Рішення № 95743468, 23.03.2021, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 рокуСправа № 912/26/21 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.

при секретарі судового засідання Пастуховій А.Ю.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу №912/26/21 від 01.02.2021

за позовом: Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості, код ЄДР 22218952, вул. Маланюка, 15, м. Кропивницький, 25015

до відповідача: Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, код ЄДР 34894735, вул. Дворцова, 6/7, м. Кропивницький, 25006

про стягнення 49 881,82 грн

ПРЕДСТАВНИКИ

від позивача - Велика С.С., витяг з ЄДР від 23.03.2021;

від відповідача - Волошина Н.Л., витяг з ЄДР станом на 03.02.2021 та наказ №01/07 від 12.02.2020.

У судовому засіданні 02.03.2021 оголошено перерву до 14:30 - 23.03.2021.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 у зв`язку з поновленням працівника на роботі за рішенням суду у сумі 49 881,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 8, абз. 7 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створено для акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг. Фонд має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Ухвалою від 01.02.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/26/21, постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначив на 02.03.2021 - 11:30, встановив сторонам строк для подання заяв по суті справи.

03.02.2021 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання №б/н від 03.02.2021 із вимогою забезпечити розгляд справи №912/26/21 в порядку загального позовного провадження, мотивоване, що рішення Господарського суду Кіровоградської області у даній справі може сплинути на права та обов`язки ОСОБА_2 , також зважаючи на характер спірних правовідносин та того, що справа має певну складність і становить значний інтерес для Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, так як фактично позовні вимоги передбачають повторне стягнення бюджетних коштів на користь фізичної особи, задля повного, об`єктивного розгляду справи, з`ясування обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору, оцінки доводів сторін, викладених у позовній заяві та у відзиві, який буде подано відповідачем, вважає за необхідне подати заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та клопотати про призначення її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

16.02.2021 відповідачем подано до суду відзив №б/н від 16.02.2021 у якому зазначає, що вважає позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області вважає, що кошти, сплачені ОСОБА_1 як допомога по безробіттю мають бути стягнуті саме з нього, а не з відповідача. Так як, в даному випадку ОСОБА_1 буде виплачено і середній заробіток за час вимушеного прогулу і допомога по безробіттю. Причому обидві ці виплати фактично пройдуть за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно з листом Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 26.02.2020 №3000/10/11-28-52-05-13 повідомляється, що станом на 26.02.2020 (тобто на момент масового звільнення працівників) Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області не мало заборгованості зі сплати податків, зборів, платежів.

Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області вважає, що необхідною умовою для стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю у зв`язку з поновленням працівника на роботі за рішенням суду є доведення позивачем правомірності сум такого нарахування, їх розміру та відсутність підстав для припинення такої виплати, при цьому позивачем не надано жодного доказу (в тому числі індивідуального плану надання послуг), який би свідчив про виконання ОСОБА_3 своїх обов`язків, як застрахованої особи та законної наявності підстав для виплат.

23.02.2021 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача на позовну заяву від 22.02.2021 №06-34/322/9 у якій зазначено таке.

Щодо намірів оскарження відповідачем рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 у справі №342/376/20, заперечення відповідача не можуть бути прийняті, оскільки вимоги позивача ґрунтуються на приписах законодавства.

Позивач, із посиланням на постанову Верховного Суду у складі колегії КГС від 06.07.2018 по справі №921/220/17-г/16 зазначає, що судове рішення про поновлення ОСОБА_4 на роботі від 27.07.2020 та видання 29.07.2020 відповідачем наказу на його виконання, може бути правовою підставою для стягнення з відповідача суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному.

Стосовно відсутності у відповідача заборгованості по сплаті єдиних внесків на загальнообов`язкове соціальне страхування, у тому числі на страхування на випадок безробіття, що підтверджується довідкою Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 26.02.2020 №3000/10/11-28-52-05-13, позивач вказує, що законодавство не ставить у залежність виконання обов`язку щодо відшкодування суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду від своєчасної сплати ним нарахованого єдиного внеску.

Щодо одночасного застосування до відповідача стягнення середнього заробітку та допомоги по безробіттю, заперечення відповідача не можуть бути прийняті оскільки стягнення грошових коштів за вимушений прогул та стягнення виплаченого ОСОБА_1 забезпечення в силу норм та приписів законодавства про працю та про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття не є одним і тим же видом юридичної відповідальності. До такого ж висновку дійшов Верховний Суд розглядаючи справу №914/913/17 у постанові від 22.03.2018.

Щодо доведення позивачем правомірності сум нарахування виплаченої допомоги по безробіттю, їх розмір та відсутності підстав для припинення такої виплати, позивач вказує, що до позовної заяви додано обґрунтований розрахунок заборгованості в якому викладено інформацію щодо правомірності сум нарахування ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період з 16.01.2020 по 28.07.2020 з доказами перерахування цих сум до банківської установи. Позивач в межах та у спосіб, що передбачений чинним законодавством вживав всіх заходів щодо сприяння особі у пошуку роботи, Індивідуальний план працевлаштування безробітного з додатками додається.

24.02.2021 позивачем надано до суду фіскальний чек про відправлення рекомендованого листа з повідомленням відповідачу, а саме відповіді на відзив.

31.03.2021 надійшло заперечення на відповідь позивача на відзив №б/н від 02.03.2021 відповідача, у якому Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області наполягає на відсутності підстав для задоволення позову.

У судовому засіданні 02.03.2021 представник позивача заявив усне клопотання про надання часу для висловлення позиції щодо заперечення на відповідь позивача на відзив.

Ухвалою від 02.03.2021 господарський суд відмовив у задоволенні клопотання №б/н від 03.02.2021 Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, з ініціативи суду продовжив встановлений процесуальний строк для подання відповіді на відзив до дати фактичного подання, у задоволенні усного клопотання представника позивача про надання часу для висловлення позиції щодо заперечення на відповідь позивача на відзив відмовив.

У судовому засіданні 02.03.2021 суд оголосив перерву до 14:30 23.03.2021.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, оскільки були присутні у судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив такі обставини справи.

Згідно зі ст. 8, абз. 6 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Положенням про Державну службу зайнятості України, затвердженого наказом Міністерства розвитку, економіки та сільського господарства України від 16.12.2020 №2663 визначено, що Державна служба зайнятості (далі - Служба) є централізованою системою державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Мінекономіки). Служба складається з Державного центру зайнятості, Центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості (далі - регіональні центри зайнятості), міських, районних і міськрайонних центрів зайнятості (далі - базові центри зайнятості), у разі їх створення, Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, закладів професійної (професійно-технічної) освіти державної служби зайнятості, інших закладів освіти державної служби зайнятості (далі - заклади освіти Служби), а також підприємств, установ, організацій, утворених Службою. Державний центр зайнятості, регіональні та базові центри зайнятості є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та банківських установах, кутові штампи та печатки із зображенням Державного Герба України, своїм найменуванням та кодом за ЄДРПОУ, інші печатки та штампи (за наявності).

Пунктами 1, 5, 6 Положення про Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості, затвердженого наказом Кіровоградського обласного центру зайнятості від 10.06.2016 №108-Д-2016 визначено, що Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості є державною установою у централізованій системі державних установ державної служби зайнятості. Базовий центр зайнятості як юридична особа публічного права має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та банківських установах, кутовий штамп і печатку із зображенням Державного Герба України, своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом згідно з ЄДРПОУ, інші печатки та штампи.

До Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості 09.01.2020 звернувся ОСОБА_5 із заявами про надання статусу безробітного та про призначення виплати з допомоги по безробіттю. (а.с. 6-7)

09.01.2020 створено ОСОБА_1 Персональну картку № НОМЕР_1 . (а.с. 5)

На підставі представлених ОСОБА_3 документів та відомостей позивач наказом від 15.01.2020 №НТ200115 надав йому статус безробітного з 09.01.2020 та наказом від 16.01.2020 №НТ200116 призначив допомогу по безробіттю з 16.01.2020 по 09.01.2021.

Допомога по безробіттю ОСОБА_1 була призначена позивачем як застрахованій особі з урахуванням страхового стажу від 6 до 10 років 60% середньої заробітної плати залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: 100% - 90 к. д.. 80% - 90к.д., 70% - 180 к.д.

Наведені обставини підтверджуються Витягом із наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_5 станом на 29.07.2020. (а.с. 8)

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 у справі №340/242/20 скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 26.12.2019 №923/к "Про звільнення ОСОБА_4 " та поновлено його на роботі на посаді головною спеціаліста відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області з 29.12.2019, стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області на користь ОСОБА_4 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 29.12.2019 по 27.07.2020 у сумі 76 372,01 грн. Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку у межах суми 11 215,47 грн звернуто до негайного виконання. (а.с. 9)

29.07.2020 Головним територіальним управлінням юстиції у Кіровоградській області виконано рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 у справі №340/242/20 в частині поновлення ОСОБА_4 на роботі шляхом видання наказу за №6/к "Про поновлення на роботі ОСОБА_4 ". (а.с. 10)

29.07.2020 позивачем були прийняті рішення за №НТ200729 про припинення реєстрації та виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 з 29.07.2020. (а.с. 8)

За період реєстрації у центрі зайнятості ОСОБА_1 була нарахована та виплачена позивачем допомога по безробіттю у загальній сумі 49 881,82 грн, що підтверджується Довідкою про заборгованість від 30.07.2020 №06-34/992/7 відділу бухгалтерського обліку Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості. (а.с. 15)

Позивачем видано наказ від 30.07.2020 №122-Д "Про повернення суми виплаченої допомоги по безробіттю" та направлено на адресу Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Повідомлення (претензію) від 03.08.2020 №06-34/997/9 з обґрунтуваннями та пропозицією добровільного повернення суми виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у зв`язку з поновленням на роботі за рішенням суду. (а.с. 11 -13)

Відповідач листом від 07.08.2020 №09/01-26/198 "Щодо повернення суми виплаченої допомоги по безробіттю" відхилив претензію позивача, кошти не повернув, мотивуючи тим, що станом на 07.08.2020 рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду по справі №340/242/20 від 27.08.2020 не набрало законної сили. (а.с. 14)

Отже, як зазначає позивач, згідно з вказаними у позовній заяві нормами законодавства припинення реєстрації та виплати допомоги по безробіттю, безпосередньо пов`язані з днем поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду на підставі відповідного наказу власника підприємства, установи, організації або його уповноваженого органу.

Враховуючи, що дата видання відповідачем наказу про поновлення ОСОБА_4 на посаді за рішенням суду - 29.07.2020, позивач припинив виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 з 29.07.2020 у зв`язку з припиненням реєстрації безробітного, відповідач має відшкодувати всю суму коштів допомоги по безробіттю, що виплачена ОСОБА_1 за період з 16.01.2020 по 28.07.2020 у загальній сумі 49 881,42 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду із вказаною позовною заявою.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України від 02.03.2000 "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі - Закон).

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Пунктом 8 ст. 1 Закону передбачено, що страховий випадок - це подія, через яку: застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття.

За ст. 6 Закону право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 7 Закону видами забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб від 6 до 10 років - 60 відсотків.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 31 Закону передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення", реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Частиною 1 ст. 34 Закону передбачено, що Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

У відповідності до ч. 4 ст. 35 Закону із роботодавця утримується, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Як уже зазначалось судом, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 у справі №340/242/20 скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 26.12.2019 №923/к "Про звільнення ОСОБА_4 " та поновлено на роботі гр. ОСОБА_4 .

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" також визначено, що роботодавці - це підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

У даному випадку саме Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області по відношенню до гр. ОСОБА_4 є роботодавцем у розумінні ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а тому саме на відповідача покладено обов`язок по відшкодуванню суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення її на роботі за рішенням суду.

Статтями 34, 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, та обов`язок роботодавця сплатити суму виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 12.06.2018 року у справі №914/2087/17, від 06.07.2018 у справі №921/220/17-г/16, від 09.07.2018 у справі №914/1875/17, в яких зазначено, що за положеннями ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" саме судове рішення про поновлення на роботі може бути правовою підставою для стягнення з працедавця суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному.

Так, у постанові Верховного Суду від 06.07.2018 по справі №921/220/17-г/16 судом зроблено висновок, що підстави зазначені у частині 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не можуть тлумачитися розширено, а зокрема, з посиланням на нечинність рішення суду, з огляду на його оскарження в апеляційному порядку, оскільки трудовим та цивільно-процесуальним законодавством передбачено особливості набрання чинності рішеннями судів про поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку на користь поновленої особи.

Наведеним вище спростовуються твердження відповідача, що кошти, сплачені гр. ОСОБА_1 як допомогу по безробіттю мають бути стягнуті саме з нього, а не з відповідача.

Відповідно до Персональної картки №110620010900018 від 09.01.2020 допомога по безробіттю гр. ОСОБА_1 складає 49 881,82 грн.

Розрахунок виплаченої допомоги по безробіттю підтверджується Довідкою про заборгованість від 30.07.2020 №06-34/992/7 згідно якої загальна сума допомоги по безробіттю нарахованої та виплаченої гр. ОСОБА_1 за період з 16.01.2020 по 28.07.2020 складає 49 881,82 грн, та наведено графік здійснення відповідних виплат.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про зайнятість населення" основними завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів є сприяння громадянам у підборі підходящої роботи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 №792 затверджено Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу затверджений (далі - Порядок), який визначає процедуру реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, філією центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласного, Київського та Севастопольського міського центру зайнятості, а також міським, районним, міськрайонним центром зайнятості державної служби зайнятості (далі - центр зайнятості).

Відповідно до п.11 Порядку, за результатами первинного профілювання кар`єрний радник разом з особою, яка шукає роботу, складають індивідуальний план надання послуг. В індивідуальному плані надання послуг зазначається комплекс заходів, які мають вжити кар`єрний радник та особа, яка шукає роботу, строки та періодичність їх надання, зобов`язання сторін щодо виконання цього плану.

Так, позивачем на підтвердження здійснення зазначених дій надано суду Індивідуальний план працевлаштування безробітного №11062011500016 від 15.01.2020 та додатки до нього.

Допомога по безробіттю у розумінні ст. 7 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" є видом матеріального забезпечення безробітного, яка має терміновий характер та за п. 2 ч. 2 ст. 31 наведеного Закону припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Згідно з ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Верховний Суд у постанові від 22.03.2018 у справі №914/913/17 встановив, що вартість соціальної допомоги по безробіттю, стягнення якої є предметом даного позову, підлягає відшкодуванню відповідачем в порядку, встановленому ст. 34, 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а виплати, здійснені на підставі рішення суду в порядку ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю, є сумою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тобто види юридичної відповідальності відповідача перед позивачем та перед безробітнім, є різними, що не суперечить приписам ст.61 Конституції України.

Таким чином, допомога по безробіттю та виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу є різними видами відповідальності відповідача, оскільки мають різні правові підстави застосування.

Як зазначає Велика Палата у постанові від 09.07.2018 у справі №914/1875/17 саме оплата за час вимушеного прогулу зменшується, в тому числі, на отриману допомогу по безробіттю, а не навпаки. Вищевказана ч.4 ст.35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", покладена в основу даного позову, не передбачає жодних підстав чи можливостей зменшити суму виплаченого безробітному та вартості наданих соціальних послуг безробітному, які підлягають відшкодуванню роботодавцем у разі поновлення його на роботі за рішенням суду, в тому числі, і на суму коштів, стягнутих в якості оплати за час вимушеного прогулу.

У постанові Вищого господарського суду України від 05.04.2017 у справі №910/17530/16 викладено такий висновок, утримання суми даної допомоги у випадку поновлення безробітного на роботі за рішенням суду саме з роботодавця (відповідача) прямо передбачено п. 4 ст. 35 Закону. При цьому, оцінка рішення адміністративного суду про стягнення з роботодавця середнього заробітку за час вимушеного прогулу без зарахування отриманої третьою особою допомоги по безробіттю не може бути надана в межах даної судової справи.

Разом з тим, суд зазначає, що на час розгляду справи доказів перерахування коштів, що складають виплачену гр. ОСОБА_1 допомогу по безробіттю в сумі 49 881,82 грн на користь позивача відповідачем не надано.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного суду від 05.10.2020 у справі №906/1043/19 колегія суддів зазначила, що страховик має право на компенсацію з роботодавця виплачених страхових коштів у повному обсязі лише у випадку поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за судовим рішенням, яке набрало законної сили, оскільки право особи отримати допомогу по безробіттю за рахунок страхових коштів гарантується Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та його реалізація не залежить від дотримання роботодавцем вимог трудового законодавства в частині визначення дати його звільнення чи причини звільнення, і саме на страховика покладено забезпечення виплати страхових коштів безробітному.

Матеріалами справи підтверджено фактичне поновлення гр. ОСОБА_6 на посаді згідно з наказом №6/к від 29.07.2020.

Виходячи з наведеного судом, сума виплаченого позивачем забезпечення у розмірі 49881,82 грн, виплачених гр. ОСОБА_7 під час перебування на обліку в центрі зайнятості у період з 16.01.2020 по 28.07.2020, як безробітного, підлягають відшкодуванню відповідачем у відповідності до ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", оскільки із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 73-74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 247, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (код ЄДР 34894735, вул. Дворцова, 6/7, м. Кропивницький, 25006) на користь Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості (код ЄДР 22218952, вул. Маланюка, 15, м. Кропивницький, 25015) 49 881,82 грн, виплаченої допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_1 у зв`язку з поновленням працівника на роботі за рішенням суду, а також 2102,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірники рішення направити сторонам.

Повне рішення складено 24.03.2021.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.