Ухвала суду № 95736416, 22.03.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

22.03.21

Справа № 522/6699/19

Провадження № 2-ві/521/5/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Роїк Д.Я.

за участю секретаря - Коновалової К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» про скасування наказу про припинення трудового договору, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення матеріальної шкоди, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси під головуванням судді Мурзенко М.В. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» про скасування наказу про припинення трудового договору, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення матеріальної шкоди.

15 березня 2021 року позивач ОСОБА_1 надав через канцелярію суду заяву про відвід судді Мурзенко М.В. по вказаній справі.

Ухвалою судді у зазначеній справі від 17.03.2021 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Мурзенко М.В. для вирішення питання про відвід передано до канцелярії Малиновського районного суду м. ОДеси для призначення судді для вирішення питання про відвід судді Мурзенко М.В.

За результатами автоматичного розподілу справи, який відбувся 19.03.2021 року, заяву про відвід передано судді Малиновського районного суду міста Одеси Роїк Д.Я. 22.03.2021 року.

ОСОБА_1 заяву про відвід обґрунтував наступним.Суддя Мурзенко М.В. розпочав розгляд 2-річної трудової справи у Малиновському районному суді м. Одеси , після 6 самовідводів суддів, створив перешкоди у формуванні належної доказової бази, йдучи демонстративно на поводу представників відповідачів відмовивши у задоволенні клопотання поданого в порядку ст. 84 ЦПК України, відносно виклику 5 свідків та витребування вкрай необхідних документальних доказів, які занадто важливі для правильного вирішення 2-х річної трудової справи та постановлення єдиного-справедливого законного та обґрунтованого судового рішення. Зустрівши цинічну процесуальну перешкоду змушений подати заяву для забезпечення доказів на підставі ст.ст. 116-118 ЦПК України.Зазначав, що представник відповідача адвокат Сидоров В.О. перед розглядом справи боягузливо збіг з Одеського порту прихопивши незаконно 5 посадових окладів, а його наступниця адвокат ОСОБА_2 продовжуючи командувати суддею задіяним у банальну системну корупцію примусила суддю Мурзенка М.В. неправомірно відмовити у задоволенні заяви про забезпечення доказів.

У відповідності до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Згідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали заяви про відвід, в якій зазначено заявником підстави для відводу, дослідивши наявні матеріали цивільної справи приходить до висновку про недоцільність задоволення вказаної заяви з огляду на наступне.

Так, позивачем по справі № 522/6699/19 були заявлені клопотання щодо виклику та допиту в судовому засіданні свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , подані клопотання про витребування доказів: оригіналу наказу в.о. директора ДП «Одеський порт» №99кз-1 від 19.03.2019 р., копії рішення профкому Одеського порту від 20.03.2019 р., всього пакету документів, які стали підґрунтям для звільнення позивача з роботи 19.03.2019 р., матеріалів перевірки та проведеного службового розслідування по заяві позивача від 07.12.2018 р № 005383,БОД, повної фіксацію перетинів позивачем КПП на території порту за 28.06.2018,29.06.2018,16.07.2018,15.08.2018,07.11.2018р.р. що була зафіксована автоматично електронною системою «СКД», які протокольною ухвалою від 10.02.2021 року були задоволено частково ( т.3 а.с. 24-25). За власною ініціативою, протокольною ухвалою від 10.02.2021 року, суд також ухвалив витребувати у відповідача належним чином засвідчені копії табелів обліку роботи та робочого часу за період січень-лютий 2019 року та відомості про нараховану та виплачену заробітною платню ОСОБА_1 з її складовими.

22.02.2021 року позивачем подано заяву про забезпечення доказів, в якій позивач просив викликати і допитати у якості свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також витребування з Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт»: матеріалів перевірки та проведеного службового розслідування по заяві позивача від 07.12.2018р., яка зареєстрована БОДом відповідача за №005383; оригіналу оскарженого наказу №99кз-1 від 19.03.2019 року; належним чином завірену копію рішення Профкому Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» про дачу згоди на звільнення ОСОБА_1 з роботи; весь пакет документів, які слугували підґрунтям прийняття наказу про звільнення з роботи ОСОБА_11 ; витребування зі слідчого відділу Одеського обласного управління СБУ, а також слідчого Управління ГУ Національної поліції в Одеській області, належним чином засвідчених копій процесуальних рішень з кримінальних справ розслідування стосовно: ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ; витребування з Одеської обласної прокуратури належно засвідчених копій процесуальних рішень з боку процесуальних керівників прокуратури стосовно підслідних вище перелічених суб`єктів портової оргзлочинності (з 2016 року); витребування з Головного Управління Державної служби України з питань праці в Одеській області усі матеріали перевірок ДП «Одеський морський торговельний порт», які були проведені у грудні 2018 року - січні - лютому 2019 року, з того дня (10.12.2018р.) як заблокували прохід на територію Одеського порту ОСОБА_1 та організували численні знущання ( т.3 а.с.34-41).

Ухвалою від 02.03.2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» про скасування наказу про припинення трудового договору, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди відмовлено. Відмова мотивована тим, що на стадії підготовчого провадження суд дійшов висновку про відсутність необхідності виклику вказаних свідків та витребування зазначених доказів, оскільки суду не надано доказів передбачених ч.1 ст. 116 ЦПК України. Щодо витребування зі слідчого відділу Одеського управління СБУ та слідчого Управління ГУ Національної поліції в Одеській області, Одеської обласної прокуратури, ГУ Державної Служби України з питань праці в Одеській області процесуальних рішень , матеріалів перевірок, то позивачем не надано суду достовірних відомостей про проведення таких перевірок, їх взаємозв`язку із предметом доказування по справі, позивачем не надано суду достовірних відомостей про наявність проваджень відносно осіб зазначених в п. 5 заяви про забезпечення доказів.

На виконання ухвали Малиновського районного суду від 10.02.2021 року про витребування доказів відповідач ДП «Одеський морський торгівельний порт» надав інформацію щодо перетину ОСОБА_1 контрольно-пропускного пункту Одеського морського порту.

Матеріали справи також містять клопотання відповідача ДП «Одеський морський торговельний порт» від 18.03.2021 року №вх. 11833 про приєднання до матеріалів справи табеля обліку робочого часу ОСОБА_1 , за січень та лютий 2019 р., розрахункові листки за листопада 2018 р.- червень 2019 р. ОСОБА_1 , виписку з ЄДРЮОТА ФОП щодо ДП «Одеський порт».

Підстави для відводу судді передбачені ст. 36 ЦПК України.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Отже, суддя не може брати участь у розгляді справи за наявності підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України.

Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань цивільного судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у цивільних справах є інститут відводу судді, що має на меті відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є сумніви.

Визначаючись щодо наявності підстав для відводу, необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Складова безсторонності для забезпечення права на справедливий суд, передбачена статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначається як на підставі суб`єктивного критерію - особистих переконань та поведінки певного судді, так і на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" (Feyv.Austria), від 24 лютого 1993року ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Таким чином, наявність безсторонності визначається фактором, чи забезпечено судом умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності, про що і зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини в справі Білуха проти України від 9 листопада 2006 року та справі Мироненко та Мартенко проти України» від 10.12.2009 року.

Фактично відвід вмотивований незгодою позивача щодо неправомірності відмови у задоволенні його заяви про забезпечення доказів, а така незгода не може викликати сумнів в неупередженості або необ`єктивності судді.

Також, в заяві про відвід позивач зазначає про наявність з боку відповідача ДП «Одеський морський торговельний порт» примусу щодо розгляду заяви про забезпечення доказів, наявності «банальної системно корупційної портово-суддівської схеми», застосування «дрішлюковські кліше» під час розгляду справи суддею Мурзенко М.В., однак заявником жодних обґрунтувань та доказів зазначених обставин не вказано, мотивів як зазначені обставини можуть вплинути на неупередженість судді Мурзенка М.В. також заявником не наведено, тому у задоволенні заяви слід відмовити.

Згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

При вирішенні питання про відвід судді Мурзенко М.В. судом не встановлено ні суб`єктивних, ні об`єктивних критеріїв, які б свідчили про упередженість та відсутність безсторонності судді при розгляді цивільної справи №522/6699/19 (провадження №2/521/804/21).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 35-40 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді по цивільній справі №522/6699/19 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» про скасування наказу про припинення трудового договору, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення матеріальної шкоди.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Д.Я. Роїк