Ухвала суду № 95756477, 24.03.2021, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2021 Справа №425/3545/16-к

Провадження № 1-кп/425/21/21

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області, у складі головуючого - судді Коваленка Дениса Сергійовича, розглядаючи судове провадження №1-кп/425/21/21 (справа №425/3545/16-к) по кримінальному провадженню №12013030330001875, в якому ОСОБА_1 (який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Кремінна Луганської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Сєвєродонецьк Луганської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 )обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28 та частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України, а також в якому ОСОБА_2 (який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Сєвєродонецьк Луганської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 ) обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України,

сторони та інші учасники судового провадження, в частині обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : з боку обвинувачення - прокурори: Щукін Олександр Олегович, Мамєдов Ельшад Джаміль Огли , М`якінченко Олег Володимирович , з боку захисту - обвинувачений: ОСОБА_1 і залучений ним захисник: адвокат Сімейко Артур Миколайович та обвинувачений: ОСОБА_2 і залучений ним захисник: Шестаков Вадим Іванович та залучений судом захисник: Мозолєв Олег Олександрович, потерпілий: ОСОБА_5 , цивільний позивач: ОСОБА_5 , цивільні відповідачі: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перекладачі: Сич Марина Анатоліївна , Бутенко Олена Олексіївна , Кременчук Анна Сергіївна ,

сторони та інші учасники судового провадження, в частині обвинувачення ОСОБА_2 : з боку обвинувачення - прокурори: Щукін Олександр Олегович, Мамєдов Ельшад Джаміль Огли , М`якінченко Олег Володимирович, з боку захисту - обвинувачений: ОСОБА_2 і залучений ним захисник: Шестаков Вадим Іванович та залучений судом захисник: Мозолєв Олег Олександрович, потерпілий: ОСОБА_9 , перекладачі: Сич Марина Анатоліївна , Бутенко Олена Олексіївна , Кременчук Анна Сергіївна ,

в с т а н о в и в :

1.Щодо заміни судді у судовому провадженні.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи №425/3545/16-к (провадження №1-кп/425/21/21) між суддями Рубіжанського міського суду Луганської області від 15 березня 2021 року (а.с.156 тому 4), після задоволення самовідводу судді Ткачука Ю.А. (а.с.139 тому 4) ухвалою судді Рубіжанського міського суду Луганської області Романовського Є.О. від 15 березня 2021 року (а.с.155 тому 4), який був визначений для розгляду справи №425/3545/16-к (провадження №1-кп/425/21/21) системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями (а.с.135 тому 4) на підставі розпорядження керівника апарату Рубіжанського міського суду Луганської області через наявність обставин, які унеможливлюють участь судді Кобзаря Ю.Ю. у розгляді справи до 24 лютого 2021 року, що може мати наслідком порушення строків розгляду судової справи (а.с.134 тому 4), суддею для розгляду справи №425/3545/16-к визначено Дениса Сергійовича Коваленка (а.с.156 тому 4).

Положеннями частини 1 статті 319 Кримінального процесуального кодексу України (надалі за текстом - КПК України) передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною 3 статті 35 цього кодексу. Тобто автоматизованою системою документообігу суду, за принципом вірогідності, що і було зроблено (а.с.156 тому 4).

Висновок щодо заміни судді у судовому провадженні.

Тому, судове провадження у справі №425/3545/16-к (провадження №1-кп/425/21/21) слід прийняти до розгляду судді Коваленку Денису Сергійовичу.

2.Щодо подальшого руху судового провадження.

Частина 1 статті 319 КПК України встановлює, що після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених частиною 2 цієї статті та статтею 320 цього кодексу.

Випадок, передбачений статтею 320 КПК України, стосується заміни судді запасним суддею, що має наслідком продовження судового розгляду. Але матеріали судової справи №425/3545/16-к не містять відомостей про прийняття судом рішення про призначення у цій справі запасного судді, і суддя Коваленко Денис Сергійович таким суддею не являється (а.с.1-251 том 1, з урахуванням контрольного провадження - а.с.1-22; а.с.1-256 том 2; а.с.1-275 том 3; а.с.1-156 том 4).

Випадок, унормований частиною 2 статті 319 КПК України передбачає, що суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання таких вимог:

1) сторони кримінального провадження, потерпілий не наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді;

2) суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді.

Отже після заміни судді у справі, суд може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювались під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за наявності обох передбачених частиною 2 умов.

При цьому відсутність хоча би однієї умови з двох, робить неможливим прийняття судом рішення про відсутність необхідності починати судовий розгляд спочатку. Зокрема якщо суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, але не згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає доцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді, то у цьому випадку, навіть бажання сторін кримінального провадження та потерпілих продовжити судовий розгляд не можуть бути підставою аби суддя, що замінив суддю, який вибув, прийняв рішення про відсутність необхідності починати судовий розгляд спочатку і продовжив судовий розгляд.

І, ознайомившись із ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду в судовій справі №425/3545/16-к (провадження №1-кп/425/21/21), суд відзначає наступне:

Щодо цивільного позову та його забезпечення.

14 листопада 2016 року до Рубіжанського міського суду Луганської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12013030330001875, в якому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28 та частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України, а також в якому ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України (а.с.1-22 тому 1).

Разом із обвинувальним актом, до суду було передано цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до обох обвинувачених, як цивільних відповідачів (а.с.12-17 тому 1), із датою складання та подання 23 вересня 2016 року.

А 18 листопада 2016 року, суддя Рубіжанського міського суду Луганської області Козюменська В.В. призначила у цьому кримінальному провадженні підготовче судове засідання, але питання цивільного позову не вирішувалось (а.с.24 тому 1). Суд прийняв цивільний позов ОСОБА_5 для розгляду, ухвалою суду від 16 лютого 2018 року (а.с.1-251 тому 1), але суд не згоден із таким процесуальним рішенням, у зв`язку із наступним.

Як на момент подання ОСОБА_5 цивільного позову, так і на момент вирішення суддею питання щодо прийняття його позову до розгляду, діяли положення частини 4 статті 128 КПК України. Які встановлювали, що форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. А отже позовна заява, що подавалась у кримінальному провадженні повинна була відповідати вимогам Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України), що були встановлені на момент її подання.

На момент подання першого цивільного позову, 23 вересня 2016 року, вимоги до позовної заяви встановлювались статтями 118-120 ЦПК України. Серед яких, були і вимоги про викладення у позові обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги (пункт 5 частини 2 статті 119 ЦПК України), із зазначенням доказів, що підтверджують кожну таку обставину, обставини звільнення від доказування (пункт 6 частини 2 статті 119 ЦПК України). А також вимоги про зазначення у позові підстав для звернення до суду із позовом на захист прав, свобод та інтересів іншої особи чи осіб, якщо позивач пред`являє позов на захист прав, свобод та інтересів інших осіб, як того вимагала частина 7 статті 119 ЦПК України.

Отже, перший позов поданий ОСОБА_5 таким вимогам не відповідає, оскільки його позов не містить викладу обставин, із зазначенням доказів, які підтверджують кожну з них, якими він обгрунтовує свою вимогу про стягнення з обох обвинувачених матеріальної та моральної шкоди на свою користь, а також не містить викладу обставин, із зазначенням доказів, які підтверджують кожну з них, якими він обгрунтовує і вимогу про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 моральної шкоди на користь ОСОБА_11 та ОСОБА_12 і своє право подати позов на захист прав та інтересів цих людей.

Також, окремою вимогою до позовної заяви була і вимога додати до неї документ, що підтверджує сплату судового збору (це вимога частини 5 статті 119 ЦПК України), який в силу положень підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 і частини 6 статті 6 Закону України "Про судовий збір" та статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік"повинен був скласти 1000 гривен з кожного позивача, тобто по 1000 гривень з ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , оскільки вимога відшкодування моральної шкоди має майновий характер через обраний позивачами спосіб відшкодування - грошима. І збір повинен бути сплаченим кожним з них, оскільки вимоги позову про відшкодування моральної шкоди сформульовані на користь кожного з них.

Суд врахував, що у позові ОСОБА_5 зазначив, що він є інвалідом 2-ї групи, що на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільняло його від необхідності сплати судового збору. Але доказів того, що він є інвалідом 2-ї групи, він до позову не додав.

Суд відзначає, що частина 5 статті 128 КПК України (яка діяла і на момент прийняття суддею обвинувального акту разом із цивільним позовом, і на момент прийняття позову до розгляду) передбачала, що якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку із цивільним позовом, КПК України не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Тому оскільки КПК України не врегульовані процесуальні питання, пов`язані із перевіркою позовних заяв, поданих у кримінальних провадженнях за формою та змістом вимогам ЦПК України, суд переконаний у тому, що судом повинні були застосовуватись положення статей 118-120 та статті 121 ЦПК України, якими ці питання врегульовані, позаяк вони не суперечили засадам кримінального судочинства. В тому числі й положення статті 121 ЦПК України, які передбачали, що питання про відповідність позовної заяви вимогам ЦПК України вирішується суддею одноособово, без участі учасників у справі і без проведення судового засідання, але ухвалою суду. Що відповідало положенням частини 5 статті 128 КПК України, у їх поєднанні із положеннями статті 121 ЦПК України.

Тому суд вважає, що питання щодо прийняття до розгляду цивільного позову, у випадку його відповідності вимогам, що пред`являлись у порядку цивільного судочинства, або залишення його без руху, якщо таким вимогам він не відповідав, повинно було вирішуватись суддею одноособово одночасно із вирішенням питання про призначення у кримінальному провадженні підготовчого судового засідання. Але воно, вирішено не було.

Також суд відзначає, що з підстав викладених вище, а також у зв`язку із тим, що до 16 лютого 2018 року, ОСОБА_5 подавав ще п`ять цивільних позовів, які він назвав уточненими (а.с.126-131,136-141,211-217,226-232 тому 1), але у судовому засіданні 16 лютого 2018 року відкликав тільки один з них (а.с.4-9 тому 2), суд не може погодитись із процесуальним рішенням у вигляді ухвали від 16 лютого 2018 року щодо прийняття до розгляду цивільного позову ОСОБА_5 , оскільки неможливо ідентифікувати той позов, що був прийнятий судом і визначити подальшу юридичну долю інших поданих ОСОБА_5 позовів. При цьому суд відзначає, що ОСОБА_5 після 16 лютого 2018 року декілька разів знову подавав уточнені цивільні позови (а.с.123-128, 194-199, 217-222 тому 2), які потребували окремого розгляду і вирішення із прийняттям судом процесуального рішення, але таких рішень в матеріалах справи не має (а.с.1-251 том 1, з урахуванням контрольного провадження - а.с.1-22; а.с.1-256 том 2; а.с.1-275 том 3; а.с.1-156 том 4).

І на всі ці обставини, також неодноразово, звертав увагу суду захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат: Сімейко А.М. (а.с.44-45, 121-122 тому 2; а.с.4-5,6-7 тому 3), але всі його клопотання не були розглянуті (а.с.1-251 том 1, з урахуванням контрольного провадження - а.с.1-22; а.с.1-256 том 2; а.с.1-275 том 3; а.с.1-156 том 4).

Також суд не погоджується із тим, що прийнявши цивільний позов ОСОБА_5 до розгляду, можна було не розглянути і не прийняти жодного рішення з приводу його заяви про забезпечення цивільного позову, яку він розмістив у самому позові (а.с.12-15 тому 1) та в усіх позовах, які він називав уточненими і подавав пізніше (а.с.126-131,136-141,211-217,226-232 тому 1; а.с.123-128, 194-199, 217-222 тому 2).

Щодо запобіжного заходу обвинуваченим

Суд не згоден і з тим, що клопотання потерпілого ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 (а.с.90 тому 1) та ОСОБА_2 можна було розглянути і вирішити, так як це було зроблено судом 16 лютого 2018 року (а.с.4-9 тому 2) та 05 лютого 2021 року (а.с.129 тому 4), тобто без дотримання і виконання положень статті 372 КПК України.

Щодо перекладачів

У судовому засіданні 16 червня 2017 року, суд задовольнив клопотання обвинуваченого ОСОБА_14 щодо необхідності забезпечити його перекладачем (а.с.162-166 тому 1), однак журнал наступного судового засідання не містить відомостей про те, що під час залучення перекладача до участі у справі, судом були виконані вимоги частини 4 статті 68 КПК України, в частині перевірки компетентності перекладачів (а.с.182 тому 1). Як і журнали наступних судових засідань, в яких вирішувалось питання про залучення інших перекладачів до участі у справі (а.с.192, 219-225 тому 1; а.с.1-256 том 2; а.с.1-275 том 3; а.с.1-156 том 4).

Щодо заяви ОСОБА_11 про визнання її потерпілою.

Положеннями статті 55 КПК України передбачено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (частина 1) ; права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (частина 2); якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою (частина 7).

В матеріалах справи дійсно не має, ні заяви про вчинення щодо ОСОБА_11 кримінального правопорушення, ні заяви про залучення її до провадження, як потерпілої (а.с.1-251 том 1, з урахуванням контрольного провадження - а.с.1-22; а.с.1-256 том 2; а.с.1-275 том 3; а.с.1-156 том 4). Але вона чотири рази зверталась до суду із письмовою заявою про визнання її потерпілою (а.с.236 тому 2; а.с.48-50, 210, 258 тому 3), і суд не згоден із тим, що жодного процесуального рішення не треба було приймати.

Щодо залучення захисника Мозолєва Олега Олександровича

На підставі ухвали Рубіжанського міського суду Луганської області від 27 січня 2020 року (а.с.221-222 том 3), до участі у справі було залучено захисником обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката: Мозолєва Олега Олександровича (а.с.228 тому 3). Однак суд не згоден із таким процесуальним рішенням, оскільки мотиви, які покладені у його основу, на думку суду, не підтверджуються доказами, посилання на які повинна містити будь-яка ухвала суду, позаяк цього вимагає стаття 372 КПК України.

Також суд не згоден із тим, що всі подальші процесуальні дії та рішення, які вчиняв та приймав суд могли відбуватись без прийняття окремого процесуального рішення щодо подальшої участі у справі адвоката: Мозолєва О.О., після того, як 12 серпня 2020 року ОСОБА_2 однозначно та чітко заявив про відмову від адвоката Мозолєва О.О (а.с.45-46 тому 4).

Щодо призначення судового розгляду у цій справі.

Питання про призначення судового розгляду у цій справі, було вирішено судом ухвалою від 16 лютого 2018 року (а.с.10-11 тому 2).

Положення частини 1 статті 315 КПК України визначали, що якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України (а це: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування; закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України; повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу; направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження), суд проводить підготовку до судового розгляду, тобто вирішує питання передбачені іншими частинами статті 315 КПК України. При цьому, правовим наслідком завершення підготовки справи до судового розгляду, в силу положень частини 1 статті 316 КПК України, було постановлення ухвали про призначення судового розгляду.

Однак, зміст вказаної ухвали суду (ні у мотивувальній, ні у резолютивній її частині) не містить відомостей про те, що суд встановив відсутність підстав для прийняття судом рішень, передбачених пунктами 1-4 саме частини 3 статті 314 КПК України.

Тому суд не згоден з ухвалою суду від 16 лютого 2018 року, як з процесуальним рішенням, що підтверджує виконання судом положень частини 1 статті 315 КПК України, і як наслідок, як із процесуальним рішенням, що підтверджує наявність підстав для проведення підготовки справи до судового розгляду, в тому числі й підстав для розгляду і вирішення поданих учасниками справи клопотань, які могли бути розглянуті тільки якщо під час підготовчого судового засідання не були встановлені підстави для прийняття вказаних вище процесуальних рішень, а тим більше для призначення справи до судового розгляду.

І оскільки як вже вказувалось, немає ухвали суду про відсутність підстав для прийняття судом рішень, передбачених пунктами 1-4 саме частини 3 статті 314 КПК України (або викладену окремим документом, або без виходу до нарадчої кімнати, але із занесенням до журналу судового засідання), заяви і клопотання учасників судового провадження, якщо вони не стосуються підстав для прийняття судом рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України могли бути предметом судового розгляду тільки при підготовці справи до судового розгляду, але до цього, суд повинен був встановити відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 саме частини 3 статті 314 КПК України, чого не відбулось. Тому суд не може погодитись й із тим, що були підстави для розгляду поданих учасниками справи заяв і клопотань, без прийняття окремого процесуального рішення щодо відсутністі підстав для прийняття судом рішень, передбачених пунктами 1-4 саме частини 3 статті 314 КПК України.

Також суд не може не відзначити, що істотним юридичним питанням для даного судового провадження було питання участі у справі у якості потерпілої: ОСОБА_11 . Оскільки, з підстав і мотивів, що викладені судом вище, суд не розуміє як чотири письмові заяви ОСОБА_11 про залучення її до участі у справі у якості потерпілої могли бути залишені судом протягом всього часу судового розгляду, без будь-якої процесуальної реакції суду. До того ж, суд вважає, що питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, суд повинен був вирішити під час підготовки справи до судового розгляду, і суд не згоден із рішенням суду у тій частині, що матеріали справи станом на 16 лютого 2018 року не дозволяли суду прийняти рішення щодо участі у справі ОСОБА_11 , як потерпілої, або щодо відмови у цьому.

Висновок суду щодо подальшого руху судового провадження.

Таким чином, у зв`язку із вказаними вище обставинами у їх сукупності та на підставі положень законів і з мотивів, що вказані вище, суд не згоден з прийнятими раніше процесуальними рішеннями суду, а тому незважаючи на те, що судове провадження знаходиться на розгляді суду з 14 листопада 2016 року, суд переконаний у тому, що в ім`я правосуддя та для того, аби суд виконав своє основне призначення - зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації всіма учасниками судового провадження їхніх процесуальних прав та виконання ними процесуальних обов`язків - у цьому судовому провадженні слід призначити підготовче судове засідання повторно та провести всі процесуальні дії, що вже були проведені до заміни судді Коваленка Дениса Сергійовича, повторно. При цьому, на виконання положень частини 6 статті 22 та частини 2 статті 27 КПК України, у відкритому судовому засіданні, з викликом у нього всіх учасників судового провадження та призначенням додаткової дати судового засідання, на випадок, якщо судовий розгляд треба буде відкласти.

3. Додаткові питання розглянуті судом.

Щодо заяви ОСОБА_11 про визнання її потерпілою.

Положеннями статті 55 КПК України передбачено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (частина 1) ; права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (частина 2); якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою (частина 7).

В матеріалах справи дійсно не має, ні заяви про вчинення щодо ОСОБА_11 кримінального правопорушення, ні заяви про залучення її до провадження, як потерпілої (а.с.1-251 том 1, з урахуванням контрольного провадження - а.с.1-22; а.с.1-256 том 2; а.с.1-275 том 3; а.с.1-156 том 4). Але вона чотири рази зверталась до суду із письмовою заявою про визнання її потерпілою (а.с.236 тому 2; а.с.48-50, 210, 258 тому 3), тож для вирішення питання щодо її участі у справі, як потерпілої, її слід викликати у підготовче судове засідання та роз`яснити їй право подати суду докази подання нею слідчому або прокурору заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження, як потерпілої.

Щодо потерпілого ОСОБА_9 .

В матеріалах справи (а.с.159-160 тому 1) є копію ухвали Кремінського районного суду Луганської області, яка постановлена у справі №414/1571/16-к від 04 жовтня 2016 року, якою ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5) , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України, оголошено у розшук.

Однак, в матеріалах справи не має актуальних відомостей щодо стану виконання цієї ухвали, виконання якої було доручено прокурору Сєвєродонецької місцевої прокуратури та слідчому Кремінського відділу поліції Головного управління національної поліції України у Луганській області. А учасники цього судового провадження неодноразово погоджувались із тим, що такі відомості є важливими.

Тож враховуючи викладене, а також зважаючи на реформу органів поліції та прокуратури, на підставі частини 6 статті 22 та частини 2 статті 369 КПК України, слід зобов`язати наступних осіб надати суду актуальну інформацію про стан виконання ухвали суду та актуальні дані про місцезнаходження чи місце проживання ОСОБА_9 : керівника (особу, що виконує його обов`язки) відділу поліції №2 Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, а також керівника (особу, що виконує його обов`язки) Кремінського відділу Сєвєродонецької окружної прокуратури.

Щодо цивільного позову ОСОБА_5 .

Як вже вказувалось, на момент подання першого цивільного позову, 23 вересня 2016 року, вимоги до позовної заяви встановлювались статтями 118-120 ЦПК України. Серед яких, були і вимоги про викладення у позові обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги (пункт 5 частини 2 статті 119 ЦПК України), із зазначенням доказів, що підтверджують кожну таку обставину, обставини звільнення від доказування (пункт 6 частини 2 статті 119 ЦПК України). А також вимоги про зазначення у позові підстав для звернення до суду із позовом на захист прав, свобод та інтересів іншої особи чи осіб, якщо позивач пред`являє позов на захист прав, свобод та інтересів інших осіб, як того вимагала частина 7 статті 119 ЦПК України.

Однак перший позов поданий ОСОБА_5 таким вимогам не відповідає, оскільки його позов не містить викладу обставин, із зазначенням доказів, які підтверджують кожну з них, якими він обгрунтовує свою вимогу про стягнення з обох обвинувачених матеріальної та моральної шкоди на свою користь, а також не містить викладу обставин, із зазначенням доказів, які підтверджують кожну з них, якими він обгрунтовує і вимогу про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 моральної шкоди на користь ОСОБА_11 та ОСОБА_12 і своє право подати позов на захист прав та інтересів цих людей.

Також, окремою вимогою до позовної заяяви була і вимога додати до неї документ, що підтверджує сплату судового збору (це вимога частини 5 статті 119 ЦПК України), який в силу положень підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 і частини 6 статті 6 Закону України "Про судовий збір" та статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік"повинен був скласти 1000 гривен з кожного позивача, тобто по 1000 гривень з ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , оскільки вимога відшкодування моральної шкоди має майновий характер через обраний позивачами спосіб відшкодування - грошима. І збір повинен бути сплаченим кожним з них, оскільки вимоги позову про відшкодування моральної шкоди сформульовані на користь кожного з них.

Суд врахував, що у позові ОСОБА_5 зазначив, що він є інвалідом 2-ї групи, що на пдставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільняло його від необхідності сплати судового збору. Але доказів того, що він є інвалідом 2-ї групи, він до позову не додав.

Суд відзначає, що частина 5 статті 128 КПК України (яка діяла і на момент прийняття суддею обвинувального акту разом із цивільним позовом, і на момент прийняття позову до розгляду) передбачала, що якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку із цивільним позовом, КПК України не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

І ця норма права є діючою.

Тому оскільки КПК України не врегульовані процесуальні питання, пов`язані із перевіркою позовних заяв, поданих у кримінальних провадженнях за формою та змістом вимогам ЦПК України, і не встановлює наслідків, які настають у випадку подання позовної заяви з недоліками, суд переконаний у тому, що слід застосувати положення статті 185 ЦПК України, якою ці питання врегульовані, позаяк вони не суперечать засадам кримінального судочинства. З урахуванням тієї лише особливості, що суд перевіряє позовну заяву ОСОБА_17 на відповідність статтям 118-120 ЦПК України, в редакції станом на 01 серпня 2016 року, оскільки позов було подано 23 вересня 2016 року, а тому позов повинен був відповідати саме тим вимогам.

І застосовуючи положення статті 185 ЦПК України, які є повним аналогом положень статті 121 ЦПК України (що діяли на момент отримання судом позову ОСОБА_17 ) суд констатує, що його позов не відповідає пункту 5 та пункту 6 частини 2 та частини 5 статті 119 ЦПК України, а також частині 7 статті 119 ЦПК України, з підстав викладених вище.

Зважаючи на це, з урахуванням частини 5 статті 128 КПК України позов ОСОБА_5 слід залишити без руху, але встановити йому строк для усунення недоліків у п`ять днів, з моменту отримання цієї ухвали, протягом якого він має право усунути недоліки свого позову шляхом подання нової позовної заяви, яка буде містити виклад обставин, із зазначенням доказів, які підтверджують кожну з них, якими цивільний позивач обгрунтовує свою вимогу про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди на свою користь, а також буде містити виклад обставин, із зазначенням доказів, які підтверджують кожну з них, якими цивільний позивач обгрунтовує і вимогу про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 моральної шкоди на користь ОСОБА_11 та ОСОБА_12 і своє право подати позов на захист прав та інтересів цих людей, а також до позову будуть додані документи про сплату судового збору по 1000 гривень з ОСОБА_5 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та/або додані документи, які підтверджують звільнення їх від сплати судового збору на момент подання позову.

При цьому, на виконання положень частини 6 статті 22 КПК України, з урахуванням частини 3 статті 185 ЦПК України, з метою створення необхідних умов для реалізації процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків цивільним позивачем, суд вважає за необхідне роз`яснити йому, що якщо він не усуне недоліки свого позову у визначений судом строк, то його позовна заява буде вважатись не поданою і буде повернута без розгляду.

Що стосується питання інших поданих ним цивільних позовів, які він назвав уточненими, то щодо низ, суд не може прийняти будь-яких рішень, позаяк все буде залежати від наслідків виконання цивільним позивачем цієї ухвали.

Таким чином, керуючись статтями 1-35,55-57,61-62,68,75-83,111-117,127,128,131-137,176-206,314-319,369-372,392,532 Кримінального процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

Прийняти до розгляду судове провадження №1-кп/425/21/21 (справа №425/3545/16-к) по кримінальному провадженню №12013030330001875, в якому ОСОБА_1 (який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Кремінна Луганської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Сєвєродонецьк Луганської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 )обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28 та частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України, а також в якому ОСОБА_2 (який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Сєвєродонецьк Луганської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 ) обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України.

Призначити у судовому провадженні підготовче судове засідання, повторно, на 16 квітня 2021 року, 13 годину, у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань Рубіжанського міського суду Луганської області (м.Рубіжне, вулиця Миру, 34). Викликати у судове засідання всіх учасників судового провадження, а також ОСОБА_11 для розгляду питання щодо залучення її до участі у справі, у якості потерпілої. Роз`яснити ОСОБА_11 що вона має право подати суду докази подання нею слідчому або прокурору заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження, як потерпілої.

У випадку, якщо розгляд справи 16 квітня 2021 року буде відкладено - визначити дату наступного судового засідання - 19 квітня 2021 року 09 годину 30 хвилин, у тому ж місці.

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_5 . Встановити йому строк для усунення недоліків у п`ять днів, з моменту отримання ним цієї ухвали, протягом якого він має право усунути недоліки свого позову шляхом подання нової позовної заяви, яка буде містити виклад обставин, із зазначенням доказів, які підтверджують кожну з них, якими цивільний позивач обгрунтовує свою вимогу про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди на свою користь, а також буде містити виклад обставин, із зазначенням доказів, які підтверджують кожну з них, якими цивільний позивач обгрунтовує і вимогу про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 моральної шкоди на користь ОСОБА_11 та ОСОБА_12 і своє право подати позов на захист прав та інтересів цих людей, а також до позову будуть додані документи про сплату судового збору по 1000 гривень з ОСОБА_5 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та/або документи, які підтверджують звільнення їх від сплати судового збору на момент подання позову. Роз`яснити ОСОБА_5 , що якщо він не усуне недоліки свого позову у визначений судом строк, то його позовна заява буде вважатись не поданою і буде повернута без розгляду.

Зобов`язати керівника (особу, що виконує його обов`язки) відділу поліції №2 Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, а також керівника (особу, що виконує його обов`язки) Кремінського відділу Сєвєродонецької окружної прокуратури надати до Рубіжанського міського суду Луганської області у строк до 10 квітня 2021 року письмову довідку з інформацією про стан виконання ухвали Кремінського районного суду Луганської області, яка постановлена у справі №414/1571/16-к від 04 жовтня 2016 року, якою ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5) , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України, оголошено у розшук та про його місцезнаходження чи місце проживання, за останніми даними.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя - Д.С. Коваленко