Рішення № 9572644, 29.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/13429.04.10 За позовом Акціонерного товариства закритого типу страхової компанії «Велта»

до           Закритого акціонерного товариства страхової компанії «Основа»

про стягнення 951,11 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: не з’явились;

від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 29 квітня 2010 року по справі було оголошено повний текст рішення.          

Обставини справи:

Акціонерне товариство закритого типу страхова компанія «Велта»(надалі –позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства страхової компанії «Основа»(надалі –відповідач) про стягнення частини страхового відшкодування за генеральним договором про співробітництво в області перестрахування і ретроцесії №07/2006 у розмірі 951,11 грн. з них основного боргу 872,18 грн. та пені в розмірі 78,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обов’язки за договором не виконав, не сплатив позивачу частку у страховому відшкодуванні.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечив.

Ухвалою від 08.04.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 22.04.2010р. Ухвалою суду від 22.04.2010р. розгляд справи у зв’язку з неявкою представників сторін було відкладено до 29.04.2010р.

Від позивача через канцелярію суду було подано заяву про слухання справи за його відсутності.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11 серпня 2006 року між позивачем (Перестрахувальник) та відповідачем (Перестраховик) (разом - сторони) було укладено Генеральний договір про співробітництво в галузі факультативного перестрахування і ретроцесії №07/2006 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі –Договір факультативного перестрахування), предметом якого є угода про порядок і умови співпраці в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії) ризиків.

Перестрахування (цесія) –страхування Страховиком на визначених договором страхування умовах, ризику виконання частини своїх обов’язків перед Страхувальником при настанні страхового випадку у Перестраховика (п. 1.4 Договору факультативного перестрахування).

Ковер-нота –форма конкретного договору факультативного перестрахування у вигляді документа-підтвердження факту прийняття запропонованого у перестрахування ризику (п. 1.4 Договору факультативного перестрахування).

05.09.2008р. між позивачем та Балабанова Тамарою Семенівною було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) №278 серії ТР (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі –Договір страхування). Відповідно до умов Договору страхування, застраховано транспортний засіб «BMW X 6», державний номерний знак АХ 9039 ВМ.

22.10.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено ковер-нот №ТР 166/2008/0-1 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі –Ковер-нот), відповідно до якого, позивач передав у перестрахування частини (50 000,00 грн., від загальної суми страхування в розмірі 673 650,00 грн.) ризику, прийнятого на страхування відповідно до Договору страхування.

24.07.2009р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ - «BMW X 6», державний номерний знак АХ 9039 ВМ, в результаті якої автомобіль отримав механічні ушкодження.

27.07.2009р. позивач листом №1808 (копія в справі) повідомив відповідача про настання страхового випадку.

На підставі Страхового акту №83 ТР від 28.07.2009р. позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування на загальну суму 11754,43 грн., що підтверджується платіжним дорученням №237 від 30.07.2009р. (належним чином засвідчені копії документів містяться в матеріалах справи).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 12 Закону України «Про страхування»передбачено, що перестрахування –це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

04.08.2009р. позивач на адресу відповідача надіслав лист №1871 з додатком документів з вимогою перерахування відповідачем 872,18 грн. (тобто 7,42% від суми збитку в розмірі 11 754,43 грн.) частки страхового відшкодування. Відповідні документи відповідач отримав 12.08.2009р., що підтверджується підписом про його отримання на поштовому відправленні (копії в матеріалах справи).

21.01.2010р. відповідач надіслав позивачу лист №6428/2 з проханням повторно надіслати на його адресу пакет документів (копія в справі).

25.01.2010р. позивач виконав вимогу відповідача та повторно надіслав на адресу останнього пакет документів, що підтверджується описом вкладення до цінного листа (копія в справі).

Згідно із п. п. 18.2 Ковер-ноти відповідач зобов’язаний виплати страховий збиток, пропорційно частки його відповідальності по страховій події протягом 10 банківських днів після отримання необхідних документів.

На час розгляду справи в суді частка страхового відшкодування Перестраховика до Перестрахувальника не надходила. Внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на суму 872,18 грн.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.8 Договору факультативного перестрахування визначено, що у випадку порушення однією із сторін умов розрахунків, визначених умовами Договору факультативного перестрахування та конкретними договорами факультативного перестрахування, винна сторона сплачує іншій пеню в розмірі 0,05% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної річної облікової ставки НБУ.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контр розрахунку відповідача, за порушення останнім зобов’язання за Договором факультативного перестрахування щодо строків сплати частки страхового відшкодування, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за період з 27.08.09р. по 26.02.10р. (181 день прострочення) в розмірі 45,00 грн.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 917,18 грн.

Судові витрати позивача у сумі 325,93 грн. (98,36 грн. державного мита та 227,57 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства страхової компанії «Основа»(ідентифікаційний код: 33498417, адреса: 04071, м. Київ, вул. Хорива, 4, п/р 26500040180100 в філії ЗАТ «Донгорбанк»у м. Києві, МФО 380065) на користь Акціонерного товариства закритого типу страхової компанії «Велта»(ідентифікаційний код: 23465084, адреса: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 46, п/р 26506820008300 у Київському відділенні Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 351016) грошові кошти в розмірі 917,18 грн. (дев’ятсот сімнадцять гривень 18 копійок) та судові витрати в розмірі 325,93 грн. (триста двадцять п’ять гривень 93 копійки). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяС.М. Морозов

                                        Дата підписання повного тексту рішення 11.05.2010р.