Рішення № 9575387, 22.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.10                                                                                           Справа№ 10/52

За позовом: ТзОВ „Тридента Агро”, м.Київ

до відповідача: Приватне підприємство „Агрофірма „Агросвіт”, с.Долиняни Городоцький район

про стягнення 3861 грн. 59 коп.

Суддя Довга О. І.

Секретар Яремчук С.

Представники:

Від позивача : Римська А.П. - довіреність № б/н від 11.04.2009р;

Від відповідача: не з”явився ;

На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом ТзОВ „Тридента Агро”, м.Київ до Приватного підприємства „Агрофірма „Агросвіт”, с.Долиняни Городоцький район про стягнення 3861 грн. 59 коп.

Ухвалою суду від 13.03.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 08.04.2010р.

Розгляд справи відкладався з причин, викладених в ухвалі суду про відкладення розгляду справи від 08.04.2010р.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач явку представника в засідання суду не забезпечив, письмовий відзив на позов не представив, вимог ухвали суду від 13.03.2010р. не виконав.

Спір розглядається згідно ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.

Судом встановлено:

25 березня 2008 року між ТзОВ „Тридента Агро”, м.Київ (Позивач) та Приватним підприємством „Агрофірма „Агросвіт”, с.Долиняни (Відповідач) укладений договір №ЗУФ-44/03/08 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу. У зв”язку з тим, що ПП „Агрофірма „Агросвіт” порушило умови оплати за поставлений згідно вищевказаного договору товар, ТзОВ „Тридента Агро” звернулось з позовом до господарського суду Львівської області про стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

Рішенням господарського суду Львівської області №11/166 від 06.10.2009р. позов задоволено частково та стягнуто з Агрофірма „Агросвіт”(с.Долиняни) на користь ТзОВ „Тридента Агро” ( м.Київ) 35 361 грн. 68 коп. основного боргу, 20 516 грн. 77 коп. курсової різниці , 7 039 грн. 43 коп. пені, 895 грн. 90 коп. річних, 4561 грн. 66 коп. інфляційних, 4000,00 грн. витрат на послуги адвоката, 683 грн. 75 коп. державного мита та 109 грн. 74 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

16.10.2009р. Господарським судом Львівської області по справі №11/166 було видано наказ.

Проте, рішення господарського суду Львівської області по справі №11/166 від 06.10.2009р. Відповідач виконав частково, про що свідчить банківська виписка від 11.12.2009р. на суму 25000 грн. 00 коп.

На день звернення з позовом в суд заборгованість ПП „Агрофірма Агросвіт” перед ТОВ „ТРИДЕННА АГРО” згідно Договору №ЗУФ-44/03/08 від 25.03.2008р. становить 10361 грн. 68 коп. основного боргу.

Позивач звернувся до господарського суду Львівської області з вимогою про стягнення пені, індексу інфляції, 3%річних за період з 08 вересня 2009року по 17 лютого 2010року (день звернення з позовом до суду).

Суд, заслухавши пояснення представника Позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов”язків (господарських зобов”язань) .

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобов”язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Аналогічні положення містить ст.526 ЦК України.

Якщо у зобов”язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 ЦК У країни).

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України , зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Як підтверджено матеріалами справи та встановлено судом, господарське зобов’язання, яке виникло між сторонами на підставі договору купівлі-продажу №ЗУФ-44/03/08 від 25.03.2008р. виконано частково на підставі рішення господарського суду Львівської області №11/166 від 06.10.2009р.

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарсько –процесуального кодексу України , факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів , в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, існують усі правові підстави для стягнення з Відповідача нарахованих Позивачем 1290 грн. 62 коп. інфляційних втрат за період з вересня 2009року по січень 2010року та 328 грн. 20 коп. - 3%річних за період з 08 вересня 2009року по 17 лютого 2010року.

Суд зазначає, що річні та інфляційні за своєю правовою природою не відносяться до неустойки (штрафу, пені) і не є штрафними санкціями . Сплата боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу кредитора , суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації від боржника за користування ним грошовими коштами , належними до сплати кредитору.

Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню, нараховану відповідно до п.8.2 Договору у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, на суму 2242 грн. 77 коп. , в стягненні якої суд відмовляє. При цьому суд виходив з наступного.

Частина 6 ст. 232 ГК України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов”язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов”язання мало бути виконано.

Враховуючи той факт, що на підставі рішення суду від 06.10.2009 року Позивачем стягнуто пеню за період з 02.11.2008р. - 07.09.2009 р. , Позивач в силу ч.6 ст.232 ГК України уже використав своє право заявляти вимогу про стягнення пені .

Крім цього, Позивач просить стягнути з Відповідача витрати на оплату послуг адвоката на суму 500,00 грн. На підтвердження понесених витрат Позивачем подано суду Договір №63/02/10 про надання правової допомоги від 11.02.2010р. , укладений між ТзОВ „ТРИДЕННА АГРО” та ТзОВ „Незалежна юридична компанія”. Підтвердженням надання правової допомоги саме адвокатом є Довіреність від 17 лютого 2009 року , яким ТзОВ „ТРИДЕННА АГРО” уповноважило Бонтлаба Василя Васильовича , котрий є адвокатом і здійснює адвокатську діяльність на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3280 від 24.04.2008року (долучено до матеріалів справи), представляти інтереси Довірителя в господарських судах та здійснювати інші дії згідно Довіреності. Про факт виконання робіт свідчить Акт здачі –приймання виконаних та наданих робіт від 17 лютого 2010року , а про оплату - платіжне доручення №65 від 16.02.2010р.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. Сума , яка підлягає сплаті за послуги адвоката, згідно ч.5 ст. 49 ГПК України при задоволенні позову покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 193,230,п.6 ст. 232 ГК України, ст.ст. 625,629 ЦК України, ст. ст. 33,35, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.          Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Агрофірма „Агросвіт” (81056, Львівська область Городоцький район с.Долиняни код ЄДРПОУ 35389711) на користь ТзОВ „ТРИДЕННА АГРО” (03038, м.Київ, вул. Ямська, 28А код ЄДРПОУ 25591321) 328 грн. 20 коп. три відсотки річних, 1290грн.62 коп. інфляційних, 500,00 грн. адвокатських витрат, 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову –відмовити.

4. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя