Рішення № 9573289, 26.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/5926.03.10 За позовом          Приватного підприємства "Комерційний інформаційно-аналітичний центр "ТЕРЦ" До          Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоліт"

Про                     стягнення 28 722, 00 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Шинкаренко С. О. –представник (дов. № 26/09 від 11.01.2010 р.)

Від відповідача           не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоліт" про стягнення грошових коштів у розмірі 27722,00 грн. (27722,00 грн. –основний борг) внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті за поставлений товар, а також 1000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Ухвалою суду від 22.01.2010 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено ровадження у справі № 12/59 та призначено розгляд справи на 23.02.2010 р.

Ухвалою суду від 25.02.2010 р. призначено розгляд справи на 26.03.2010 р., зобов’язано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 22.01.2010 р. про порушення провадження у справі № 12/59.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, вимог суду викладених в ухвалах від 22.01.2010 р. не виконав, в судове засідання 26.03.2010 р знову не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Про поважні причини неявки в судове засідання відповідача чи повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 26.03.2010 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем була здійснена поставка склопакетів відповідачу на загальну суму 30022,00 грн., факт передачі товару підтверджується видатковою накладною № РН-081111005 від 11.11.2008 р. та довіреністю відповідача на отримання товару № 33 від 11.11.2008 р.

Відповідач за отриманий товар сплатив 2300,00 грн., тобто, на момент подачі позову сума заборгованості відповідача перед позивачем становила 27722,00 грн.

18.09.2009 р. позивач надав відповідачу претензію на оплату боргу в розмірі 27722,00 грн., але відповідач, у передбачений законодавством строк, а саме, ст. 530 ЦК України, зобов’язання не виконав.

Крім суми основного боргу, позивач ставить вимоги про стягнення витрат на адвокатські послуги у розмірі 1 000 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Також статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема в частині 1 статті зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлені спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що між сторонами шляхом поставки позивачем товару по видатковій накладній та прийняття його відповідачем було укладено Договір поставки, за яким позивач зобов'язався передати відповідачеві товар, а відповідач зобов'язався прийняти його та сплатити його вартість.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено: якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем грошові кошти у розмірі 27 722,00 грн. за поставлений позивачем товар не сплачено.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доказів погашення заборгованості перед позивачем суду не надано.

Таким чином, вимоги позивача по стягненню суми основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вирішення питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд враховує наступне.

Розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

За таких обставин, керуючись ч. 5 ст. 49 ГПК України, а також п. 11 Листа Вищого господарського суду України від 13.02.2002 р., № 01-8/155 "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів" господарський суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову, приходить до висновку про покладення витрат з оплати послуг адвоката на відповідача у повному обсязі, тобто 1000,00 грн.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність “Родоліт” (02183, м. Київ, вул. Кибальчича, 3-Б, код ЄДРПОУ 33781681, р/р 2600941329001 в АБ «Київська Русь»м. Київ, МФО 319092 чи з будь-якого рахунку іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного підприємства «Комерційний інформаційно-аналітичний центр «ТЕРЦ»(69093, м. Запоріжжя, вул. Зестафонська, 14-А, кв. 48, код ЄДРПОУ 30608591, р/р 26003000131386, в АКБ «ЧБРР»м. Сімферополь, МФО 384577) 27 722 (двадцять сім тисяч сімсот двадцять дві) грн. 00 коп. - основного боргу, 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. –витрат на оплату послуг адвоката, 278 (двісті сімдесят вісім) грн. 22 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                           Л.В.Прокопенко