не розкаявся в скоєному, ніякої допомоги потерпілому не надав.

В останньому слові обвинувачений зазначив, що у нього двоє дітей, однак протягом судового розгляду на підтвердження цих обставин не надав доказів.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України, є скоєння злочину в стані алкогольного сп`яніння.

При вирішенні питання про вид та міру покарання суд виходить з того, що злочин передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких.

З урахуванням ступеню тяжкості, обставин злочину, його наслідків, даних про особу обвинуваченого, з метою забезпечення ефективного виховного впливу на обвинуваченого, його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи, що дорожньо-транспортні злочини в Україні, та кількість постраждалих від них набули масштабів кризового явища, спровокованого правовим нігілізмом та необережністю водіїв, які не сприяють покращенню ситуації в країні в бік зменшення дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками через порушення правил дорожнього руху водіями, що призвело до збільшення трагічних випадків на дорогах України, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, що є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.

Уточнений цивільний позов заявлений ТОВ «Інфокс» про відшкодування майнової шкоди заподіяної злочином у розмірі 124693,00 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі так як підтверджується доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме наступним.

Автобус марки ПАЗ 3205 державний номерний знак є власністю ТОВ «Інфокс», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с. 40 т. 1).

В результаті вказаного ДТП транспортний засіб було направлено на майданчик тимчасового тримання в м. Біляївка з 05.01.2016 року по 14.03.2016 року, що підтверджується рахунком № 2 СПД ОСОБА_14 , вартість вказаних послуг склала 2100,00 грн (а.с. 41 т. 1).

Вартість ремонтних робіт склала 122593,60 гривень, що підтверджується рахунком вартості на ремонт автобусу ПАЗ 3205 д.н.з. НОМЕР_2 від 24.04.2018 року та договором № 1/04/08 на ремонт транспортного засобу від 24.04.2018 року (а.с. 68-70, 71 т. 2).

Цивільний позов, заявлений прокурором Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі комунальної установи «Одеська обласна клінічна лікарня» про стягнення з обвинуваченого на користь КУ «Одеська обласна клінічна лікарня» витрат за перебування на стаціонарному лікуванні ОСОБА_3 у розмірі 18041,41 грн., підтверджується доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження та довідкою розрахунком вартості лікування потерпілого від 29 вересня 2016 року № 01/01-07/3007 КУ «Одеська обласна клінічна лікарня», у зв`язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі(а.с. 54 т. 1).

Судом при вирішенні питання, щодо позовної заяви потерпілого ОСОБА_3 до уваги беруться положення ст. 81 ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України» страждання не можуть бути компенсовані лише констатацією порушення. (заява № 60750/00, ECHR, 2004, п. 62).

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно ч. 1 п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Згідно ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Злочин вчинено обвинуваченим, який на час вчинення злочину знаходився у стані алкогольного сп`яніння.

Докази по справі свідчать про те, що наслідки злочину досягли великої глибини фізичних та душевних страждань потерпілого, на тривалий час змінили його звичайний образ життя, позбавило можливості належним чином виконувати батьківські обов`язки відносно власної дружини та неповнолітніх дітей, погіршились фізичні здібності потерпілого, що обмежують обсяг працевлаштування, було отримано ІІ групи інвалідності (а.с. 60-89 т. 1).

Судом було досліджено докази стосовно обставин справи, які стосуються суми цивільного позову потерпілого.

Згідно до наданих до матеріалів справи доказів на підставу стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди, було підтверджено суму матеріальних збитків у розмірі 61590,99 гривні, що відповідно підлягає стягненню.

Вирішуючи питання щодо заявленої позовної вимоги про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди у розмірі 200000,00 гривень на користь потерпілого, суд приходить до висновку, що противоправними діями обвинуваченого безсумнівно були завдані моральні страждання потерпілому. При допиті потерпілого в судовому засіданні, з урахуванням його відповідей, поведінки, здібності давати оцінку оточуючої реальності, враховуючі медичну документацію щодо пошкоджень його здоров`я, у суду є усі підстави вважати що до свого життя яке було до ДТП, потерпілий вже ніколи не повернеться. З слів представника потерпілого в судових дебатах, він продовжує лікування та йому потрібна ще операція. Тому суд, керуючись засадами справедливості, враховуючи ступінь глибини та тривалості душевних страждань потерпілого, характер, обставини скоєного злочину, ступінь тяжкості отриманих тілесних ушкоджень, відношення обвинуваченого до скоєного та наслідків, вважає можливим стягнути моральну шкоду з обвинуваченого у розмірі 200 000,00 гривень.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню на залучення експертів за проведення судових експертиз на загальну суму 2642,40 грн., підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 .

Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 12 січня 2016 року по справі № 496/2/16-к, провадження № 1-кс/496/11/16 - скасувати.

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 370-374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання відповідно до ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Взяти під варту обвинуваченого ОСОБА_1 після набрання вироком законної сили.

Цивільний позов, заявлений прокурором Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі комунальної установи «Одеська обласна клінічна лікарня» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Комунальної установи «Одеська обласна клінічна лікарня» кошти у розмірі 18041,41 гривень (р/р 31551201124194, код ЄДРПОУ 01998526, МФО 828011 в ГУДКСУ в Одеській області).

Уточнений цивільний позов ТОВ «ІНФОКС» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» завдану майнову шкоду в розмірі 124693,00 гривень.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 матеріальну шкоду у розмірі 61590,99 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 моральну шкоду у розмірі 200 000,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в рахунок держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, а саме на проведення судових експертиз, у сумі 2642,40 гривень.

Скасувати арешт на автомобіль «ВАЗ 21063» реєстраційний номер НОМЕР_1 , застосований ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 12 січня 2016 року по справі № 496/2/16-к, провадження № 1-кс/496/11/16.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення вироку.

Суддя Буран В.М.