Рішення № 95743100, 16.03.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2021Справа № 910/18556/20Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Ципки А.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фініс Груп"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 12 067 945,38 грн.

Представники:

від позивача: Муляр Є.Г.

від відповідача: Левицький С.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фініс Груп» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення 12067945,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов`язань з оплати позивачу вартості поставленого товару за Договором поставки № 53-129-01-19-01958 від 17.09.2019, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 11488334,40 грн, 3% річних у розмірі 255191,69 грн та інфляційні втрати у розмірі 324419,29 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 суд ухвалив: позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фініс Груп» залишити без руху; встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами на адресу місцезнаходження юридичної особи відповідача, а саме: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.

02.12.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2021 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 26.01.2021.

У підготовчому засіданні 26.01.2021 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

За наслідками підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.02.2021.

У судовому засіданні 23.02.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

03.03.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2021 призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 16.03.2021.

У судове засідання 16.03.2021 прибули представники сторін.

Представник відповідача подав заперечення на заяву про відшкодування витрат на правову допомогу.

У судовому засіданні 16.03.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.02.2021 позов задоволено повністю; стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код: 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фініс Груп" (01135, м. Київ, вул. Шолуденка, 2, офіс 1; ідентифікаційний код: 41770150) основний борг у розмірі 11 488 334 (одинадцять мільйонів чотириста вісімдесят вісім тисяч триста тридцять чотири) грн 40 коп., 3% річних у розмірі 255 191 (двісті п`ятдесят п`ять тисяч сто дев`яносто одну) грн 69 коп., інфляційні втрати у розмірі 324 419 (триста двадцять чотири тисячі чотириста дев`ятнадцять) грн 29 коп. та судовий збір у розмірі 181 019 (сто вісімдесят одна тисяча дев`ятнадцять) грн 18 коп.

У статті 244 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1- 3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. п. 1, 2, 4, 5, 6, 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що 03.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фініс Груп» (клієнт, позивач) та Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Копусь і Муляр» (адвокатське об`єднання) було укладено Договір про надання правової допомоги № ЮФКМ/11/2020 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання зобов`язується здійснювати представництво клієнта у спорі за участю Відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» щодо стягнення з останнього суми основного боргу, інфляційних збитків та 3% річних, штрафних санкцій внаслідок неналежного виконання договору від 17.09.2019 № 53-129-01-19-01958 з повним обсягом прав та повноважень передбачених відповідно до договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору адвокатське об`єднання зобов`язується здійснювати представництво клієнта на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги (юридичних послуг) та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.

Загальна вартість юридичних послуг (гонорар), що мають бути надані відповідно до цього договору, визначається в розрахунку вартості всього фактично витраченого часу адвокатським об`єднанням на виконання завдання клієнта, та не може перевищувати 50000,00 грн.

Судом встановлено, що між клієнтом (позивачем) та адвокатським об`єднанням складено та підписано без зауважень Акт № 1 прийому-передачі наданих послуг від 23.02.2021, відповідно до якого адвокатське об`єднання надало, а клієнт прийняв послуги щодо представництва клієнта у спорі з ВП «Атомкомплект» ДП «НАЕК «Енергоатом» на загальну суму 50000,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 254 від 23.11.2020 ТОВ «Фініс Груп» перерахувало Адвокатському об`єднанню «Юридична фірма «Копусь і Муляр» 25000,00 грн, призначення платежу: оплата за адвокатські послуги, згідно Договору про надання правової допомоги № ЮФКМ/11/2020 від 03.11.20р без ПДВ; відповідно до платіжного доручення № 257 від 24.02.2021 ТОВ «Фініс Груп» перерахувало Адвокатському об`єднанню «Юридична фірма «Копусь і Муляр» 25000,00 грн, призначення платежу: оплата за адвокатські послуги, згідно Договору про надання правової допомоги № ЮФКМ/11/2020 від 03.11.20р без ПДВ.

Разом з тим, відповідач заперечуючи проти покладення на нього витрат позивача на правову допомогу зазначає, що справа є нескладною, не вимагає спеціальних знань та опрацювання великої кількості документів; позивачем не доведено співмірності таких витрат; вартість однієї години роботи адвоката (1500,00 грн) не відповідає принципу розумності, оскільки мінімальна погодинна заробітна плата в країні складає 36,11 грн.

Так, суд наголошує, що відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тобто, у даному випадку на відповідача.

Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Таким чином, надавши оцінку усім наявним в матеріалах справи документам, врахувавши ступінь складності справи, обсяг опрацьованих матеріалів та ціну позову, суд, керуючись критеріями розумності розміру адвокатських витрат, а також реальності (необхідності) цих витрат, дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджуються наявними у справі доказами та є обґрунтованими, разом з тим, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б доводили неспівмірність витрат, заявлених позивачем до відшкодування, відтак, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення заявленої суми витрат.

З огляду на викладене, судові витрати позивача, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50000,00 грн. відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код: 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фініс Груп" (01135, м. Київ, вул. Шолуденка, 2, офіс 1; ідентифікаційний код: 41770150) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) грн 00 коп.

2. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 24.03.2021

Суддя Ю.В. Картавцева