Рішення № 9573376, 12.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/15112.05.10 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Експосервіс"

до                    товариства з обмеженою відповідальністю "С.В.С. - ЛТД"

про                     стягнення 47 983, 71 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача Бойко М.М. –предст. за дов.,

від відповідача Радюк Д.А. –предст. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "С.В.С. - ЛТД" про стягнення 47 983, 71 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов Договору про надання поворотної фінансової допомоги № 11/ФД від 30.10.07.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.03.2010 порушено провадження у справі № 43/151, розгляд справи призначено на 12.05.2010.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, вимог суду не виконав, представник Відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог не заперечував.

В судовому засіданні від представника Позивача надійшла заява про уточнення до позовних вимог, відповідно до якої Позивач просить стягнути з Відповідача 31000, 00 грн. основного боргу, 9798, 00 грн. інфляційних нарахувань, 2185, 71 грн. 3 % річних та припинити провадження у справі в частині стягнення 5000, 00 грн. основного боргу на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.07 між товариством з обмеженою відповідальністю "Експосервіс" (далі - Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "С.В.С. - ЛТД" (далі - Відповідач) було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги № 11/ФД (далі –Договір).

За умовами Договору Позивач зобов’язувався надати Відповідачу поворотну фінансову допомогу, а Відповідач зобов’язувався повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах передбачених цим Договором.

Позивач на виконання умов Договору перерахував на розрахунковий рахунок Відповідача грошові кошти у розмірі 250000, 00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками та сторонами не заперечується.

Відповідно до п. 3.1 Договору Відповідач зобов’язувався повернути фінансову допомогу по закінченню строку дії Договору.

Згідно п. 8.1 Договір діє до 31.12.08, отже, Відповідач зобов’язувався здійснити повернення грошових коштів не пізніше 01.01.09.

Відповідач свої зобов’язання належним чином не виконав, отриману фінансову допомогу повернув частково.

18.02.10 Позивач звернувся до Відповідача з вимогою № 34 щодо повернення заборгованості.

Відповіді на вимогу не надійшло, грошові кошти Відповідач не повернув.

Відповідно до розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 11/ФД від 30.10.07 на момент звернення до суду складала: 36000, 00 грн. основного боргу, 9798, 00 грн. інфляційних нарахувань та 2185, 71 грн. 3 % річних.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в обсязі уточненого розрахунку.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Після подачі позову та порушення провадження у справі Відповідач добровільно погасив частину основного боргу у розмірі 5000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 701 від 12.04.10.

Враховуючи, вищевикладене, провадження у справі в частині стягнення 5000, 00 грн. основного боргу підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України) позовні вимоги в частині стягнення 31000, 00 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої Законом відповідальності.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню за уточненим розрахунком Позивача.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "С.В.С. - ЛТД"(03151, м. Київ, Повітрофлотський пр-кт, 72, код ЄДРПОУ 34297122, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Експосервіс" (02217, м. Київ, вул. Драйвера, 11, кв. 38, код ЄДРПОУ 24366102) 31 000 (тридцять одну тисячу) гривень 00 коп. основного боргу, 9 798 (дев’ять тисяч сімсот дев’яносто вісім) гривень 00 коп. інфляційних нарахувань, 2 185 (дві тисячі сто вісімдесят п’ять) гривень 71 коп. 3 % річних, 479 (чотириста сімдесят дев’ять) гривень 84 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Провадження у справі в частині стягнення 5000, 00 грн. основного боргу припинити на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя           М.В.Пасько

Дата підписання рішення ____