Рішення № 95738202, 22.03.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/12847/20

Провадження № 2/643/1045/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2021 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Новіченко Н.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк» (далі – позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення 2 811, 07 доларів США заборгованості по кредиту, 154, 77 доларів США заборгованості по сплаті процентів, 6 260, 41 грн. заборгованості по сплаті пені за несплату основного боргу та процентів.

В подальшому, позивачем подана заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до змісту якої позивач просить суд стягнути з відповідача 2 656, 3 доларів США заборгованості по кредиту, 74, 54 доларів США заборгованості по сплаті процентів, 6 260, 41 грн. заборгованості по сплаті пені за несплату основного боргу та процентів.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що між ним та відповідачем було укладено Кредитний договір № 00053/RKN від 19.05.2008. Проте, відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів за цим Договором, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість. У зв`язку з цим позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

У статті 190 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу, одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів та з додержанням вимог частини 5 статті 128 цього Кодексу.

Вказана ухвала разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами була отримана відповідачем, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Проте, відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав.

Згідно з частиною 8 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 279 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.05.2008 року між позивачем (Банк) та відповідачем (Позичальник) було укладено Кредитний договір № 00053/RKN (далі – Договір), відповідно до п. 1.1. якого Банк зобов`язується надати Позичальникові кредитні кошти шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_1 о/р НОМЕР_2 у Банку з 19.05.2008 р. з терміном погашення по 18.05.2023 р. включно у вигляді непоновлювальної кредитної лінії в сумі 17 678, 44 доларів США, на наступні цілі: споживчі потреби в сумі 12 500, 00 доларів США, а також у сумі 5 178, 44 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п.п. 2.1.3., 2.2.7. даного Договору зі сплатою за користування Кредитом відсотків в розмірі 11,9% річних за фактичний період користування Кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом та зі сплатою: комісії за надання кредиту в сумі 315, 63 грн., що сплачується у момент надання кредиту. Видача коштів відбувається на підставі письмових повідомлень (заявок), отриманих від Позичальника, шо є невід`ємними частинами даного Договору, за винятком випадку, зазначеного у п. 2.1.3. даного Договору. Періодом сплати вважати період з 26 по останній робочий день кожного місяця. Позичальник зобов`язується на умовах, в розмірі та в строки, встановлені в цьому Договорі, повернути Банку Кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, а також сплатити комісії, пені та штрафи, що передбачені умовами цього Договору, а також здійснювати погашення заборгованості за цим Договором (за винятком комісії, що сплачується в момент надання кредиту) в наступному порядку: Щомісяця в період сплати Позичальник сплачує відсотки, розраховані відповідно до п.п. 3.1., 3.3. даного Договору, комісію, розраховану відповідно до п. 3.5. цього Договору. Погашення кредиту здійснюється відповідно до Графіку погашення кредиту (Додаток № 1). Вартість кредиту, супутніх послуг, реальної процентної ставки та інших фінансових зобов`язань Позичальника зазначені у відповідному розрахунку (Додаток № 2), що є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 3.1. Договору за користування кредитом у період з дати списання коштів із позичкового рахунку, зазначеного у п. 1.2.1. даного Договору, до дати погашення кредиту Позичальник щомісяця в період сплати сплачує відсотки в розмірі, зазначеному в п. 1.1. даного Договору.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що погашення зобов`язань Позичальника за даним кредитним договором виконується в наступній послідовності: 1) прострочення платежів, 2) сума відсотків, 3) сума комісії, 4) сума неустойки, 5) сума кредиту. Погашення за кожним видом заборгованості відбувається залежно від терміну її прострочення: у першу чергу погашаються прострочені платежі за кожним видом заборгованості, у другу чергу поточні платежі за кожним видом заборгованості. остаточне погашення заборгованості за кредитом виконується не пізніше дати, зазначеної в п. 1.1. Договору. Сума остаточного погашення заборгованості може відрізнятися від суми щомісячного платежу. При несплаті комісії (у випадку її щомісячної сплати згідно з п. 1.1. даного Договору), відсотків та/або частини кредиту протягом періоду сплати, вони вважаються простроченими.

За умовами п. 3.3. Договору відсотки нараховуються Банком: на фактичну суму заборгованості за кредитом 25 числа кожного місяця, в день передбачений для повного погашення кредиту відповідно із п. 1.1. даного Договору, в день повного дострокового погашення кредиту, в день остаточного погашення заборгованості за даним Договором. Відсотки нараховуються за фактичний період користування коштами з дня попереднього нарахування/дати виникнення заборгованості (включно) по 24 число поточного місяця включно/дату передбачену для повного погашення кредиту відповідно із п. 1.1. даного Договору/дату повного дострокового погашення кредиту/дату остаточного погашення заборгованості за даним Договором, при цьому відсотки розраховуються виходячи з фактичної кількості днів користування кредитом та 360 календарних днів у році.

В силу приписів п. 3.4. Договору для погашення заборгованості за даним Договором, у т.ч. комісії й відсотків за користування кредитом, Позичальник надає Банку кошти на рахунки, передбачені п. 1.2. даного Договору для зарахування коштів. Банк здійснює погашення заборгованості за кредитом у порядку, зазначеному в п. 3.2. даного Договору. Зазначені платежі повинні бути здійснені Позичальником протягом операційного часу Банку (до 15:30). Платежі, прийняті Банком пізніше вказаного часу. зараховуються наступного банківського дня.

Згідно з п. 4.1. Договору при порушенні Позичальником протягом терміну дії даного Договору будь-якого із зобов`язань, передбачених п. п. 1.1., 2.2.2., 2.2.3., 2.2.4., 2.2.7.1. даного Договору, банк нараховує, а Позичальник зобов`язується сплатити Банку за кожний прострочений платіж за кожним окремим зобов`язанням пеню в розмірі 0,3% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не менше 20 грн. за кожний прострочений платіж за кожним окремим зобов`язанням. Сплата пені здійснюється в гривні за курсом НБУ на дату нарахування на рахунок, зазначений у п. 1.2. цього Договору. Нарахування Банком пені та зобов`язання Позичальника по сплаті пені на умовах цього пункту здійснюється стільки разів, скільки разів Позичальником було допущено порушення зобов`язань, передбачених п. п. 1.1., 2.2.2., 2.2.3, 2.2.4., 2.2.7.1. даного Договору.

За кожний випадок порушення Позичальником на строк більш ніж 60 календарних днів зобов`язань по поверненню кредиту, сплаті відсотків та комісії, встановлених в п. 1.1. даного Договору, Банк має право нарахувати, а Позичальник зобов`язаний сплатити на першу вимогу Банку, штраф у розмірі 10% від суми простроченого платежу, на рахунок, зазначений у п. 1.2. даного Договору. Сплата штрафу здійснюється в гривні за курсом НБУ на дату нарахування (п. 4.2. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання зобов`язань сторонами за даним Договором.

Проте, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість: 2 656, 3 доларів США - заборгованість по поверненню кредиту, 74, 54 доларів США – заборгованість по сплаті процентів, 6 260, 41 грн. – заборгованість по сплаті пені.

У зв`язку з цим, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Положеннями частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1 та 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач взятих на себе зобов`язань належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість, а саме 2 656, 3 доларів США - заборгованість по поверненню кредиту, 74, 54 доларів США – заборгованість по сплаті процентів.

Таким чином, відповідний борг в сумі 2 656, 3 доларів США - заборгованість по поверненню кредиту, 74, 54 доларів США – заборгованість по сплаті процентів, який існує на момент розгляду справи в суді, має бути стягнутий з відповідача в судовому порядку.

Що стосується вимог позивача в частині стягнення 6 260, 41 грн. пені, суд зазначає наступне.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Оскільки відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання, позивач, на підставі п. 4.1. Договору нарахував 6 260, 41 грн. пені.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд вважає його арифметично вірним та таким, що відповідає положенням чинного законодавства.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до частини 1 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Положеннями частин 1 та 3 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина 4 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України).

Разом з цим відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов впродовж встановленого строку. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що відповідач був позбавлений можливості у порядку частини 4 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України письмово та завчасно повідомити суд про неможливість подання у встановлений законом строк доказів та об`єктивних причини, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина 7 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).

При цьому, за приписами частини 4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належним доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов`язання, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 13, 15, 16, 76-78, 81, 141, 223, 263, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,–

ВИРІШИВ:

1. Позов з Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» заборгованість по кредиту у розмірі 2 656 (дві тисячі шістсот п`ятдесят шість) доларів США 3 центи, заборгованість по сплаті процентів у сумі 74 (сімдесят чотири) долари США 54 центи, заборгованість по сплаті пені у розмірі 6 260 (шість тисяч двісті шістдесят) грн. 41 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

3. Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Позивач: Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк», код ЄДРПОУ 21650966, м. Одеська область, м. Чорноморськ, пр. Миру, буд. 28.

5. Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 22.03.2021 року.

Суддя Н.В. Новіченко