Рішення № 9575232, 05.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.10 Справа№ 19/165

За первинним позовом (Відповідач за зустрічною позовною заявою): Львівська філія ТзОВ “Венбест”, м.Львів;

До Відповідача (Позивача за зустрічною позовною заявою): ФОП ОСОБА_1, м.Львів;

Про: стягнення 8423,70грн.

Суддя Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники Сторін:

Позивача (Відповідач за зустрічною позовною заявою):

Федейко А.Ю. предст. (дов. №53 від 11.12.2009р., Договір №06/Ю про надання правової допомоги від 30.06.2009р.);

Відповідача (Позивача за зустрічною позовною заявою):

ОСОБА_3 предст. (нотар.дов. зареєстрована в реєстрі за №1526 від 23.04.2007р.);

Представникам Сторін, які взяли участь у справі, роз'яснено їх права та обовязки, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи.

Суть спору:

Первинні позовні вимоги заявлено Львівською філією ТзОВ "Венбест", м.Львів - Позивач (Відповідач за зустрічною позовною заявою)до Відповідача (Позивача за зустрічною позовною заявою): ФОП ОСОБА_1, м. Львів про стягнення 8423,70грн.

Зустрічні позовні вимоги заявлено ФОП ОСОБА_1, м.Львів (відповідачем за первинною позовною заявою) до відповідача (позивача за первинною позовною заявою) Львівська філія ТзОВ “Венбест”, м.Львів про повернення безпідставно отриманих коштів та відшкодування збитків.

Обставини справи:

Ухвалою суду від 29.07.2009р. було порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 18.08.2009р.

18.08.2009р. представники сторін в судове засідання зявились, заявили Клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, а також Клопотання про продовження терміну розгляду справи. Ухвалою суду від 18.08.2009р. термін розгляду справи продовжено, розгляд справи відкладено на 01.10.2009р.

Ухвалою суду від 01.10.2009р. розгляд справи відкладено на 21.10.2009р.

21.10.2009р. Відповідачем за первинним позовом подано Зустрічну позовну заяву про повернення безпідставно отриманих коштів та відшкодування збитків.

Ухвалами суду від 21.10.2009р., 04.11.2009р., 01.12.2009р., 23.12.2009р., 20.01.2010р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

04.02.2010р. в судовому засіданні оголошено перерву в порядку ст.77 ГПК України до 05.02.2010р.

В судовому засіданні позивач (відповідач за зустрічною позовною заявою): Львівська філія ТзОВ "Венбест", м.Львів позовні вимоги підтримав повністю.

Позовні вимоги позивач за первісним позовом мотивує тим, що 01.11.2007р. між Львівською філією ТзОВ "Венбест", м. Львів,(Виконавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Львів (Замовник) було укладено Договір №0007-Ф, надалі - Договір.

Згідно з умовами п.п.2.1, 3.2.13. згаданого Договору, Позивач зобовязався здійснити заходи з охорони майна на обєкті Відповідача, а саме салону гральних автоматів, який розташований за адресою: м.Львів, вул.Зелена,73; Відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно і в повному обсязі сплачувати послуги Позивача за цим Договором.

На виконання умов Договору позивачем були повністю здійснено заходи з охорони майна на обєкті відповідача. Відповідно до умов п.п.8.1.,8.2. п.8 Договору вартість послуг позивача становить суму 6300грн у місяць. Оплата за цим Договором здійснюється на умовах передплати і проводиться щомісячно, в термін перших пятнадцяти банківських днів поточного місяця.

Позивач свій обовязок по охороні обєкту у березні 2008р. виконав повністю, проте відповідачем ці послуги не було оплачено.

Акт надання послуг (виконання робіт) неодноразово подавався відповідачеві для підписання, проте Відповідачем його підписано не було.

Відповідно до умов 5.4. Договору у разі порушення строку оплати наданих Виконавцем послуг Замовник за кожен день прострочення зобовязаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості. Сума пені, яка підлягає сплаті відповідачем становить 737,35грн

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Загальна сума інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобовязання, яка підлягає сплаті Відповідачем становить 1386,35грн.

16.07.2008р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою підписати акт надання послуг (виконання робіт) від 31.03.2008р. та оплатити заборгованість, однак відповідач на претензію не відреагував, заборгованість не оплатив.

Додатково позивач просить у складі судових витрат стягнути з відповідача витрати на правову допомогу. Позивачем долучено до матеріалів справи Договір №06/Ю про надання правової допомоги від 30.06.2009р., укладений між Позивачем та ТзОВ “Альфа АМД”.

Представник відповідача в судове засідання зявився, проти позовних вимог заперечив повністю, з мотивів, викладених у Відзиві на позовну заяву (вх. № канц. 17039 від 18.08.2009р.) та доповненні до відзиву (вх.№ канц.21757 від 21.10.2009р.)

Відповідач зазначив, що позивач не забезпечив виконання умов укладеного Договору, зокрема, не забезпечив охоронність майна. Зокрема, у період часу з 28.02.2008р. на 29.02.2008р. з приміщення по вул.Зелена,73 у м.Львові було викрадено майно на загальну суму 12850,00грн.

Факт крадіжки підтверджується Довідкою Личаківського районного відділу ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області №70/7984 від 13.08.2009р.

Відповідач також посилається на п.5.2.1. Договору, що передбачає відповідальність позивача за невиконання або неналежне виконання умов Договору, зокрема внаслідок крадіжки матеріальних цінностей на обєкті.

Відтак, Відповідач вважає, що Позивач не виконав умов Договору, а тому вважає, що відсутні підстави для відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов договору Відповідачем.

Водночас Відповідач заперечує стягнення витрат на правову допомогу, посилаючись на те, що ці витрати підлягають сплаті у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”.

Представник позивача за Зустрічним позовом позовні вимоги підтримав та зазначив, що ним у лютому 2008р. виконано умови Договору, зокрема у відповідності до п.8.1.,8.2. Договору проведено попередню оплату за надання послуг охорони у лютому 2008р. у розмірі 6300,00грн з урахуванням ПДВ.

Однак, відповідачем за Зустрічним позовом не виконано умови Договору у лютому 2008р., не забезпечено охоронність та недоторканість майна, внаслідок чого в ніч з 28 на 29 лютого 2008р. скоєно крадіжку та викрадено майно Позивача за зустрічним позовом на загальну суму 12850,00грн.

Відтак, позивач за Зустрічним позовом вважає, що Відповідач за зустрічним позовом безпідставно отримав кошти у розмірі 6300,00грн., просить стягнути їх з останнього.

Крім цього, позивач за Зустрічним позовом, посилаючись на п.5.2.1. Договору, у якому передбачено відповідальність відповідача за Зустрічним позовом за невиконання або неналежне виконання умов Договору, просить суд стягнути завдані збитки. При цьому, відшкодування збитків, на його думку, повинно бути здійснено у розмірі 5000,00грн, оскільки п.5.3. Договору передбачено саме такий максимальний розмір відшкодування завданих збитків.

Розглянувши спір в судовому засіданні, вивчивши матеріали справи та заслухавши правові позиції представників Сторін, судом встановлено, що 01.11.2007р. між Львівською філією ТзОВ "Венбест", м. Львів,(Виконавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Львів (Замовник) було укладено Договір №0007-Ф.

Згідно з умовами п.п.2.1, 3.2.13. згаданого Договору, позивач за первісним позовом зобовязався здійснити заходи з охорони майна на обєкті Відповідача за первісним позовом, а саме салону гральних автоматів, який розташований за адресою: м.Львів, вул.Зелена,73; Відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно і в повному обсязі сплачувати послуги Позивача за цим Договором.

Відповідно до п.п.8.1.,8.2. п.8 Договору вартість послуг позивача становить суму 6300грн у місяць. Оплата за цим Договором здійснюється на умовах передплати і проводиться щомісячно, в термін перших пятнадцяти банківських днів поточного місяця.

Позивач за первісним позовом свій обовязок по охороні обєкту у березні 2008р. виконав, однак відповідачем надані послуги не оплачені.

Акт надання послуг (виконання робіт) неодноразово надавався позивачем відповідачу для підписання, однак відповідач його не підписав, причин не підписання позивача не повідомив.

16.07.2008р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою підписати акт надання послуг (виконання робіт) від 31.03.2008р. та оплатити заборгованість, однак Відповідач на претензію не відреагував, заборгованість не оплатив.

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Стаття 525 Цивільного кодексу України не допускає односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання.

Згідно із вимогами статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за первісним позовом в частині стягнення із відповідача за первісним позовом суми основного боргу вартості послуг по охороні обєкта у березні 2008р. у розмірі 6300,00грн є підставними. Дана сума підлягає стягненню.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України). Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання (ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобовязань, визначається відповідним субєктом господарюваннягосподарською організацією (ч.ч. 6, 7 ст. 231 Господарського кодексу України).

Відповідно до 5.4. Договору у разі порушення строку оплати наданих Виконавцем послуг Замовник за кожен день прострочення зобовязаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості.

Таким чином, заявлені позивачем за первісним позовом позовні вимоги щодо стягнення із відповідача за первісним позовом пені у розмірі 737,35 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до вказаних вимог Закону та договору №0007-Ф від 01.11.2007р., Позивачем за первісним позовом підставно нараховані Відповідачу за первісним позовом 1146,60грн. індекс інфляції, 239,75грн - 3% річних.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України „Про адвокатуру”, дія якого поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України „Про адвокатуру”, котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг адвоката.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не подано докази про те, що представник позивача за первісним позовом є адвокатом, а також доказів фактичної оплати надання послуг адвокатом, тому заявлена до стягнення вартість надання послуг адвоката не підлягає відшкодуванню в порядку ст.49 ГПК України.

Судові витрати, по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно із ч.2.ст.49 ГПК України, покладаються на Відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Позовні вимоги за Зустрічною позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Венбест" в особі Львівської філії, м.Львів визнані судом такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно із ст.978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Відповідачем за зустрічним позовом недоторканість майна Позивача за зустрічним позовом не забезпечено, внаслідок чого йому було завдано майнову шкоду у розмірі 12850,00грн, що підтверджується Довідкою Личаківського районного відділу ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області №70/7984 від 13.08.2009р. про факт крадіжки майна на вищевказану суму.

Згідно із ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому, у відповідності до ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з абз.1 ч.1. ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно абз.2 ч.1 ст.614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

У відповідності до вимог ч.2 ст.614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Пунктом 5.2.1. Договору передбачено відповідальність Виконавця (Відповідача за зустрічним позовом) за невиконання чи неналежне виконання зобовязань по Договору у разі спричинення збитків шляхом крадіжки матеріальних цінностей, вчиненої на обєкті з вини Виконавця, у розмірі, визначеному п.5.3. даного Договору.

Згідно з п.5.3. Договору сторони дійшли до згоди про те, що відшкодування нанесених Замовнику збитків по цьому Договору буде здійснюватись у розмірі завданих збитків, але не більше 5000грн.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги за зустрічним позовом в частині відшкодування збитків у розмірі 5000,00грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог за Зустрічним позовом в частині стягнення з Позивача (Відповідача за зустрічним позовом) 6300грн як безпідставно отриманих коштів, то вони є необґрунтованими, задоволенню не підлягають, зважаючи на наступне.

Згідно з ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У відповідності до вимог ч.3 ст.1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Натомість, Відповідач за Зустрічним позовом свої зобовязання за Договором №0007-ф від 01.11.2007р. виконав - забезпечив охорону обєкта Позивача за зустрічним позовом протягом березня 2008р, а тому кошти у розмірі 6300грн отримані Відповідачем за Зустрічним позовом підставно, - на підставі п.п.3.2.13.,8.1.,8.2. вищевказаного Договору.

Зважаючи на те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача за зустрічним позовом, судові витрати слід покласти на нього, керуючись ч.2. ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 82, 84, 85 ГПК України,-суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Венбест", м.Львів до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів, за первісним позовом задоволити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (79053, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 в Львівській філії ВАТ "УБРП", МФО 385446, ЄДР НОМЕР_2) на користь Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Венбест" (79057, м. Львів, вул.Коновальця, 103, р/р 26003066032501 в АКБ "ТАС-Комерцбанк", МФО 300164, ЄДРПОУ 35254744) 6300,00грн основного боргу, 737,35грн пені, 1146,60грн індексу інфляції, 239,75грн 3% річних, а також 102,00грн. - витрат на оплату державного мита та 118,00грн. витрат на оплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовити.

4.Позовні вимоги за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів до Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Венбест", м.Львів, задоволити частково.

5. Стягнути з Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Венбест" (79057, м. Львів, вул.Коновальця, 103, р/р 26003066032501 в АКБ "ТАС-Комерцбанк", МФО 300164, ЄДРПОУ 35254744) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (79053, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 в Львівській філії ВАТ "УБРП", МФО 385446, ЄДР НОМЕР_2) 5000,00грн завданих збитків, 50,00грн. - витрат на оплату державного мита та 236,00грн. витрат на оплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.В задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом відмовити.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному ч.3 ст.85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя