Рішення № 9575001, 11.05.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.10                                                                                 Справа № 9/123

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Лисичанської міжрайонної лабораторії ветеринарної медицини, м. Лисичанськ Луганської області

до Закритого акціонерного товариства "Лисичанський м'ясокомбінат", м. Лисичанськ

про стягнення 5 718 грн. 75 коп.

в присутності представників:

від позивача: Костюк М.С. - директор, наказ № 1/1 ВІД 22.01.07,

від відповідача: не прибув

в с т а н о в и в:

позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у розмірі 4768,27 грн. та пені –346,26 грн. за договором № 1 від 03.01.09 на надання послуг.

Відповідач, ЗАТ "Лисичанський м'ясокомбінат", звернувся до суду з клопотанням за № 09-186 про розгляд справи без участі його представника.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений між ним та відповідачем договір № 1 від 03.01.09, за яким він надавав лабораторні послуги з фізикохімічних, мікробіологічних досліджень м'яса та ковбасних виробів щодо переробки, зберігання, транспортування і реалізації продукції тваринного походження, що підлягає державному нагляду та контролю.

Надання вказаних послуг позивач підтверджує підписаними сторонами актами приймання наданих послуг, однак відповідач розрахувався за отримані послуги лише частково, заборгованість складає 4768,27 грн., яка підтверджена відповідачем шляхом підписання актів звірення розрахунків на цю суму.

Пунктом 4.1 договору передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

За цією умовою позивачем нарахована пеня у розмірі 346,26 грн.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Інтерес позивача полягає у стягненні з відповідача грошової суми у розмірі 5 718,75 грн. за надані послуги з урахуванням штрафних санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1 від 03.01.09, за яким позивачем були надані обумовлені п. 1.1 договору послуги, а відповідач зобов'язався оплачувати ці послуги на підставі підписаних актів після їх підписання.

У підтвердження надання послуг позивачем надані до матеріалів справи копії актів приймання лабораторно-діагностичних послуг (а.с. 14 –93):

·           № 93 за липень 2009 року на суму 2068,0 грн.,

·           № 111 за серпень 2009 року на суму 1447,60 грн.,

·           № 123 за вересень 2009 року на суму 1447,60 грн.,

·           № 133 за жовтень 2009 року на суму 1447,60 грн.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Відповідач розрахувався за отримані послуги лише частково, заборгованість складає 4768,27 грн., яка підтверджена підписаними актами звірення розрахунків на цю суму.

Пунктом 4.1 договору передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

За цією умовою позивачем правомірно нарахована пеня у розмірі 346,26 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність заявленого боргу відповідача у розмірі 4768,27 грн. та правомірність нарахування штрафних санкцій у розмірі 346,26 грн., тому позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

При подачі позову позивачем сплачено державне мито платіжним дорученням № 37 від 10.03.2010 у розмірі 368 грн. 22 коп., що перевищує встановлений чинним законодавством розмір, тому зайва сума підлягає поверненню.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, ЗАТ "Лисичанський м'ясокомбінат", 93110, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Артемівська, 25, код 00443192, на користь позивача, Лисичанської міжрайонної державної лабораторії ветеринарної медицини, 93120, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. К. Маркса, 135, код 26576849, заборгованість за надані послуги у розмірі 4768,27 грн. та пеню –346,26 грн., крім того, витрати зі сплати держмита – 102,0 грн. та інформаційно-технічні витрати –236,0 грн.

3. Повернути позивачу, Лисичанської міжрайонної державної лабораторії ветеринарної медицини, 93120, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. К. Маркса, 135, код 26576849, з державного бюджету зайво сплачене державне мито в сумі 266 грн. 22 коп.

Підставою повернення зайво сплаченого державного мита є це рішення, підписане та скріплене печаткою суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             А.Г. Ворожцов