Рішення № 9573476, 01.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/5501.04.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Комунального підприємства «Компанія»Вода Донбасу»в особі відокремленого підрозділу Єнакієвського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»до Державного підприємства «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація»про стягнення 4 851,34 грн. за участю представників позивача не зявився., відповідача Тимошенко К.А., довіреність за №11 від 31.12.2009р., ВСТАНОВИВ:

У січні 2010 року позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача про стягнення 3838,80 грн. основного боргу, 507,43 грн. збитків від інфляції, 122,54 грн. 3% річних, а загалом 4 851,34грн. боргу у звязку з неналежним виконанням останнім зобовязань з оплати послуг з централізованого водопостачання за договором № 5-4ш/08 від 01.01.08р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2010 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.03.2010року.

09.03.2010р. представник позивача через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без представника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні 01.04.2010р., надав відзив на позовну заяву, де визнав позов в частині основного боргу та заперечив проти позову в частині стягнення пені, інфляційних витрат та 3% річних.

Враховуючи те, що незявлення представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов відсутності представника позивача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Комунальним підприємством «Компанія»Вода Донбасу»Єнекієвського регіонального виробничого управління (підприємство) та Державного підприємства «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація»(споживач) було укладено договір про зовнішнє централізоване водозабезпечення № 5-4ш/08 від 01.01.08р., за умовами якого підприємство зобовязується надавати споживачу послуги по центральному питному водозабезпеченню в обємі згідно до щомісячного графіку (п.2.3. договору), а споживач зобовязується своєчасно сплачувати послуги за встановленими тарифами в строки та на умовах, передбачених договором (п.1.1. договору).

На виконання умов договору позивач у жовтні та листопаді 2008 року надав відповідачу послуги на загальну суму 3838,80 грн., що підтверджується Актом поставки питної води від 31.11.2008р. та від 30.11.2008р.

Відповідач визнав борг у сумі 3 838,80 грн., шляхом проведення та підписання Акту звірки взаєморозрахунків від 01.01.2010р.

На день подання позову заборгованість відповідача складає 3838,80 грн., що підтверджується поясненнями позивача.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобовязання з поставки товару, а відповідач не виконав неналежним чином взяті на себе зобовязання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 3 838,80 грн.

Відповідач в судовому засіданні визнав позовні вимоги в частині стягнення 3 838,80 грн. боргу.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 3838,80 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позов в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 507,43грн. та 3 % річних в розмірі 122,54грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у звязку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобовязань з оплати поставленого товару за даним договором на підставі ст.625 ЦК України також є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 7.3 договору у випадку порушення покупцем строків оплати за товар передбачених договором, споживач сплачує підприємству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день такої прострочки.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії нараховано 382,57грн. пені відповідно до наданого розрахунку.

З урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем зобовязання, стану виконання відповідачем цього зобовязання, розміру прострочених сум та тяжкого фінансового становища відповідача суд вважає можливим відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 50,00 грн. В позові в частині стягнення 382,57 грн. пені судом відмовлено.

Державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 75,78 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація»(місцезнаходження: 03142, м. Київ, пр-т, Академіка Паладіна, 46/2 код 35703830) на користь Комунального підприємства «Компанія»Вода Донбасу»Єнекієвське регіональне виробниче управління (місцезнаходження: 86427, Донецька область, м. Єнакієве, Луганське шосе, 22 код 35397806) 3838 (три тисячі вісімсот тридцять вісім) грн. 80 коп. основного боргу, 50 (пятдесят) грн. 00 коп. пені, 507 (пятсот сім) грн. 43 коп. інфляційної складової боргу, 122 (сто двадцять дві) грн. 54 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Чебикіна