Рішення № 9575569, 30.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.10                                                                                           Справа№ 25/56

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств «Авіокон проект»(м.Львів)

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Синдикат»(Львівська обл., Сколівський район, с.Волосянка)

про :стягнення заборгованості в сумі 947591,26 грн.

Суддя :В.М. Пазичев

При секретарі :І.Є.Башак

Представники сторін:

від позивача:Рісний М.Б.-представник, довіреність від 04.03.2010 року

від відповідача :Не з»явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств “Авіокон проект” (м.Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Синдикат” (с.Волосянка Сколівського району) про стягнення заборгованості в сумі 947 591,26 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.03.2010 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 09.04.2010 року. Ухвалою від 09.04.2010 року розгляд справи відкладено до 19.04.2010 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 19.04.2010 року розгляд справи відкладено до 30.04.2010 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 26.03.2010 року, про відкладення від 09.04.2010 року, від 19.04.2010 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив позовні вимоги задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 26.03.2010 року, про відкладення від 09.04.2010 року, від 19.04.2010 року не виконав, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується повернутими поштовими конвертами з поштовою відміткою “адресат відсутній”, хоча у підтвердження зазначеної в позовній заяві адреси відповідача позивачем надано Довідку з ЄДРПОУ станом на час звернення з позовом, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов”язковою.

Згідно ст.93 ЦК України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом. Місцезнаходження юридичної особи вказується в її установчих документах.

Позов розглянуто у відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 30.04.2010 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

4 червня 2008 року Міжрегіональна науково-виробнича асоціація підприємств «Авіокон проект» в особі директора Чанкова О.В., який діяв на підставі статуту (надалі –позивач), та Товариство з обмеженою відповідальністю «Синдикат»в особі директора Шильдяєвої Н.В., що діяла на підставі Статуту (надалі –відповідач), уклали договір підряду № 049.08 на будівництво.

Відповідно до п. 1.1 договору, позивач виконує роботи по влаштуванню опалення, водопроводу і каналізації, систем вентиляції і кондиціювання повітря корпусів (5 шт.), монтажу силового електрообладнання і заземлення корпусів (2 шт.) відпочинкового комплексу у с. Волосянка Сколівського району Львівської області, здає виконані роботи відповідачу в зазначений п. 2.2 Договору термін, а також усуває протягом гарантійного строку за власний рахунок недоробки, які виникли у зв’язку з неналежним виконанням робіт або/та зумовлені порушенням чинних норм і правил, умов договору.

Згідно з п. 3.2 Договору, відповідач 4 червня 2008 року перерахував позивачу аванс для розгортання робіт, мобілізації технологічного обладнання та закупівлі допоміжних матеріалів у розмірі 647700,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 107950,00 грн.) Це підтверджується випискою з банківського рахунку від 04.06.2008р.

Відповідно до п. 6.2 договору, приймання робіт (проміжних та кінцевих) здійснюються відповідачем на основі акту прийому виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3. Розрахунок за Договором (проміжний або остаточний) проводиться у 10-денний строк з моменту складання проміжного або кінцевого акту виконаних робіт або 15-денний –у випадку, передбаченому п 6.3 Договору (п. 3.3 Договору).

Протягом липня –жовтня 2008р. позивачем на користь підповідача виконано роботи на загальну суму 1689177,60 грн.

Однак, за твердженням позивача, відповідач провів лише часткову оплату виконаних робіт в розмірі 991418,00 грн.

Таким чином, за підрахунком позивача, сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 697759,60 грн.

Крім того, позивачем нараховано пеню в розмірі 71716,31 грн., 3% річних у розмірі 29538,79 грн., а також інфляційні втрати у розмірі 148576,56 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, на думку позивача, сума боргу відповідача перед позивачем становить 947591,26 грн.

Позивач надсилав відповідачу позовну заяву із додатками та акти звірки взаємних розрахунків, однак рекомендовані листи поверталися із повідомленням про відсутність адресата за вказаною адресою.

Позивач письмово звертався до Волосянківської сільської ради Сколівського району Львівської області з проханням надати інформацію щодо знаходження на її території та здійснення господарської діяльності відповідачем. Волосянківська сільська рада Сколівського району Львівської області повідомила, що на підставі клопотання відповідача було прийнято рішення про розірвання договору оренди земельної ділянки у зв’язку з продажем і передачею об’єктів незавершеного будівництва ТзОВ “Форпостінвест”. За адресою: 82663 ,Львівська область, Сколівський район, село Волосянка, вул. І.Франка, 15 відповідач не знаходиться, нове місцезнаходження Волосянківській сільській раді невідоме.

Станом на момент розгляду справи відповідач не подав докази погашення заборгованості.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного :

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами –юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов’язань.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов”язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, проти позовних вимог не заперечив явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Згідно розрахунків, поданих позивачем та визнаних відповідачем, сума боргу становить –947 591,26 грн.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз”яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення”, суд прийшов до висновку, що позов Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств “Авіокон проект” (м.Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Синдикат” (с.Волосянка Сколівського району) про стягнення заборгованості в сумі 947 591,26 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №654 від 15.03.2010 року на суму 9 475,92 грн. про сплату державного мита та платіжне доручення №653 від 15.03.2010 року на суму 236,00 грн. про сплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Синдикат»(82663, Львівська область, Сколівський район, с. Волосянка, вул. Івана Франка, 15. Р/р 2600710047 в ВАТ СКБ «Дністер», код ЄДРПОУ 30556685, МФО 325569 інд. № 305566813235, інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств «Авіокон проект»(79035, м. Львів вул. Січинського, 7. Р/р 26001012512 в ПЛФ «Кредит-Банк»м. Львові, МФО 325365, код ЄДРПОУ 23958467, інд. № 239584613049) - борг у сумі 697759 (шістсот дев’яносто сім тисяч сімсот п’ятдесят дев’ять) грн. 60 коп., пеню у розмірі 71716 (сімдесят одна тисяча сімсот шістнадцять) грн. 31 коп., 3% річних у розмірі 29538 (двадцять дев’ять тисяч п’ятсот тридцять вісім) грн. 79 коп., інфляційні втрати у розмірі 148576 (сто сорок вісім тисяч п’ятсот сімдесят шість) грн. 56 коп., 9475 (дев’ять тисяч чотириста сімдесят п”ять) грн. 92 коп. - сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя