Рішення № 9573295, 16.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/6716.03.10 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТВК" До                              Приватного підприємства «Інтурсервіс Каліпсо"

Про                              стягнення 46183,22 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Белемба В. В. –представник (дов. б/н від 15.03.2010 р.)

Від відповідача          не з’явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТТВК" (далі –позивач) звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства «Інтурсервіс Каліпсо" (далі –відповідач) про стягнення основного боргу у розмірі 46183,22 грн., який виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Агентського договору № 377 від 12.05.2009 р.

Ухвалою суду від 21.01.2010 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/67 та призначено розгляд справи на 16.02.2010 р.

В судове засідання 16.02.2010 р. представники сторін не з'явились, вимоги ухвали суду від 21.01.2010 р. не виконали.

Ухвалою суду від 16.02.2010 р. відкладено розгляд справи на 16.03.2010 р., зобов’язано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 21.01.2010 р. про порушення провадження у справі № 12/67.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалі від 21.01.2010 р не виконав, представника в судове засідання не направив.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.03.2010 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2009 року між сторонами було укладено Агентський договір №377 на реалізацію туристичного продукту.

Відповідно до п.2 Агентського договору № 377 від 12.05.2009 р. відповідач, в інтересах позивача, реалізує туристичний продукт, що складається з туристичного пакета, складовою частиною якого є набір необхідних документів, що підтверджують право туриста на тур або на певні види туристичних послуг.

27.07.2009 р. відповідач забронював тур у позивача до Греції/Кріт на період з 07.08.2009 р. по 21.08.2009 р., що підтверджується заявкою на бронювання (наявна в матеріалах справи).

На виконання умов Агентського договору № 377 від 12.05.2009 р. позивач надав відповідачу туристичний пакет.

Відповідно до рахунку-фактури № 6519 від 29.07.2009 р. оплата за туристичний пакет (авіа квитки, обслуговування за кордоном, страховка) становить 46183,22 грн.

Відповідач рахунок-фактуру не оплатив, натомість 31.07.2009 р. надіслав позивачу гарантійний лист, в якому гарантував оплату до 05.08.2009 р., 06.08.2009 р. відповідач знову надіслав позивачу гарантійний лист, в якому гарантував оплату до 07.08.2009 р.

Станом на день розгляду спору оплата за наданий туристичний пакет, вартість якого становить 46183,22 грн., від відповідача не надійшла.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 46183,22 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Інтурсервіс Каліпсо»(Адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, р/р № 26004190686500 у АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 36017768), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТВК»(Адреса: вул. Червоноармійська, 72, оф. 7, м. Київ, 03680, р/р № 26003113154001 в Філії Центральне РУ АТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300937, код ЄДРПОУ 36285831; свідоцтво платника податку на прибуток №100208415, ІПН 362858326507) 46183 (сорок шість тисяч сто вісімдесят три) грн. 22 коп. основного боргу, 461 (чотириста шістдесят одна) грн. 83 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                    Л.В.Прокопенко