Рішення № 9574410, 29.04.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.10                                                                                 Справа № 8/105пд(8/289пд)

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м. Луганськ,

до Господарчого товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Практик», м. Брянка Луганської області, -

про розірвання договору оренди та стягнення 291481 грн. 30 коп.

          Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Кустовський О.С. –головний спеціаліст-юрисконсульт, - довіреність №18-01-00011 від 08.01.09 року;

від відповідача –Александрова А.Є. –представник, - довіреність №28/04-10 від 28.04.10 року; Пустовий М.В., юрист, - довіреність №б/н від 010110 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: 14.12.09 року позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про:

стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з квітня 2009 року по листопад 2009 року у сумі 272669,46 грн., пені за період з 09.05.09 року по 09.12.09 року (з урахуванням періодів виникнення боргу) у сумі 16414,18 грн., 3% річних у сумі 2397,66 грн., нарахованих позивачем у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди державного майна №001831/09, укладеного між сторонами 18.06.04 року;

розірвання вищезгаданого договору оренди державного майна від 18.06.2004 року за №001831/09.

У зв’язку з надходженням позову судом було порушено провадження по справі за №8/289пд.

В ході судового розгляду спору було встановлено наступне.

18.06.04 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди державного майна №001831/09, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування цілісний майновий комплекс Шахтодільниці №1 структурного підрозділу державного підприємства «Луганськвуглебудреструктуризація»оціночною вартістю 3274,9 тис. грн., розташований за адресою: місто Кіровськ, вул. Погуляєва, 2 Луганської області (п.1.1); з метою здійснення видобутку вугілля підземним способом (п.2.1).

Вступ у користування предметом оренди настає з моменту підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі (п.2.2). Передача майна в оренду не тягне за собою передачу орендареві права власності на нього (п.2.4).

          Майно вважається повернутим з моменту підписання акту приймання-передачі, складеного між орендарем та юридичною особою, яка приймає його від нього (п.2.6).

          Орендна плата за перший місяць оренди –квітень 2004 року становить 10916,33 грн., без ПДВ (п.3.1), а у наступні місяці підлягає корегуванню на індекс інфляції за наступні місяці (п. (п.3.2); зараховується на користь Державного бюджету України не пізніше 8-го числа місяця, наступного за звітним (п.3.3); її розмір може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін за умов, визначених п.3.4 договору.

          Орендар зобов’язаний: використовувати орендоване майно за його цільовим призначенням (п.5.2); вчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату до Державного бюджету України (п.5.3); у разі припинення або розірвання цього договору повернути орендодавцю, або вказаному ним підприємству, орендоване майно у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцю збитки у разі погіршення стану майна або його втрати (повної або часткової) (п.5.8).

          Орендодавець має право виступати з ініціативою розірвання цього договору у випадку погіршення стану орендованого майна внаслідок його неналежного використання або невиконання умов цього договору (п.8.2).

          У разі порушення зобов’язань орендар несе відповідальність, встановлену договором та законом, незалежно від наявності його вини (п.10.1); у випадку несвоєчасного або не у повному обсязі перерахування орендної плати орендар відповідно до чинного законодавства сплачує до Державного бюджету України пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу, а також 3% річних від простроченої суми (п.10.4).

          Договір укладено на термін з 18.06.04 року по 18.05.05 року включно (п.11.1), з можливістю пролонгації його дії за умов, визначених п.11.7 цього договору; останній може бути розірвано на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у разі невиконання умов договору, а також у інших випадках, передбачених чинним законодавством України (п.11.5).

          Перелік основних засобів шахтодільниці №1 ДП «Луганськвуглебудреструктуризація», переданих згідно договору оренди, додано до договору в якості Додатка №1.

          Орендодавець 18.06.04 року передав предмет оренди орендарю, що підтверджується актом приймання-передачі.

          17.03.08 року сторони уклали договір №2 до основного договору, згідно якому встановили розмір місячної орендної плати, починаючи з лютого 2008 року, на рівні 27115,13 грн.

          25.09.08 року вони уклали договір №3 до основного договору, згідно якому встановили термін дії основного договору з 18.02.08 року до 17.02.13 року включно.

розмір місячної орендної плати, починаючи з лютого 2008 року, на рівні 27115,13 грн.

          У зв’язку з неналежним виконанням орендарем (відповідачем) умов вищезгаданого договору у період з квітня по листопад 2009 року, позивач нарахував основний борг у сумі 271246,95 грн., а на останній –пеню за вищевказаний період у сумі 16414,18 грн.; інфляційні нарахування у сумі 1422,51 грн. та 3% річних у сумі 2397,66 грн., - а всього –291481,30 грн., - які він просить стягнути з відповідача..

Останній позов не оспорив та не спростував.

12.02.2010 року господарським судом Луганської області по даній справі було винесено рішення, яким позов задоволено у повному обсязі.

Відповідач оспорив це рішення у апеляційному порядку, але 01.04.10 року відкликав з Луганського апеляційного господарського суду свою апеляційну скаргу (тобто рішення набрало законної сили 23.02.10 року) та звернувся до господарського суду Луганської області з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами (вих. №б/н від 06.04.10 року, у якій просить суд переглянути рішення господарського суду Луганської області від 12.02.10 року у справі №8/289пд за нововиявленими обставинами, скасувати це рішення та прийняти нове рішення з урахуванням обставин, на які відповідач посилається.

На обґрунтування заявленої вимоги він стверджує, що під час розгляду спору по суті та винесення рішення відповідач не був присутнім у судовому засіданні та не зміг подати документальні докази часткової сплати боргу, у зв’язку з чим суд І інстанції не врахував цю обставину, при цьому відповідач наголошує на тому, що часткова сплата боргу мала місце як до порушення провадження по справі, так і під час судового розгляду справи.

Відповідач наголошує на тому, що згідно зі ст.22 ГПК України сторони зобов'язані вжити заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Оскільки вищезгадані відомості мають істотне значення для справи, але не були відомі суду раніше, під час розгляду справи, відповідач звернувся до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

У зв’язку з надходженням цієї заяви справі надано номер 8/105пд(8/289пд).

          До початку розгляду справи від представників сторін надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке задоволено судом.

          Представник позивача звернувся до суду з заявою про часткову відмову від позову та зменшення позовних вимог щодо стягнення пені та 3% річних (вих. №10-01-02071 від 28.04.10 року), згідно якій позивач:

          підтвердив факт погашення відповідачем боргу з орендної плати у сумі 272669,46 грн. (відповідач станом на 28.04.10 року добровільно сплатив його);

          відмовився від позовних вимог про розірвання договору оренди державного майна №001831/09 від 18.06.04 року;

          у зв’язку з викладеним просить вважати позовними вимогами вимоги про стягнення на користь Державного бюджету України пені у сумі 16245,68 грн. та 3% річних у сумі 2334,79 грн. (розрахунки додані до заяви).

          Враховуючи, що дана заява позивача відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та іншому чинному законодавству України, не порушує інтереси позивача, держави та інших осіб, - суд приймає її та враховує при винесенні по справі кінцевого рішення.

          Представники відповідача підтримали вимоги про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, при цьому на підтвердження своїх доводів надали до справи документальні докази сплати боргу:

          до звернення позивача з позовом до суду:

          платіжне доручення №1598 від 20.10.09 року на суму 15000,00 грн. (а.с.70);

          після звернення позивача з позовом до суду:

          платіжні доручення: №1748 від 24.12.09 року на суму 10000,00 грн.; №48 від 16.02.10 року на суму 10000,00 грн. (а.с.71, 73);

після винесення рішення суду (у період його апеляційного оскарження):

№79 від 01.03.10 року на суму 20000,00 грн.; №82 від 098.03.10 року на суму 30000,00 грн.; №100 від 16.03.10 року на суму 50000,00 грн.; №111 від 23.03.10 року на суму 50000,00 грн.; №128 від 29.03.10 року на суму 83000,00 грн. та №157 від 31.03.10 року на суму 50000,00 грн. (а.с.72,74-78), - а всього на суму 303000,00 грн., що на 30330,54 грн. перевищує суму боргу, заявленого до стягнення.

          У судовому засіданні вони також подали заяву про зменшення розміру штрафних санкцій (вих. №б/н від 29.04.10 року), згідно якій, посилаючись на ст.233 Господарського кодексу України (далі – ГКУ), просять суд:

врахувати скрутне фінансово-економічне становище підприємства, яке у вищевказаний період часу призвело до утворення боргу з орендної плати; факт вжиття ним заходів до повного добровільного погашення основного боргу, а також фактичну відсутність спричинення збитків державі та іншим суб’єктам господарювання діями відповідача;

          з огляду на викладене зменшити розмір заявлених до стягнення пені та 3% річних та стягнути з відповідача пеню у сумі 4924,25 грн. та 3% річних у сумі 719,30 грн.

          Представник позивача залишив вирішення цього клопотання на розсуд суду.

          Заслухавши представників сторін, оцінивши обставини справи та наявні у ній докази, суд дійшов висновку, що заява про перегляд судового рішення від 12.02.10 року підлягає задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

          З матеріалів справи вбачається, що відповідач жодного разу не з’явився до судового засідання під час розгляду справи №8/289пд, що підтверджує його доводи про неможливість подання ним документальних доказів часткового добровільного погашення боргу з орендної плати.

          Відповідач надав до справи документальні докази про часткове погашення основного боргу з орендної плати станом на 12.02.10 року на суму 35000,00 грн. (15000,00 грн. + 10000,00 грн. + 10000,00 грн.), - про існування яких суду та позивачу не було відомо на день винесення рішення по справі.

          Відповідач також надав документальні докази повного добровільного погашення ним основного боргу станом на 31.03.10 року, у зв’язку з чим позивач станом на 29.04.10 року відмовився від позову в частині стягнення основного боргу та розірвання договору оренди державного майна №0001831/09 від 18.06.04 року.

          Статтею 112 ГПК України встановлено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Як сказано у частинах 1-2 ст. 113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, поданням прокурора не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. Заява, подання прокурора подаються стороною до господарського суду, який прийняв судове рішення.

Відповідач дотримався цих вимог закону.

Згідно приписам ст. 114 ГПК України рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення.

Перегляд за нововиявленими обставинами постанов і ухвал апеляційної і касаційної інстанції, якими змінено або скасовано судове рішення суду першої інстанції, здійснюється судом тієї інстанції, яким змінено або прийнято нове судове рішення.

Заява, подання прокурора про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами розглядаються господарським судом у судовому засіданні у місячний строк з дня їх надходження.

Неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.

За результатами перегляду судового рішення приймаються:

1) рішення—у разі зміни або скасування рішення;

2) постанова—у разі зміни або скасування постанови;

3) ухвала—у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

          Суд вважає, що заявник (відповідач) у даному випадку довів правомірність та обґрунтованість своїх вимог про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення від 12.02.10 року по справі №8/289пд, яке набрало законної сили.

          Розглянувши клопотання відповідача про зменшення суми пені та 3% річних, заявлених позивачем до стягнення, суд вважає, що воно підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

          Згідно нормам статті 233 ГКУ у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

          Як уже сказано вище у цьому рішенні, відповідач до винесення первісного рішення по справі №8/289пд частково добровільно погасив суму основного боргу у розмірі 35000,00 грн, а у подальшому, до набрання рішенням законної сили, добровільно повністю погасив усю суму основного боргу; своїми діями він не завдав шкоди іншим учасникам господарських відносин; позивач не спростував доводи відповідача про його скрутне фінансово-економічне становище; докази супротивного твердженням відповідача у справі відсутні.

          З урахуванням викладеного та керуючись пунктом 3 с. 83 ГПК України, у якій сказано, що господарський суд, примаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання, суд задовольняє клопотання відповідача в частині розміру стягнення пені та 3% річних.

          Таким чином, заява відповідача про перегляд рішення господарського суду Луганської області від 12.02.10 року по справі №8/289пд, яке набрало законної сили, та прийняття нового рішення відповідно до обставин справи, а також клопотання відповідача про зменшення розиміру заявлених до стягнення пені та 3% річних підлягають задоволенню.

          Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд, керуючись ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України, виходить з наступного.

          Позовні вимоги, заявлені позивачем по справі №8/289пд, мають майновий (стягнення боргу з орендної плати, пені та 3% річних) та немайновий (розірвання договору оренди) характер.

          Відповідно до п. «а» ч.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 «Про державне мито»за розгляд господарським судом майнового спору на користь Державного бюджету України підлягає сплаті державне мито у розмірі 1% вартості позову, але не менше 6 (102,00 грн.) та не більше 1500 (25500,00 грн.) неподатковуваних мінімумів доходів громадян.

          Оскільки судом було стягнуто на користь Державного бюджету України основний борг з орендної плати у сумі 272669,46 грн., пеню у сумі 16414,18 грн. та 3% річних у сумі 2397,66 грн., - тобто усього 291481,30 грн., - з відповідача у цій частині спору на користь Державного бюджету України підлягало стягненню державне мито у сумі 2914,81 грн.

          Відповідно до п. «б» ч.2 ст. 3 вищеназваного Декрету за розгляд господарським судом немайнового спору на користь Державного бюджету України підлягає стягненню державне мито у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або 85,00 грн.

          Таким чином, загальна сума державного мита за розгляд цього спору становить 2999,81 грн. (2914,81 грн. + 85,00 грн.).

          Відповідно до розділу ІІ постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.09 року №285 за розгляд спору господарським судом на користь Державного бюджету України підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

          Пунктом «г»ч.2 ст. 3 Декрету КМУ «Про державне мито»встановлено, що за розгляд господарським судом заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами справляється державне мито у розмірі 50% від суми мита за розгляд спору судом І інстанції.

          Тобто, у даному випадку державне мито підлягало сплаті заявником (відповідачем) у розмірі 1499,91 грн. (2999,81 грн. : 2), а витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –у сумі 118,00 грн. (236,00 грн. : 2).

          Фактично заявник (відповідач), звертаючись до господарського суду з вищезгаданою заявою, сплатив на користь Державного бюджету України:

          державне мито у сумі 1499,50 грн. (платіжне доручення №165 від 06.04.10 року), - тобто сума недоплати становить 0,41 грн., - яка підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України;

          витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (платіжне доручення №236,00 грн. (платіжне доручення №166 від 06.04.10 року), - тобто надмірна сплата становить 118,00 грн., - яка підлягає поверненню з Державного бюджету України на користь платника.

          Судом прийнято до уваги, що відповідно до п.35 ст. 4 Декрету «Про державне мито»Регіональне відділення Фонду державного майна у разі звернення до господарського суду з позовом в інтересах держави звільняється від сплати державного мита.

          Керуючись ч.2 ст. 49 ГПК України суд правомірно сплачені судові витрати покладає на Господарче товариство фірму «Практик».

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,36,43,44,47-1,49, п.1-1 та п.4 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85,112-114 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Заяву Господарчого товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Практик», м. Брянка Луганської області, від 06.04.10 року за вих. №б/н –про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Луганської області від 12.02.10 року по справі №8/289пд за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області до Господарчого товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Практик», м. Брянка Луганської області, - про розірвання договору оренди та стягнення 291481 грн. 30 коп., - задовольнити.

2.Скасувати рішення господарського суду Луганської області від 12.02.10 року по справі №8/289пд.

3.Позов задовольнити частково.

4.Стягнути з Господарчого товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Практик», ідентифікаційний код 21847746, яке знаходиться за адресою: місто Брянка, вул. Харківська, 15-а Луганської області, - на користь Державного бюджету України на рахунок:

31111092700017, банк –ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 24048321, - пеню у сумі 4924 (чотири тисячі дев’ятсот двадцять чотири) грн. 25 коп. та 3% річних у сумі 719 (сімсот дев’ятнадцять) грн. 30 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили;

31118095700006, банк: ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач: УДК у місті Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, ОПКО - 24046582; КБК - 22090200; символ звітності банку –095, - державне мито у сумі 0 (нуль) грн. 41 коп.; наказ видати Державній податковій інспекції у місті Брянка Луганської області.

5.Провадження по справі щодо решти позовних вимог припинити.

6.Судові витрати покласти на відповідача.

7.Повернути з Державного бюджету України на користь Господарчого товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Практик», ідентифікаційний код 21847746, яке знаходиться за адресою: місто Брянка, вул. Харківська, 15-а Луганської області, - надмірно сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

Підставою для повернення вказаної суми грошових коштів є примірник цього рішення, скріплений підписом судді та гербовою печаткою господарського суду Луганської області.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 29.04.10 року за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

          Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня його підписання.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано – 05 травня 2010 року.

          Суддя                               А.П. Середа