Ухвала суду № 95729540, 19.03.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4606/20

Провадження № 1-кс/202/1433/2021

УХВАЛА

19 березня 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Ісаєва Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Булгакової Г.В.,

прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Ружанського Є.Б.,

захисника Педуса О.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області Плюкало М.П., погоджене з прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури Новічковим С.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Російської Федерації громадянина України, неодруженого, на утриманні неповнолітніх, малолітніх або інших непрацездатних осіб не маючого, маючого вищу освіту, працюючого на посаді комерційного директора ТОВ «КИЇВСЬКА РУСЬ» (ЄДРПОУ 31824838), пенсіонера, інваліда ІІ групи, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.5 ст.191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040000000127 від 05.02.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.5 ст.191 КК України.

У клопотанні слідчого наведені дані, котрі вказують на причетність ОСОБА_1 до заволодіння чужим майном шляхом зловживанням службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах та організованою групою, а також у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене у складі організованої групи, тобто до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.5 ст.191 КК України.

17 березня 2021 ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

18.03.2021 року слідчому судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області Плюкало М.П., погоджене з прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури Новічковим С.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слідчий в обґрунтування клопотання зазначив про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у інкримінованих йому злочинах. Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудовим розслідуванням на теперішній час не встановлені документи щодо закупівлі товарів (будівельних матеріалів) зазначених у підсумковій відомості ресурсів та використаних на об`єктах "ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013, Капітальний ремонт покрівлі, що становить складову частину житлових будинків за адресою: АДРЕСА_2, АДРЕСА_4 АДРЕСА_3. Коригування". Документи щодо закупівлі товарів (будівельних матеріалів) при проведенні тимчасового доступу до документів в ТОВ «Київська Русь» посадовими особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надано. Про що зроблено відмітку в протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 06.05.2019, який підписано представниками ТОВ «Київська Русь». Також, підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні. Зазначене свідчить про наявність достатніх підстав вважати існуючими ризики спроб умовлянь, погроз, підкупу та інших способів схилення до дачі необхідних ОСОБА_1 показань свідками, іншими підозрюваними та обвинуваченими, експертами, а також використання інших форм перешкоджання встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

У своєму клопотанні слідчий звертає увагу слідчого судді на те, що запобіжні заходи не пов`язані із триманням під вартою не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобіганню вказаних вище ризиків, у зв`язку із чим просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 строком на 60 днів, з можливістю внесення застави в розмірі 1181449, 47 грн., що складає 520 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, наголошуючи на наявності ризиків, передбачених п.п. 1,2,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вказані обставини на думку прокурора виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Захисник підозрюваного просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зауважуючи на необґрунтованості підозри і відсутності ризиків, на які посилається слідчий і прокурор, просив застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Слідчий суддя заслухавши прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12020040000000127 від 05.02.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.5 ст.191 КК України.

17.03.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, та за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, за кваліфікуючими ознаками: службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні прокурором наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні таких кримінальних правопорушень, а також ймовірний розмір шкоди, який був завданий в результаті можливого вчинення інкримінованих підозрюваному дій, слідчий суддя приходить до обґрунтованого переконання, що усвідомлюючи ймовірні негативні наслідки у вигляді покарання у випадку подальшого доведення вини підозрюваного в передбаченому законом порядку, останній може вжити заходів спрямованих на переховування від органів досудового розслідування та суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, з огляду на кількість інкримінованих підозрюваному епізодів ймовірних кримінально-протиправних дій, які носять умисний, корисливий характер, а також враховуючи, що згідно поданого клопотання ймовірні кримінально-протиправні дії вчинялися з використанням підозрюваним свого службового становища, зумовленого займаною посадою, беручи до уваги, що в подальшому ймовірно будуть допитуватися низка осіб, серед яких й працівники установи, в якій підозрюваний обіймав посаду, слідчий суддя вважає наявним ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого незаконного впливу з боку підозрюваного особи на свідків в рамках даного кримінального провадження, з метою подальшого уникнення встановленої законом відповідальності.

Разом з тим, ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України під час розгляду клопотання не знайшов свого підтвердження.

Відтак, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Однак, слідчий суддя, з огляду на характеризуючі підозрюваного матеріали, серед яких є те, що останній є пенсіонером, інвалідом ІІ групи, позитивно характеризується, має міцні соціальні зв`язки, раніше не судимий, приходить до переконання, що сторона обвинувачення у своєму клопотанні не обґрунтувала, чому завдання, яке ставиться в зв`язку з необхідністю застосування відносно підозрюваного міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не можливо досягти шляхом застосування відносно підозрюваного альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу, зокрема запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Так, як вбачається з правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбаченого покарання у виді позбавлення волі.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що шляхом застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на останню обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема у вигляді носіння електронного засобу контролю, запобігти настанню ризикам, передбаченим п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України буде в повній мірі можливим.

В свою чергу вказана міра запобіжного заходу в повній мірі відповідатиме загальним засадам кримінального провадження та національному законодавству України, зокрема практиці ЄСПЛ як його частині.

З урахуванням вищевикладеного та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, з метою забезпечення належного проведення досудового розслідування, явки даної особи для надання показань тощо, слідчий суддя доходить висновку про необхідність відмови в задоволення клопотання про застосовування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вважаю за необхідне застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, відповідно до ч.5 ст.194 КПК слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного певні обов`язки.

Керуючись ст.ст. 176-178,181,183,184,193,194,196КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області Плюкало М.П., погоджене з прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури Новічковим С.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.5 ст.191 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, поклавши на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора і суду за першою вимогою;

2) не залишати місце реєстрації та проживання, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого прокурора або суду про зміну свого місця мешкання;

4) заборонити спілкування з іншими підозрюваними та свідками в рамках кримінального провадження №12020040000000127 від 05.02.2020 року;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України і в`їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали до 17 травня 2021 року.

Ухвалу про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту передати для виконання до органу національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Д.А. Ісаєва