Рішення № 95744696, 24.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2021 року Справа № 160/17355/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Горбалінського В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо не проведення нарахування та виплатити ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені за період з 15.04.2020 року по 02.11.2020 року включно;

- стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені з 15.04.2020 року по 02.11.2020 року включно в розмірі 99 538,40 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що він проходив службу цивільного захисту у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області. 15.04.2020 року позивача було звільнено зі служби. 02.11.2020 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області здійснило остаточний розрахунок при звільнені, а саме виплатило грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020 рік у розмірі 5 395,34 грн. Розрахунок позивачем проведено, виходячи із середнього розміру грошового забезпечення у сумі 731,90 грн. Виходячи із вищевикладеного, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

29.12.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

15.01.2021 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із клопотанням, в якому просить замінити відповідача - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області у справі №160/17355/20 на належного відповідача – Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

18.01.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду залучено співвідповідачем в даній адміністративній справі Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

20.01.2021 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.

В обгрунтування відзиву відповідач-1 зазначив, що вказана сума до стягнення є не співмірною до тієї суми, яка була вчасно не виплачена позивачу при звільнені. Окрім цього, відповідач-1 зауважив, що позивач проходив службу в Аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, а Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з позивачем жодних розрахунків не проводило. Також відповідач-1 зазначив, що позивача було звільнено 24.04.2020 року, а не 15.04.2020 року як зазначено позивачем. У зв`язку з вищевикладеним, відповідач-1 просить суд в задоволенні позовної заяви відмовити.

02.02.2021 року Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.

В обгрунтування відзиву відповідач-2 зазначив, що сума, що підлягає відшкодуванню є не співмірною сумі, яка була вчасно не виплачена позивачу при звільнені. Також відповідач-2 зауважив, що позивачем було не правильно проведено розрахунок суми компенсації за час затримки розрахунку при звільнені. У зв`язку з вищевикладеним, відповідач-2 просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви.

11.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відповіддю на відзив, в якій підтримав свою позицію викладену у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з наказом №125 від 15.04.2020 року Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області ОСОБА_1 був звільнений із служби з виключенням із списків особового складу кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій та зняттям з усіх видів забезпечення – 24.04.2020 року.

18.09.2020 року ОСОБА_1 звертався до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо нездійснення повного розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні зі служби в частині не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п.12 ч.1 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2020 рік;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області здійснити виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п.12 ч.1 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2020 рік.

03.11.2020 року Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області виплачено ОСОБА_1 компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020 рік у розмірі 5 395,34 грн.

17.11.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/11391/20 заяву ОСОБА_1 про відмову від позову та закриття провадження у справі задоволено.

Провадження у справі №160/11391/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії закрито.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою для стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ч.1 ст.117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні осіб рядового і начальницького складу (зокрема затримку виплати як грошового забезпечення, так і затримку виплати коштів за період вимушеного прогулу на виконання рішення суду, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, які не є складовими заробітної плати (грошового забезпечення)) не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад, розмір виплати грошового забезпечення.

Водночас такі питання врегульовано нормами загального трудового законодавства - Кодексом законів про працю України.

З аналізу зазначених норм трудового законодавства випливає, що умовами застосування статті 117 КЗпП України є невиплата належних звільненому працівникові сум у відповідні строки, вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум. У разі дотримання наведених умов підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому, виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником і підприємством, установою, організацією, під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Означеного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 22.05.2020 року по справі №320/1263/19.

Таким чином, непроведення з вини Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області виплати компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 21.11.2011 року у справі №6-60цс11, встановивши, що працівникові в день звільнення не були сплачені належні від підприємства суми, суд на підставі ст.117 Кодексу законів про працю України стягує на його користь середній заробіток за весь період затримки розрахунку, якщо роботодавець не доведе відсутність у цьому своєї вини.

Отже, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується виключення позивача зі списків особового складу військової частини – 24.04.2020 року та проведення остаточного розрахунку з ним відбулося лише 03.11.2020 року, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено приписи ст.ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України.

Обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу проводиться згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок №100).

Пунктом 8 Порядку №100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Так, згідно довідки Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 12.08.2020 року №61 грошове забезпечення позивача за лютий 2020 – березень 2020 року складала 28 203,01 грн. та 13 242,56 грн. відповідно, отже середньоденний розмір грошового забезпечення позивача розраховується наступним чином: (28 203,01 грн. + 13 242,56 грн.) / 60 (кількість днів в лютому та березні 2020 року) = 690,76 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що сума середньомісячного заробітку позивача за прострочений період складає 132 625,92 грн., виходячи із наступного розрахунку (690,76 грн. (середньоденний розмір грошового забезпечення) * 192 (кількість днів затримки з 24.04.2020 року по 02.11.2020 року)).

Позивачем в позовній заяві заявлено вимогу про стягнення з відповідача компенсації за час затримки розрахунку на день звільнення в сумі 99 538,40 грн., розрахунок якої позивачем проведено не правильно.

Суд зауважує, що в порівнянні із виплаченою позивачу сумою компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій при звільненні в розмірі 5 395,34 грн., суму компенсації за несвоєчасний розрахунок в розмірі 132 625,92 грн., не можна вважати співмірною, оскільки вона значно перевищує суму такої компенсації.

Так, застосування судом критеріїв зменшення розміру відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 року у справі № 761/9584/15-ц.

За висновками Великої Палати Верховного Суду зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до ст.117 КЗпП України, необхідно враховувати:

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;

- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Тобто, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення та, зокрема, визначених критеріїв, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

При вирішенні даного питання суд враховує такі обставини, як розмір недоплаченої суми, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, обставини за яких було встановлено наявність заборгованості, дії відповідача щодо її виплати.

Вказаний підхід застосований Касаційним адміністративним судом під час вирішення справи № 806/2473/18 і наведений у постанові від 30.10.2019.

Враховуючи очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум середнього заробітку зі встановленим розміром заборгованості, характером цієї заборгованості, діями позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям, середній заробіток за час затримки розрахунку підлягає перерахуванню та виплаті позивачу у розмірі, що дорівнює сумі компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, а саме - 5 395,34 грн.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області підлягають частковому задоволенню в наступній редакції:

- визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені за період з 24.04.2020 року по 02.11.2020 року включно;

- стягнути з Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені з 24.04.2020 року по 02.11.2020 року включно в розмірі 5 395,34 грн. (п`ять тисяч триста дев`яносто п`ять гривень 34 копійок).

Керуючись статтями 9, 73-77, 90, 241-246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Короленка, 4, код ЄДРПОУ 38598371), Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (52070, Дніпропетровська область, сільрада Новоолександрівська, комплекс будівель та споруд №42-М, код ЄДРПОУ 35165939) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені за період з 24.04.2020 року по 02.11.2020 року включно.

Стягнути з Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені з 24.04.2020 року по 02.11.2020 року включно в розмірі 5 395,34 грн. (п`ять тисяч триста дев`яносто п`ять гривень 34 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський