Рішення № 9575575, 30.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.10                                                                                           Справа№ 25/52

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛ-ТВС»(м.Львів)

до відповідача:Приватного підприємства «Виробничо –комерційна фірма «СЯЙВО-ПРЕСТИЖ»(м.Львів)

про :стягнення заборгованості в сумі 32 725,09 грн.

Суддя :В.М. Пазичев

При секретарі :І.Є.Башак

Представники сторін:

від позивача:Рісний М.Б.-представник, довіреність від 04.03.2010 року

від відповідача :Не з»явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЛ-ТВС” (м.Львів) до Приватного підприємства “Виробничо-комерційна фірма “СЯЙВО-ПРЕСТИЖ” (м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 32 725,09 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.03.2010 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 22.03.2010 року. Ухвалою від 22.03.2010 року розгляд справи відкладено до 29.03.2010 року, у зв”язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 29.03.2010 року розгляд справи відкладено до 08.04.2010 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 08.04.2010 року розгляд справи відкладено до 20.04.2010 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 20.04.2010 року розгляд справи відкладено до 30.04.2010 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 16.03.2010 року, про відкладення від 22.03.2010 року, від 29.03.2010 року, від 08.04.2010 року, від 20.04.2010 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

29.03.2010 року за вх.№6215 позивач подав заяву про відшкодування судових витрат.

29.03.2010 року за вх.№6216 позивач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив позовні вимоги задоволити з підстав, наведених у позовній заяві та уточненні до позовної заяви.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 16.03.2010 року, про відкладення від 22.03.2010 року, від 29.03.2010 року, від 08.04.2010 року, від 20.04.2010 року не виконав, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив хоча і був належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується повернутими поштовими конвертами з поштовою відміткою “за закінченням терміну зберігання”, хоча у підтвердження зазначеної в позовній заяві адреси відповідача позивачем надано Довідку з ЄДРПОУ станом на час звернення з позовом, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов”язковою.

Згідно ст.93 ЦК України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом. Місцезнаходження юридичної особи вказується в її установчих документах.

Позов розглянуто у відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 30.04.2010 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

20 листопада 2007 року між Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Сяйво-Престиж»(Замовник, надалі відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЛ-ТВС»(Підрядник, надалі позивач) укладено договір підряду на виконання робіт № 59-11/07 (надалі-Договір).

Відповідно до п 1.1 договору, Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе роботи по монтажу паливної та системи опалення другого та мансардного поверхів будинку по вул. Б. Хмельницького, 283 Б, у м.Львові.

Відповідно до п.2.1. договору, вартість робіт, які доручаються Підряднику, становить 61 524,00 грн.

Відповідно до положення п. 3.1. «Порядок розрахунків»цього договору, у п”ятиденний термін з моменту підписання договору, Замовник проводить передоплату в розмірі 33 890,40 грн. в. т.ч. ПДВ 20 %. Подальші розрахунки за цим Договором проводяться згідно актів виконаних робіт протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання акту (п. 3.2 Договору).

Протягом листопада 2007 року –березня 2008 року позивачем, відповідно до умов Договору, виконано роботи на користь відповідача на загальну суму 61 524,00 грн.

Однак, за твердженням позивача, відповідач провів лише часткову оплату виконаних робіт в розмірі 33890,40 грн.

31.12.2008 року сторонами проведено звірку взаємних розрахунків, за результатами якої встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 27 633,60 грн. Таким чином, сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 27 633,60 грн.

Крім того, позивачем нараховано пеню в розмірі 2824, 68 грн., 3% річних у розмірі 1607,17 грн., а також інфляційні втрати у розмірі 659,64 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, за підрахунком позивача, сума боргу відповідача перед позивачем становить 32725,09 грн.

Станом на момент розгляду справи відповідач не подав докази погашення заборгованості.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного :

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами –юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов’язань.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов”язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, проти позовних вимог не заперечив явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Згідно розрахунків, поданих позивачем та визнаних відповідачем, сума боргу становить –32 725,09 грн.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз”яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення”, суд прийшов до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЛ-ТВС” (м.Львів) до Приватного підприємства “Виробничо-комерційна фірма “СЯЙВО-ПРЕСТИЖ” (м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 32 725,09 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов”язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов”язаних з розглядом справи.

В даному випадку, враховуючи те, що відповідно до договору №581 від 04 березня 2010 року про надання юридичних послуг, адвокат –Рісний Мирослав Богданович, здійснював підготовку по написанню та поданню позовної заяви про стягнення штрафних санкцій за невиконання зобов'язань та відшкодування адвокатських витрат, та безпосередньо брав участь в судових засіданнях, надавав заяви, клопотання, пояснення, тобто здійснював необхідний комплекс юридичних дій, пов'язаних зі стягненням з відповідача боргу та нарахованих 3% річних, індексу інфляції, отже, такі послуги підлягають оплаті за рахунок відповідача. Рісний Мирослав Богданович є адвокатом, про що свідчать свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №295.

Таким чином, витрати, які поніс позивач, сплативши за юридичні послуги в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп., згідно договору №581 від 04 березня 2010 року, є адвокатськими витратами, відповідно до ст.44 ГПК України, а згідно ст.49 ГПК - стороні, на користь якої прийнято рішення, господарський суд відшкодовує за рахунок іншої сторони адвокатські витрати.

Сплата витрат за надання юридичних послуг підтверджується платіжним дорученням №97 від 23.03.2010 року на суму 1 600,00 грн.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №74 від 04.03.2010 року на суму 327,26 грн. про сплату державного мита та платіжне доручення №75 від 04.03.2010 року на суму 236,00 грн. про сплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути із Приватного підприємства «Виробничо –комерційна фірма «СЯЙВО-ПРЕСТИЖ» (79054, Львівська обл., м. Львів, вул. Виговського, 65/23; р/р 26005600013321 в ЛОФ АКБ «Укрсоцбанк»в м. Львові, МФО 325019, код ЄДРПОУ 34167075, ІПН № 341670713034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛ-ТВС»(79019, Львівська обл., м. Львів, вул. Гайдамацька, буд. 11, р/р 26008016716 в ЛФ АБ «Експрес-Банк»м. Львова, МФО 325956, код ЄДРПОУ 32181538, ІПН № 321815313074) - борг у сумі 27633 (двадцять сім тисяч шістсот тридцять три) грн. 60 коп., пеню у розмірі 2824 (дві тисячі вісімсот двадцять чотири) грн. 68 коп., 3% річних у розмірі 1607 (одна тисяча шістсот сім) грн. 17 коп., інфляційні втрати у розмірі 659 (шістсот п’ятдесят дев’ять) грн. 64 коп., 327 (триста двадцять сім) грн. 25 коп. - сплаченого державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. за послуги адвоката.

3.          Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя