Рішення № 9574315, 27.04.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.10                                                                                 Справа № 18/38

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Медичне підприємство «Ескулап», м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 16987,82 грн.

за участю представників:

від позивача:                    Семенова О.В. за дов. від 27.04.2010;

                              Підскальний Д.О. за дов. від 02.04.2010;          

від відповідача:          Кобцев О.В., директор, паспорт серії ЕК №471260 від 20.06.1997.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача:

-          боргу по орендній платі в сумі 1130,44 грн. за оренду нежитлового приміщення, переданого відповідачу в оренду за договором від 01.08.2003 № 9;

-          пені у сумі 203,48 грн. та трьох процентів річних в сумі 17,10 грн. за прострочення внесення орендної плати;

-          неустойки у розмірі подвійної плати за користування орендованим майном в сумі 15636,80 грн. в зв’язку з несвоєчасним поверненням цього майна.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, він не міг своєчасно повернути орендоване майно позивачу, так як актом опису й арешту майна від 28.11.2008 серії АА № 499045 орендоване майно було описане та арештоване відділом ДВС в ході виконавчого провадження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору оренди комунального майна від 01.08.2003 № 9, укладеному між сторонами за позовом, позивач передав відповідачу в оренду строком до 31.07.2004 рухоме майно (медичне обладнання, меблі, холодильники та інше, всього 56 найменувань), що підтверджується актом приймання-передачі від 01.08.2003, який підписаний повноважними представниками сторін за договором.

Відповідно до договору, відповідач зобов’язався щомісячно (до 31 числа поточного місяця) сплачувати позивачу орендну плату в сумі 483,52 грн. (без ПДВ за перший місяць оренди) з додатковим нарахуванням ПДВ та щомісячним корегування на щомісячний індекс інфляції (п. п. 3.1., 3.2. договору).

В зв’язку з відсутністю заяв сторін про його припинення, договір був автоматично продовжений до 31.07.2009 на підставі п. 12.5 договору.

Рішенням господарського суду Луганської області від 16.04.2009 по справі № 11/76пд, яке набрало законної сили 28.04.2009, вказаний договір був розірваний, відповідача було зобов’язано повернути позивачу орендоване майно, а також з відповідача був стягнутий борг по орендній платі в сумі 10422,80 грн. (за період з липня 2008 р. по лютий 2009 р. включно) та пеня в сумі 1123,15 грн.

За період з 01 по 27 квітня 2009 року включно (поки ще діяв договір оренди, так як судове рішення про його розірвання набрало законної сили з 28.04.2009) відповідач орендну плату позивачу не сплачував, в зв’язку з чим, у відповідача виник борг по орендній платі в сумі 1130,44 грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору.

За таких обставин, борг по орендній платі в сумі 1130,44 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідач допустив прострочення внесення орендної плати позивачу, в зв’язку з чим, на вимогу позивача, на підставі п. 3.5. договору оренди, з урахуванням вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», а також ст. 625 Цивільного кодексу України несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми.

Згідно обґрунтованому, уточненому розрахунку позивача (уточнений розрахунок поданий позивачем суду 16.03.2010) пеня за 6 місяців прострочення складає 133,89 грн., три проценти річних складають 17,10 грн. та підлягають стягненню з відповідача.

В решті вимог про стягнення пені (заявлено до стягнення пеню в сумі 203,48 грн. і заява про зменшення розміру позовних вимог щодо пені суду не подавалась, розрахунок пені не є заявою і він адресований не суду) слід відмовити в зв’язку з їх необґрунтованістю.

Позивачем на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України також заявлено вимогу про стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування орендованим майном в сумі 15636,80 грн. в зв’язку з несвоєчасним поверненням цього майна.

Згідно ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Рішенням господарського суду Луганської області від 16.04.2009 по справі № 11/76пд, яке набрало законної сили 28.04.2009, договір оренди від 01.08.2003 № 9 був розірваний, відповідача було зобов’язано повернути позивачу орендоване майно.

Відповідач орендоване майно до теперішнього часу позивачу не повернув, в зв’язку з чим, позивач нарахував відповідачу неустойку в сумі 15636,80 грн. за період з 28.04.2009 по 31.10.2009.

Доводи позивача підтверджуються матеріалами справи, вказані вимоги ґрунтуються на законі.

За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача неустойки в сумі 15636,80 грн. підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про те, що він вживав заходів до передачі майна але позивач ухилися від прийняття майна, а також про те, що вказане майно було описане та арештовано відділом ДВС у 2008 році, не приймаються судом до уваги за таких підстав:

Доводи відповідача про ухилення позивача від прийняття майна не підтверджені доказами.

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України рішення суду, що набрало законної сили, є обов’язковим на всій території України.

Вищевказане рішення суду набрало законної сили, тобто стало мати силу Закону 28.04.2009. Тому відповідач був зобов’язаний негайно його виконати.

Проведення відділом ДВС у 2008 році опису й арешту орендованого майна не зупиняє дії судового рішення, яке набрало законної сили, тобто не звільняє відповідача від обов’язку виконувати судове рішення. До того ж це майно не є власністю відповідача і на нього не може бути звернуто стягнення за виконавчими документами стосовно відповідача як боржника.

Крім того, рішенням господарського суду Луганської області від 06.04.2009 по справі № 11/77пд, яке набрало законної сили 24.04.2009 (тобто на 4 дні раніше ніж рішення про повернення рухомого майна) відповідача зобов’язано звільнити орендоване нежитлове приміщення (м. Алчевськ, вул. Запорізька, 105, у якому знаходиться рухоме майно –медичне обладнання за неповернення якого нараховано неустойку).

Однак, відповідач до теперішнього часу ухиляється від виконання рішення суду, нежитлове приміщення не звільняє. А в цьому приміщенні знаходиться і рухоме майно, яке також не повернено позивачу.

Позивач зазначив, що відповідач продовжує використовувати це майно у підприємницькій діяльності.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на державне мито в сумі 169,18 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,03 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Медичне підприємство «Ескулап», м. Алчевськ Луганської області, вул. Запорізька, 105, ідентифікаційний код 13408798, на користь управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області, вул. Леніна, 48, ідентифікаційний код 20185674, заборгованість по орендній платі в сумі 1130,44 грн., пеню в сумі 133,89 грн., три проценти річних в сумі 17,10 грн., неустойку в сумі 15636,80 грн., витрати на державне мито в сумі 169,18 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,03 грн.; наказ видати.

3.          В решті позову відмовити.

27 квітня 2010 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 05 травня 2010 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                     В.В. Корнієнко