Рішення № 9573072, 12.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/10212.05.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Круазетен» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Белона»

про стягнення заборгованості

                                                                                           Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Романчук Л.Г. (довіреність від 24.03.2010р.);

від відповідача: не з’явились;

12.05.2010р. у судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Круазетен»(надалі ТОВ «Круазетен», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Белона»(надалі ТОВ «Белона», відповідач) суми боргу 50171, 26 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки № 0211-01 від 02.11.2009р. не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставлених товарів, у зв’язку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку.

Відповідач надав відзив на позов у якому заявлені позовні вимоги визнав, та у зв’язку з неможливістю направити представника, розгляд справи, просив здійснювати без участі ТОВ «Белона».

Розглянувши подані документи, заслухавши доводи представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2009р. між ТОВ «Круазетен»та ТОВ «Белона»укладено господарський договір поставки № 0211-01 згідно з яким постачальник зобов’язувався передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець (відповідач у справі) зобов’язувався прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поставка товару з приводу оплати якого виник спір у даній справі підтверджується накладною № 0311-05 від 03.11.2009р. на суму 50171, 26 грн., яка у належним чином засвідченій копії наявна в матеріалах справи та саме така підтверджує виконання договірних зобов’язань позивачем. Отримання товару відповідачем підтверджується довіреністю № 111 від 02.11.2009р., що також в копії залучена до справи.

Відповідно до п. 11.1 договору, договір вступає в дію з дати його укладання обома сторонами і діє до 30.06.2010р.. Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в період здійсненої поставки товару з приводу оплати якого виник спір, за вказаним договором суду не представлено, у зв’язку з чим зазначена у позовній заяві накладна свідчить про поставку продукції в межах укладеного договору.

Порядок розрахунків за договором сторони погодили у розділі 8 договору, згідно з п. 8.1 якого, покупець повинен сплатити постачальнику, не пізніше 3 робочих днів з дати виписки рахунку-фактури постачальником; оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника в договорі.

Виставлений на оплату рахунок-фактура № 0311-05 від 03.11.2009р. відповідачем не сплачений, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем складає 50171, 26 грн., доказів які б спростовували визначену суму боргу відповідачем не представлено і така відповідачем визнається.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням п. 8.1 договору, строк виконання зобов’язань по оплаті товару отриманого за накладною від 03.11.2009р. станом на час вирішення спору є таким, що настав, розрахунок мав бути здійснений протягом 3 робочих днів з дати виписки рахунку-фактури № 0311-05 від 03.11.2009р..

З метою вирішення питання про погашення заборгованості позивач звертався до відповідача з претензією від 18.11.2009р. у якій просив сплатити суму заборгованості в сумі 50171, 26 грн., однак коштів в оплату товарів щодо поставки яких виник спір позивачем не отримувалось, відповідачем доказів сплати таких на користь позивача суду не надано. Позовні вимоги відповідачем визнаються.

В силу положень договору (п. 8.2) оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника в договорі.

Про визнання відповідачем заборгованості в розмірі 50171, 26 грн. свідчить, зокрема: акт звіряння розрахунків складений станом на 24.12.2009р., який підписаний обома сторонами, скріплений печатками підприємств та залучений до матеріалів справи у оригіналі. Доказів здійснення розрахунків за товар після підписання вказаного акту звірки відповідачем суду не надано, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу суду не представлено, у зв’язку з чим сума заборгованості перед позивачем складає 50171, 26 грн. заявлена до стягнення, і вимоги щодо такої підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 501, 72 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Белона»(юрид. адреса: 04116, м. Київ, вул. Ванди Василевської 18, р/р 260070262101 у банку ТОВ «Партнер-Банк»МФО 339339, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 36001721) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Круазетен»(01030, м. Київ, вул. Чапаєва 10, р/р 260011072101 у ПАТ «КБ «Партнер-Банк»МФО 339339, ідент. код 35252784) 50171, 26 грн. (п’ятдесят тисяч сто сімдесят одну тисячу 26 копійок) основного боргу, 501, 72 грн. (п’ятсот одну гривню 72 копійки) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 13.05.2010